Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Сервіс «Інформація про КОРО»: як користуватись?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що доступ до підрежиму «Інформація про КОРО» режиму «Реєстри» Електронного кабінету надається користувачу після проходження ним електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого акредитованого центру сертифікації ключів – кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua., за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

Пошук інформації у підрежимі «Інформація про КОРО» здійснюється за основними реквізитами. Користувачу у поле пошуку необхідно ввести податковий номер / серія та номер паспорта суб’єкта господарювання та/або найменування суб’єкта господарювання та/або фіскальний номер книги обліку розрахункових операцій.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Порядок застосування РРО/ПРРО при торгівлі в інтернеті»

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Порядок застосування РРО/ПРРО при торгівлі в інтернеті».

На запитання платників податків відповідав заступник начальника відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Олександр ХАРЧЕНКО.

Питання 1: Добрий день!

Чи є можливість в інтернет-торгівлі не застосовувати РРО/ПРРО?

Відповідь:

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України
від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

Відповідно до преамбули Закону № 265, встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

За визначеннями, наведеними у статті 2 Закону № 265:

розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

місце проведення розрахунків – місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо;

розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну;

розрахункова книжка - належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в контролюючих органах, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених цим Законом випадках, коли не застосовуються реєстратори розрахункових операцій або програмні реєстратори розрахункових операцій;

книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в контролюючих органах книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Відповідно до ст. 3 Закону № 265

Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Тобто, порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено статтею 3 Закону №265, яким визначено, що у разі здійснення Підприємцем розрахункових операцій у розумінні Закону № 265, застосування РРО/ПРРО є обов’язковим, у встановленому цим Законом порядку.

Статтею 9 Закону №265 визначено умови за яких застосування є РРО/ПРРО не застосовується.

Питання 2: Добрий день!

Чи існує для інтернет-торгівлі принципова різниця між чеками РРО/ПРРО в паперовому вигляді та в електронній формі? Чи потрібно надавати покупцю обидва чеки?

Відповідь.

Згідно з п. 2 ст. 3 Закону про РРО продавець товару зобов'язаний надавати покупцю, який отримує товар (включаючи той, замовлення або оплата якого здійснюється в інтернеті), розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної розрахункової операції, створений в паперовій та/або електронній формі. Оце "та/або" означає, що чек РРО/ПРРО покупцю можна:

видати в паперовій формі;

відправити в електронному вигляді;

видати й в паперовій формі, і одночасно відправити в електронному вигляді (якщо покупець цього вимагає).

Також при виборі форми чека РРО треба зосередитися на його змісті — щоб у ньому були наявні всі обов'язкові реквізити, передбачені п. 2 р. II Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13). Установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов’язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.

Питання 3: Добрий день!

Інтернет-магазин торгує на умовах післяплати: покупці отримують товари у поштовому відділенні, сплачують вартість товарів поштовому оператору, який перераховує отримані кошти на банківський рахунок інтернет-магазину. Яку форму оплати позначати в чеках РРО, які магазин надсилає покупцям в електронному вигляді одразу після оплати товару в поштовому відділенні?

Відповідь.

Суть в тому, що в описаній ситуації інтернет-магазин:

- завжди отримує виторг в безготівковій формі (навіть якщо у поштовому відділенні покупці розраховуються готівкою);

- отримує її не напряму від покупців, а через посередника — поштового оператора.

Тепер звернімося до п. 2 р. II Положення № 13. Він містить перелік обов'язкових реквізитів чека РРО, серед яких є форма оплати (рядок 19). В описі реквізиту встановлено, що форма оплати може бути "готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит тощо". Як бачимо, у кінці переліку форм оплат стоїть "тощо", тобто перелік не закрито.

Тому у розглядуваному випадку в чеку РРО можна зазначити "післяплата", тобто відобразити сутність розрахунку з покупцем, або "безготівкова" - зазначити форму розрахунку (адже, як було сказано вище, інтернет-магазин завжди отримує виторг в безготівковій формі.

Питання 4: Добрий день!

В інтернет-магазині прийнято рішення надсилати покупцям чеки РРО в електронному вигляді. Чи буде достатньо надати покупцю посилання у соцмережі (viber, telegram), завдяки якому він зможе завантажити чек через сайт інтернет-магазину?

Відповідь.

Ні, цього буде недостатньо.

Нагадаймо, що відповідно до п. 2 ст. 3 Закону про РРО при наданні покупцю чека РРО в електронній формі продавець має забезпечити (у тому числі, але не виключно) надсилання чека РРО на наданий покупцем абонентський номер або адресу електронної пошти.

Зазначений перелік способів надсилання електронного чека РРО не є вичерпним, і спосіб отримання чека має визначити покупець. При цьому згадана невичерпність стосується лише місць (адрес) надсилання чека, а не способів їх вручення.

Тобто якщо інтернет-магазин відправляє покупцю не сам чек, а посилання на нього, при податковій перевірці це може бути кваліфіковано як порушення п. 2 ст. 3 Закону про РРО — невидача покупцю розрахункового документа встановленої форми та змісту. За таке порушення п. 1 ст. 17 Закону про РРО передбачено штраф.

Інформацію про наявність (відсутність) податкового боргу фізичної особи, яка не є суб’єктом господарювання, можна отримати в Електронному кабінеті

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до абзацу першого п. 59.3 ст. 59 ПКУ податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.

Фізична особа – громадянин, яка не є суб’єктом господарювання та є користувачем Електронного кабінету, для отримання інформації про наявність (відсутність) у неї податкового боргу (заборгованість) може скористатись сервісами «Електронного кабінету».

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Доступ до приватної частини Електронного кабінету (особистий кабінет), яка є індивідуальною персоніфікованою вебсторінкою користувача, надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

У приватній частині Електронного кабінету меню «Стан розрахунків з бюджетом» надає користувачу Електронного кабінету доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів.

Меню відображає зведену інформацію щодо кожного виду платежу: орган ДПС, назва платежу, платіж (код), територія (код), реквізити рахунків зі сплати податків, зборів, платежів та єдиного соціального внеску та детальну інформацію по кожному виду податку (платежу) про нарахування за податковими зобов’язаннями, сплату та повернення з бюджету, пеню, залишок несплаченої пені, податковий борг (заборгованість) або надміру сплачені суми та суми, які будуть нараховані в наступних звітних періодах, у розрізі проведених операцій.

Самозайняті особи та громадяни мають можливість здійснити сплату податків, зборів, платежів та єдиного соціального внеску скориставшись будь-якою із запропонованих платіжних систем.

Крім того, режим «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» містить направлені платнику інформаційні повідомлення про податковий борг (заборгованість) із наданням реквізитів її сплати.

Мобільний застосунок «Моя податкова» надає доступ платникам податків (фізичні особи) до електронних сервісів податкової служби, у тому числі до інформації про стан розрахунків з бюджетом (розділ «Стан розрахунків з бюджетом») та податковий борг (розділ «Мої дані»).

Також, мобільний застосунок забезпечує отримання платниками податків повідомлень про наявність податкового боргу та повідомлень про наявність узгодженого податкового зобов’язання (розділ «Повідомлення»). Для зручності платники податків мають можливість його сплатити із використанням будь якої із запропонованих платіжних систем.

Мобільний застосунок «Моя податкова» впроваджено на цифрових платформах iOS, Android, завантажити мобільний застосунок «Моя податкова» можна в App Store або Google Play.

Доступ до сервісів застосунку здійснюється після проходження електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або з використанням «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

Порядок отримання витягу з Єдиного реєстру ліцензіатів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) Єдиний реєстр ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі – Єдиний реєстр ліцензіатів) – складова інформаційно-комунікаційної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, що містить перелік суб’єктів господарювання, яким надано ліцензії на право виробництва та/або на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та/або на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та/або на право вирощування тютюну, на право ферментації тютюнової сировини.

Згідно із ст. 34 Закону № 3817 адміністратором та держателем Єдиного реєстру ліцензіатів є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який забезпечує вільний та безоплатний доступ до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів.

За потреби ліцензіат має право звернутися до органу ліцензування із заявою про надання витягу з Єдиного реєстру ліцензіатів, що подається в паперовій або електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ).

Форми, зокрема, заяв щодо отримання витягів з Єдиного реєстру ліцензіатів та витягів з Єдиного реєстру ліцензіатів для відповідного виду ліцензій затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2025 року № 374 «Деякі питання ведення єдиних реєстрів ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ліцензіатів та місць обігу пального».

Витяг з Єдиного реєстру ліцензіатів надається ліцензіату в електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, протягом одного робочого дня з дня отримання відповідної заяви, та має містити відомості, внесені до такого реєстру на дату отримання заяви про надання витягу.

Сплатити податки можна через Електронний кабінет

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з абзацами першим та другим п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету з накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зі змінами та доповненнями.

Платник податків в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету має доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.

Меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету надає можливість фізичним особам після ідентифікації за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі за допомогою платіжної карти або за допомогою QR-коду. Для юридичних осіб можливість сплати податків, зборів та платежів через Електронний кабінет не реалізована.

З інформацією щодо сплати податків, зборів, платежів фізичними особами можна ознайомитись в меню «Стан розрахунків з бюджетом» розділу «Допомога» Електронного кабінету.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Деякі особливості примусового списання банками коштів з рахунків платника, який має податковий борг

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до абзацу першого п. 95.3 ст.95 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з абзацом другим п. 95.5 ст. 95 ПКУ у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов’язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені ПКУ строки, стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов’язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов’язання держави.

Рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов’язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи (абзац четвертий п. 95.5 ст. 95 ПКУ).

На підставі рішення суду або рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків в рахунок погашення податкового боргу контролюючий орган ініціює стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків на підставі платіжної інструкції на примусове списання (стягнення) коштів, доставленої самостійно представником контролюючого органу або надісланої рекомендованим листом.

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПКУ орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку – фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Порядок виконання надавачами платіжних послуг дебетового переказу коштів без згоди платника визначений розд. IV Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 (зі змінами та доповненнями).

Отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями за однією адресою декількома суб’єктами господарювання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до частини першої ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) місце роздрібної торгівлі – місце реалізації товарів (продукції), у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, в якому проводяться розрахункові операції, або місце реалізації товарів (продукції), з якого здійснюється їх відвантаження для подальшої доставки до кінцевих споживачів. Проведення розрахункових операцій у такому місці роздрібної торгівлі здійснюється через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у передбачених законодавством випадках – із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформлюється через них продаж інших товарів. Торговельна площа місця роздрібної торгівлі алкогольними напоями, крім пива та/або сидру і перрі (без додавання спирту), та/або збродженими напоями, одержаними виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5% об. (без додавання спирту) має становити не менше 20 метрів квадратних.

Класифікатором будівель і споруд НК 018:2023, затвердженим наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573, будівлі визначено як криті споруди, які можуть використовуватися окремо, побудовані для постійних цілей, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів.

Згідно зі ст. 16 Закону № 3817 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), а для малих виробників виноробної продукції – алкогольними напоями без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), у тому числі через мережу Інтернет, може здійснюватися суб’єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями встановлена ст. 52 Закону № 3817 за кожний окремий РРО) / ПРРО, що зареєстровані за адресою місця торгівлі.

Отже, у разі здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями декількома суб’єктами господарювання у місцях торгівлі за однією адресою, кожен з таких суб’єктів господарювання зобов’язаний придбати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями із зазначенням РРО / ПРРО, що використовуються ним у такому місці торгівлі.

Про сплату МПЗ у випадку смерті фізичної особи – власника земельної ділянки (землекористувача)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п.п. 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначення загального мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб.

МПЗ обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема, документів, що підтверджують право власності/користування.

Згідно з п.п. 170.14.6 п. 170.14 ст. 170 ПКУ платник податку, який отримав податкове повідомлення-рішення з визначеною контролюючим органом сумою мінімального податкового зобов’язання та/або розрахованою сумою річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, зобов’язаний сплатити зазначену у відповідному податковому повідомленні-рішенні суму податку протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Водночас, згідно з п.п. 37.3.2 п. 37.3 ст. 37 ПКУ підставами для припинення податкового обов’язку, крім його виконання, є, зокрема, смерть фізичної особи.

Порядок визначення МПЗ встановлено ст. 38 прим. 1 ПКУ, згідно з п.п. 38 прим. 1.1.4 якого МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік.

У разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному ПКУ (п. 38 прим. 1.3 ст. 38 прим. 1 ПКУ).

У разі переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) – починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких власників або користувачів (абзац перший п. 38 прим. 1.4 ст. 38 прим. 1 ПКУ).

У разі відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік (абзац другий п. 38 прим. 1.4 ст. 38 прим. 1 ПКУ).

Враховуючи викладене, у разі смерті власника земельної ділянки (землекористувача) податковий обов’язок щодо сплати мінімального податкового зобов’язання припиняється з початку місяця в якому наступила смерть власника (землекористувача).

Спадкоємці фізичної особи – власника земельної ділянки, які у загальновстановленому порядку отримали право власності на земельну ділянку або скористались своїм правом на оренду земельної ділянки після смерті фізичної особи – орендаря і оформили у загальновстановленому порядку договір оренди земельної ділянки державної та комунальної власності, сплачують МПЗ, яке визначається за період починаючи з місяця, в якому вони набули право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку.

Доступ до публічної інформації: податківцями Дніпропетровщини опрацьовано 224 запити

Протягом січня – липня 2025 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) надійшло 224 запити на отримання публічної інформації. У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року кількість запитів збільшилось на 16 одиниць (січень – липень 2024 року – 208 запитів).

Згідно з аналізом результатів опрацювання запитів на публічну інформацію:

218– задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації (у т.ч. 4 перейшли по терміну виконання з грудня 2024 року), з них 2 запита не відповідали вимогам ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (зі змінами та доповненнями), про що запитувачам надані відповідні роз’яснення;

4 – знаходиться на виконанні.

З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька dp.publicinfo@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.

Крім того, для забезпечення прозорості діяльності ГУ ДПС, на «Єдиному державному вебпорталі відкритих даних» (data.gov.ua) та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» оприлюднено публічну інформацію у формі 4 наборів відкритих даних:

Інформація про структуру (організаційну структуру) розпорядника інформації;

Звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію;

Інформація із системи обліку публічної інформації;

Реєстр наборів даних, що перебувають у володінні розпорядника інформації.

Оприлюднені набори даних підтримується в актуальному стані.

Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, сервісу «Пульс», державної установи «Урядовий контактний центр» та «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»

Якісний та своєчасний розгляд інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від Контакт – центру ДПС – один з важливих напрямків роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС).

Всього у січні – липні 2025 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 74 інформаційні картки зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб (далі – звернення).

Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:

щодо нарахувань в ІКП – 40 звернень (54,1%);

щодо отримання адміністративної послуги – 11 звернень (14,9%);

щодо роботи ЦОП – 1 звернення (1,4%);

відмова у реєстрації звітності в електронному вигляді – 2 звернення (2,7%);

ненадання відповіді на усні або письмові звернення – 13 звернень (17,6%);

проблеми при реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних – 1 звернення (1,4%);

проблема при отриманні податкової знижки – 2 звернення (2,7%).

Також у січні – липні 2025 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 135 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр».

Загальна тематика письмових звернень:

питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 52 (38,5%);

надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання – 23 (17,0%);

контрольно-перевірочна робота – 21 (15,6%);

податкова заборгованість – 11 (8,1%);

отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 11 (8,1%);

податкова знижка – 3 (2,2%);

отримання довідки про доходи – 2 (1,5%);

інші питання – 12 (9,0%).

У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року загальна кількість звернень платників податків, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр» у 2025 році збільшилась на 54 одиниці (січень – липень 2024 – 81 звернення).

На «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» надійшло 19 звернень. Загальна тематика звернень:

питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 8 звернень (42,1%);

контрольно-перевірочна робота – 6 (31,6%);

отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 2 (10,5%);

отримання довідки про доходи – 1 (5,3%);

інші питання – 2 (10,5%).

Порівняно з відповідним періодом 2024 року загальна кількість звернень на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» збільшилась на 12 одиниць (січень – липень 2024 – 7 звернень).

Звернення громадян: до податкової служби Дніпропетровщини з початку року надійшло 564 заяви

Фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі dp.zvernennya@tax.gov.ua, безпосередньо до ГУ ДПС, за завданням ДПС України та від державної установи «Урядовий контактний центр», «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА» та сервісу «Пульс».

Так, у січні – липні 2025 року до ГУ ДПС надійшло 564 звернень громадян, з них – 564 заяв.

Загальна тематика письмових звернень:

інформування про ухилення від сплати податків – 338 звернень (60%);

контрольно-перевірочна робота – 39 звернень (7%);

податок на майно – 86 звернень (15,2%)

аграрна політика та земельні відносини – 21 звернення (3,7%);

єдиний соціальний внесок – 16 звернень (2,8%);

інші питання – 64 звернення (11,3%).

У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року загальна кількість звернень платників податків у 2025 році збільшилась на 111 одиниць (січень – липень 2024 – 453 звернення).

На виконання статей 22 та 23 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (зі змінами та доповненнями) в ГУ ДПС передбачено проведення особистого прийому громадян керівниками ГУ ДПС та керівниками структурних підрозділів ГУ ДПС.

Прийом громадян проводиться відповідно до затвердженого графіку, не рідше двох разів на місяць. /

У січні – липні 2025 року посадовими особами ГУ ДПС проведено 7 особистих прийомів громадян.

У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року загальна кількість проведення особистих прийомів у 2025 році збільшилась на 2 одиниці (січень – липень 2024 – 5 особистих прийомів).

На Дніпропетровщині з переліку ризикових виключено майже 1,4 тис. платників і розблоковано понад 51 тис. податкових накладних

Системна інформаційно-роз’яснювальна робота консультаційного центру з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – консультаційний центр) спрямована на оперативну допомогу платникам ПДВ.

Так, з 04.02.2025 по 11.08.2025 фахівцями податкової служби Дніпропетровщини здійснено 1 078 комунікаційних заходів, в яких прийняли участь 1 486 суб’єктів господарювання (СГ).

Протягом вищезазначеного періоду податківці області провели із СГ 39 особистих зустрічей. Ціль такої взаємодії – надання професійної допомоги щодо виключення платника з переліку ризикових та врахування таблиці даних платника податку на додану вартість (Таблиця даних). На таких зустрічах податківці обговорюють з платниками підстави віднесення СГ до переліку ризикових та надають консультативну підтримку кожному представнику бізнесу щодо алгоритму дій з урахуванням галузевої специфіки його діяльності.

Також, за наслідками здійснення обґрунтованого аналізу діяльності підприємств у форматі онлайн проведено 23 зустрічі. На ці зустрічі запрошено 431 представника платників ПДВ, у яких наявні зупинені податкові накладні/розрахунки коригування (ПН/РК). Під час комунікації з такими платниками, податківцями детально роз’яснено алгоритм роботи СМКОР, причини зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) та надані консультації для уникнення блокувань ПН/РК у майбутньому.

Крім того, фахівці ГУ ДПС надали роз'яснення 1 016 платникам ПДВ, які звернулися за номерами телефонів консультаційного центру.

Питання, які потребували роз’яснень за зверненнями СГ у телефонному режимі переважно стосувалися:

- необхідності отримання консультації щодо причин зупинення ПН/РК в ЄРПН та формування пакету документів для підтвердження реальності здійснення господарських операцій у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено;

- необхідності роз’яснення порядку, вимог до заповнення та подання Таблиці даних;

- причин відмови у реєстрації ПН/РК в ЄРПН та причин неврахування Таблиці даних;

- причин направлення повідомлення про необхідність надання додаткових документів.

За результатами роботи консультаційного центру:

- регіональною комісією враховано 1 586 Таблиць даних, що складає 53,8 % від загальної кількості поданих;

- з переліку ризикових виключено 1 374 платника податків;

- розблоковано 51 041 ПН/РК;

- спостерігається тенденція до зниження показника зупинених податкових накладних, який станом на 11.08.2025 складає 0,78% (на кінець 2024 року показник складав 1,2%, у січні – 2025 року – 0,8%).

