Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі
Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?
Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податков сфери?
Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?
Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Звернення від едставників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.
З початку повномасштабного вторгнення 11 214 платників отримали право тимчасового звільнення від виконання своїх податкових зобов’язань. У цьому році таким механізмом підтримки скористалися 2 292 платники. Про це розповіла очільниця ДПС Леся Карнаух.
«Ціль російського ворога – не лише військові обʼєкти. Чи не щодня під прицільні атаки потрапляє бізнес. Все, на чому тримається українська економіка: магазини, склади, виробництва, логістичні центри. І саме в цей момент держава має бути не додатковим випробуванням, а підтримкою. Щоб бізнес не залишився сам на сам з купою проблем, в тому числі податкових», – додала очільниця ДПС.
З початку 2022 року найбільше таких рішень отримали платники в таких регіонах:
- м. Київ – 3 191;
- Миколаївська область – 971;
- Чернігівська області – 879;
- Запорізька область – 650;
- Харківська область – 283.
«Зруйновані склади, втрачене обладнання, знищені первинні документи чи знищені логістичні ланцюги – це реалії, які можуть зупинити діяльність будь-якої компанії. Але ми завжди готові підтримати тих, хто в скруті. Щоб бізнес не шукав купу розʼяснень та норм. Маєте проблеми – зверніться до наших Офісів податкових консультантів. Ми допомагаємо підприємцям розібратися, що робити у конкретній ситуації: із документами та звітністю, знищеним або пошкодженим майном, податковими зобов’язаннями та іншими питаннями, які виникають через наслідки атак», – наголосила Леся Карнаух.
Законодавство передбачає: якщо підприємство або ФОП через наслідки збройної агресії втратили можливість виконувати свої податкові обов’язки, вони мають право отримати тимчасове звільнення від їх виконання.
Таке право визначене Податковим кодексом України та Порядком, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225.
Коли можна скористатися цим правом
Подати заяву можуть юридичні особи та фізичні особи – підприємці, якщо саме наслідки збройної агресії росії стали причиною неможливості виконання податкових обов’язків.
Підставами можуть бути:
- повне або часткове знищення виробничих, складських чи адміністративних приміщень, де зберігалася фінансова або бухгалтерська документація;
- знищення комп’ютерної техніки чи іншого обладнання;
- втрати виробничих або інших необоротних активів.
Які переваги отримує платник
Платники мають право на:
перенесення строків
- подання податкової звітності;
- перенесення строків сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів;
звільнення від штрафних санкцій за:
- несвоєчасну реєстрацію податкових чи акцизних накладних;
- подання звітності чи сплати податкових зобов’язань.
Як отримати звільнення
Подайте до контролюючого органу заяву про неможливість виконання податкових обов’язків та документи, які підтверджують, що виконати податкові обов’язки було неможливо.
Підтвердними документами можуть бути оригінали або належним чином засвідчені копії:
- актів про пожежі чи руйнування, складених уповноваженими працівниками ДСНС/ Нацполіції;
- відомостей із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру майна, пошкодженого або знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією проти України;
- витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію кримінальних правопорушень;
- інших документів, що підтверджують знищення чи пошкодження майна або неможливість виконання податкових обов’язків.
Подати заяву можна за місцем податкової реєстрації або до будь-якого сервісного центру ДПС:
- особисто;
- поштою з повідомленням про вручення;
- через Електронний кабінет.
Як приймається рішення
Контролюючий орган розглядає заяву та підтвердні документи протягом 20 календарних днів.
Якщо документів недостатньо, платнику надсилається попереднє рішення із пропозицією надати додаткові матеріали. На це відводиться 10 календарних днів. Після їх отримання документи розглядаються ще протягом 20 календарних днів.
Це – максимальні терміни, передбачені Наказом Міністерства фінансів України № 225. Водночас ДПС розуміє, в яких складних умовах сьогодні працює бізнес, та враховує ці реалії під час опрацювання заяв і документів.
Докладаються усі зусилля, щоб опрацьовувати заяви та приймати відповідні рішення максимально оперативно, не очікуючи завершення граничних строків, за умови наявності всіх необхідних документів та інформації.
У кожному випадку рішення приймається індивідуально. Податковий орган аналізує характер діяльності платника, конкретні обставини, причинно-наслідковий зв’язок між наслідками війни та неможливістю виконання податкових обов’язків, а також усі надані документи.
Якщо платник отримав позитивне рішення, він може виконати свої податкові обов’язки після відновлення можливості або протягом шести місяців після припинення чи скасування воєнного стану.
Якщо ж така можливість відновилася раніше, про це необхідно повідомити контролюючий орган. Повідомлення у довільній формі потрібно подати не пізніше ніж протягом 60 календарних днів, які відліковуються з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення такої можливості.
Війна створює для бізнесу обставини, на які він не може вплинути. Саме тому держава передбачила механізм, який дозволяє підприємствам пройти цей складний період без додаткового фінансового навантаження. Користуйтеся наданими законодавством можливостями!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у зв’язку з набранням чинності Законом України від 10 червня 2026 року № 4908-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони», Державною казначейською службою України з 01.07.2026 відкрито нові рахунки за надходженнями для зарахування військового збору до спеціального фонду Державного бюджету України за наступними кодами класифікації доходів бюджету:
|
Код класифікації доходів бюджету |
Найменування коду класифікації доходів бюджету |
|
11011000 |
Військовий збір (крім військового збору, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у підпункті 4 підпункту 1.3 пункту 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, фізичними особами-підприємцями та юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування) |
|
11011001 |
Військовий збір (крім військового збору, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у підпункті 4 підпункту 1.3 пункту 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, фізичними особами-підприємцями та юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування), що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування |
|
11011600 |
Військовий збір, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у підпункті 4 підпункту 1.3 пункту 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України |
|
11011700 |
Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування |
|
11011800 |
Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група) |
Нові рахунки для платників Дніпропетровської області та реквізити всіх відкритих Державною казначейською службою України бюджетних рахунків та рахунків для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування розміщені на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС в розділі «Рахунки для сплати платежів» за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://dp.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
Також повідомляємо, що Електронний кабінет забезпечує можливість автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на поточну дату конкретного платника податків відповідно до відкритих інтегрованих карток по даному платнику.
Дохід від продажу електроенергії, виробленої з альтернативних джерел енергії генеруючими установками, що належать фізичній особі: сплата ПДФО
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області Відповідно до п.п. 168.4.10 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України та абзацу шостого частини другої ст. 64 Бюджетного кодексу України суми податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), нараховані податковим агентом з доходів від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії генеруючими установками, які належать фізичним особам – платникам ПДФО, сплачуються таким податковим агентом до відповідного бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) таких генеруючих установок.
Е-повідомлення про помилкову сплату платежів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
З метою підвищення рівня інформування платників податків про суми помилково сплачених податкових платежів, єдиного внеску функціонує сервіс «Е-повідомлення».
Платники податків, користувачі електронного кабінету, мають можливість отримувати в розділі «Вхідні/вихідні документи/Вхідні/ Повідомлення» електронне інформаційне повідомлення про помилкову сплату платежів (форма J/F14900) та миттєво здійснювати направлення до територіального органу ДПС, в якому обліковуються такі суми, заяву на перерахування коштів в електронному форматі.
Е-повідомлення містить
податковий номер платника;
назву та код територіального органу ДПС;
код території;
отримано сплату [дата платіжної інструкції] по платежу [код платежу] «[назва платежу]» в розмірі [сума] грн за платіжною інструкцією № [номер платіжної інструкції] на рахунок [рахунок IBAN].
У разі помилкової сплати просимо подати Заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені.
Поряд з цим, посадові особи, які за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань є керівником підприємства, установи, організації, чи самозайнятою особою, чи фізичною особою – платником податків, також мають можливість отримувати додаткове повідомлення шляхом приєднання до сервісу «Info TAX».
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Пунктом 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України встановлено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування) (неосновне місце обліку).
Порядок подання заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – Заява за ф. № 20-ОПП) встановлений розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588.
Заява за ф. № 20-ОПП заповнюється із дотриманням Пам’ятки для заповнення розд. 3 Заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток до Заява за ф. № 20-ОПП).
Графа 3 «Тип об’єкта оподаткування» заповнюється відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування (далі – довідник), що оприлюднений на вебпорталі ДПС (http://tax.gov.ua/Головна/Довідники/Типи об’єктів оподаткування).
Обрання із довідника відповідного типу об’єкта оподаткування здійснюється з урахуванням принципу укрупнення інформації (у разі його застосування), виду діяльності, для якої такий об’єкт оподаткування відкривається, створюється чи реєструється, та відповідності об’єкта за своїм функціональним призначенням до наявного типу у довіднику.
Графа 5 «Ідентифікатор об’єкта оподаткування» – це числове значення, яке складається з коду типу об’єкта оподаткування та внутрішнього ідентифікатора, прийнятого самою особою, що складається з 5-ти знаків.
Наприклад: для кафе ідентифікатор об’єкта оподаткування може бути 24700001, де 247 – код типу об’єкта оподаткування відповідно до довідника, 00001 – внутрішній ідентифікатор, прийнятий особою;
для кіоску – 00200010, де 002 – код типу об’єкта оподаткування відповідно до довідника, 00010 – внутрішній ідентифікатор, прийнятий особою.
Таким чином, платник податків при заповненні графи 5 розд. 3 Заяви за ф. № 20-ОПП самостійно визначає внутрішній ідентифікатор кожного об’єкта оподаткування, та для зручності ведення обліку об’єктів оподаткування може враховувати кількість таких об’єктів в порядку їх зростання.
До уваги фізичних осіб – платників плати за землю!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку (далі – податок) або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).
Податковим обов’язком є обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені, зокрема, ПКУ (п. 36.1 ст. 36 ПКУ).
Податковий обов’язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов’язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (п. 36.3 ст. 36 ПКУ).
Податковий обов’язок відповідно до п. 37.2 ст. 37 ПКУ виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими ПКУ пов’язує сплату ним податку.
Абзацом першим п. 286.5 ст. 286 ПКУ визначено, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ).
Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст.ст. 285-287 (п. 288.7 ст. 288 ПКУ).
Враховуючи положення п. 288.7 ст. 288 ПКУ та п. 287.10 ст. 287 ПКУ податкове зобов’язання з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати) може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ.
Згідно з положеннями абзацу першого п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право, зокрема, самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом.
Слід зауважити, що п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ було передбачено на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупинення перебігу строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ.
При цьому дію п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ було зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».
Водночас, п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Так, відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Враховуючи зазначене, фізичній особі, якій не надсилалися (не вручалися) податкові повідомлення-рішення (контролюючим органом не здійснювалося нарахування плати за землю), податкове зобов’язання з плати за землю нараховується за останні три роки. При цьому строк давності (1095 днів), визначений ст. 102 ПКУ, подовжується на період його зупинення з 18.03.2020 до 31.07.2023 (включно), оскільки з 01.08.2023 відновлено перебіг строку давності.
Діє оновлений порядок опрацювання звернень
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 26.05.2026 діють Зміни до Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній податковій службі України та її територіальних органах (далі – Порядок), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 21.04.2026 № 214 (далі – Наказ № 214).
Наказом № 214 удосконалено механізми роботи зі зверненнями громадян та враховано сучасні цифрові канали комунікації.
Так, серед головних нововведень – врегулювання порядку опрацювання звернень, що надходять через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади та через Електронний кабінет. Також визначено механізм надсилання громадянам відповідей за результатами розгляду їхніх звернень через Електронний кабінет.
Змінами, внесеними Наказом № 214, уточнено правила визначення дати подання електронного звернення.
Також в оновленому Порядку врегульовано порядок надання інформації щодо реєстрації вхідної кореспонденції за зверненнями громадян. Таку інформацію можна буде отримати через підрозділ із роботи зі зверненнями громадян, зокрема за номерами телефонів, розміщених на вебпорталі ДПС.
Оновлення спрямовані на підвищення якості комунікації з громадянами, розвиток електронної взаємодії та вдосконалення сервісного підходу в роботі податкових органів.
Довідково: Наказ № 214 опубліковано в офіційному виданні «Офіційний вісник України» від 26.05.2026 № 43.
Чи може фізична особа, яка отримала КЕП, скористатись ним для подання звітності в електронному вигляді як самозайнята особа?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ), законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору (абзац перший п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
Відповідно до ст. 1 Закону № 851 автор електронного документа – це фізична або юридична особа, яка створила електронний документ. Суб’єкти електронного документообігу (далі – СЕД) – автор, підписувач, створювач електронної печатки, адресат та посередник, які набувають передбачених законом прав і обов’язків у процесі електронного документообігу.
Платник податків стає СЕД після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155 (абзац третій п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (далі – Порядок № 557) визначає основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між СЕД (п. 1 розд. І Порядку № 557).
Автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) та печатки (за наявності), керуючись Порядком № 557 (абзац перший п. 2 розд. ІІ Порядку № 557).
Надавачі електронних довірчих послуг мають право, зокрема, надавати електронні довірчі послуги з дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг (частина перша ст. 13 Закону № 2155).
Пунктом 27 частини першої ст. 1 Закону № 2155 визначено, що КЕП – удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу КЕП і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Сертифікат електронного підпису – електронне свідоцтво, що пов’язує відкритий ключ електронного підпису з фізичною особою та підтверджує щонайменше прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) або псевдонімізацію такої особи (п. 52 частини першої ст. 1 Закону № 2155).
Фізична особа, яка отримала КЕП у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, у визначеному законодавством порядку, може скористатись ним для подання звітності в електронному вигляді, як самозайнята особа (фізична особа – підприємець, фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність).
Терміни, які передбачені для зберігання поданих документів та податкової звітності в облікових справах (без припинення діяльності)
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Пунктом 49.1 ст. 49 ПКУ визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно з п. 1.6 розділу І Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами) (далі – Порядок № 1588), стосовно кожного платника податків, взятого на облік у контролюючому органі згідно з Порядком № 1588, формується облікова справа.
Пунктом 1.6 розділу І Порядку № 1588 визначено, що зберігання окремих документів та облікових справ здійснюється відповідно до Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.04.2012 за № 571/20884 (із змінами) (далі – Перелік).
Пунктом 1.8 Переліку встановлено, що строки зберігання типових документів на електронних носіях відповідають строкам зберігання аналогічних документів на паперових носіях.
Відповідно до Переліку строк зберігання 5 років мають, зокрема, наступна податкова звітність, а саме:
- звіти суб’єкта малого підприємництва фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, за умови завершення перевірки державними податковими органами з питань дотримання податкового законодавства, річні (крім квартальних, строк зберігання яких 3 роки) (ст. 273 розд. 1 Переліку);
- документи (довідки, звіти, розрахунки) про суми виплачених доходів і утриманих з них податків і зборів (обов’язкових платежів) на користь фізичних осіб юридичними особами та фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності (ст. 279 розд. 1 Переліку);
- декларації, що відображають звітність усіх платників податків, та документи (розрахунки, звіти, відомості, заяви, заявки, довідки, картки, листи, перерахунки, платіжні документи, виклики) до них (ст. 283 розд. 1 Переліку);
- декларації про доходи, розрахунки сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ст. 284 розд. 1 Переліку).
Отже, термін зберігання контролюючими органами поданої податкової звітності в облікових справах платника, діяльність якого не припинена, становить 5 років, крім звітів суб’єкта малого підприємництва фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку строки зберігання яких визначені ст. 273 розд. 1 Переліку.