Консультаційний центр – це якісна оперативна і фахова допомога платникам краще орієнтуватися у законодавчих нормах, уникати помилок при поданні Таблиць даних та документів для розблокування ПН/РК в ЄРПН.

Суб’єкт господарювання втратив реєстраційне посвідчення на РРО: чи передбачена відповідальність?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахункові операції, є Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265), який є спеціальним законом.

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) в інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Законом № 265 та нормами чинного законодавства відповідальності до суб’єктів господарювання за втрату реєстраційного посвідчення на РРО не передбачено.

Разом з тим, відповідно до п. 4 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (зі змінами та доповненнями) (далі – Порядок), суб’єкти господарювання, які використовують РРО для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також здійснення операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані, зокрема, зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення за ф. № 3-РРО (додаток 3 до Порядку) за ідентифікатором форми J1413405 (далі – реєстраційне посвідчення) та останню довідку про опломбування РРО або їх копії.

Пунктом 2 глави 3 розд. ІІ Порядку встановлено, що у разі втрати реєстраційного посвідчення або непридатності його для використання суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли підстави для заміни реєстраційного посвідчення за ф. № 3-РРО, подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-РРО (додаток 1 до Порядку) (далі – реєстраційна заява) з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації.

Після отримання документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС та видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.

Враховуючи викладене, нормами чинного законодавства відповідальності до суб’єктів господарювання за втрату реєстраційного посвідчення на РРО не передбачено.

При цьому суб’єкт господарювання, який втратив реєстраційне посвідчення, повинен подати у зазначений термін до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» з метою його поновлення.

Майже 11,0 млрд грн ПДВ – внесок платників Дніпропетровщини з початку року до загального фонду держбюджету

Протягом семи місяців 2025 року платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд державного бюджету податком на додану вартість (ПДВ) майже на 11,0 млрд гривень. Як акцентувала начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, це на понад 2,1 млрд грн більше ніж за підсумками відповідного періоду 2024 року, темп росту – 124,1 відсотки.

«Позитивну динаміку надходжень з ПДВ платники Дніпропетровщини забезпечують у т. ч. завдяки системній та оперативній комунікації з фахівцями консультаційного центру з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (консультаційний центр). Якісна консультативна допомога представникам бізнесу від податківців сприяє скороченню кількості суб’єктів господарювання, які потрапляють до переліку ризикових. І як результат – бюджет отримує надходження у повному обсязі. Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави», – зазначила очільниця податкової служби регіону.

Нагадуємо, що звернутись до консультаційного центру платники мають можливість за номерами телефонів: (056) 374 31 09; (098) 227 87 66; (066) 982 19 13.

Запрошуємо оцінити рівень корупції в органах ДПС – стартувало опитування

З 12 серпня 2025 року до 20 серпня 2025 року Державна податкова служба України проводитиме опитування платників податків щодо оцінювання рівня корупції в органах ДПС.

Шановні платники податків, просимо Вас відповісти на питання, щоб оцінити корупційні ризики в органах ДПС та надати пропозиції щодо їх усунення/мінімізації.

Опитування є анонімним, добровільним та не займе багато часу.

Ваші відповіді допоможуть нам ідентифікувати проблемні питання в роботі органів ДПС та стати кращими для Вас.

Опитування можна пройти за посиланням: https://forms.gle/Yd9jnQZKhJ8o6egWA або шляхом сканування QR-коду:

Після опрацювання результати опитування будуть оприлюднені на вебпорталі ДПС.

Вдячні за надану допомогу!

Резидент Дія Сіті нараховує дивіденди фізичній особі: що з ПДФО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) дивіденди – платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також:

платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини);

суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів, що придбаваються у нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника – нерезидента України у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.

Доходи у вигляді дивідендів оподатковуються відповідно до норм п. 170.5 ст. 170 ПКУ.

Згідно з п.п. 170.5.5 п. 170.5 ст. 170 ПКУ не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку дивіденди, які нараховуються на його користь емітентом корпоративних прав, який є резидентом Дія Сіті – платником податку, що сплачує податок на прибуток підприємств на особливих умовах, за умови що таким резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах не здійснювалася виплата дивідендів за акціями або іншими корпоративними правами протягом двох календарних років поспіль.

Чи підлягає заповненню у реєстраційній заяві за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація» поле «Причини реєстрації»?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що перереєстрація платника податку здійснюється з дотриманням правил та у строки, визначені ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для реєстрації платників податку, шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників податку.

Зокрема, п. 183.15 ст. 183 ПКУ визначено, що у разі перетворення юридичної особи – платника податку або зміни даних про платника податку, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові) платника податку і не пов’язані з ліквідацією або реорганізацією платника податку, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників податку проводиться перереєстрація платника податку.

Для перереєстрації платник податку подає відповідно до п. 183.7 ст. 183 ПКУ заяву протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника податку або виникли інші підстави для перереєстрації.

Перереєстрація у зв’язку із зміною найменування (крім перетворення) (прізвища, імені та по батькові) платника податку, який включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, здійснюється контролюючим органом без подання заяви платником податку на підставі відомостей з цього Єдиного державного реєстру.

Згідно з п.п. 4.2 п. 4 розд. ІV Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 зі змінами і доповненнями, для перереєстрації платник ПДВ подає до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація».

У разі подання реєстраційної заяви форми № 1 – ПДВ (далі – заява) з позначкою «Перереєстрація» платник ПДВ повинен вказати підстави для перереєстрації згідно з п. 183.15 ст. 183 ПКУ.

Причини реєстрації платником ПДВ або критерії, за якими платник відповідає вимогам розд. V ПКУ у реєстраційній заяві з позначкою «Перереєстрація» може не заповнюватись.

Де в Електронному кабінеті можна переглянути інформацію щодо рішення про врахування таблиці даних платника ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника ПДВ, яке надсилається платнику податку в електронний кабінет технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених ст. 42 Податкового кодексу України, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (зі змінами та доповненнями) від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами та доповненнями).

Порядок функціонування інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет) визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету» (зі змінами), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

Інформацію щодо рішення про врахування таблиці даних платника ПДВ (у т.ч. якщо воно було оскаржено в адміністративному/судовому порядку) користувач може переглянути в режимі «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.

Згода на розкриття іншому платнику податків податкової інформації: можливості Електронного кабінету

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 22 розд. ІІ Порядку функціонування Електронного кабінету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 (зі змінами) (далі – Порядок № 637) платникам податків надається право отримати податкову інформацію про інших платників податків за попередньо наданою згодою таких осіб, у вигляді документа за формою згідно з додатком 5 до Порядку № 637, в електронній формі з накладенням кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу.

Для надання податкової інформації іншим платникам податків платник податків через Електронний кабінет може надати контролюючому органу згоду на розкриття іншому платнику податків податкової інформації про нього у самостійно визначеному обсязі (далі – Згода), шляхом вибору інформації, яка може бути надана платнику податків (п. 23 розд. ІІ Порядку № 637).

Платники податків (юридичні особи), які є користувачами Електронного кабінету, мають можливість у режим «Згода на передачу інформації контрагенту» меню «Згоди на передачу інформації» приватної частини Електронного кабінету надати платнику податків (контрагенту) Згоду. Самозайняті особи мають можливість надати Згоду у режимі «Згода на передачу інформації» меню «Налаштування» приватної частини Електронного кабінету.

Для надання згоди платнику податків необхідно: вказати податковий номер контрагента, визначити вид інформації, зберегти та підписати згоду.

Платник податків (контрагент) може переглянути інформацію про інших платників податків за попередньо наданою згодою таких осіб у меню «Інформація про бізнес-партнера» приватної частини Електронного кабінету вказавши податковий номер платника, який надав згоду на отримання інформації.

Для отримання витягу «Податкова інформація за попередньо наданою згодою платника податків у визначеному ним обсязі» необхідно натиснути кнопку «Сформувати витяг» (інформація формується у режимі реального часу).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.taх.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

Випадки та строки анулювання контролюючим органом реєстрації ФОПа першої – третьої груп як платника єдиного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку, зокрема, фізичних осіб – підприємців першої – третьої груп за рішенням контролюючого органу у разі:

подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення, а в разі смерті фізичної особи – підприємця – з дати смерті такої фізичної особи;

у випадках, визначених п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ;

втрати платником єдиного податку третьої групи статусу електронного резидента (е-резидента);

наявність щодо платника податку та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VIІ «Про санкції» (зі змінами та доповненнями):

щодо платників першої і другої груп – в останній день місяця, у якому прийнято таке рішення;

щодо платників третьої групи – в останній день кварталу, у якому прийнято таке рішення.

Згідно з п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку, зокрема, фізичні особи – підприємці зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки:

1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів)) – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів)), – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків.

При цьому п. 291.6 ст. 291 ПКУ передбачено, що платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей);

5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;

7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

8) у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ визначено, що податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

8 прим. 1) у разі наявності податкового боргу з єдиного податку у платника єдиного податку, який самостійно визначив позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за останній податковий (звітний) рік, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів;

9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ відповідно, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність.

Згідно з абзацом першим п. 299.11 ст. 299 ПКУ у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої – третьої груп вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої – третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Слід зазначити, що норми ПКУ не передбачають встановлення певної форми рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку. Таке рішення надається платнику податків у письмовій формі за підписом керівника контролюючого органу з обов’язковим зазначенням підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Авансові внески з військового збору для ФОП: граничні строки сплати

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктом 57.1 ст. 57 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ. Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

Водночас, згідно з п. 57.2 ст. 57 ПКУ у разі коли відповідно до ПКУ або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов’язання платника податків з причин, не пов’язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове / податкові повідомлення-рішення про сплату суми / сум платнику податку, такий платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму податкового зобов’язання у строки, визначені, зокрема в ПКУ, а якщо такі строки не визначено, – протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Згідно з абзацом першим п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що платники військового збору, зазначені у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої, другої та четвертої групи), сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Нарахування авансових внесків для платників військового збору, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, здійснюється контролюючими органами.

Отже, граничний строк сплати авансового внеску з військового збору для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої, другої та четвертої групи, у разі якщо останній день строку його сплати припадає на вихідний або святковий день, не переноситься на операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

Порядок зберігання ПН/РК, складених в електронній формі, для їх надання контролюючим органам під час проведення перевірки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

Згідно із п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Пунктом 44.3 ст. 44 ПКУ визначено, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше:

2555 днів – для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю, відповідно до стст. 39 і 39 прим. 2, п. 141.4 ст. 141 ПКУ (п.п. 44.3.1 п. 44.3 ст. 44 ПКУ);

1825 днів – для первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що складаються особами, визначеними п. 133.1 ст. 133, п.п. 133.2.2 п. 133.2 та п. 133.4 ст. 133 ПКУ, а також юридичними особами, які обрали спрощену систему оподаткування, за винятком документів, до яких застосовується більш тривалий строк зберігання згідно з п.п. 44.3.1 п. 44.3 ст. 44 ПКУ (п.п. 44.3.1 п. 44.3 ст. 44 ПКУ);

1095 днів – для інших документів, на які не поширюються вимоги п.п. 44.3.1 та 44.3.2 . 44.3 ст. 44 ПКУ (п.п. 44.3.3 п. 44.3 ст. 44 ПКУ);

1095 днів – для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, включаючи дозвільні документи (п.п. 44.3.4 п. 44.3 ст. 44 ПКУ).

Строки зберігання документів та інформації, визначені цим пунктом, розраховуються з дня подання податкової звітності чи іншої звітності, передбаченої ПКУ, для складення якої використовуються зазначені документи та/або інформація, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного строку подання такої звітності, а для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, – з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – з дня завершення строку їх дії).

У разі ліквідації платника податків документи, визначені п. 44.1 ст. 44 ПКУ, за період діяльності платника податків не менш як 1825 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю, відповідно до статей 39 і 39 прим. 2, п. 141.4 ст. 141 ПКУ), що передували даті ліквідації платника податків, у встановленому законодавством порядку передаються до архіву.

Передбачені п. 44.3 ст. 44 ПКУ строки зберігання документів та інформації продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених п. 102.3 ст. 102 ПКУ.

Відповідно до п.п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 ПКУ контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

Згідно зі ст. 13 Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (зі змінами та доповненнями) суб’єкти електронного документообігу повинні зберігати електронні документи на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу перевірити їх цілісність на цих носіях.

При цьому оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами та доповненнями).

Враховуючи зазначене, податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних, складені в електронній формі, повинні зберігатися платниками податку на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу здійснити перевірку їх цілісності на цих носіях.

Під час проведення перевірки платники ПДВ зобов’язані надати посадовим (службовим) особам контролюючого органу доступ до таких електронних носіїв інформації, а у випадках, визначених законом, також надати копії податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, засвідчені в порядку, встановленому законодавством.

За видобування природного газу від платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету надійшло понад 187,0 млн грн рентної плати

Протягом семи місяців поточного року до загального фонду державного бюджету за видобування природного газу платники Дніпропетровщини спрямували понад 187,0 млн грн рентної плати.

Звертаємо увагу, що 20.08.2025 – останній день подання податкової декларації з рентної плати за липень 2025 року з розрахунком:

- рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

- рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;

- рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Фізичні особи – платники туристичного збору поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини майже на 5,1 млн гривень

Упродовж січня – липня 2025 року фізичні особи поповнили туристичним збором місцеві бюджети Дніпропетровщини майже на 5,1 млн гривень. У порівнянні з відповідним періодом 2024 року надходження збільшились на 7,5 тис. грн, темп росту – 100,1 відсотки.

Нагадуємо, що згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради справляння збору може здійснюватися такими податковими агентами:

а) юридичними особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб згідно з п.п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фізичними особами – підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ;

б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. «б» п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;

в) юридичними особами, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

Офіційне працевлаштування – запорука соціального захисту для вагітних і працівників із дітьми

Державна податкова служба України нагадує: соціальні гарантії для вагітних жінок, матерів та працівників із дітьми надаються лише за умови офіційного (задекларованого) працевлаштування, що передбачає сплату всіх обов’язкових податків і внесків до бюджету: податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Оформлений трудовий договір гарантує не лише стабільний дохід, а й право на державний соціальний захист, включно з:

- оплачуваними відпустками,

- лікарняними,

- допомогою по вагітності та пологах,

- пільговим режимом праці для працівників із дітьми.

Основні гарантії для вагітних та працівників із дітьми, якщо праця задекларована:

- захист при прийомі на роботу – відмова можлива лише з об’єктивних причин у письмовій формі;

- безпечні умови праці – заборона на підземні, нічні, понаднормові роботи без згоди працівника;

- гнучкий графік – право на неповний робочий час за бажанням працівника;

- заборона звільнення з ініціативи роботодавця – навіть у разі ліквідації підприємства передбачено обов’язкове працевлаштування;

- соціальна підтримка – можливість отримання путівок, матеріальної допомоги;

- перерви для годування дитини – кожні три години (для матерів дітей до 1,5 року).

Ці гарантії поширюються на:

- вагітних;

- жінок з дітьми до 3 років (до 6 – якщо дитина потребує догляду);

- одиноких матерів із дітьми до 14 років або з інвалідністю;

- осіб, які виховують дітей без матері (в тому числі опікунів, прийомних батьків, батьків-вихователів тощо).

Оформлюйте трудові відносини офіційно! Незадекларована праця – це втрата прав і майбутніх виплат.

Мобільний застосунок «Моя податкова»: для отримання податкової знижки подайте податкову декларацію про майновий стан і доходи у зручному форматі

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що мобільний застосунок «Моя податкова» у розділі «Послуги» надає можливість подати податкову декларацію про майновий стан і доходи для отримання податкової знижки:

- оберіть «Подати декларацію про майновий стан і доходи»;

- вкажіть суму витрат відповідного виду;

- зазначте реквізити банківського рахунку (інша інформація про банківський рахунок заповниться автоматично);

- прикріпіть документи в електронному вигляді (додатки можуть бути додані у pdf-форматі або фото);

- підписуйте та надсилайте.

Завантажуйте застосунок «Моя податкова» в AppStore або GooglePlay, ідентифікуйтеся онлайн за допомогою файлового або хмарного КЕП будь-якого надавача та використовуйте більше сервісів.

Крім цього вам доступна можливість надіслати лист до контролюючого органу:

- оберіть «Надіслати лист до ДПС»;

- оберіть контролюючий орган;

- зазначте тип, тематику та короткий зміст листа;

- прикріпіть лист в електронному вигляді розміром до 5 Мб (файл або фото);

- підпишіть та надішліть.

Цінуйте свій час, долучайтесь та використовуйте податкові сервіси.

Збір за місця для паркування транспортних засобів: надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб зросли майже на 20 відсотків

У січні – липні 2025 року від юридичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 23,5 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів. У порівнянні з січнем – липнем 2024 року надходження зросли на понад 3,9 млн грн, або на 19,9 відсотків. Про це поінформувала начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.

«Дякуємо платникам за відповідальне ставлення до сплати податків і зборів. Постійне підвищення рівня добровільного дотримання платниками податків вимог податкового законодавства – це стратегічна мета управління комплаєнс-ризиками. Спільно працюємо над забезпеченням надходжень до бюджетів у повному обсязі», – підкреслила Теодозія Чернецька.

Нагадуємо, що 19.08.2025 – останній день сплати збору за місця для паркування транспортних засобів за IІ квартал 2025 року.

Майже 89,5 млрд грн сплачено військового збору: серед лідерів Київ та Дніпропетровщина

З початку 2025 року платники податків сплатили до бюджету майже 89,5 млрд грн військового збору. Це майже в чотири рази, або на 65,1 млрд грн перевищує показник відповідного періоду минулого року.

Серед лідерів у сплаті:

- Київ – 29,2 млрд грн (32,6 % сплаченого збору)

- Дніпропетровська область – 10,2 млрд грн (11,4 %),

- Львівська область – 6,9 млрд грн (7,7%),

- Харківська область – 5,7 млрд гривень (6,4%).

Зростання суми надходжень зумовлене підвищенням ставки військового збору до 5 % з 1 грудня 2024 року та сумлінна і своєчасна сплата збору платниками.

Нагадаємо!

Самозайняті фізичні особи, які були мобілізовані або підписали контракт на військову службу, звільняються від сплати військового збору на час служби. Це передбачено Законом України від 18 червня 2025 року № 4505-ІХ, яким внесено зміни до Податкового кодексу України.

Звільнення застосовується автоматично на підставі даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (дати мобілізації, укладення контракту, демобілізації) з першого числа місяця мобілізації або укладення контракту, але не раніше 24 лютого 2022 року.

Дайджест "Події тижня"

06.07.2025

На контролі податківців Дніпропетровщини наповнення бюджетів та погашення заборгованості

Ефективна взаємодія між Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) та органами влади на місцях є важливим інструментом для забезпечення фінансової стабільності регіону. Про координацію зусиль, спрямованих на результативне наповнення місцевих бюджетів, дотримання податкового законодавства та зменшення податкового боргу, йшла мова на онлайн зустрічі фахівців ГУ ДПС з керівниками міських, селищних та сільських тергромад Самарівського району.

«Питання наповнення бюджетів та погашення податкового боргу постійно перебуває на контролі податкової області. Ми розуміємо, що заборгованість часто виникає через складні економічні обставини. Наша мета знайти ефективні шляхи вирішення питання, аби забезпечити фінансову стійкість наших громад», – зазначила заступниця начальника податкової служби Дніпропетровщини Наталя Федаш.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/921773.html

Фейсбук: https://surli.cc/fcyvyg

06.08.2025

РРО/ПРРО при оплаті товарів через QR-код: роз’яснення податківців Дніпропетровщини

Використання реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО) при оплаті за товари через QR-код – тема онлайн зустрічі фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) із суб’єктами господарювання (СГ) Дніпропетровщини.