Щодо мінімальних оптових та роздрібних цін на деякі види алкогольних напоїв
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
До окремих видів алкогольних напоїв, на які з 01.12.2024 збільшено мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни, належать:
спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду: коньяк (бренді) три зірочки; коньяк (бренді) чотири зірочки; коньяк (бренді) п’ять зірочок; інші спиртові дистиляти та спиртні напої, в тому числі; бренді ординарні, горілки виноградні (код виробів згідно з УКТЗЕД 2208 20);
інші зброджені напої, суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями (код виробів згідно з УКТЗЕД 2206 (крім 2206 00 31 00, 2206 00 51 00, 2206 00 81 00 – сидр і перрі (без додання спирту); 2206 00 59 00, 2206 00 89 00 – тільки зброджені напої, одержані виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 відс. об’ємних одиниць (без додання спирту));
сидр і перрі (без додання спирту) у тарі місткістю 1 л (код виробів згідно з УКТЗЕД 2206 00 31 00, 2206 00 51 00, 2206 00 81 00);
тільки зброджені напої, одержані виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 відс. об’ємних одиниць (без додання спирту) у тарі місткістю 1 л (код виробів згідно з УКТЗЕД 2206 00 59 00, 2206 00 89 00);
вина виноградні натуральні у скляній тарі місткістю 0,7 л, в іншій тарі місткістю 1 л код виробів згідно з УКТЗЕД (2204 (крім 2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 29 10 00, 2205 10 10 00, 2205 90 10 00, 2206 00 39 00));
вина виноградні натуральні з доданням спирту та міцні у скляній тарі місткістю 0,7 л, в іншій тарі місткістю 1 л (код виробів згідно з УКТЗЕД 2204 (крім 2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 29 10 00, 2205 10 10 00, 2205 90 10 00, 2206 00 39 00));
вермути та інші вина виноградні натуральні з доданням рослинних або ароматизувальних екстрактів у скляній тарі місткістю 0,7 л, в інший тарі місткістю 1 л (код виробів згідно з УКТЗЕД 2205 (крім 2205 10 10 00, 2205 90 10 00));
вина ігристі та вина газовані, зброджені напої, вина (напої) ароматизовані ігристі (газовані), фактична міцність яких вища за 1,2 відс. об’ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 15 відс. об’ємних одиниць етилового спирту, за умови, що етиловий спирт, який міститься у готовому продукті, має повністю ферментне (ендогенне) походження, які розливаються у пляшки, закорковані спеціальними пробками для таких напоїв типу «гриб», що утримуються на місці за допомогою стяжок або застібок, та/або мають надмірний тиск, спричинений наявністю діоксиду вуглецю у розчині на рівні не менше 1 бар при температурі 20°C у скляній тарі місткістю 0,7 л та 0,75 л (код виробів згідно з УКТЗЕД 2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 29 10 00, 2205 10 10 00, 2205 90 10 00, 2206 00 39 00).
Довідково: п. 32 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями).
Електронний кабінет: подати заяву на повернення помилково або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені можна в електронній формі
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Платники податків можуть подати заяву на повернення помилково або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені в електронній формі – без відвідування податкової.
Для цього необхідно скористатися Електронним кабінетом, доступ до якого здійснюється за адресою https://cabinet.tax.gov.ua або через вебпортал ДПС.
Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія.Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.
Щоб сформувати заяву на повернення коштів у приватній частині Електронного кабінету необхідно перейти до розділу «Введення звітності», обрати відповідний період та тип форми «F (J)13 Запити». Далі потрібно вибрати електронну форму заяви:
- F13020ХХ – для фізичних осіб;
- J13020ХХ – для юридичних осіб.
У заяві слід зазначити необхідні дані щодо помилково або надміру сплачених сум, підписати її електронним підписом та надіслати до територіального органу ДПС за місцем адміністрування відповідного платежу.
Важливо: кількість зазначених у заяві дат сплати до бюджету має відповідати кількості платіжних документів, за якими виникли надміру сплачені кошти або помилкова сплата. За потреби у формі заяви можна додавати або видаляти необхідну кількість рядків.
До заяви необхідно додати копії платіжних документів в електронному вигляді. Для цього у розділі «Додатки» потрібно обрати відповідну опцію та завантажити документи встановленого формату.
Перед поданням заяви платник має можливість перевірити стан своїх розрахунків із бюджетом та отримати відповідний витяг. Для цього через Електронний кабінет необхідно направити запит на отримання витягу про стан розрахунків за податками, зборами, платежами та єдиним внеском за формою J/F13002ХХ.
Як це зробити дивіться за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1033144.html
Використання електронних сервісів ДПС дозволяє перевірити інформацію, подати необхідні документи та здійснити повернення коштів дистанційно.
До уваги податкових агентів!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, для податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Розрахунок ЮО), та Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та/або особами, які провадять незалежну професійну діяльність, (далі – Розрахунок ФОП / НПД), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4.
Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на вебпорталі ДПС.
На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність / Платникам податків про електронну звітність / Інформаційно-аналітичне забезпечення / Реєстр електронних форм податкових документів розміщені електронні форми:
1. Розрахунку ЮО за ідентифікатором форми J0500111 разом з додатками до нього, зокрема, Додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» за ідентифікатором форми J0510411.
Розрахунок ЮО за вказаним ідентифікатором форми перший раз подається за звітний (податковий) період – липень 2026 року починаючи з 01.08.2026;
2. Розрахунку ФОП / НПД за ідентифікатором форми F0500111 разом з додатками до нього, зокрема, додатку ФІЗ-4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» за ідентифікатором форми F0510411.
Розрахунок за вказаним ідентифікатором форми перший раз подається за звітний (податковий) період – ІІ квартал 2026 року починаючи з 01.08.2026.
Дніпропетровщина: платники рентної плати за видобування газового конденсату поповнили місцеві бюджети на 659,6 тис. гривень
У січні – липні 2026 року платники рентної плати за видобування газового конденсату спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області 659,6 тис. гривень. Надходження зросли у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року на 85,3 відсотка.
Звертаємо увагу, що Контакт-центр ДПС надає фізичним та юридичним особам:
- інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДПС;
- інформацію щодо роботи Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС;
- інформацію щодо стану обробки звітності, функціонування електронних сервісів ДПС;
- персоналізовані дані щодо розрахунків з бюджетом, наявності податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску.
Поряд з цим, Контакт-центр ДПС здійснює запис фізичних та юридичних осіб на візит до центрів обслуговування платників та офісів податкових консультантів.
Рентна плата: за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України загальний фонд держбюджету отримав від платників Дніпропетровщини 753,6 тис. гривень
Протягом січня – липня поточного року від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету за радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України надійшло 753,6 тис. гривень. Це на 29,3 тис. грн більше ніж у минулому році, темп росту – 104,0 відсотка.
Нагадуємо, що відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на вебпорталі ДПС.
На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми податкової декларація з рентної плати (місячна), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (із змінами) за ідентифікаторами форм F0800207 (для фізичних осіб) та J0800207 (для юридичних осіб) разом, зокрема, з додатком 4 прим. 1 «Розрахунок з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України» – за ідентифікатором форми F/J0820407 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб).
Податкова знижка щодо сплачених за іпотечним кредитом процентів: яким умовам мають відповідати договори на отримання кредиту на придбання (будівництво) житла?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.
Іпотечний житловий кредит – це фінансовий кредит, що надається фізичній особі банківською чи іншою фінансовою установою відповідно до закону строком не менш як на п’ять повних календарних років для фінансування витрат, пов’язаних з придбанням квартири (кімнати) чи житлового будинку (його частини) або будівництвом житлового будинку (його частини), що надаються у власність позичальника, з прийняттям кредитором такого житла (землі, що знаходиться під таким житловим будинком, у тому числі присадибної ділянки) у заставу.
Враховуючи положення ПКУ, право на податкову знижку щодо сплачених за іпотечним кредитом процентів мають платники ПДФО, у яких договори на отримання кредиту на придбання (будівництво) житла відповідають одночасно наступним умовам:
- у кредитному договорі має бути зазначено, що його видано на придбання (будівництво) житла, яке приймається кредитором у заставу;
- до кредитного договору в обов’язковому порядку має бути укладений договір іпотеки (застави) нерухомого майна, що придбавається чи будується, який є невід’ємним доповненням до такого кредитного договору;
- договір іпотеки (застави) обов’язково має бути нотаріально посвідченим;
- кредит має бути отриманий від банку;
- договір про іпотечний кредит укладено на термін не менше, ніж 5 років.
Звертаємо увагу, що скористатись правом на податкову знижку за витратами, понесеними у 2025 році, громадяни – платники ПДФО можуть по 31 грудня 2026 року (включно).
Важливо: право на податкову знижку діє лише протягом поточного року. Якщо платник ПДФО не скористався ним до кінця року, що настає за звітним, таке право не переноситься на наступні податкові роки.
Довідково: підпункти 14.1.87 та 14.1.170 п. 14.1 ст. 14, п.п 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 Податкового кодексу України (ПКУ).
У січні – липні 2026 року платники транспортного податку поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 18,2 млн грн, що більше ніж за підсумками відповідного періоду минулого року на 5,5 млн грн, або на 43,9 відсотка. Про це поінформував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.
«Дякуємо сумлінним платникам за своєчасне забезпечення громад додатковими ресурсами, які необхідні для розвитку місцевої інфраструктури і фінансування нагальних потреб», – зазначив керівник податкової служби регіону.
Нагадуємо, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, що володіють легковими автомобілями, які підпадають під такі критерії: легкові авто, вік яких не перевищує 5 років (включно), а вартість – понад 375 розмірів мінімальної зарплати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (станом на 01.01.2026 – 3 242 625 гривень).
Ставка транспортного податку є фіксованою і становить 25 000 гривень на рік за кожну одиницю транспорту.
Щороку перелік авто затверджується Міністерством економіки та довкілля України і оприлюднюється за посиланням
https://me.gov.ua/vehicles/calculateprice?lang=uk-UA
Самостійно перевірити на сайті Міністерства економіки та довкілля України, чи включено авто до переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком, можна за параметрами: марка, модель, рік випуску, об'єм двигуна та тип пального.
Довідково: ст. 267 Податкового кодексу України.
Спецрежим «Дефенс Сіті»: відповіді на ключові питання щодо пільг для підприємств оборонно-промислового комплексу в одному інформаційному листі
Якщо ваше підприємство працює в сфері оборонно-промислового комплексу або планує набути статус резидента «Дефенс Сіті», зверніть увагу на новий Інформаційний лист № 3/2026.
Він присвячений практичним питанням застосування податкових пільг, запроваджених Законом України № 4577-ІХ.
Основні питання, розглянуті у листі:
Податок на прибуток: умови звільнення у разі реінвестування прибутку у розвиток ОПК (технічне переоснащення, нові зразки озброєння та військової техніки) та особливості подання заяви/декларації.
Екологічний податок та податок на майно: особливості звільнення від сплати резидентів «Дефенс Сіті».
Трансфертне ціноутворення та контрольовані іноземні компанії: як застосовується принцип «витягнутої руки» для підприємств ОПК та правила оподаткування КІК.
Перевірки та адміністрування: порядок взаємодії ДПС і Міноборони, перевірки у період дії спецрежиму та порядок підтвердження відсутності податкового боргу.
У роз'ясненні подано відповіді на найпоширеніші запитання платників податків із наочними прикладами застосування пільгового режиму оподаткування та звітування.
Детальніше із текстом листа можна ознайомитися за посиланням: https://tax.gov.ua/data/material/000/899/1039303/InfoList_3_2026.pdf
Сплачуйте податки правильно: перевірте реквізити перед платежем
Останнім часом фіксуються випадки, коли платники помилково перераховують кошти на бюджетні рахунки, відкриті за кодом класифікації доходів бюджету 50070100 «Кошти, що надходять від сплати роботодавцями внеску, штрафів та пені за несплату чи порушення порядку сплати такого внеску».
Щоб уникнути помилкового зарахування платежів, перед оплатою рекомендуємо перевіряти реквізити рахунків для конкретного податку, збору чи іншого платежу.
Актуальна інформація про рахунки для сплати податків, зборів та платежів розміщена на головній сторінці та субсайтах вебпорталу ДПС за посиланням – https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv.
Також перевірити інформацію про діючі реквізити рахунків за визначеним платежем можна у приватній частині Електронного кабінету. Для цього необхідно перейти до меню «Стан розрахунків з бюджетом» та обрати вкладку «Реквізити».
Перевірка рахунку перед оплатою допоможе правильно спрямувати кошти, уникнути помилкових платежів і додаткових процедур для їх повернення.
Нагадуємо, що повернути помилково сплачені кошти можна онлайн через Електронний кабінет.
Як це зробити – детальніше за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1034425.html
За січень – липень 2026 року до місцевих бюджетів надійшло 324,9 млрд грн податків і зборів. Це на 16 %, або на 44,9 млрд грн більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомила очільниця ДПС Леся Карнаух.
«Місцевий бюджет – це не просто цифри. Це можливості громади. Дуже часто громади не до кінця усвідомлюють, що резерви для збільшення надходжень є. Головне чітко розуміти, де вони втрачаються. І ми готові допомагати громадам їх знаходити. Це правильно обліковані земельні ділянки та нерухомість, офіційне працевлаштування, бізнес, який чесно сплачує податки», – сказала вона.
Найбільшим джерелом наповнення місцевих бюджетів залишається податок на доходи фізичних осіб. За сім місяців 2026 року його надходження становили 197,8 млрд грн, що на 20,5 % більше, ніж за відповідний період минулого року.
Серед інших основних джерел:
- єдиний податок – 50,7 млрд грн, що на 10,9 % більше;
- податок на майно – 37,3 млрд грн (+ 12,4 %);
- податок на прибуток підприємств – 19,2 млрд грн (+ 3 %).
Також за січень – липень 2026 року сплачено:
- туристичного збору – 215,9 млн грн (+ 21,3 %),
- збору за місця для паркування транспортних засобів – 136,5 млн грн (+ 14 %).
«В умовах війни всі ми працюємо над збільшенням надходжень до бюджетів всіх рівнів. Бо це кошти фактично на існування України. Бізнесу вкрай важко працювати в умовах постійних атак росіян і повноцінно виконувати свої податкові зобовʼязання. Але попри все вдячна кожному, хто працює на розвиток економічного потенціалу. Це і є стійкість країни», – додала очільниця ДПС.
Податкова служба активно розширює безбар’єрні можливості: взаємодія з платниками у зручному та доступному форматі – пріоритет
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Податкова служба активно розширює безбар’єрні можливості, будуючи взаємодію з платниками у зручному і доступному форматі для кожного.
У фокусі уваги – створення умов, за яких отримати податкові послуги можуть усі платники податків, незалежно від їхніх фізичних чи цифрових можливостей.
Основні принципи безбар’єрності:
- гнучкість: можливість обрати найзручніший формат отримання послуг – онлайн, офлайн або телефоном;
- прозорість: чітка, зрозуміла і доступна інформація, зокрема для людей з інвалідністю чи старшого віку;
- універсальність: податкові послуги мають бути доступні для кожного – без винятків.
Безбар’єрність в податкових органах це:
- фізична доступність: облаштування пандусів, зручних входів та інфраструктури для людей з інвалідністю та маломобільних груп;
- інформаційна доступність: адаптовані сторінки вебпорталу, зручні для людей із порушеннями зору або слуху, зрозумілі матеріали;
- цифрова доступність: можливість отримати найпопулярніші послуги онлайн через Електронний кабінет – без відвідування податкових підрозділів.