Платежі через QR-код сьогодні активно використовують при розрахунках за товари чи послуги. Однак, підприємцям важливо аналізувати реквізити таких платежів і у разі виникнення сумнівів консультуватися з податковими органами.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/921779.html

07.08.2025

Як уникнути порушень: податківці Дніпропетровщини про обіг підакцизних товарів

На інформаційно-роз’яснювальному майданчику податківці наголосили, що реєстрація акцизних накладних – це невід’ємна частина обліку підакцизної продукції. Цей податковий документ оформляється при реалізації або переміщенні підакцизних товарів (зокрема пального та спирту) і є невід’ємною частиною контролю за їх обігом. Він обов’язковий для реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних (ЄРАН).

Фахівці ГУ ДПС детально зупинилися на порядку складання та процедурі заповнення акцизної накладної, розрахунку її коригування (АН/РК), а також оформленні заявок на поповнення (коригування) залишку пального та спирту етилового.

Обговорили дедлайни занесення акцизних накладних в ЄРАН у залежності від виду операції та нюансів законодавчих вимог.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/922080.html

Фейсбук: https://surl.li/zwbfju

07.08.2025

Розуміти реальні потреби платників та створювати сприятливе бізнес-середовище

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) продовжує конструктивний діалог з інститутами громадянського суспільства заради створення сприятливої атмосфери для бізнесу. Чергова зустріч з представниками Федерації організацій роботодавців Дніпропетровщини підтвердила бажання сторін оперативно реагувати на зміни, у тому числі законодавчі. Захід став важливим майданчиком для обговорення актуальних питань оподаткування, впровадження новацій, можливостей сучасних сервісів податкової служби та ресурсів для комунікації.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/922186.html

Фейсбук: https://surl.li/evcnyp

08.08.2025

На Дніпропетровщині розблоковано понад 50 тисяч податкових накладних

Консультаційний центр з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) (Центр) продовжує системну інформаційно-роз’яснювальну роботу з платниками податків щодо виходу підприємств з ризикових.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/920246.html

Фейсбук: https://surl.lt/ygemgl

08.08.2025

Комунікаційна платформа – дієвий інструмент інформаційної підтримки для платників податків

Комунікаційна податкова платформа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (КПП) допомагає платникам вирішувати нагальні питання.

На КПП звернулася фізична особа, яка перебуваючи за кордоном, змінила прізвище та отримала новий паспорт. На теперішній час не має змоги звернутись до податкового органу особисто та внести зміни до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/922406.html

Фейсбук: https://surl.lt/weqrhk

08.08.2025

Суб’єктам господарювання Синельниківського району – про податкові новації

 ідкритий діалог – прозоре оподаткування. Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області зустрілися з суб’єктами господарювання Дерезуватської територіальної громади.

Спілкувались про зміни у податковому законодавстві, які набрали чинності у поточному році. Особливу увагу приділили застосуванню реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО).

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/922417.html

 

08.08.2025

Податкова Дніпропетровщини: разом з платниками формуємо відповідальну податкову культуру

Фахівці ГУ ДПС протягом тижня проводили з СГ зустрічі, семінари, збиралися на засідання «круглих столів» та воркшопах.

На семінарах та онлайн зустрічах з бізнесом у м. Дніпро, Криворізькому, Кам’янському, Павлоградському, Самарівському та Синельниківському районах йшла мова про новації законодавства, удосконалення процедур податкового адміністрування, застосуванні РРО/ПРРО. Зупинялися на праві громадян на податкову знижку та важливості легалізації трудових відносин.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/922578.html

Фейсбук: https://surli.cc/yajasm

 08.08.2025

Оподаткування доходу, отриманого фізичними особами від надання нерухомого майна в оренду

 У пресцентрі інформаційного агентства «МІСТ-ДНІПРО» у форматі Zoom відбулась пресконференція за участі заступника начальника управління – начальника відділу адміністрування податку на доходи фізичних осіб, податків з громадян та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Віталія Прокопенка.

 Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/922584.html

Портал «Дія»: отримання відомостей про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області наголошує, що до інформаційної бази Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) включаються такі дані про фізичних осіб, зокрема джерела отримання доходів, сума нарахованих та/або отриманих доходів та сума нарахованих та/або сплачених податків (п. 70.3 ст. 70 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями).

Порядок отримання відомостей з Державного реєстру встановлений Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822).

Фізична особа, яка зареєстрована у Державному реєстрі чи в окремому реєстрі Державного реєстру, може отримати відомості про себе, наявні у Державному реєстрі (п. 1 розд. X Положення № 822).

Відомості з Державного реєстру є документом, який безоплатно надається контролюючим органом за зверненням фізичної особи (представника) щодо отримання відомостей про себе з Державного реєстру та свідчить про наявність або відсутність відомостей про таку особу в Державному реєстрі (п. 2 розд. X Положення № 822).

Згідно з абзацом першим п. 4 розд. Х Положення № 822 для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізична особа звертається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу подає документ, що посвідчує особу, та заяву щодо отримання відомостей з Державного реєстру про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за формою № 10ДР (додаток 14). Представник додає до заяви за формою № 10ДР довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання відомостей з Державного реєстру, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя.

Пунктом 6 розд. Х Положення № 822 визначено, що контролюючий орган протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи (представника) надає відомості з Державного реєстру за формою, наведеною в додатку 15 до Положення № 822. У разі відсутності інформації про доходи в Державному реєстрі контролюючий орган надає відомості з Державного реєстру за формою, наведеною в додатку 15 прим. 1 до Положення № 822.

Отримати відомості про джерела / суми нарахованих доходів з Державного реєстру можна в один із таких способів:

- в паперовій формі – шляхом звернення особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу відповідно до вимог розд. Положення № 822;

- в електронній формі – шляхом надсилання запиту через мобільний додаток «Моя податкова» (застосунок «Моя податкова» в App Store або Google Play) або засобами інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» (cabinet.tax.gov.ua) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг «Портал Дія» (diia.gov.ua).

Таким чином будь-який громадянин України (старше 18 років) може подати запит на отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, з використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Портал Дія).

Для цього необхідно зареєструватися чи авторизуватися в кабінеті громадянина на diia.gov.ua за допомогою електронного підпису або BankID.

Обрати період, за який громадянин хоче отримати інформацію.

Надіслати запит.

Отримати повідомлення про готовність надання відомостей на електронну адресу.

Воно буде доступним у розділі «Зверніть увагу» в кабінеті громадянина на Порталі Дія.

Самі відомості можна завантажити в розділі «Документи» в кабінеті громадянина на Порталі Дія.

Порядок отримання технологічних сертифікатів у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що юридичні особи отримують технологічні кваліфіковані сертифікати для забезпечення функціонування системи електронної взаємодії електронних інформаційних ресурсів, що інтегруються до обладнання інформаційної системи зазначеної юридичної особи. Ці технологічні кваліфіковані сертифікати забезпечують встановлення захищеного каналу безпечного обміну інформацією в режимі реального часу.

Для отримання електронних довірчих послуг та формування технологічного кваліфікованого сертифіката звертається особисто керівник юридичної особи або відповідальна особа передбачена п. 6 Порядку використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2023 року № 798.

Документи, необхідні для формування технологічного кваліфікованого сертифіката:

- заповнена та підписана Реєстраційна картка для юридичної особи (далі – Реєстраційна картка) у двох примірниках (зразок заповнення Реєстраційної картки розміщено на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (https://ca.tax.gov.ua) у розділі «Отримання електронних довірчих послуг»/вкладка «технологічні сертифікати»);

- оригінал статуту юридичної особи (засновницького договору, рішення про створення юридичної особи, яке діє на підставі модельного статуту) або його нотаріально засвідчена копія (надається виключно для ознайомлення) (крім тих, хто зареєструвався або вніс зміни в установчі документи починаючи з 01.01.2016 та мають електронний примірник документів, який розміщено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

Як знайти інформацію в Електронному кабінеті щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області акцентує увагу, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації (п. 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»).

Порядок функціонування інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет) визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

Меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету надає платникам можливість створення заяв та запитів для отримання інформації.

Для отримання інформації щодо податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, платник може подати запит за кодом форми J/F 1320101 «Запит щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних стосовно податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено», в якому зазначити запитувану інформацію на певну дату.

Режим «ПН/РК, реєстрація яких зупинена» меню «Моніторинг ПН/РК» містить інформацію по накладних/розрахунках коригування реєстрацію яких зупинено в розрізі періодів та контрагентів. Також, за заданими параметрами пошуку накладних/розрахунках коригування, перейшовши за активним посилання «реєстраційного номеру» документа відображається відповідна інформація щодо отримання контролюючим органом пояснень та копій документів до зупинених ПН/РК.

Особливості нарахування резидентам Дія Сіті податку на прибуток з суми дивідендів та сплати авансового внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що дивіденди – платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку (абзац перший п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ)).

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також, зокрема, платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

Пунктом 60 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ у разі якщо платник податку на прибуток підприємств на загальних підставах здійснив перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або якщо резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах здійснив перехід на оподаткування податком на прибуток підприємств на загальних підставах, такі платники податку визначають об’єкт оподаткування з урахуванням цього пункту.

У разі якщо емітент корпоративних прав, який не є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, приймає рішення про виплату своїм акціонерам (власникам) дивідендів за результатами податкового (звітного) періоду, протягом якого він був резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, такий емітент нараховує податок на прибуток, що розраховується з суми дивідендів, що виплачуються, за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ. Такий податок підлягає сплаті у строки, визначені п. 57.1 ст. 57 ПКУ.

З суми дивідендів, що підлягають оподаткуванню згідно з цим пунктом, не справляється авансовий внесок з податку на прибуток підприємств, передбачений п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ.

Отже, у разі якщо платник податку на прибуток на загальних підставах приймає рішення про виплату дивідендів своїм учасникам – фізичним особам, то сума дивідендів оподатковується податком на прибуток підприємств за ставкою 18 відс., проте враховуючи, що дивіденди виплачуються за період, коли такий платник податку був резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, то авансовий внесок з податку на прибуток підприємств, передбачений п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, з вказаної суми не справляється.

Дивіденди, які товариство сплачує за період, коли платник податку був резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, рекомендуємо відобразити в рядку 1 Додатку ДІЯ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (рядок 06.3 ДІЯ) (далі – Додаток ДІЯ до рядка 06.3 ДІЯ), вказавши їх подвоєну суму у зв’язку із тим, що Додаток ДІЯ до рядка 06.3 ДІЯ передбачає ставку податку 9 відс., а не 18 відсотків.

У подальшому вказана сума приймає участь в заповненні рядка 2 Додатку ДІЯ до рядка 06.3 ДІЯ та сума податку з таких дивідендів відображається в рядку 44 Додатку ДІЯ до рядка 06.3 ДІЯ, із подальшим перенесенням вказаної суми до рядка 06.3 ДІЯ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація).

Загальна сума податку на прибуток підприємств, із врахуванням податку на дивіденди за час коли підприємство перебувало на режимі Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, відображається в рядку 17 Декларації.

При цьому платник податку повинен надати пояснення до Декларації відповідно до п. 46.4 ст. 46 ПКУ, вказавши, що Додаток ДІЯ до рядка 06.3 ДІЯ заповнюється у зв’язку з виплатою дивідендів відповідно до положень п. 60 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Одночасно звертаємо увагу, що платник податку повинен подати Додаток ДІЯ до рядка 06.3 ДІЯ, заповнивши таблицю «Наявність додатків» та проставивши позначку у графі «ДІЯ», але при заповненні Декларації в полі 10 «Особливі відмітки» позначка резидента Дія Сіті –платника податку на особливих умовах не повинна бути проставлена.

Відповідні роз’яснення наведені в Інформаційному листі № 4/2025 «Дія Сіті: актуальні питання оподаткування податком на прибуток підприємств» (розділ ІІ «АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ»), розміщеному на вебпорталі ДПС у рубриці «Інформаційні матеріали» та у рубриці «Інформаційні листи» розділу «ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ».

Які суми не включаються до складу доходу юрособи – єдинника третьої групи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що до складу доходу, визначеного ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи не включаються:

1) суми податку на додану вартість;

2) суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку;

3) суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;

4) суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;

5) суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;

6) суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств;

7) суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ;

8) суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника;

9) суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених ПКУ, та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;

10) дивіденди, отримані платником єдиного податку – юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному ПКУ;

11) безоплатно надані (передані) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, лікарські засоби, медичні вироби та допоміжні засоби до них на користь суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я та/або лікарські засоби, придбані на підставі договору керованого доступу, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету та/або коштів місцевих бюджетів, та/або коштів суб’єктів господарювання державної або комунальної форми власності, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, за умови що:

- такі товари на день укладення договору про їх закупівлю були включені до Переліку лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, та/або до Переліку лікарських засобів, що закуповуються за договорами керованого доступу, затверджених Кабінетом Міністрів України;

- такі товари були придбані особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, та/або коштів місцевих бюджетів, та/або за кошти суб’єктів господарювання державної або комунальної форми власності, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, або за кошти грантів (субгрантів) для виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні відповідно до закону.

У разі нецільового використання лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму єдиного податку за ставкою, передбаченою п. 293.5 ст. 293 ПКУ;

12) суми коштів та вартість майна, отриманих платником податку – юридичною особою у вигляді бюджетного гранту, за умови його цільового використання.

У разі нецільового використання наданого бюджетного гранту платник податку – юридична особа зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму єдиного податку за ставкою, передбаченою п. 293.5 ст. 293 ПКУ.

Крім того, до складу доходу платника єдиного податку першої – третьої груп не включаються суми доходів, отриманих платником податку у вигляді часткової або повної компенсації відсоткових (процентних) ставок, яка виплачується в рамках бюджетної програми «Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва» та державної програми впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян житлом на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, а також суми коштів, отриманих платником податку на безповоротній основі від Фонду розвитку інновацій (п. 6 прим. 1 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Деякі особливості зняття з обліку в контролюючих органах договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що пунктом 67.4 ст. 67 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та п. 11.20 розд. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588), договори про спільну діяльність, договори управління майном та угоди про розподіл продукції знімаються з обліку у контролюючих органах після їх припинення, розірвання, закінчення строку дії чи після досягнення мети, для якої вони були укладені, визнання їх недійсними у судовому порядку, а також у разі втрати ознак платника податку, які визначені ПКУ, за умови відсутності грошових зобов’язань і податкового боргу або після їх погашення (для договорів про спільну діяльність та договорів управління майном).

При надходженні до контролюючого органу судового рішення, інформації щодо прийняття судом рішення або документів, що підтверджують наявність підстав для зняття з обліку договору про спільну діяльність, договору управління майном або угоди про розподіл продукції, заява про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП (далі – заява за формою № 8-ОПП) може не подаватись.

У разі анулювання реєстрації платником ПДВ уповноваженої особи за договором про спільну діяльність або управителя майна за договором управління майном або анулювання реєстрації платником акцизного податку уповноваженої особи підставою для зняття з обліку може бути відповідна заява або рішення про таке анулювання.

Згідно з п. 11.2 розд. ХІ Порядку № 1588 для зняття з обліку договору про спільну діяльність, договору управління майном або угоди про розподіл продукції уповноважена особа (управитель майна, інвестор) зобов’язана подати до контролюючого органу за своїм основним місцем обліку такі документи:

- заяву за ф. № 8-ОПП;

- документ, підтверджуючий припинення договору (контракту) про спільну діяльність, договору управління майном або угоди про розподіл продукції.

Заява за ф № 8-ОПП та копії документів, передбачені п. 11.2 розд. ХІ Порядку № 1588, можуть бути подані до контролюючого органу в один із таких способів: особисто платником податків або представником, уповноваженою на це особою; поштою; технічними засобами електронних комунікацій, зокрема через електронний кабінет, в електронній формі з дотриманням вимог Законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Підпунктом 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПКУ визначено обставини, за якими можуть проводитись документальні позапланові виїзні перевірки платника податків, зокрема, у разі коли подано заяву про зняття з обліку платника податків.

У разі подання заяви про зняття з обліку в контролюючих органах договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції, у тому числі якщо цей договір визнано недійсним в судовому порядку, контролюючим органом приймається рішення про проведення (не проведення) документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі.

Платникам податків, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, а також щодо яких законом або нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України для проведення реєстрації ліквідації, реорганізації, закриття або припинення діяльності платника податків вимагається довідка про зняття з обліку платника податків, замість відомостей про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП видається довідка про зняття з обліку платника податків за формою № 12-ОПП (далі – довідка за ф. № 12-ОПП).

З моменту видачі довідки за ф. № 12-ОПП такий платник податків уважається знятим з обліку у контролюючому органі за умови реєстрації його припинення відповідно до законодавства або внесення запису про припинення до відповідного державного реєстру (п. 11.12 розд. ХІ Порядку № 1588).

Таким чином, після подання документів для зняття з обліку договору про спільну діяльність, договору управління майном або угоди про розподіл продукції контролюючий орган приймає рішення про проведення (не проведення) документальної позапланової перевірки платника податків. У разі підтвердження факту відсутності заборгованості зі сплати податків і зборів контролюючий орган видає уповноваженій особі (управителю майна, інвестору) довідку за ф. № 12-ОПП.

ПРАЦЮЙ ОФІЦІЙНО – ЗАХИЩАЙ СЕБЕ, ПІДТРИМУЙ АРМІЮ!

Офіційне працевлаштування – це важлива складова європейських стандартів життя

Тільки задекларована праця забезпечує стабільність і захист для працівника, сприяє розвитку економіки та підвищує обороноздатність нашої країни

Сплачуючи податки та єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування працівник отримує соціальні гарантії, пенсійне забезпечення, оплачувані лікарняні та відпустки, захист трудових прав

Працюючи легально і відповідально кожен з нас може зробити внесок у свій захист та зміцнення нашої держави

Безкоштовний електронний ключ КНЕДП ДПС України – можливість дистанційного спілкування з державними органами

Що таке електронний ключ та навіщо він потрібен?

У цифрову епоху електронний ключ став невід’ємним інструментом для бізнесу та громадян. Він дозволяє підписувати електронні документи, користуватися електронними сервісами, дистанційно спілкуватися з державними органами і не тільки.

Електронний ключ, або кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП), – це цифровий аналог власноручного підпису, який гарантує:

- ідентифікацію особи: підтверджує, що документ підписаний саме вами;

- цілісність документа: гарантує, що документ не був змінений після підписання;

- юридичну силу: електронний документ, підписаний КЕП, має таку ж юридичну силу, як і паперовий документ з власноручним підписом;

- зручність: ви можете використовувати КЕП для взаємодії з різними державними органами та електронними сервісами;

- надійність: ДПС є державним органом, що гарантує надійність та безпеку електронних ключів своїх клієнтів.

Клієнти Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС України (КНЕДП ДПС) мають можливість користуватись електронними ключами, які мають ряд переваг:

- можна скористатись цілодобово як з персональних комп’ютерів (планшетів, ноутбуків), так і зі смартпристроїв;

- використання електронних ключів дозволяє вирішувати чимало питань дистанційно, в тому числі і в державних органах, не відвідуючи їх особисто, що значно економить час та надає можливість уникати черг;

- електронні ключі є захищеними, персоналізованими та безпечними у застосуванні та користуванні електронними сервісами при безконтактній взаємодії користувачів та державних органів з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій;

- за допомогою електронних ключів можна здійснювати листування з державними органами в режимі онлайн мережі інтернет, формувати та надсилати електронні документи, запити на отримання інформації тощо.

Крім того, до органів ДПС можна подати заяви для реєстрації платниками окремих податків, заяви на упорядкування надміру/помилково сплачених коштів, звітність, вести документообіг, сплачувати податки та інше. Також у громадян є можливість перевірити загальну інформацію про себе, як платника податків та про об’єкти оподаткування, переглянути повідомлення про обов’язок сплатити суму грошового зобов’язання, подати податкову декларацію про майновий стан та доходи, подати запит про суми виплачених доходів.

Для ознайомлення користувачів з кваліфікованими електронними довірчими послугами функціонує сайт КНЕДП ДПС (ca.tax.gov.ua), на якому можна отримати детальну інформацію щодо отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг, розміщення відокремлених пунктів реєстрації (ВПР) та режиму їх роботи, ознайомитися з нормативною базою та отримати відповіді на поширені питання, здійснити пошук власних сертифікатів, продовжити термін дії своїх сертифікатів ще на 2 роки та інше.