Безбар’єрність – це модернізація інфраструктури та розвиток цифрових сервісів, які допомагають податковій службі забезпечувати комфортну та якісну підтримку всім платникам податків.
Офіс податкових консультантів – якісна фахова податкова допомога платникам
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
На Дніпропетровщині з вересня минулого року працює Офіс податкових консультантів (далі – ОПК) у м. Дніпрі і нещодавно відкрився ОПК у м. Кривий Ріг.
Для бізнесу і для кожного платника податків ОПК – це якісна фахова податкова допомога.
Сервіс спрямований на вирішення нагальних податкових питань, які виникають у платників. Надати фахову пораду і запобігти порушенням законодавства – головне завдання для податківців.
Робота ОПК спланована так, що після отримання консультації платник має можливість, за потреби, отримати і необхідну адміністративну чи іншу послугу в ЦОП.
До ОПК, як і до ЦОПів, запис здійснюється також і за електронною чергою. Отже, суб’єкт звернень може дистанційно обрати зручний для себе час відвідати ОПК і отримати консультацію.
Крім того, оперативно отримати податкові роз’яснення, не залежно від місця перебування платника, можна звернувшись до онлайн-пунктів ОПК, які діють знедавна у м. Кривому Розі та м. Кам’янському.
Нагадуємо, що в ОПК консультації надаються за такими напрямами:
- оподаткування фізичних та юридичних осіб;
- електронні сервіси та звітність;
- податкові спори;
- податковий аудит;
- фактичні перевірки та законодавство щодо РРО/ПРРО;
- контроль за обігом підакцизних товарів;
- зупинення реєстрації ПН / РК;
- погашення податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску;
- надання кваліфікованих електронних довірчих послуг;
- трансфертне ціноутворення.
Розширення можливостей отримання консультаційної допомоги кожним платником, незалежно від статусу чи масштабу бізнесу – це важливий крок до реалізації принципів безбар’єрності, рівного доступу до державних послуг.
Довідково: адреси ОПК на Дніпропетровщині (https://dp.tax.gov.ua/kontakti/):
ОПК м. Дніпро, просп. Богдана Хмельницького, буд. 25 (телефон модератора – (056) 374 – 31 – 18);
ОПК м. Кривий Ріг, вул. Гірничих інженерів, буд. 4-А (телефон модератора – (099) 414–77–12);
онлайн – пункти ОПК:
м. Кривий Ріг, вул. Гірничих інженерів, буд. 4-А, (телефон модератора – (099) 414–77–12);
м. Кам’янське, вул. Медична, буд. 9 (телефон модератора – (056) 374–86–47).
Дніпропетровщина: до загального фонду держбюджету надійшло понад 3,6 млрд грн податку на прибуток підприємств
Упродовж січня – липня 2026 року платники Дніпропетровщини перерахували до загального фонду державного бюджету майже 3 646,0 млн грн податку на прибуток підприємств. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, надходження зросли на понад 153,8 млн грн, або на 4,4 відс., порівняно з аналогічним періодом минулого року.
«Висловлюємо вдячність кожному, хто сьогодні працює, наповнює бюджети, і своїм особистим внеском підтримує роботу економіки країни», – підкреслив Юрій Павлютін.
Звертаємо увагу, що у разі переходу платником єдиного податку на загальну систему оподаткування в середині року, такий платник подає Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (із змінами та доповненнями) (далі – Декларація), за податковий (звітний) рік, який починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується 31 грудня такого року.
Крім того, оскільки об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається на підставі фінансової звітності підприємства, то такий платник податку разом з Декларацією подає фінансову звітність за період перебування на спрощеній системі оподаткування та за звітний рік (з 01 січня по 31 грудня такого року).
Довідково: п.п. «а» п. 137.5 ст. 137 Податкового кодексу України.
«Податок на Google»: понад 11,3 млрд грн надійшло до бюджету у 2026 році
За сім місяців 2026 року компанії – нерезиденти, які надають електронні послуги українським користувачам, сплатили до бюджету 11,3 млрд грн «податку на Google». Це на 1,5 млрд грн більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Іноземні компанії перерахували 92,8 млн євро та 149,4 млн доларів США.
Серед найбільших платників – глобальні цифрові гіганти Google, Apple, Valve, Meta, Sony, Etsy та Netflix.
Розширюється і коло платників. Від початку 2026 року платниками ПДВ зареєструвалися ще 18 нерезидентів, які постачають електронні послуги фізичним особам в Україні. Загалом станом на 1 серпня таких платників уже 159.
Обов’язок зареєструватися платником ПДВ виникає у нерезидента, якщо протягом останніх 12 місяців загальна сума операцій з постачання електронних послуг на митній території України перевищує 1 млн грн в еквіваленті.
Допомога по вагітності та пологах, отримана фізичною особою – підприємцем, не включається до загального оподатковуваного доходу та не оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором.
Право на отримання допомоги по вагітності та пологах мають застраховані особи, зокрема фізичні особи – підприємці.
Така виплата не є доходом від підприємницької діяльності.
Отже, отримання ФОП допомоги по вагітності та пологах:
- не впливає на обсяг доходу, який враховується для визначення податкових зобов’язань платника єдиного податку;
- не створює додаткових податкових зобов’язань із ПДФО та військового збору.
Розвивайте власну справу, користуйтеся законними соціальними гарантіями та будьте впевнені у своїх податкових правах!
Детальніше – https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=39884
Форс-мажор і знищення товарів: коли не нараховуються зобов'язання з ПДВ
Під час дії воєнного або надзвичайного стану товари, придбані платником ПДВ для використання в оподатковуваних ПДВ операціях, можуть бути знищені або втрачені внаслідок дії обставин непереборної сили. У такому разі вони не вважаються використаними в неоподатковуваних операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника ПДВ.
Відповідно, обов'язок нараховувати податкові зобов'язання з ПДВ за пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України не виникає.
Таку норму передбачає п. 32¹ підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України. Водночас скористатися нею можна лише за наявності належного документального підтвердження настання обставин непереборної сили.
Зокрема, обов'язковою є наявність:
- первинних документів, що підтверджують факт знищення або втрати товарів;
- сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданого Торгово-промисловою палатою України або уповноваженою нею регіональною торгово-промисловою палатою.
Саме наявність такого сертифіката є обов'язковою умовою для застосування зазначених норм Податкового кодексу. Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні палати засвідчують форс-мажорні обставини та видають сертифікат протягом семи днів із дня звернення суб'єкта господарювання.
Також звертаємо увагу, що суми ПДВ, які були включені до складу податкового кредиту при здійсненні операцій з придбання товарів, які в подальшому були знищені або втрачені внаслідок дії зазначених обставин, не включаються до обрахунку суми бюджетного відшкодування. Вони зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до їх повного погашення.
Отже, у разі знищення або втрати товарів через форс-мажор платник ПДВ звільняється від нарахування податкових зобов'язань, якщо має належно оформлені первинні документи та сертифікат про форс-мажорні обставини. При цьому суми ПДВ за такими товарами не можуть бути заявлені до бюджетного відшкодування, а переносяться до податкового кредиту наступних звітних періодів.
Під час засідання галузевого комітету Громадської ради – про повернення помилково або надміру сплачені кошти через Електронний кабінет та внесення змін в облікові дані суб’єктів господарювання
Відбулося четверте засідання комітету за галузевою ознакою «Невиробнича сфера, в тому числі ЖКГ» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
Проінформували, що платники податків можуть подати заяву на повернення помилково або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені в електронній формі – без відвідування податкової. Для цього необхідно скористатися Електронним кабінетом.
Зазначили, щоб сформувати заяву на повернення коштів у приватній частині Електронного кабінету необхідно перейти до розділу «Введення звітності», обрати відповідний період та тип форми «F (J)13 Запити». Далі потрібно вибрати електронну форму заяви:
- F13020ХХ – для фізичних осіб;
- J13020ХХ – для юридичних осіб.
Акцентували увагу, що у заяві слід зазначити необхідні дані щодо помилково або надміру сплачених сум, підписати її електронним підписом та надіслати до територіального органу ДПС за місцем адміністрування відповідного платежу.
Зауважили, що кількість зазначених у заяві дат сплати до бюджету має відповідати кількості платіжних документів, за якими виникли надміру сплачені кошти або помилкова сплата. За потреби у формі заяви можна додавати або видаляти необхідну кількість рядків.
Наголосили, що використання електронних сервісів ДПС дозволяє перевірити інформацію, подати необхідні документи та здійснити повернення коштів дистанційно.
Крім того, говорили про документи, які необхідно подати до контролюючих органів у разі виникнення змін в облікових даних суб’єктів господарювання. Так, платники податків, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в ЄДР, у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, зобов’язані протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати заяву за формами № 1-ОПП або № 5-ОПП з уточненими документами у такому самому порядку як і при взятті на облік.
Інформація про зміну облікових даних платників податків (юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів, фізичних осіб – підприємців), відомості щодо яких містяться в ЄДР (крім даних про осіб відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, її відокремлених підрозділів) оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційно – комунікаційними системами ДПС.
Також платники податків – юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб зобов’язані подати відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи до контролюючого органу у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви за формою № 1-ОПП з позначкою «Зміна відповідальних осіб: особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку».
Звернення громадян: податківці Дніпропетровщини з початку року отримали від платників 773 заяви
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі dp.zvernennya@tax.gov.ua, безпосередньо до ГУ ДПС, за завданням ДПС України та від державної установи «Урядовий контактний центр», «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА» та сервісу «Пульс».
Так, протягом січня – липня 2026 року до ГУ ДПС надійшло 773 звернення громадян, з них – 773 заяви.
Загальна тематика звернень:
- інформування про ухилення від сплати податків – 407 звернень (52,7%);
- податок на майно – 168 звернень (21,7%);
- аграрна політика та земельні відносини – 51 звернення (6,6%);
- контрольно-перевірочна робота – 30 звернень (3,9%);
- реєстрація та облік платників податків – 21 звернення (2,7%);
- єдиний соціальний внесок – 14 звернень (1,8%);
- інші питання – 82 звернення (10,6%).
У порівнянні з аналогічним періодом 2025 року загальна кількість звернень від платників податків у 2026 році збільшилась на 209 одиниць (січень – липень 2025 – 564 звернення).
На виконання статей 22 та 23 Закону України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (із змінами та доповненнями) в ГУ ДПС передбачено проведення особистого прийому громадян керівниками ГУ ДПС та керівниками структурних підрозділів ГУ ДПС.
Протягом січня – липня 2026 року посадовими особами ГУ ДПС проведено 2 особистих прийоми громадян.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 25.09.2025 № 494 (далі – Наказ № 494) оновлено Порядок формування та ведення Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.10.2025 за № 1460/44866).
Зокрема, Наказом № 494 спрощено форму Заяви № 1-РВ для включення особи до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації (далі – Реєстр), а також запроваджено можливість отримувати витяг із Реєстру в електронному вигляді.
Такі зміни спрямовані на швидше оформлення документів і зручний доступ до власних даних онлайн.
Благодійники, які вже включені до Реєстру, можуть отримати витяг з Реєстру в електронній формі.
Такий витяг надсилається ДПС у відповідь на електронний запит благодійника.
Крім того, витяг автоматично формується та надсилається у випадках:
- включення фізичної особи до Реєстру;
- внесення змін до даних волонтера;
- виключення з Реєстру.
Заяву за формою № 1-РВ (оновленою) можна подати в електронному вигляді засобами електронної комунікації, зокрема через Електронний кабінет.
Довідково:
Форма F1308304 доступна за посиланням: https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_fiz.htm
Процедура подання заяви та форма для заповнення розміщені тут: https://tax.gov.ua/baneryi/dlya-volonteriv/zayava-pro-vklyuchennya-do-reestru/
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: яка інформація зазначається у колонці 4.4 «Строк дії» додатка 4 прим. 1 до податкової декларації з рентної плати, якщо СГ продовжував здійснювати користування радіочастотним ресурсом України на підставі ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, строк дії яких закінчився у період воєнного стану, інформує.
Суб’єкт господарювання, який продовжував здійснювати користування радіочастотним ресурсом України на підставі ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, строк дії яких закінчився у період воєнного стану, у колонці 4.4 «Строк дії» додатку 4 прим. 1 до Податкової декларації з рентної плати зазначає інформацію згідно з ліцензією на користування радіочастотним ресурсом України або дозволом на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв.
Детальніше – за посланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44622.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 63.5 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) всі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) у порядку, визначеному ПКУ.
Порядок реєстрації фізичних осіб у ДРФО та форми документів, пов’язаних із реєстрацією фізичних осіб у ДРФО, визначені Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (із змінами) (далі – Положення № 822).
Громадяни України, які проживають або перебувають за кордоном та не можуть прибути до відповідного контролюючого органу в Україні, у разі необхідності реєстрації/внесення змін до ДРФО та/або отримання документа, що засвідчує реєстрацію фізичних осіб у ДРФО, можуть надіслати поштою на адресу Державної податкової служби України (м. Київ, Львівська площа, 8) облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР)/заяву про внесення змін до ДРФО за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) та ксерокопію з чітким зображенням документа, що посвідчує особу. Підпис фізичної особи на Обліковій картці за ф. № 1ДР/Заяві за ф. 5ДР повинен бути засвідчений у встановленому законодавством порядку (п. 7 розд. ІII Положення № 822).
Картка платника податків фізичної особи, яка проживає або перебуває за кордоном та не може прибути до відповідного контролюючого органу в Україні, може бути надіслана до закордонної дипломатичної установи України за місцезнаходженням особи за кордоном або за письмовим клопотанням особи на вказану нею адресу за кордоном (п. 9 розд. VII Положення № 822).
Розгляд звернень (клопотань) громадян, у тому числі звернення, які стосуються направлення поштою Картки платника податків особи, яка перебуває за кордоном та не може прибути до контролюючого органу в Україні, здійснюється у порядку, визначеному ст. 20 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 393). Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Згідно із ст. 21 Закону № 393 органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об’єднання громадян, посадові особи розглядають звернення громадян, не стягуючи плати.
Таким чином, фізична особа, яка проживає або перебуває за кордоном та не може особисто прибути до контролюючого органу в Україні, отримує за місцезнаходженням закордонної дипломатичної установи України за кордоном або на вказану адресу за кордоном документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО безкоштовно.
Громадяни України, які перебувають за межами України, можуть подати до контролюючого органу Облікову картку за ф. № 1ДР/Заяву за ф. № 5ДР в електронній формі засобами системи «е-Консул» відповідно до Порядку реалізації експериментального проєкту щодо надання окремих публічних послуг та вчинення окремих консульських дій за заявами громадян України, які перебувають за межами України, що подаються засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг та/або інформаційно-комунікаційної системи «е-Консул», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2024 року № 1447.
Інформація щодо реєстрації особи у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та оформлення картки платника податків в електронній формі розміщена на вебпорталі Міністерства закордонних справ України (https://mfa.gov.ua/consul/forua/oformlennya-kartki-platnika-podatkiv-rnokpp) у розділі: Консульські питання – Громадянам України – Оформлення картки платника податків (РНОКПП).
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: як можна подати скаргу в електронній формі засобами електронного зв’язку на ППР або інше рішення контролюючого органу (крім скарги на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, інформує.
Скарга в електронній формі засобами електронного зв’язку подається платником податків (єдиного внеску) через приватну частину Електронного кабінету (меню «Листування з ДПС»).