Записатися в електронну чергу до конкретного ВПР можна за телефоном 0 800 501 007 і таким чином спланувати свій візит до представництв КНЕДП ДПС.

Як отримати безкоштовний електронний ключ від КНЕДП ДПС?

Щоб отримати кваліфіковані електронні довірчі послуги (ЕДП) вперше, або якщо термін дії сертифікатів завершився, користувачу необхідно:

На офіційному інформаційному ресурсі КНЕДП ДПС (ca.tax.gov.ua) ознайомитись з Регламентом та умовами Договору про надання ЕДП.

Підготувати необхідні для отримання ЕДП документи, з переліком яких можливо ознайомитись у розділі «Отримання електронних довірчих послуг», обравши відповідну категорію (юридична особа, філія, іноземне представництво, органи державної влади; електронна печатка чи печатка РРО, фізична особа та ін.).

Звернутися до обраного ВПР з оригіналами документів для ідентифікації користувача, підготовленим пакетом документів для реєстрації і флеш-носієм.

Користувачам надана можливість самостійно онлайн продовжувати термін дії своїх сертифікатів за електронним запитом на сайті КНЕДП ДПС ще на 2 роки у розділі «Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом» за умови, якщо:

- чинні сертифікати;

- незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, назва та код ЄДРПОУ організації тощо);

- особистий ключ доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.

Довідково

Надання кваліфікованих електронних довірчих послуг усім суб’єктам господарювання, органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам і організаціям усіх форм власності та фізичним особам забезпечує управління реєстрації користувачів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – управління).

Відокремленими пунктами реєстрації управління, що здійснюють надання кваліфікованих електронних довірчих послуг від імені КНЕДП ДПС, протягом першого півріччя 2025 року сформовано 20 722 кваліфіковані сертифікати електронного підпису та печатки, що на 5 772 сертифікати або 38,6 % більше у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року

Багато клієнтів скористались сервісом повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом та самостійно згенерували ключі та продовжили кваліфіковані сертифікати відкритих ключів ще на 2 роки. Цей сервіс значно економить час платникам і дозволяє оновити сертифікати за 2 – 3 хвилини, не відвідуючи ВПР.

У Дніпропетровській області надання кваліфікованих електронних довірчих послуг здійснюється у 8 ВПРах, які розташовані у містах Дніпро, Кривий Ріг, Кам’янське, Самар, Павлоград та Нікополь.

Користуйтеся нашими послугами!

Алгоритм запису на візит до ЦОП (електронна черга) через вебпортал ДПС

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що абзацом другим розд. I Примірного положення центру обслуговування платників, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 № 537 «Про затвердження документів, які регламентують діяльність ЦОП», центр обслуговування платників (далі – ЦОП) створюється безпосередньо при головних управліннях ДПС в областях та м. Києві та державних податкових інспекціях, які є їх структурними підрозділами, з метою забезпечення зручних та доступних умов для отримання послуг і сервісів громадянами, самозайнятими та юридичними особами, поліпшення іміджу органів ДПС, підвищення ефективності та оптимізації умов роботи.

Електронна черга – сервіс попереднього запису до ЦОП для отримання адміністративних та інформаційних послуг.

Для запису через вебпортал ДПС до електронної черги (запис в ЦОП) необхідно:

1. На головній сторінці вебпорталу ДПС (https://tax.gov.ua ) або на субсайті відповідного територіального органу ДПС натиснути банер «Електронна черга. Запис в ЦОП», що здійснить перенаправлення до Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР) на сторінку «Попередня реєстрація в електронній черзі для отримання послуг». Натиснути кнопку «Продовжити».

2. Зареєструватися, заповнивши дані: ім’я, прізвище, електронну адресу (Email) та номер телефону. Після чого посилання для продовження запису буде відправлено на зазначену електронну адресу.

3. Перейти за посилання та обрати потрібний вид послуги (подання кореспонденції, подання звітності, отримання консультацій з питань електронних сервісів, проведення звірки даних щодо майнових податків, послуги КЕП, адміністративні та інші послуги), територіальне відділення ЦОП, зручні дату і час та натиснути на кнопку «Передати запит на реєстрацію».

Інформація про підтвердження реєстрації візиту до ЦОП (із зазначенням дати, часу й адреси ЦОП) з’являється на екрані та відправляється на електронну адресу.

Також Контакт-центр ДПС (за номером 0800-501-007) здійснює запис фізичних та юридичних осіб на візит до ЦОП (електронна черга).

У податковій службі Дніпропетровщини на обліку понад 296 тисяч платників податків

На початок серпня у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) обліковується 296 259 платників податків, що на 5 410 осіб більше ніж станом на 01.08.2024, з них:

- юридичних осіб – 121 971 особа, це у порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 2 476 осіб більше;

- ФОПів, адвокатів та нотаріусів – 174 288 осіб, що більше на 2 934 особи ніж станом на 01.08.2024.

Нагадуємо, що інформація про зміну облікових даних щодо ФОПів оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку визначеному Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами і доповненнями.

Стосовно фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, інформація про зміну облікових даних оновлюється на підставі уточнених документів та заяви за формою № 5-ОПП.

Понад 29,5 млрд грн надійшло від платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету

Протягом січня-липня 2025 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 29,5 млрд гривень. Начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька наголосила, що це майже на 7,7 млрд грн, або на 35,1 відс. більше у порівнянні з січнем – липнем минулого року.

Очільниця податкової служби Дніпропетровщини висловила платникам області вдячність за свідомість та відповідальність.

«Сумлінна сплата податків – це вчасне наповнення бюджетів, це стабільність економіки і вагома підтримка Збройних Сил України. Системна та якісна комунікація з бізнесом і фахові консультації залишаються пріоритетом у роботі податкової служби Дніпропетровщини. Це сприяє формуванню відповідальної податкової культури», – зазначила Теодозія Чернецька.

Оподаткування доходу, отриманого фізичними особами від надання нерухомого майна в оренду

У пресцентрі інформаційного агентства «МІСТ-ДНІПРО» у форматі Zoom відбулась пресконференція за участі заступника начальника управління – начальника відділу адміністрування податку на доходи фізичних осіб, податків з громадян та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Віталія Прокопенка.

Відповідно до пп. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) обов’язковому декларуванню підлягають доходи від надання в оренду нерухомого майна іншій фізичній особі. При цьому, підлягають декларуванню доходи, отримані від надання в оренду не лише квартир, будинків, кімнат, але й гаражів, дачних будинків, присадибних та інших земельних ділянок. Такі доходи оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором 5%.

Згідно з п.164.2 ст.164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку встановленому п.170.1 ст.170 ПКУ.

Відповідно до п.п.170.1.5 п.170.1 ст.170 ПКУ якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку – орендодавець.

При цьому:

а) такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи;

б) у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості нотаріус зобов’язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника податку – орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену ст.119 прим.1 ПКУ.

Так, згідно з ст.119 прим.1.1 п.119 прим.1 ст.119 прим.1 ПКУ порушення нотаріусом порядку та/або строків подання інформації щодо посвідчення договорів оренди об’єктів нерухомості в разі вчинення такої нотаріальної дії, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 680 грн. за кожне таке порушення.

Дії, передбачені п.п.119 прим.1.1 п.119 прим.1 ст.119 ПКУ, вчинені суб’єктом, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1360 грн. за кожне таке порушення.

Крім того, згідно з п.п.164.2.5 п.164.2 ст.164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ.

Відповідно до п.п.170.1.1 п.170.1 ст.170 ПКУ податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Підпунктом 170.1.2 п.170.1 ст.170 ПКУ передбачено, що податковим агентом платника податку – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в п.п.170.1.1 п.170.1 ст.170 ПКУ (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.

Разом з тим, об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди.

Доходи, від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п.167.1 ст.167 ПКУ (п.п.170.1.4 п.170.1 ст.170 ПКУ).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПКУ).

Податок сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений ст.35 прим.1 ПКУ (п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПКУ).

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (п.п.168.1.4 п.168.1 ст.168 ПКУ).

Відповідно до п.167.1 ст.167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп.167.2 – 167.5 ст.167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податкового зобов'язання з податку на доходи та військового збору за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації. Термін подання декларації про майновий стан і доходи до 01 травня наступного року (п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПКУ).

Податкова Дніпропетровщини: разом з платниками формуємо відповідальну податкову культуру

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) залучає усі можливі механізми та інструменти аби суб’єкти господарювання (СГ) регіону мали комфортні умови для розвитку, зналися на законодавчих новаціях, вправно володіли цифровими сервісами і сумлінно виконували податкові зобов’язання.

Системна робота з платниками у містах і районах Дніпропетровщини направлена на максимально зручну, прозору та ефективну взаємодію.

Фахівці ГУ ДПС протягом тижня проводили з СГ зустрічі, семінари, збиралися на засідання «круглих столів» та воркшопах.

На семінарах та онлайн зустрічах з бізнесом у м. Дніпро, Криворізькому, Кам’янському, Павлоградському, Самарівському та Синельниківському районах йшла мова про новації законодавства, удосконалення процедур податкового адміністрування, застосуванні РРО/ПРРО. Зупинялися на праві громадян на податкову знижку та важливості легалізації трудових відносин.

Також детально розглядалися особливості звільнення від податкових зобов'язань для ФОПів, які мобілізовані або підписали контракт на військову службу. Не оминали увагою практичність сучасних сервісів податкової служби для комфортного ведення бізнесу та розповідали про основні поняття та вектори безбар’єрності – один із напрямів Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року.

На засіданнях «круглого столу» з представниками бізнесу у м. Дніпро, Криворізького та Нікопольського районів – у центрі уваги актуальні питання впровадження Національної стратегії доходів до 2030 року, що спрямована на підвищення рівня добровільної сплати податків та податкової культури; особливості справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; впровадження системи управління податковими ризиками; доступу до електронних сервісів та комунікацій з податковою службою і не тільки.