Поряд з цим, платник податків (єдиного внеску) може надіслати скаргу, оформлену належним чином та з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами та доповненнями) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями), в електронній формі на електронну адресу (post@tax.gov.ua), зазначену в розділі «Контакти» вебпорталу ДПС.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44618
За яким кодом класифікації доходів бюджету роботодавець сплачує ПДФО з нарахованої та виплаченої працівнику допомоги у зв’язку з лікарняним?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Статтею 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (із змінами та доповненнями) визначено структуру заробітної плати, до якої включаються: основна заробітна плата; додаткова заробітна плата; інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, здійснюється з урахуванням Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (із змінами) (далі – Інструкція № 5), розд. 3 якої передбачено інші виплати, що не належать до фонду оплати праці.
До складу інших виплат, що не належать до фонду оплати праці відносяться, зокрема:
- допомога по тимчасовій непрацездатності, допомога по вагітності та пологах (п. 3.2 розд. 3 Інструкції № 5);
- оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації (п. 3.3 розд. 3 Інструкції № 5).
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб податком на доходи фізичних осіб регламентується розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 якого передбачено винятки, за якими отримані доходи платника податку не включаються до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Однак, винятки, передбачені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Так, згідно з положеннями п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування.
Крім того, відповідно до ст. 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу) у разі настання відповідного страхового випадку.
Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (із змінами) затверджено Класифікацію доходів бюджету, згідно з якою, зокрема:
«11010100» – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати.
Враховуючи викладене, роботодавець сплачує податок на доходи фізичних осіб з нарахованої та виплаченої працівнику допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (лікарняні) за кодом класифікації доходів бюджету «11010100».
Громадянин України втратив паспорт з позначкою «відмова»: алгоритм дій платника щодо отримання PHOKПП у разі зміни своїх релігійних переконань
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Частиною дев’ятою ст. 16 Закону України від 20 листопада 2012 року № 5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 5492) передбачено, що замість втраченого або викраденого документа (у тому числі паспорта громадянина України) уповноважений суб’єкт, якщо інше не передбачено Законом № 5492, після встановлення факту видачі раніше такого документа особі, яка заявила про його втрату або викрадення, оформляє та видає новий документ.
Оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого) та обмін паспорта громадянина України здійснюється відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 (із змінами) (далі – Порядок № 302).
Так, згідно з п. 5 Порядку № 302 у разі втрати або викрадення паспорта особі замість втраченого або викраденого оформляється та видається новий паспорт.
Пунктом 126 Порядку № 302 визначено, що до паспорта громадянина України вноситься інформація, зокрема про РНОКПП або повідомлення про відмову від його прийняття. У разі наявності повідомлення про відмову у відповідному полі проставляється слово «відмова». У разі відсутності інформації відповідне поле не заповнюється.
Відповідно до п. 63.5 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПKУ) всі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) у порядку, визначеному ПKУ.
Згідно з п. 63.6 ст. 63 та п. 70.1 ст. 70 ПKУ встановлено два способи ведення обліку фізичних осіб – платників податків в ДРФО: за реєстраційними номерами облікових карток платників податків (далі – PHOKПП) або для осіб, які за своїми релігійними переконаннями відмовляються від прийняття PHOKПП, в окремому реєстрі ДРФО серією та номером діючого паспорта громадянина України у формі книжечки або номером діючого паспорта громадянина України у формі картки, що оформлений із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру. До паспортів громадянина України з числа зазначених осіб вноситься відмітка, що свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.
Анулювання попередньо внесеної відмітки до паспорта громадянина України у формі картки можливо шляхом обміну паспорта на новий паспорт, в якому залишене не заповненим поле РНОКПП / RNTRC.
Особа не може перебувати одночасно на обліку в ДРФО за РНОКПП і в окремому реєстрі ДРФО за номером паспорта.
Тому, після отримання нового паспорта особа може звернутися до будь-якого контролюючого органу з проханням щодо реєстрації її в ДРФО за РНОКПП для цього:
- подає заяву в довільній формі щодо зняття з обліку в окремому реєстру ДРФО за номером попереднього паспорта, який втрачено, і бажання зареєструватися в ДРФО з метою отримання PHOKПП;
- облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР, в якій обов’язково зазначає номер попереднього паспорта, до якого було внесено запис зі словом «відмова».
Реєстрація таких осіб в ДРФО здійснюється в порядку, визначеному Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (із змінами). Підставою для зняття з обліку фізичної особи в окремому реєстрі ДРФО є реєстрація її у ДРФО.
Особа, яка є адвокатом та провадить незалежну професійну діяльність, за певних умов може одночасно обрати третю групу платника єдиного податку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України від 05 липня 2012 року № 5076 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 5076), ст. 1 якого визначено, що:
адвокат – це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені Законом № 5076;
адвокатська діяльність – незалежна професійна діяльність адвоката зі здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.
Види адвокатської діяльності визначені ст. 19 Закону № 5076.
Частиною третьою ст. 4 Закону № 5076 встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Адвокат, який здійснює свою діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (частина перша ст. 13 Закону № 5076).
Згідно з п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) самозайнята особа – платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність – це, зокрема, діяльність адвокатів, за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 ПКУ) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Відповідно до п. 65.9 ст. 65 ПКУ якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.
Адвокатська діяльність не є підприємницькою і не може здійснюватися фізичною особою – підприємцем.
Крім того, з урахуванням п. 291.3 ст. 291 ПКУ, застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність, не передбачено.
Поряд з цим, нормами Закону № 5076 та ПКУ для особи, яка провадить незалежну професійну діяльність як адвокат, не передбачено обмежень щодо одночасного здійснення підприємницької діяльності, не забороненої законом, у разі реєстрації такої особи підприємцем.
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява) (абзац перший п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Форма Заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.
У полі 8 Заяви зазначається перелік видів діяльності, які здійснюватимуться в межах підприємницької діяльності.
Враховуючи зазначене, особа, яка є адвокатом та провадить незалежну професійну діяльність, може одночасно обрати третю групу платника єдиного податку та надавати юридичні послуги, не пов’язані із здійсненням адвокатської діяльності.
При цьому фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність та одночасно провадить незалежну професійну діяльність, веде окремий облік доходів / витрат, отриманих / понесених від провадження незалежної професійної діяльності і підприємницької діяльності, та здійснює окремо розрахунки з бюджетом.
Дотримання платниками вимог заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції під час сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Відповідно до вимог п. 37 розділу ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 (далі – Інструкція НБУ № 163) платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити обов'язкові реквізити, зокрема «Код платника».
Пунктом 40 розділу ІІ Інструкції НБУ № 163 визначено, що у випадках, передбачених законодавством, коли платник ініціює платіжну операцію за фактичного платника, заповнюється реквізит «Код фактичного платника».
Порядок заповнення під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення затвердженого наказом від 22.03.2023 № 148.
У Порядку № 148 наведено приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу», зокрема поля «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».
Сплата податків та єдиного внеску оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.
Також звертаємо увагу, що згідно пункту 38.2. статті 38 Податкового кодексу України, сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Отже, платники під час сплати податків та єдиного внеску повинні дотримуватися наступних правил заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції.
1. При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування від власного імені.
Юридичні особи, ФОП та громадяни заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч. реквізит «Код платника» (податковий номер юридичної особи – ЄДРПОУ, РНОКПП ФОП та громадянина) та реквізит «Призначення платежу».
2. При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування за відокремлені підрозділи (філії).
Юридичні особи (головні підприємства) у випадках, передбачених ПКУ, заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч.:
реквізит «Код платника» (податковий номер головного підприємства);
реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер філії);
реквізит «Призначення платежу».
3. При готівкових розрахунках платники/громадяни під час сплати податків та єдиного внеску за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал) та через каси надавачів платіжних послуг заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч. реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер платника податків) та реквізит «Призначення платежу». При цьому реквізит «Код платника» містить код надавача платіжних послуг, з використанням технічного пристрою якого або через каси якого проводиться готівковий розрахунок.
Податкова служба Дніпропетровщини: з початку року до ЦОПів надійшло майже 237 тис. звернень щодо надання адміністративних та інших послуг
В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС), станом на 01.08.2026 адміністративні послуги надаються у 17 Центрах обслуговування платників (далі – ЦОП) при державних податкових інспекціях (ДПІ), мобільному ЦОПі та ГУ ДПС.
В умовах введення в Україні воєнного стану ЦОПи при ДПІ ГУ ДПС здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, здійснюють інші функції сервісного обслуговування платників податків незалежно від місця обліку платника податків.
Платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних. ЦОП забезпечується надання 61 адміністративної послуги, 46 з яких надається безкоштовно.
Так, протягом січня – липня 2026 року до ЦОПів Дніпропетровської області надійшло 236 777 звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 26 953 звернення більше у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року. В т. ч. в електронному вигляді надійшло 155 001 звернення, або 65,5 відс. від загальної кількості, та на 42 694 звернення більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року.
Упродовж січня – липня 2026 року платниками податків отримано 227 414 адміністративних послуг, що на 27 075 послуг більше ніж у відповідний період минулого року. В т. ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 146 836 адміністративних послуг, або 64,6 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 43 578 послуг більше ніж у відповідному періоді 2025 року.
З початку року здійснено 982 виїзди мобільного ЦОПу до територіальних громад Дніпропетровської області для надання адміністративних послуг їх мешканцям, у тому числі здійснено:
- адресних виїздів до маломобільних груп населення – 327;
- до Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) – 569 (в межах реалізації Меморандуму про співпрацю та взаємодію між Дніпропетровською ОДА та ГУ ДПС);
- до територіальних громад (ТГ) – 86 (зустрічі/круглі столи в ТГ та зустрічі з громадськістю).
За результатами виїздів мобільного ЦОПу фахівцями надано 7 600 адміністративних послуг та 3 770 інших послуг.
Також під час роботи мобільного ЦОПу 12 143 платникам податків надано 14 935 роз’яснень з питань дотримання вимог податкового законодавства.
Під час роботи мобільного ЦОПу приділялась увага роз’ясненню податкового та іншого законодавства.
Серед суб’єктів господарювання розповсюджено 32 741 примірник друкованої продукції.
Доступ до публічної інформації: податківцями Дніпропетровщини опрацьовано 198 запитів
Протягом січня – липня 2026 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) надійшло 198 запитів на отримання публічної інформації. У порівнянні з аналогічним періодом 2025 року кількість запитів зменшилась на 26 одиниць (за січень – липень 2025 року – 224 запити).
Згідно з аналізом результатів опрацювання запитів на публічну інформацію:
- 163 – задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації (у т. ч. 4 перейшли по терміну виконання з грудня 2025 року);
- 25 – дано роз’яснення;
- 5 – надіслано за належністю;
- 3 – відмовлено у задоволені;
- 2 – на виконані.
З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька dp.publicinfo@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.
Крім того, для забезпечення прозорості діяльності ГУ ДПС забезпечено оприлюднення публічної інформації у формі 5 наборів відкритих даних на «Єдиному державному вебпорталі відкритих даних» data.gov.ua та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області»:
· Інформація про структуру (організаційну структуру) розпорядника інформації;
· Звіти, зокрема щодо задоволення запитів на інформацію;
· Інформація із системи обліку публічної інформації;
· Переліки нормативно-правових актів, актів індивідуальної дії (крім внутрішньо організаційних), прийнятих розпорядником інформації, проекти рішень, що підлягають обговоренню, а також документ розпорядника інформації про визначення особи (осіб), відповідальних за оприлюднення відкритих даних;
· Реєстр наборів даних, що перебувають у володінні розпорядника інформації.
Оприлюднені набори даних підтримується у актуальному стані.
Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, сервісу «Пульс», державної установи «Урядовий контактний центр» та «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»
Фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) здійснюється розгляд інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи - сервіс «Пульс» від Контакт - центру ДПС.
Всього у січні – липні 2026 року на сервіс «Пульс» надійшло на розгляд 53 інформаційні картки зі зверненнями від фізичних та юридичних осіб щодо дій, або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення).
Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань щодо:
- нарахувань в ІКП – 26 звернень (49%);
- отримання адміністративних послуг – 10 звернення (18,9 %);
- ненадання відповіді на усні або письмові звернення – 9 звернень (17%);
- невідповідності даних Витягу – 1 звернення (2%);
- відмови у реєстрації звітності в електронному вигляді – 3 звернення (5,7%);
- обліку платників податків – 3 звернення (5,7%);
- режиму і порядку роботи – 1 звернення (2%)
Крім того, упродовж січня – липня 2026 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 152 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр» (у січні – липні 2025 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 135 звернень).Загальна тематика звернень:
- питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 65 (42,7%);
- контрольно-перевірочна робота – 39 (25,6%);
- отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 13 (8,6%);
- надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання – 13 (8,6%);
- податкова знижка – 4 (2,6%);
- податкова заборгованість – 3 (2,0%);
- подяка – 2 (1,3%);
- інші питання – 13 (8,6%).
Також протягом січня – липня 2026 року надійшло 14 звернень на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» (січень – липень 2025 року – 19 звернень). Загальна тематика звернень:
- питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 10 звернень (71,5%);
- отримання довідки про доходи – 2 (14,3%);
- отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 1 (7,1%);
- контрольно-перевірочна робота –1 (7,1%).
Фізичні особи – платники податку на нерухоме майно поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 253,7 млн гривень
Упродовж січня – липня 2026 року місцеві бюджети Дніпропетровської області отримали від фізичних осіб понад 253,7 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Звертаємо увагу, що податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (п. 45.1 ст. 45 Податкового кодексу України (ПКУ)).
Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (п. 45.2 ст. 45 ПКУ).
При цьому, відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Тобто, фізична особа – засновник юридичної особи не може застосувати пільгу зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до об’єкта житлової нерухомості за адресою якого зареєстрована дана юридична особа.
У січні – липні 2026 року загальний фонд держбюджету від платників Дніпропетровщини за нафти отримав майже 44,4 млн грн рентної плати. Це на понад 4,1 млн грн, або на 10,2 відс., більше ніж у відповідному періоді минулого року.
Звертаємо увагу, що у разі необхідності, перевірити дійсність кваліфікованого електронного підпису, отриманого в Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач) можна на вебсайті Надавача (https://ca.tax.gov.ua/) у розділі «Перевірка підписаних даних».
Для цього у визначеному полі потрібно завантажити необхідний попередньо підписаний файл зі свого носія та натиснути на кнопку «Перевірити».
Після автоматичного переходу на наступну сторінку відображаються результати створення та перевірки підпису, підтвердження цілісності даних.
Крім того, користувач може завантажити Протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, в якому містяться дані щодо результатів перевірки підпису, а також дата час перевірки, найменування та розмір файлу, ідентифікаційні дані, які однозначно визначають кваліфікованого надавача та користувача електронних довірчих послуг, строк дії, серійний номер сертифікату відкритого ключа тощо.
Дайджест "Події тижня"
05 серпня 2026
Дніпропетровщина: про ветеранське підприємництво, безбар’єрність та податкові сервіси під час зустрічі з платниками Славгородської громади
Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області провели зустріч із представниками органів місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання та мешканцями Славгородської територіальної громади. У фокусі уваги – податковий супровід ветеранського підприємництва. Ця ініціатива спрямована на підтримку ветеранів у їх поверненні до цивільного життя через започаткування та розвиток власної справи.
Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1037303.html
05 серпня 2026
Верифікація реєстраційного номеру облікової картки платника податків в застосунку "ДІЯ"
Відеокоментар начальника відділу ведення Державного реєстру фізичних осіб платників податків управління податкових сервісів ГУ ДПС у Дніпропетровській області Олени КАРЕТНИК.
Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1036982.html
Фейсбук: https://www.facebook.com/share/v/1CxfPiX2vJ/
Ютуб: https://youtu.be/_86YP8f2PKA
05 серпня 2026
Податківці Дніпропетровщини – про ризики «дроблення бізнесу» та чесну конкуренцію
Протидія схемам штучного «дроблення бізнесу», забезпечення чесної конкуренції та належного наповнення бюджетів стали головними темами зустрічі заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Миколи Бородюка з представниками бізнес-спільноти регіону, які займаються продажем побутової техніки та продовольчою групою товарів, ресторанною справою, працюють у сфері б’юті-індустрії. «Податкова служба Дніпропетровщини послідовно працює над створенням рівних і прозорих умов ведення бізнесу. Наше головне завдання – сприяти добровільному виконанню податкових зобов'язань та підтримувати сумлінних платників податків. Кожен випадок штучного «дроблення бізнесу» розглядається індивідуально та виключно за результатами всебічного аналізу всіх обставин», - зазначив Микола Бородюк. Під час заходу, який відбувався одночасно в онлайн і офлайн форматах, податківці детально розглянули найпоширеніші моделі господарювання, які можуть свідчити про штучний поділ єдиного бізнесу між кількома фізичними особами – підприємцями. Учасникам пояснили, що про ризикову модель можуть свідчити реєстрація декількох ФОП за однією адресою, використання спільного офісу, складу чи торговельної точки, ведення діяльності під єдиною торговельною маркою, використання одного інтернет-сайту або подання звітності з однієї IP-адреси. Саме сукупність таких ознак дає змогу ідентифікувати можливі схеми мінімізації податкових зобов'язань.
Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1037335.html
Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/1MhEytj49h/
06 серпня 2026
Порядок виконання спадкоємцями грошових зобов'язань померлої особи зі сплати податку на доходи фізичних осіб
Відеокоментар заступника начальника управління – начальника відділу супроводження судових спорів за позаплановими перевірками управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Анастасії ГОРБАНЬ.
Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1038516.html
Фейсбук: https://www.facebook.com/share/v/1GFN6taQRF/
Ютуб: https://youtu.be/nuyVVVaxXWE
06 серпня 2026
Відкрита комунікація як запорука ефективного партнерства: податківці Дніпропетровщини роз’яснили бізнесу актуальні питання податкового законодавства
Постійний діалог із платниками податків є невід'ємною складовою сучасної роботи податкової служби. Саме завдяки відкритому обговоренню актуальних питань вдається не лише своєчасно надавати необхідні роз'яснення, а й формувати якісний сервіс, орієнтований на потреби бізнесу. Онлайн-зустріч керівництва та фахівців податкової служби області з представниками Територіального відділення Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України» в Дніпропетровській області (АППУ) присвячена питанням зупинення реєстрації податкових накладних (ПН) та розрахунків коригування (РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), сучасним сервісам та інформаційним джерелам податкової служби. «Дніпропетровщина є регіоном сильного та відповідального бізнесу. Наше завдання – не лише забезпечувати якісне адміністрування податків, а і допомагати бізнесу швидко отримувати необхідні роз’яснення та практичну підтримку. Саме відкритий діалог дозволяє оперативно реагувати на запити платників і формувати сучасний сервіс, орієнтований на їх потреби», – зазначив очільник податкової служби Дніпропетровщини Юрій Павлютін.
Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1037937.html
Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/1EtHRHZJJU/
Ефективна співпраця податкової служби Дніпропетровщини з платниками
Протягом минулого тижня фахівці податкової служби Дніпропетровщини провели засідання «круглих столів», семінари та зустрічі для платників регіону.
На засіданнях «круглих столів» у містах Дніпро та Самар, селищі Софіївка, селі Вербки говорили про безбар’єрність у Державній податковій службі України (ДПС), яка базується на створенні фізично доступних приміщень, цифровізації послуг та відкритості до потреб кожного громадянина. Окрему увагу приділили системі супроводу ветеранів, яку запровадили в податковій службі, аби обслуговування було більш зручним та зрозумілим для ветеранів.
На семінарах, проведених у містах Самар, Павлоград та Кривий Ріг у центрі уваги – робота Офісу податкових консультантів, де кожен може отримати швидку й професійну допомогу з податкових питань. Фахівці ознайомили учасників з цифровими сервісами ДПС. А саме, «TAX Control» та антикорупційний сервіс «Пульс».
Під час зустрічей у містах Нікополь та Кам’янське розглянули, зокрема, актуальні питання визначення мінімального податкового зобов'язання та особливості застосування РРО/ПРРО. Також податківці акцентували на перевагах офіційного працевлаштування та необхідності дотримання трудового законодавства.
Для максимальної зручності платників продовжує працювати мобільний ЦОП. Минулого тижня здійснено виїзди до міст Дніпро, Вільногірськ, Синельникове та Марганець. Мета – надання адміністративних та інших послуг суб’єктам звернень.
Зокрема, опрацьовано заяви:
- про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ДРФО) за формою № 5ДР;
- щодо отримання відомостей з ДРФО про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за формою № 10ДР;
- стосовно звірки по земельному податку.
Податківці області приділяють значну увагу відкритим взаємовідносинам з платниками, що допомагає не лише дотримуватися податкового законодавства, а й зміцнює довіру до податкових органів.
Гайд від податківців Дніпропетровщини: особливості здійснення зовнішньоекономічної діяльності ФОП - платниками єдиного податку третьої групи
Працюйте із закордонними партнерами впевнено та без податкових ризиків
Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) відкриває підприємцям нові можливості для розвитку бізнесу, розширення ринків збуту та залучення іноземних клієнтів.
Проте успішна робота на міжнародному ринку потребує не лише ділової активності, а й уважного дотримання вимог законодавства.
Фізичні особи-підприємці (далі – ФОП) третьої групи єдиного податку можуть успішно працювати із закордонними партнерами, експортувати товари, роботи чи послуги та отримувати оплату від нерезидентів заздалегідь переконавшись, що обрані види діяльності внесені до відповідних реєстрів.
Також при співпраці з іноземними контрагентами варто дотримуватися встановлених строків валютних розрахунків, правильно визначати та обліковувати дохід, враховувати законодавчі обмеження щодо окремих видів товарів і діяльності, виконувати всі вимоги податкового законодавства.
Хто має право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність
Зовнішньоекономічна діяльність – це, зокрема, діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами, яка регламентується Законом України № 959.
Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці (ч. 2 ст. 5 Закону України№ 959).
Здійснювати ЗЕД, як і звичайну, ФОП можуть лише у межах обраних ними видів діяльності, зазначених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Якщо ФОП перебуває на спрощеній системі оподаткування, необхідні види діяльності повинні бути вказані й у Реєстрі платників єдиного податку.
Валютний нагляд: що варто знати про граничні строки розрахунків у сфері ЗЕД
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України № 2473.
Національний банк України (НБУ) має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (ч. 1. ст. 13 Закону України № 2473). Також НБУ має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.
Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов’язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів. НБУ має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
У разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені у договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ (ч. 2 ст.13 Закону України № 2473).
За операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого НБУ граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати) (ч. 3 ст.13 Закону України № 2473).
Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022 (п. 142 Постанови НБУ № 18).
Вони не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (включаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений ст. 20 Закону України № 361, крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.
Але застосовуються з урахуванням установлених НБУ за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абз. 2 ч. 1 ст.13 Закону України № 2473 винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.
Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента у банку в Україні.
Відповідно до Інструкції НБУ (пп. 1, 2 п. 7 розділу ІІ) банк розпочинає відлік установлених НБУ граничних строків розрахунків з дати:
- оформлення митної декларації типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), – за операціями з експорту товарів;
- здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива – здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) – за операціями з імпорту товарів.
Згідно з нормами Інструкції НБУ банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:
- якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу / надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог);
- у разі експорту товару – після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному п. 162 розділу IV Інструкції НБУ;
- у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, – після отримання інформації з реєстру митних декларацій про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням митної декларації типу ІМ-40 «Імпорт», ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», ІМ-72 «Безмитна торгівля», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред’явлення резидентом документа (крім митної декларації), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється митна декларація).
Коли граничні строки розрахунків можуть бути подовжені
За окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені НБУ, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку (абз. 1 ч. 4 ст. 13 Закону України № 2473).
У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується (абз. 1 ч. 7 ст.13 Закону України№ 2473).
У разі якщо виконання договору зупиняється у зв’язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків та нарахування пені зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин (ч. 6 ст.13 Закону України № 2473).
Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Що заборонено експортувати платникам єдиного податку?
Платникам єдиного податнику, зокрема заборонено здійснювати такі види ЗЕД-діяльності (п. 291.5 ст. 291 ПКУ):
- експорт та імпорт підакцизних товарів;
- експорт дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння;
- експорт корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;
- експорт предметів мистецтва та антикваріату;
- діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.
Порушення цих та інших подібних обмежень загрожує автоматичним анулюванням статусу платника єдиного податку та оподаткуванням доходу за підвищеною ставкою єдиного податку (15%).
Як оподатковується дохід від ЗЕД
Об’єктом оподаткування резидента є іноземні доходи, отримані з джерел за межами України (пп.163.1.3 п. 163.1 ст. 163, п. 170.11 ст. 170, пп. 1.1, 1.2 п. 16¹ підр. 10 розділу XX «Перехідні положення»).
Дохід, отриманий фізичною особою – резидентом з джерел за межами України, включається до загального річного оподатковуваного доходу як іноземний дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.
Відповідно до п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу(п. 292.5 ст. 292 ПКУ).
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
Платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду (п. 296.3 ст. 296 ПКУ).
Податкова декларація платника єдиного податку складається наростаючим підсумком з урахуванням норм пп. 296.5 і 296.6 ст. 296 ПКУ (п. 296.7 ст. 296 ПКУ).
Ведення розрахунків платниками єдиного податку третьої групи
Резиденти, з урахуванням обмежень, визначених Законом України № 2473 та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції (ч. 3 ст. 4 Закону України № 2473).
При цьому порядок відкриття рахунків в іноземних фінансових установах регулюється законодавством тієї країни, в якій відкривається рахунок.
Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ (ч. 4 ст. 5 Закону України № 2473).
Правила здійснення валютних операцій затверджені Положенням НБУ № 5.
Відповідно до абз. 1 п. 16. розд. І Положення НБУ № 5 розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки у банках.
Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні у банку (п. 23 розд. ІІ Положення НБУ № 5).
При цьому термін «товар» уживається у значенні, визначеному ст. 1 Закону України № 959, товар – це будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).
Дотримання вище викладених правил допоможе підприємцю працювати із закордонними партнерами без зайвих ризиків та впевнено розвивати власну справу на міжнародному ринку.
Довідково.
ПКУ – Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами).
Закон України № 959 – Закон України від 16 квітня 1991 року № 959 - XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (із змінами) (стаття 1 та стаття 5).
3. Закон України № 2473 – Закон України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (із змінами).
4. Закон України № 361 – Закон України від 06 грудня 2019 року № 361-ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (із змінами).
5. Інструкція НБУ № 7 – Інструкція про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 7 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» (із змінами).
Постанова НБУ № 18 – постанова Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами)
Положення НБУ №5 – Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті затверджене постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» (із змінами).
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Станом на 29.07.2026 оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» (https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/) до версії 1.34.7.0 (даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 30.12.2025 року по 29.07.2026 року включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.34.*, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними).
Перелік змін та доповнень (версія 1.34.7.0) (станом на 29.07.2026):
Додано нові версії документів:
На виконання наказів Міністерства фінансів України від 07.05.2026 № 243 та від 26.05.2026 № 284:
J0500111 – Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску для податкових агентів, крім фізичних осіб - підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність;
J0510111 – Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам (Додаток Д1);
J0510211 – Відомості про осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або у разі народження дитини, усиновленні дитини, про осіб, які здійснюють догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку, допомогу при усиновленні дитини, про осіб, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, та непрацюючих осіб, які здійснюють догляд за дитиною віком від одного до трьох років та осіб із числа непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, за дитиною, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність, а також непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до закону, та нарахування сум єдиного внеску за патронатних вихователів, батьків вихователів дитячих будинків сімейного типу, прийомних батьків, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до закону, відомості про непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника, за осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України (Додаток 2);
J0510311 – Відомості про осіб, які проходять строкову військову службу (Додаток Д3);
J0510411 – Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору (Додаток 4 ДФ);
J0510511 – Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби (Додаток Д5);
J0510611 – Відомості про наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до закону (Додаток Д6);
F0500111 – Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску для податкових агентів, які є фізичними особами - підприємцями та/або особами, які провадять незалежну професійну діяльність;
F0510111 – Відомості про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованим особам (Додаток ФІЗ-Д1);
F0510411 – Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору (Додаток ФІЗ-4ДФ);
F0510511 – Відомості про трудові відносини осіб (Додаток ФІЗ-Д5);
F0510611 – Відомості про наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства (Додаток ФІЗ-Д6).
Туристичний збір: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надходження зросли майже на 23%
Протягом семи місяців 2026 року платники туристичного збору поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 10,4 млн гривень. Це майже на 2,0 млн грн більше ніж за підсумками січня – липня минулого року. Надходження зросли на 22,9 відсотка. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.
«Позитивна динаміка надходжень туристичного збору свідчить про свідомість і відповідальність суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність в туристичній галузі. Дякуємо платникам за важливий внесок у фінансову спроможність громад», – зазначив керівник обласної податкової служби Юрій Павлютін.
Нагадуємо, що базою справляння туристичного збору (далі – Збір) є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ.
Доба – це період між двома послідовними розрахунковими годинами, що дорівнює 24 годинам.
Розрахункова година – це година, встановлена у місці проживання (ночівлі), при настанні якої споживач повинен звільнити номер (місце) у день виїзду і після якої здійснюється заселення до місця проживання (ночівлі).
Ставка Збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ.
ПКУ не передбачає іншого періоду проживання, ніж доба.
У разі погодинного розміщення Збір розраховується для кожного проживаючого (платника Збору) з базою оподаткування – одна доба.
Довідково: п.п. 268.3.1 п. 268.3 та п.п. 268.4.1 п. 268.4 ст. 268 Податкового кодексу України (ПКУ).
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Посадовій особі контролюючого органу надаються оригінали всіх документів, що належать до предмета перевірки: договори (угоди) робіт, послуг; акти виконаних робіт (наданих послуг), накладні; виписки банку про рух грошових коштів; книги обліку доходів; трудові договори, відомості нарахування та виплати заробітної плати; інші документи, які стосуються фінансово-господарської діяльності, в перший день перевірки.
Поряд з цим, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних документів, що належать до предмету перевірки.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42493.
В яких випадках ДПС відмовляє у проставленні апостиля?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Правила проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав, затверджені спільним наказом Міністерства закордонних справ України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 17.03.2023 № 125/209/293/139/999/5 (далі – Правила).
Пунктом 2 Правил визначено, що апостиль проставляється, зокрема, на офіційних документах, що видаються Державною податковою службою України та її територіальними органами.
Відповідно до абзаців першого – одинадцятого та тринадцятого п. 10 Правил у проставленні апостиля на документі відмовляється, якщо:
не підтверджено якість особи, в якій вона виступала, справжність підпису на документі якої перевіряється при проставленні апостиля;
документ не відповідає зразку або формі, встановленому на дату його видачі та/або не відповідає вимогам щодо складу та порядку розміщення обов’язкових реквізитів, який повинен містити такий документ;
текст документа неможливо прочитати внаслідок пошкодження;
документ написаний чи підписаний олівцем або отриманий через засоби факсимільного зв’язку;
у документі є незастережені виправлення або дописки;
до повноважень компетентного органу не входить проставлення апостиля на цьому документі;
компетентному органу не вдалося отримати зразки відповідних підписів, відбитків печаток та/або штампів, відомості про кваліфікований сертифікат відкритого ключа, зчитати матричний двовимірний штрих-код;
підпис, відбиток печатки та/або штампа на документах, поданих для проставлення апостиля, не відповідають наявним зразкам та/або мають нечітке зображення;
відомості про кваліфікований сертифікат відкритого ключа не відповідають наявним у Електронному реєстрі апостилів відомостям про кваліфікований сертифікат відкритого ключа;
документ викликає підозру у його підробці;
документ не відповідає вимогам щодо його оформлення та/або видачі, встановлених нормативно-правовими актами на дату його видачі.
Слід зазначити, що відповідно до п. 3 Правил апостиль не проставляється, зокрема, на оригіналах, копіях (фотокопіях) нормативно-правових актів, роз’яснень та правових висновків щодо їх застосування, документах, що мають характер листування.
Яку інформацію щодо ліцензування видів господарської діяльності можна отримати в Контакт-центрі ДПС?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Контакт-центр ДПС (далі – Контакт-центр) надає фізичним та юридичним особам інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДПС, а також щодо роботи Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України.
Статтею 7 Закону України від 02 березня 2015 року № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 222) визначено перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.
Орган ліцензування – державний орган, уповноважений законом або Кабінетом Міністрів України на здійснення ліцензування господарської діяльності (п. 7 частини першої ст. 1 Закону № 222).
Контакт-центр надає інформацію стосовно ліцензування діяльності суб’єктів господарювання з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального.
З приводу роз’яснень щодо ліцензування інших видів господарської діяльності необхідно звертатись до відповідних органів ліцензування.
Суб’єкт господарювання - власник нерухомого майна надає в оренду частину приміщень: чи подавати Заяву за ф. № 20-ОПП?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Пунктом 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.
Відповідно до пункту 63.3 ст. 63 ПКУ платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах, зокрема, за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ.
Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588).
Відповідно до п.п. 14.1.97 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 ПКУ оренда житлових приміщень – це операція, що передбачає надання житлового будинку, квартири або їх частини її власником у володіння та користування орендарю на визначений строк для цільового використання за орендну плату.
Згідно з п.п. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар. При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди.
У разі надання в оренду об’єкта нерухомого майна або його частини Заява про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП (далі – Заява за ф. № 20-ОПП) подається до контролюючих органів як власником нерухомого майна – орендодавцем, так і орендарем у порядку та строки, визначені пп. 8.3-8.5 розд. VIII Порядку № 1588.
Кожному об’єкту оподаткування, що надається в оренду (орендується) присвоюється ідентифікатор, що прийнятий суб’єктом господарювання – орендодавцем (орендарем), а також зазначається фактичний стан об’єкта оподаткування на момент заповнення Заяви за ф. № 20-ОПП.
У графі 14 «Стан об’єкта оподаткування» Заяви за ф. № 20-ОПП суб’єкт господарювання (орендодавець) зазначає стан – «здається в оренду», суб’єкт господарювання (орендар) – «орендується».
У разі відсутності найменування таких об’єктів оподаткування, у Заяві за ф. № 20-ОПП орендодавцем (орендарем) зазначається інвентарний номер об’єкта оподаткування, вказаний у договорі оренди.
Отже суб’єкт господарювання – власник нерухомого майна у разі надання в оренду частини приміщень (окремих кімнат, офісів, квадратних метрів) повинен подати Заяву за ф. № 20-ОПП у порядку та терміни, визначені пп. 8.3-8.5 розд. VIII Порядку № 1588. Пунктом 8.4 розд. VIII Порядку № 1588 визначено, що під час надання Заяви за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування (наприклад, якщо подається інформація про об’єкти оподаткування – офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об’єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин). Якщо в оренду надаються однотипні об’єкти оподаткування за різним місцезнаходженням, інформація у Заяві за ф. № 20-ОПП відображається по кожному об’єкту окремо.
Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у Заяві за ф. № 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об’єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці).
В які строки надсилається податкова вимога та які відомості вона повинна містити?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПКУ).
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Платник має об’єкти нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій: чи подавати податкову декларацію з податку на нерухоме майно?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Форма Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 із змінами та доповненнями (далі – Декларація).
Відповідно до п.п. 266.7.5. п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта / об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Водночас, на період дії воєнного стану на території України положення ст. 266 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» ПКУ застосовуються з урахуванням особливостей визначених п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, п. 1 якого, зокрема передбачено, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України за період з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року – за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (у тому числі їх частки), що перебувають у власності юридичних осіб.
Починаючи з 01 січня 2023 року за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають, зокрема, у власності юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій), податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.
Перелік територій визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Постанова Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 визначає деякі питання формування Переліку територій. Зокрема, п. 1 Постанови № 1364 визначається орган виконавчої влади (Міністерство розвитку громад та територій України (далі – Мінрозвитку)), якому делегуються повноваження щодо затвердження Переліку територій, а також визначаються складові Переліку територій, вимоги до формату територій, за якими ці території відображаються у Переліку територій, та затверджена форма Переліку територій.
У преамбулі наказу Мінрозвитку від 28.02.2025 № 376, який набрав чинності 20.03.2025, зазначено, що відповідно до п. 1 Постанови № 1364, п. 8 Положення про Мінрозвитку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року № 460:
втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004;
затверджено Перелік територій.
Отже, враховуючи положення п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, якщо об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості на дату подання Декларації, розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України відповідно до даних Переліку територій, то суб’єкт господарювання, не подає Декларацію за такі об’єкти нерухомості.
Податкова знижка за витратами на переобладнання транспортного засобу: які документи подаються разом із декларацією про доходи
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує, що згідно з п.п. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (податок) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива.
Підпунктом 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ визначено, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
Відповідно до п.п. 166.2.2. п. 166.2 ст. 166 ПКУ копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – Декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.
У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в Декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.
Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
При цьому, процедура переобладнання транспортних засобів, зокрема, для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива, встановлена Порядком переобладнання транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010 року № 607 (із змінами та доповненнями), відповідно до п. 13 якого після переобладнання транспортного засобу власник або його представник обирає організацію з оцінки відповідності та подає заяву про проведення оцінювання відповідності транспортного засобу, що переобладнаний, вимогам правил, нормативів і стандартів України, а також умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження. За результатами такого оцінювання видається:
сертифікат відповідності – для переобладнаних автобусів та транспортних засобів, які переобладнані (за винятком транспортних засобів, переобладнаних для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива) суб’єктом господарювання, що має нормативно-технічну документацію на відповідний вид переобладнання і свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;
акт технічної експертизи або сертифікат відповідності – для транспортних засобів, що переобладнані в індивідуальному порядку, а також для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива.
На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку на доходи фізичних осіб, та підтверджувати необхідними документами, достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку (п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 ПКУ).
Отже, фізична особа, яка здійснила переобладнання транспортного засобу та використовує біопаливо (біоетанол, біодизель, стиснутий або скраплений газ та інші види біопалива) з метою отримання податкової знижки повинна подати документи, які підтверджують витрати, здійснені для переобладнання транспортного засобу, сертифікат відповідності для транспортного засобу, що був переобладнаний, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).
При зміні КЕП в ПРРО не відображається історія розрахункових операцій: дії суб’єкта господарювання
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, якщо при зміні кваліфікованого електронного підпису в програмному реєстраторі розрахункових операцій (ПРРО) не відображається історія розрахункових операцій, то суб’єкту господарювання слід оновити версію програмного забезпечення ПРРО.
Чи має право уповноважений представник, відомості про якого наявні в ЄДР, підписати Реєстраційну картку для отримання КЕП в КНЕДП ДПС?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до частини шостої ст. 22 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2155) уповноважений представник юридичної особи або фізичної особи – підприємця підписує документи, необхідні для формування та видачі кваліфікованого сертифіката відкритого ключа працівнику юридичної особи або фізичної особи – підприємця.
Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг під час формування та видачі кваліфікованого сертифіката відкритого ключа працівнику юридичної особи або фізичної особи – підприємця здійснює ідентифікацію працівника, а також ідентифікацію особи уповноваженого представника юридичної особи або фізичної особи – підприємця відповідно до вимог ст. 22 Закону № 2155 та перевіряє обсяг його повноважень за документом, що визначає повноваження уповноваженого представника юридичної особи або фізичної особи – підприємця, чи з використанням інформації, що міститься, зокрема, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань або в торговельному, банківському чи судовому реєстрі, який ведеться країною резидентства іноземної юридичної особи.
Закриття платником податків об’єкта оподаткування: заповнення розділу 3 Заяви за ф. № 20-ОПП та термін її подання
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно з п. 8.1 розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588), платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому розд. VIIІ Порядку № 1588.
Пунктом 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588 визначено, що заява про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Заява за ф. № 20-ОПП) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Платники податків можуть подати Заяву за ф. № 20-ОПП технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
У разі закриття об’єкта оподаткування, об’єкта, пов’язаного з оподаткуванням або через який провадиться діяльність, у тому числі внаслідок припинення діяльності платника податків, Заява за ф. № 20-ОПП подається з оновленою інформацією про такий об’єкт, при цьому розділ 3 Заяви за ф. № 20-ОПП заповнюється одним рядком наступним чином:
у графі 2 «Код ознаки надання інформації» вказується значення «6 – закриття об’єкта оподаткування»;
графи 3-15 та 17 заповнюються згідно з Пам’яткою для заповнення розділу 3 Заяви за формою № 20-ОПП, передбаченою у додатку до Заяви за ф. № 20-ОПП;
графа 16 не заповнюється.
У разі закриття об’єкта оподаткування, об’єкта, пов’язаного з оподаткуванням або через який провадиться діяльність, Заява за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, який закрито, подається протягом 10 робочих днів після його закриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється у випадках, зокрема:
отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи;
наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи.
Від юридичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 26,6 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів
Упродовж семи місяців поточного року місцеві бюджети Дніпропетровської області отримали від юридичних осіб понад 26,6 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів. Надходження збільшились у порівнянні з січнем – липнем 2025 року майже на 3,1 млн грн, або на 13,1 відсотка.
Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 268 прим. 1.5.1 п. 268 прим. 1.5 ст. 268 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.
Податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Згідно з абзацом першим п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем (абзац тринадцятий п. 57.1 ст. 57 ПКУ).
За видобування кам’яного вугілля платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду держбюджету понад 99,3 млн грн рентної плати
У січні – липні 2026 року до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини за видобування кам’яного вугілля надійшло понад 99,3 млн грн рентної плати.
Звертаємо увагу, що неподання заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП, – тягне за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 грн, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 1020 гривень.
У разі не усунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 680 грн, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 2040 гривень.
За якими ідентифікаторами форм формується Запит про отримання витягу з реєстру страхувальників?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Для формування та надання витягу з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – реєстр страхувальників) платникам необхідно подати запит про отримання витягу з реєстру страхувальників.
Форма запиту про отримання витягу з реєстру страхувальників (далі – Запит) визначена Порядком № 651 (далі – Порядок № 651) (абзац третій п. 2 розд. І Порядку № 651).
Запит подається за формою № 1-ЗРС (додаток 1 до Порядку № 651) в один із таких способів:
- особисто платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та/або застрахованою особою чи уповноваженою на це особою до територіального органу Державної податкової служби України (далі – контролюючий орган) за основним місцем обліку платника єдиного внеску або до іншого контролюючого органу;
- надсилається поштою до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску або до іншого контролюючого органу;
- в електронній формі засобами електронного зв’язку.
Платники єдиного внеску, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, та/або застраховані особи можуть подати Запит засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщені електронні форми Запиту, які формуються за ідентифікаторами форм:
F1303801 (для фізичних осіб),
J1303801 (для юридичних осіб).
Довідково: Порядок № 651 – Порядок надання інформації з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 № 651;
закони України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями) та від 22 травня 2003 року № 851-VІ «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами та доповненнями).
Дніпропетровщина: внесок платників до місцевих бюджетів – майже 5,0 млрд грн плати за землю
У січні – липні поточного року від платників Дніпропетровщини до місцевих бюджетів надійшло понад 4 990,3 млн грн плати за землю. Як акцентував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, надходження перевищили минулорічні відповідного періоду майже на 670,7 млн грн, або на 15,5 відсотка.
«Плата за землю – це одне з бюджетоутворюючих джерел збільшення ресурсів громад. Надходження земельного податку і орендної плати за землю спрямовуються на фінансування місцевих програм та важливих соціальних ініціатив. Дякуємо платникам за відповідальну громадянську позицію щодо своєчасного виконання своїх податкових зобов’язань», – підкреслив Юрій Павлютін.
Нагадуємо, що по платі за землю затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету:
18010500 «Земельний податок з юридичних осіб»;
18010600 «Орендна плата з юридичних осіб»;
18010700 «Земельний податок з фізичних осіб»;
18010800 «Реструктурована сума заборгованості з плати за землю»;
18010900 «Орендна плата з фізичних осіб»;
18011200 «Орендна плата за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, передані в оренду відповідно до ст. 120 прим. 1 Земельного кодексу України».
Довідково: наказ Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (із змінами та доповненнями).
Відкрита комунікація як запорука ефективного партнерства: податківці Дніпропетровщини роз’яснили бізнесу актуальні питання податкового законодавства
Постійний діалог із платниками податків є невід'ємною складовою сучасної роботи податкової служби. Саме завдяки відкритому обговоренню актуальних питань вдається не лише своєчасно надавати необхідні роз'яснення, а й формувати якісний сервіс, орієнтований на потреби бізнесу.
Онлайн-зустріч керівництва та фахівців податкової служби області з представниками Територіального відділення Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України» в Дніпропетровській області (АППУ) присвячена питанням зупинення реєстрації податкових накладних (ПН) та розрахунків коригування (РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), сучасним сервісам та інформаційним джерелам податкової служби.
«Дніпропетровщина є регіоном сильного та відповідального бізнесу. Наше завдання – не лише забезпечувати якісне адміністрування податків, а і допомагати бізнесу швидко отримувати необхідні роз’яснення та практичну підтримку. Саме відкритий діалог дозволяє оперативно реагувати на запити платників і формувати сучасний сервіс, орієнтований на їх потреби», – зазначив очільник податкової служби Дніпропетровщини Юрій Павлютін.
Учасники розглянули найпоширеніші причини призупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, особливості роботи системи моніторингу критеріїв оцінки ризиків, вимоги до підтвердних документів та алгоритм дій платника для успішного розгляду поданих пояснень. Окрему увагу приділили практичним рекомендаціям, які допоможуть уникнути типових помилок під час оформлення документів.
Під час заходу також розповіли про сучасні сервіси Державної податкової служби України (ДПС), спрямовані на підвищення якості обслуговування платників. Особливу увагу приділили роботі Офісів податкових консультантів, які вже успішно функціонують у Дніпрі та Кривому Розі. Крім того, консультаційну підтримку платники можуть отримати через онлайн-пункти Офісу податкових консультантів, що працюють у Кам'янському та Кривому Розі. Такий формат дозволяє оперативно отримувати фахову допомогу незалежно від місця перебування платника та сприяє розвитку безбар'єрного доступу до податкових сервісів.
Окремий блок зустрічі присвячений офіційним інформаційним ресурсам податкової служби. Фахівці наголосили на важливості використання перевірених джерел інформації – субсайту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області офіційного вебпорталу ДПС, сторінок у соціальних мережах Facebook i Youtube та інших офіційних комунікаційних майданчиків. Саме вони забезпечують своєчасне інформування платників про зміни законодавства, електронні сервіси, нові можливості та актуальні роз'яснення.
Систематична комунікація, відкритість до пропозицій бізнесу та якісний інформаційний супровід є основою добровільного виконання податкових зобов'язань. Тому практика проведення таких зустрічей продовжуватиметься й надалі.
Для окремих ліцензій на тютюн і пальне запроваджено зазначення кадастрових номерів
У ліцензіях на право вирощування тютюну, ферментації тютюнової сировини та зберігання пального для власного споживання та/або промислової переробки зазначатимуться кадастрові номери земельних ділянок (у разі відсутності поштової адреси місця зберігання).
Такі зміни внесено Законом України № 4536-IX до Закону України № 3817-IX.
Зокрема, у разі відсутності поштової адреси місця зберігання тютюнової сировини або пального у ліцензіях на право:
- вирощування тютюну зазначатимуться кадастрові номери земельних ділянок, на яких вирощується тютюн та зберігається тютюнова сировина;
- ферментації тютюнової сировини – кадастровий номер земельної ділянки, на якій зберігається тютюнова сировина;
- зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки – кадастровий номер земельної ділянки, на якій зберігається пальне.
Для реалізації цих змін Кабінет Міністрів України постановою від 15 липня 2026 року № 924 вніс відповідні зміни до постанови № 374, якою затверджено порядки ведення відповідних реєстрів ліцензіатів та форми документів, пов’язаних із ліцензуванням.
Зокрема, оновлено:
- порядок ведення Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
- порядок ведення Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального;
- порядки заповнення заяв щодо ліцензій на право вирощування тютюну, ферментації тютюнової сировини та зберігання пального;
- витяг з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (щодо ліцензій на право виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вирощування тютюну, ферментації тютюнової сировини);
- витяг з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального (щодо ліцензій на право зберігання пального).
Довідково
Закон України від 16 липня 2025 р. № 4536-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства».
Закон України від 18.06.2024 № 3817-IХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Постанова Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2025 року № 374 «Деякі питання ведення єдиних реєстрів ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ліцензіатів та місць обігу пального».
Постанова Кабінету Міністрів України від 15 липня 2026 № 924 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2025 р. № 374».
Правоохоронці затримали двох співробітників податкової Сумщини
Сьогодні у Сумах ДБР та прокуратура затримали двох працівників Головного управління ДПС у Сумській області. Наразі у приміщенні податкової тривають слідчі дії. ДПС повністю сприяє у їх проведенні.
За даними правоохоронців, співробітників податкової Сумщини викрили на гарячому під час отримання від ФОП коштів за незастосування штрафів за результатами перевірки при закритті підприємства.
Викриття відбувалося за сприяння Департаменту з питань запобігання і виявлення корупції ДПС.
Державна податкова служба України дотримується принципу нульової толерантності до будь-яких проявів корупції та інших порушень законодавства.
Водночас наголошуємо, жодна особа не може вважатися винною у вчиненні будь-якого злочину, доки її вину не буде доведено в установленому законом порядку та підтверджено обвинувальним вироком суду.
До уваги платників рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Типовими помилками декларування елементів оподаткування рентною платою за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України (далі – Рентна плата), які допускаються платниками при заповненні додатків 41 «Розрахунок з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України» (дані - Додаток 41) до податкової декларації з рентної плати, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1051/27496 (далі – Наказ) є:
1) відсутність інформації про дозвільний документ, що надає право на користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України в стовпчиках 4.1 та 4.2 рядків 4.1, 4.2 Додатка 41, який передбачено додатком 15 Наказу, що унеможливлює визначення правильності застосування ставок Рентної плати відповідно до пункту 254.4 статті 254 Кодексу;
2) в стовпчику 4.5 рядків 4.1, 4.2 ... «кількість днів дії» Додатка 41 за травень 2026 року вказано 30 днів замість календарно визначених 31 та відповідно за червень 2026 року – 31 день замість календарно визначених 30;
3) в стовпчику 7 рядків 4.1, 4.2 ... «Ставка рентної плати» Додатка 41 користувачами радіочастотного спектру (радіочастотного ресурсу) України здійснено обрахунок податкового зобов’язання з використанням неіснуючих у пункті 254.4 статті 254 Кодексу ставок Рентної плати або тих, що не відповідають обраному коду виду радіозв’язку;
4) в стовпчику 8 рядків 4.1, 4.2 ... «Податкове зобов’язання» Додатка 41 допущено арифметичні помилки при визначенні податкових зобов’язань з Рентної плати.
Довідково: «гаряча лінія» для надання консультацій платникам податків щодо адміністрування рентної плати, екологічного податку з юридичних осіб
066-424-35-14 та 056-374-31-07
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та з урахуванням мінімальних та максимальних меж розміру орендної плати відповідно до п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому п.п. 1 п. 284.6 ст. 284 ПКУ встановлено, що у частині плати за землю за земельні ділянки, що входять до складу території індустріальних парків, включених до Реєстру індустріальних парків, нормативну грошову оцінку яких проведено, що використовуються ініціаторами створення індустріального парку, керуючою компанією індустріального парку та учасниками індустріальних парків, органи місцевого самоврядування можуть, зокрема, встановлювати орендну плату в розмірі, меншому за розмір земельного податку, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певної категорії земель, що сплачується на відповідній території.
Також абзацами першим і другим п. 11 підрозд. 6 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 січня 2035 року, установлено, що в частині плати за землю за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, що використовуються в рамках реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями (крім інвестиційних проектів у сферах добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин) відповідно до Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні», органи місцевого самоврядування можуть, зокрема:
встановлювати орендну плату в розмірі, меншому ніж розмір земельного податку, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певної категорії земель, що сплачується на відповідній території.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41866.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Пунктом 57.1 ст. 57 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ. Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
Водночас, згідно з п. 57.2 ст. 57 ПКУ у разі коли відповідно до ПКУ або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов’язання платника податків з причин, не пов’язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове / податкові повідомлення-рішення про сплату суми / сум платнику податку, такий платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму податкового зобов’язання у строки, визначені, зокрема в ПКУ, а якщо такі строки не визначено, – протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
Згідно з абзацом першим п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що платники військового збору, зазначені у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої, другої та четвертої групи), сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Нарахування авансових внесків для платників військового збору, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, здійснюється контролюючими органами.
Отже, граничний строк сплати авансового внеску з військового збору для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої, другої та четвертої групи, у разі якщо останній день строку його сплати припадає на вихідний або святковий день, не переноситься на операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43309
Уповноважена особа може подати за фізичну особу заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до абзацу першого частини третьої ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) платники, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) подають до контролюючого органу за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Згідно з п. 19.1 ст. 19 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків веде справи, пов’язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Особиста участь платника податків в податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах.
Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків – фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства (п. 19.2 ст. 19 ПКУ).
Представник платника податків користується правами, встановленими ПКУ (п. 19.3 ст. 19 ПКУ).
Статтею 244 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) визначено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю (документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами).
Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин (ст. 245 ЦКУ).
Згідно з ст. 34 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» однією з нотаріальних дій, які вчиняють нотаріуси, є посвідчення правочинів, в тому числі довіреностей.
Таким чином, уповноважена особа, яка має нотаріально посвідчене доручення щодо представлення інтересів платника податків в контролюючих органах та здійснення відповідних правочинів, може подати за фізичну особу заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Порядок заповнення табличної частини РК, що складається продавцем у випадках повернення ним суми авансу/повернення йому товарів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно із п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1307), у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), або у разі коригування сум податкових зобов’язань відповідно до п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (РК) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
Порядок складання РК та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком № 1307.
У разі якщо після складання податкової накладної відбувається повне повернення суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів, постачальник (продавець) на дату такого повернення складає РК до податкової накладної, складеної на дату отримання коштів/постачання товарів.
В табличній частині такого РК, зокрема, в розділі Б зазначаються:
у графі 1.1 – номер за порядком;
у графі 1.2 – порядковий номер рядка податкової накладної, який коригується;
у графі 2.1 – код причини коригування 103 (повернення товару або авансових платежів);
у графі 2.2 – «№ з/п групи коригування»;
у графі 7 – зі знаком «–» значення графи 6 рядка податкової накладної, що коригується;
у графі 8 – значення графи 7 рядка податкової накладної, що коригується. При цьому знак «–» у цій графі не вказується;
графи 9 – 10 не заповнюються;
у графі 13 зі знаком «–» зазначається значення графи 10 рядка податкової накладної, що коригується;
у графі 14 – сума ПДВ з графи 11 податкової накладної зі знаком «–»;
значення граф 3-6, 11, 12 відповідає значенню відповідно граф 2-5, 8, 9 рядка податкової накладної, що коригується.
Залежно від того як оподатковувалась ПДВ операція, що коригується (за основною ставкою, ставками 14%, 7%, 0%, чи звільнялася від оподаткування ПДВ), продавцем заповнюється відповідна графа розділу А розрахунку коригування.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: до якого органу треба звернутись суб’єкту господарювання з питання щодо методології обчислення показника середньооблікової кількості штатних працівників для визначення внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю, інформує.
Питання щодо методології обчислення показника середньооблікової кількості штатних працівників для визначення внеску відноситься до повноважень Державної служби України з питань праці, Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України та Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44613.
Чи оприлюднюється у період дії воєнного стану на вебпорталі ДПС інформація щодо платників податків, у яких є податковий борг?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
На виконання вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2023 року № 1049-р «Про затвердження плану дій із впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд»» у 2023-2025 роках» та відповідно до частини другої ст. 6 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2939) на вебпорталі ДПС (tax.gov.ua) розміщено інформаційні довідки про результати проведеного «трискладового тесту» із обґрунтуванням підстав обмеження доступу до наборів даних в умовах воєнного стану, зокрема «Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг».
У зв’язку із запровадженням на всій території України воєнного стану на період дії правового режиму воєнного стану можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені, зокрема ст. 34 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою ст. 8 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану». Таким чином, гарантоване ст. 34 Конституції України право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб може бути обмежене.
Відповідно до частини другої ст. 6 Закону № 2939 обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Володіючи інформацією щодо найменувань суб’єктів господарювання, агресор в умовах сучасної інтернет глобалізації без особливих труднощів може встановити їх місце розташування, та використати її у власних цілях з метою завдання шкоди, наприклад: стосовно суб’єктів господарювання (його відокремлених підрозділів), які є власниками або управителями об’єктів критичної інфраструктури (державний орган, підприємство, установа, організація будь-якої форми власності, юридична особа, якій на правах власності, оренди або на інших законних підставах належить об’єкт критичної інфраструктури або який відповідає за його поточне функціонування), та суб’єктів господарювання, які здійснюють заходи, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, шляхом здійснення повномасштабних атак, диверсій, нанесення артилерійських / ракетних /авіаційних ударів по об’єктам критичної інфраструктури, підприємствам, установам, військовим частинам / підрозділам, що на сьогодні і відбувається.
Зважаючи на критичність ризиків для економічного сектору державного бюджету, розповсюдження публічної інформації щодо платників податків, у тому числі, про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, несе загрозу як для окремих галузей так і економіки держави в цілому.
Імпортуєте послуги від нерезидента? Не забувайте про валютний нагляд
Операції з імпорту послуг підлягають валютному нагляду так само, як і операції з імпорту товарів.
Для цілей валютного законодавства такі послуги прирівнюються до товарів. Закон України «Про валюту і валютні операції» передбачає, що термін «товар» вживається у значенні, визначеному Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність». А цей Закон відносить до товарів не лише продукцію, а й роботи, послуги, права інтелектуальної власності та інші немайнові права.
Саме тому українським підприємствам, які активно користуються послугами нерезидентів – консультаційними, маркетинговими, транспортними, ІТ-послугами, рекламними, інжиніринговими та іншими, – варто враховувати, що такі операції також перебувають під валютним наглядом.
Що потрібно пам'ятати
Якщо резидент здійснив авансовий платіж нерезиденту за послуги, перебіг граничного строку розрахунків розпочинається з дня такого платежу. На сьогодні під час дії воєнного стану цей строк становить 180 календарних днів.
Це означає, що протягом цього строку послуги мають бути фактично надані, а резидент повинен мати документи, які підтверджують їх отримання.
Якщо послуги не будуть фактично отримані у встановлений строк, до резидента може бути застосована відповідальність, передбачена статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».
Під час документальної перевірки оцінюються умови зовнішньоекономічного договору та документи, що підтверджують фактичне отримання послуг: акти, інвойси, платіжні документи, регістри бухгалтерського обліку та інші первинні документи.
Як мінімізувати ризики
Перед здійсненням авансової оплати рекомендуємо:
визначити реалістичні строки виконання договору;
перевіряти банківські реквізити нерезидента, особливо у разі отримання повідомлення про їх зміну;
своєчасно оформлювати документи, що підтверджують отримання послуг;
контролювати дотримання граничного строку розрахунків.
Якщо стає очевидним, що нерезидент не зможе виконати договір у встановлений строк, не варто чекати його закінчення. Законодавством передбачені механізми, які за визначених умов дозволяють уникнути нарахування пені, зокрема:
отримання висновку Міністерства економіки України про продовження граничних строків розрахунків;
документальне підтвердження форс-мажорних обставин;
звернення до суду або міжнародного комерційного арбітражу з позовом до нерезидента.
Водночас кожна із зазначених підстав застосовується виключно у випадках та порядку, визначених статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції». Зокрема, документальне підтвердження форс-мажорних обставин оцінюється з урахуванням причинно-наслідкового зв'язку між такими обставинами та неможливістю своєчасного виконання зобов'язань.
Дотримання цих рекомендацій допоможе уникнути порушень валютного законодавства та фінансової відповідальності.
Договір про надання бухгалтерських послуг (аутсорсинг) з аудиторською фірмою: чи має право працівник фірми підписувати в електронному вигляді податкову звітність суб’єкта господарювання?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п. 42.6 ст. 42 ПКУ) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (далі – Порядок).
Підпунктом 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПКУ визначено, що податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.
Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінам та доповненнями).
Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження (абзац другий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
Частиною четвертою ст. 8 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 996) для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно з дотриманням вимог Закону № 996 обирає форми його організації, зокрема, суб’єктом підприємницької діяльності, самозайнятою особою, що провадять діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності.
Для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, керівник та самозайнята особа повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває автор, шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 1 до Порядку (п. 3 розд. ІІІ Порядку).
До Повідомлення вноситься інформація про підписувача (підписувачів), якому (яким) надається право підпису електронних документів.
Пунктом 2 розд. ІІ Порядку визначено, що автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності), керуючись Порядком.
Після накладання кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису та печатки (за наявності), що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та кваліфікованому сертифікаті електронної печатки, автор (платник) здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням засобів електронного зв’язку до адресата протягом операційного дня (п. 3 розд. ІІ Порядку).
У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (п. 5 розд. ІІ Порядку).
Згідно з п. 7 розд. ІІ Порядку автоматизована перевірка електронного документа включає, зокрема, перевірку права підпису електронного документа підписувачем.
Враховуючи вищезазначене, для надання іншим особам права підпису електронних документів керівником до контролюючого органу направляється Повідомлення (ідентифікатор форми J13911хх).
До уваги платників екологічного податку!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Платники екологічного податку складають окремо за кожний звітний квартал (не наростаючим підсумком) податкові декларації екологічного податку (далі – Декларація) з урахуванням приміток до неї, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання Декларації за місцем знаходження стаціонарних джерел забруднення, за місцем розміщення спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів.
Якщо місце подання Декларацій не збігається з місцем перебування на податковому обліку підприємства, установи, організації, громадянина – суб’єкта підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальне водокористування, здійснення операцій з оброблення відходів та/або інтегрований довкіллєвий дозвіл, до контролюючого органу, в якому таке підприємство, установа, організація або громадянин – суб’єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку, подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, копії відповідних Декларацій.
Якщо платник податку з початку звітного року не планує здійснення, зокрема, викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати Декларації відповідно до ст. 250 Податкового кодексу України.
Чи потрібно ФОП повторно подавати Заяву за ф. № 20-ОПП у разі зміни прізвища?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
З метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про, зокрема фізичних осіб – підприємців, створений Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), який ведеться відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (із змінами і доповненнями) (далі – Закон № 755).
Згідно зі ст. 25 Закону № 755 державна реєстрація фізичних осіб – підприємців та інші реєстраційні дії, проводяться, зокрема, на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації.
Відповідно до ст.ст. 65 – 66 Податкового кодексу України взяття на облік та внесення змін до облікових даних фізичних осіб – підприємців у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з ЄДР, наданих згідно із Законом № 755.
Заява про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування подається у разі, якщо відбулися зміни у відомостях про об’єкт оподаткування (зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування).
Тобто, у разі зміни прізвища ФОПу необхідно внести відповідні зміни до ЄДР у порядку, встановленому Законом № 755.
Які документи необхідно подати до контролюючих органів у разі виникнення змін в облікових даних СГ?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Платники податків, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в ЄДР, у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, зобов’язані протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати заяву за формами № 1-ОПП або № 5-ОПП з уточненими документами у такому самому порядку як і при взятті на облік.
Інформація про зміну облікових даних платників податків (юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів, фізичних осіб – підприємців), відомості щодо яких містяться в ЄДР (крім даних про осіб відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, її відокремлених підрозділів) оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційно – комунікаційними системами ДПС.
Платники податків – юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб зобов’язані подати відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи до контролюючого органу у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви за формою № 1-ОПП з позначкою «Зміна відповідальних осіб: особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку».
Транспортний податок: від юридичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 6,8 млн гривень
Протягом семи місяців 2026 року місцеві бюджети Дніпропетровської області отримали від юридичних осіб 6 829,6 тис. грн транспортного податку. Надходження збільшились у порівнянні з січнем – липнем минулого року на 538,0 тис. грн, або на 8,6 відсотків.
Звертаємо увагу, що скасування кваліфікованого сертифіката ключа є достроковим припиненням його чинності. Скасовані сертифікати ключів поновленню не підлягають.
Часом скасування кваліфікованого сертифіката вважається час зміни його статусу в реєстрі сертифікатів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – КНЕДП ДПС).
Клієнт (користувач) зобов’язаний невідкладно звернутися до КНЕДП ДПС за скасуванням кваліфікованого сертифіката у разі:
компрометації особистого ключа користувача (факт або обґрунтована підозра того, що особистий ключ став відомий іншим особам, втрата можливості подальшого використання особистого ключа із будь-яких обставин, зокрема, втрата або пошкодження носія ключової інформації тощо);
зміни відомостей, зазначених у кваліфікованому сертифікаті;
виявлення помилок у реквізитах кваліфікованого сертифіката тощо.
З метою скасування кваліфікованого сертифіката користувачу необхідно подати до представництва КНЕДП ДПС заяву на зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа. При цьому подаються необхідні документи на отримання електронних довірчих послуг щодо формування нових кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
Дніпропетровщина: за видобування нафти платники рентної плати сплатили до місцевих бюджетів понад 2,3 млн гривень
Упродовж січня – липня поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини платники рентної плати за видобування нафти спрямували 2 342,8 тис. гривень. Це порівняно з січнем – липнем 2025 року на 217,2 тис. грн, або на 10,2 відс., більше.
Нагадуємо, що інформацію щодо адрес, контактних телефонів та режиму роботи центрів обслуговування платників розміщено:
- у відкритій частині Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua) у розділі «Для платників»/Контакти (обрати відповідний регіон);
- на вебпорталі ДПС (https://www.tax.gov.ua) у банері «Центри обслуговування» (обрати відповідний регіон).
Контактна інформація головних управлінь ДПС в областях, м. Києві розміщена на офіційному вебпорталі ДПС (https://www.tax.gov.ua) у банері «Територіальні органи» (обрати відповідний регіон)/Контакти.
Контактна інформація міжрегіональних управлінь ДПС по роботі з великими платниками податків розміщена на офіційному вебпорталі ДПС (https://www.tax.gov.ua) у банері «Територіальні органи» (обрати відповідне управління ДПС по роботі з великими платниками податків: Центральне міжрегіональне управління, Східне міжрегіональне управління, Південне міжрегіональне управління, Західне міжрегіональне управління, Північне міжрегіональне управління)/Контакти.
ФОП – платник єдиного податку придбаває сільськогосподарську продукцію у фізичної особи: як оформити?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 ПКУ).
Закупівля сільськогосподарської продукції ФОПами – платниками єдиного податку у населення оформлюється такими первинними документами:
- закупівельним актом (додаток 5 до п. 2.1 Методичних рекомендацій, затверджених Наказом № 157), який необхідно складати з кожним продавцем;
- закупівельною відомістю (про можливість оформлення готівкових розрахунків зі здавальниками сільськогосподарської продукції за відомостями зазначено у п. 26 розд. III Положення № 148).
У додатку 1 до Положення № 148 наведено форму відомості на виплату готівки, проте використовувати її для оформлення готівкових розрахунків зі здавальниками сільськогосподарської продукції можна лише після доопрацювання (доповнення додатковими графами). Однією закупівельною відомістю можна оформити розрахунки з кількома здавальниками сільськогосподарської продукції.
Закупівельний акт та закупівельна відомість повинні містити, зокрема, такі дані: місце укладання угоди; прізвище, ім’я, по батькові продавця; найменування продукції; ціну одиниці продукції; обсяг проданої продукції; суму виплачених коштів; підпис продавця про отримання даних коштів.
У цих документах слід також зазначити:
- реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) – продавця сільськогосподарської продукції або серію (за наявності) та номер паспорта (якщо продавець через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття РНОКПП та повідомив про це відповідний контролюючий орган і має відмітку у паспорті);
- реквізити Довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок (форма № 3ДФ, затверджена Наказом № 32) (за її наявності);
- загальну суму нарахованого доходу та суму утриманого при виплаті коштів податку на доходи фізичних осіб (якщо він утримувався).
Довідково: ПКУ – Податковий кодекс України;
Методичні рекомендації – Методичні рекомендації щодо впровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у сфері громадського харчування і побутових послуг, гармонізованих з міжнародними стандартами, затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 17.06.2003 № 157;
Положення № 148 – Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (із змінами та доповненнями);
Наказ № 32 – наказ Міністерства доходів і зборів України від 17.01.2014 № 32 «Про затвердження Порядку видачі довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок та її форми».
Від платників Дніпропетровщини надходження ПДФО до загального фонду держбюджету перевищили 8,0 млрд гривень
Протягом січня – липня 2026 року платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд державного бюджету податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) більш ніж на 8,0 млрд гривень. Надходження у порівнянні з 2025 роком зросли майже на 1,4 млрд грн, або на 20,9 відсотка. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.
«Своєчасна сплата ПДФО – це важлива підтримка сектору безпеки і соціальної сфери. Висловлюємо вдячність роботодавцям, бізнесу і громадянам за зразкову фінансову дисципліну», – зазначив Юрій Павлютін.
Керівник податкової служби регіону звернув увагу, що офіційне оформлення трудових відносин забезпечує не тільки стабільні надходження ПДФО до бюджетів. Для суб’єкта господарювання – це краща продуктивність праці найманих працівників, залучення до роботи кваліфікованих фахівців, доступ до нових ринків, відсутність штрафів за порушення законодавства і бездоганна репутація.
Нагадуємо, що платник ПДФО має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП).
Зокрема, особа з інвалідністю І або ІІ групи має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП, у розмірі, що дорівнює 150 відс. суми пільги, якщо розмір отриманого протягом місяця доходу не перевищує граничний розмір доходу для застосування ПСП.
Особа з інвалідністю І або ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни має право на ПСП у розмірі 200 відс. суми пільги, якщо розмір отриманого доходу не перевищує граничний розмір доходу для застосування податкової соціальної пільги.
Довідково: ст. 169 Податкового кодексу України.
Податківці Дніпропетровщини – про ризики «дроблення бізнесу» та чесну конкуренцію
Протидія схемам штучного «дроблення бізнесу», забезпечення чесної конкуренції та належного наповнення бюджетів стали головними темами зустрічі заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Миколи Бородюка з представниками бізнес-спільноти регіону, які займаються продажем побутової техніки та продовольчою групою тоарів, ресторанною справою, працюють у сфері б’юті-індустрії.
«Податкова служба Дніпропетровщини послідовно працює над створенням рівних і прозорих умов ведення бізнесу. Наше головне завдання – сприяти добровільному виконанню податкових зобов'язань та підтримувати сумлінних платників податків. Кожен випадок штучного «дроблення бізнесу» розглядається індивідуально та виключно за результатами всебічного аналізу всіх обставин», - зазначив Микола Бородюк.
Під час заходу, який відбувався одночасно в онлайн і офлайн форматах, податківці детально розглянули найпоширеніші моделі господарювання, які можуть свідчити про штучний поділ єдиного бізнесу між кількома фізичними особами – підприємцями. Учасникам пояснили, що про ризикову модель можуть свідчити реєстрація декількох ФОП за однією адресою, використання спільного офісу, складу чи торговельної точки, ведення діяльності під єдиною торговельною маркою, використання одного інтернет-сайту або подання звітності з однієї IP-адреси. Саме сукупність таких ознак дає змогу ідентифікувати можливі схеми мінімізації податкових зобов'язань.
Показовим прикладом застосування схем штучного «дроблення» стали результати відпрацювання брендового магазину преміального одягу та ювелірних виробів у м. Дніпро. Податківці встановили, що господарська діяльність здійснювалася через 4 фізичних осіб – підприємців на спрощеній системі оподаткування, які фактично використовували одного адміністратора, одну касу та спільний персонал. За результатами перевірки виявлено порушення на суму понад 4,7 млн гривень.
Крім того, встановлено факти використання праці неоформлених працівників. Відповідні матеріали передано до територіального органу Держпраці для вжиття заходів.
Підприємці мали можливість поставити запитання та отримати фахові роз'яснення щодо податкових наслідків застосування ризикових моделей господарювання, а також переваг ведення прозорої підприємницької діяльності.
Сумлінна сплата податків – це не лише виконання законодавчих вимог, а й внесок кожного платника у фінансову стійкість країни, розвиток громад та забезпечення обороноздатності держави. Використання схем штучного «дроблення бізнесу» суперечить принципам чесної конкуренції та позбавляє бюджети необхідних ресурсів. Саме тому податкова служба системно працює над виявленням і припиненням таких практик.
Дніпропетровщина: про ветеранське підприємництво, безбар’єрність та податкові сервіси під час зустрічі з платниками Славгородської громади
Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області провели зустріч із представниками органів місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання та мешканцями Славгородської територіальної громади.
У фокусі уваги – податковий супровід ветеранського підприємництва. Ця ініціатива спрямована на підтримку ветеранів у їх поверненні до цивільного життя через започаткування та розвиток власної справи. Сервіс передбачає широкий спектр послуг, а саме:
- допомога у виборі системи оподаткування;
- супровід при отриманні грантів;
- підтримка вже в процесі роботи бізнесу, а не тільки на етапі відкриття.
Важливим акцентом заходу стала реалізація принципів безбар’єрності у роботі податкової служби. Йдеться про створення рівних, комфортних і доступних умов для отримання якісних податкових послуг усіма громадянами незалежно від віку, стану здоров’я чи фізичних можливостей.
Окремо зупинилися на порядку реєстрації платників податків, внесенні змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, отриманні документів, що підтверджують реєстрацію, а також обговорили окремі аспекти обліку внутрішньо переміщених осіб.
Також податківці нагадали про переваги електронних сервісів ДПС України, зокрема, Електронний кабінет та мобільний застосунок «Моя податкова». Вони дозволяють дистанційно подавати звітність, сплачувати податки та комунікувати з контролюючими органами швидко і без необхідності відвідування податкової.
Проведення таких заходів допомагає оперативно вирішувати актуальні питання та забезпечує якісну комунікацію між податковою та платниками.
Внутрішньо переміщені особи мають право скористатися податковою знижкою за витрати на оплату оренди житла, якщо виконуються визначені законодавством умови.
Податкова знижка – це можливість повернути частину сплаченого податку на доходи фізичних осіб за рахунок витрат, які платник здійснив протягом звітного року та документально підтвердив.
Для її отримання платник має подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи. Зробити це необхідно до 31 грудня року, наступного за звітним.
До податкової знижки можуть бути включені лише фактично понесені витрати, підтверджені відповідними документами – квитанціями, чеками, платіжними документами або договором, у якому зазначені вартість послуг та строки їх оплати.
Для внутрішньо переміщених осіб право на податкову знижку за оренду житла виникає за умови, що:
- платник та члени його сім’ї першого ступеня споріднення не мають у власності придатного для проживання житла (крім житла на тимчасово окупованих територіях);
- платник не отримує передбачені законодавством бюджетні виплати для компенсації витрат на проживання.
Для підтвердження права на податкову знижку необхідно подати до контролюючого органу за місцем обліку:
- податкову декларацію про майновий стан і доходи;
- копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
- копію договору оренди житла;
- документи, що підтверджують оплату оренди;
- відомості, які дозволяють ідентифікувати членів сім’ї (прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті));
- документи, які підтверджують відсутність умов, що не дають права на отримання податкової знижки, зокрема щодо відсутності, у т. ч. членів сім’ї першого ступеня споріднення, у власності придатного для проживання житла або відсутність виплат на покриття витрат на проживання.
Договір оренди житла має бути укладений у письмовій формі. Саме він підтверджує факт орендних відносин між власником житла та орендарем.
Документами, які підтверджують відсутність умов, що не дають права на отримання податкової знижки, може бути витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформація від структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської держадміністрацій щодо не отримання платником податків адресної допомоги для покриття витрат на проживання тощо.
Подати декларацію можна до контролюючого органу, в якому платник перебуває на обліку. У разі зміни адреси проживання або інших персональних даних внутрішньо переміщені особи мають повідомити про це податковий орган шляхом подання відповідної заяви для внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.
Детальніше: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=39278
Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.
Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).
|
|
Відділ комунікацій з громадськістю
управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС
у Дніпропетровській області (Кам'янський район)