Окрім того, минулого тижня працівниками Покровського та Верхньодніпровського секторів обслуговування платників Синельниківської та Кам’янської ДПІ ГУ ДПС у межах регламенту роботи мобільного ЦОПу здійснено виїзди у Андріївський старостат, у ЦНАПи Вільногірської міської та Васильківської селищної рад.

Під час виїздів податківці надавали адміністративні, інформаційні послуги та консультації. Зокрема, приймали заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб, на звірку даних по земельному податку, видавали картки платників податків.

Під час всіх заходів наголошувалося на важливості координації зусиль усіх сторін задля результативного наповнення місцевих бюджетів, що сприятиме фінансуванню освіти, медицини, інфраструктури та інших потреб у громадах.

Така ефективна взаємодія між платниками та податківцями на всіх рівнях є важливим інструментом для забезпечення фінансової стабільності регіону і країни в цілому.

Податок на нерухомість: звірка об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:

- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Згідно з абзацом другим п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ у разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в меню «ЕК для громадян»/розділ «Загальна інформація про платника»/вкладка «Повідомлення про обов’язок сплатити суму грошового зобов’язання (ППР)» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua , а також через вебпортал ДПС.

Суб’єктам господарювання Синельниківського району – про податкові новації

Відкритий діалог – прозоре оподаткування. Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області зустрілися з суб’єктами господарювання Дерезуватської територіальної громади.

Спілкувались про зміни у податковому законодавстві, які набрали чинності у поточному році. Особливу увагу приділили застосуванню реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО).

Важлива частина діалогу - порядок реєстрації платників податків, внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та порядок отримання документів, що підтверджують таку реєстрацію. Особливу увагу приділили реєстрації та обліку платників податків – внутрішньо переміщених осіб та перевагам безкоштовного мобільного застосунку «Моя податкова» як корисного інструменту для громадян.

Також розглянули питання щодо нарахування та сплати земельного податку, мінімального податкового зобов’язання, орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та податку нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Так, на постійному контролі перебуває робота щодо проведення інвентаризації земельних ділянок, обміну інформацією стосовно наявності кадастрових номерів з метою наповнення цими даними інформаційної бази ДПС.

Податківці нагадали про інформаційні ресурси Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та роботу антикорупційного сервісу ДПС «Пульс».

Податкова служба завжди відкрита до прозорого та конструктивного діалогу з платниками, адже саме відкрите спілкування сприяє формуванню взаєморозуміння та оперативному вирішенню нагальних питань.

Комунікаційна платформа – дієвий інструмент інформаційної підтримки для платників податків

Комунікаційна податкова платформа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (КПП) допомагає платникам вирішувати нагальні питання.

На КПП звернулася фізична особа, яка перебуваючи за кордоном, змінила прізвище та отримала новий паспорт. На теперішній час не має змоги звернутись до податкового органу особисто та внести зміни до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

Зустріч проходила за участі заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у Дніпропетровській області Федора Терханова, який наголосив на відкритості податкової служби до діалогу з платниками та важливості онлайн комунікацій, що надають змогу оперативно та фахово вирішувати питання. «Ми прагнемо не лише інформувати, а й практично допомагати платникам», - підкреслив Федір Терханов.

Спікери КПП роз’яснили, що у разі зміни особистих даних, таких, як прізвище чи місце проживання, необхідно подати до податкової служби заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5 ДР.

Таку заяву можна подати наступним чином:

- особисто або через законного представника за своєю податковою адресою (місцем проживання);

- через Електронний кабінет платника податків.

Під час зустрічі також було приділено увагу найбільш затребуваним електронним послугам, зокрема тим, які можна отримати за допомогою Електронного кабінету. Для листування з податковими органами в електронному форматі достатньо подати Заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет. Це дозволяє з мінімальними витратами часу отримати максимум інформації.

КПП – сучасний сервіс для діалогу податківців з бізнесом та громадськістю. Всі звернення оперативно опрацьовуються, а відповіді надаються у зручному форматі – письмово, в телефонному режимі або під час проведення зустрічі.

На Дніпропетровщині розблоковано понад 50 тисяч податкових накладних

Консультаційний центр з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) (Центр) продовжує системну інформаційно-роз’яснювальну роботу з платниками податків щодо виходу підприємств з ризикових.

За 6 місяців цього року, від початку роботи центру, в області розблоковано понад 50 тисяч податкових накладних.

Податковою службою Дніпропетровщини проведено аналіз податкових накладних, які зупиняються в ЄРПН, та господарської діяльності платників податку на наявність ризиків. За результатом такого аналізу платникам області надані роз’яснення та практичні поради з метою упередження зупинення ПН/РК в ЄРПН.

Проводиться також системна інформаційно-роз’яснювальна робота з підприємствами, які зіштовхнулися з проблемою зупинення податкових накладних. Серед них платники, які займаються виробництвом машин i устаткування для виготовлення харчових продуктів i напоїв, транспортними перевезеннями, виготовленням макаронних виробів, перероблення тютюну, надають послуги у сфері будівництва і не тільки.

На зустрічах, які проходили за участю заступника начальника податкової служби Дніпропетровщини Максима Яіцького, фахівці ГУ ДПС детально зупинялися на ознаках безумовної реєстрації податкових накладних, показниках позитивної податкової історії, основних вимогах щодо формування пакету документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК.

Під час заходів фахівці податкової служби звертають увагу учасників на критерії, за якими здійснюється моніторинг податкових накладних, пояснюють основні причини їхнього зупинення та надають платникам практичні поради щодо заповнення та подання таблиці даних платника податку на додану вартість (Таблиця).

Окрім того, обговорено проблемні питання у діяльності та надано фахові відповіді на питання, які виникають у представників підприємств.

У разі необхідності отримання детальних роз’яснень законодавчих норм, у тому числі для уникнення типових помилок при поданні Таблиць, документів для розблокування ПН/РК в ЄРПН, звертайтесь за номерами телефонів Центру: (056) 374 31 09; (098) 227 87 66; (066) 982 19 13.

Напрацьована податківцями Дніпропетровщини методологічна та практична підтримка бізнесу у розблокуванні податкових накладних дозволяє оперативно вирішувати питання мінімізації ризиків зупинення реєстрації ПН/РК.

Порядок видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що порядок видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) (далі – Порядок) та форма цієї довідки затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2022 № 219.

Порядок визначає процедуру видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) (далі – довідка) особі (юридичній або фізичній), яка не є резидентом та отримує доходи з джерелом їх походження з України (п. 1 Порядку).

Довідка видається контролюючим органом у паперовій або електронній формі за місцезнаходженням (місцем проживання) резидента або нерезидента, який здійснює господарську діяльність на території України через постійне представництво, або іншого нерезидента, на якого покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), що здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України (п. 2 Порядку).

Довідка видається безоплатно у паперовій або електронній формі на підставі Заяви про видачу довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) за формою, наведеною у додатку до Порядку (далі – Заява) (п. 3 Порядку).

Заява подається до відповідного контролюючого органу безпосередньо нерезидентом або через особу, яка здійснює на користь нерезидента виплату доходів з джерелом їх походження з України, або уповноваженою ним особою, яка має підтвердити свої повноваження (п. 4 Порядку).

Заява має бути подана українською мовою у паперовій формі або засобами електронного зв’язку в електронній формі з урахуванням вимог, визначених ст. 42 глави 1 розд. II ПКУ.

Довідка або обґрунтована відмова у її видачі видається контролюючим органом у паперовій або електронній формі за підписом керівника контролюючого органу (його заступника або уповноваженої особи) протягом 5 робочих днів від дати одержання Заяви нерезидента або уповноваженої ним особи у порядку, визначеному ст. 42 глави 1 розд. II ПКУ (п. 5 Порядку).

Джерелом інформації для видачі довідки є дані додатку ПН до податкової декларації (розрахунків) з податку на прибуток підприємств за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 467), надані податковими агентами податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь нерезидентів, а також сум утриманого з них податку або надані нерезидентом документи у разі самостійного нарахування і сплати податку (п. 6 Порядку).

Право уповноваженої особи ФОПа на підписання та подання документів щодо неможливості виконання податкових обов’язків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з абзацом першим п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених ст.ст. 39 і 39 прим. 2, п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Порядок) та Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків – фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов’язок, у тому числі обов’язок податкового агента, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, який набрав чинності 06.09.2022.

Дія Порядку поширюється на платників податків – фізичних осіб – резидентів України, зокрема самозайнятих осіб, юридичних осіб (резидентів і нерезидентів України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування, та на яких покладено обов’язок зі сплати податків та зборів, подання звітності, виконання інших обов’язків, передбачених ПКУ або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 2 розд. І Порядку). Платники податків подають до контролюючого органу заяву та документи в електронній формі шляхом надсилання через Електронний кабінет або у паперовій формі шляхом подання до контролюючого органу за місцем податкової адреси або будь-якого сервісного центру контролюючого органу, або надсилання поштою з повідомленням про вручення (п. 8 розд. ІІ Порядку).

Пунктом 36.4 ст. 36 ПКУ визначено, що виконання податкового обов’язку оже здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Відповідно до п. 19.1 ст. 19 ПКУ платник податків веде справи, пов’язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Особиста участь платника податків в податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах.

Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків – фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства (п. 19.2 ст. 19 ПКУ).

Представник платника податків користується правами, встановленими ПКУ для платників податків (п. 19.3 ст. 19 ПКУ).

Оскільки фізична особа – підприємець може вести справи, пов’язані зі сплатою податків, через свого представника (уповноважену особу) відповідно до ст. 19 ПКУ, то такий представник (уповноважена особа) має право підписати та подати заяву та документи щодо неможливості виконання податкових обов’язків у паперовій формі до контролюючого органу за місцем податкової адреси або будь-якого сервісного центру контролюючого органу, або надіслати поштою з повідомленням про вручення.

При цьому у разі подання заяви та документів щодо неможливості виконання податкових обов’язків особисто законним представником (уповноваженою особою) фізичної особи – підприємця необхідно пред’явити довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку на представництво інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків фізичної особи – підприємця та її копію, а також оригінал і копію документа, що посвідчує особу такого представника.

У разі надіслання поштою заяви та документів щодо неможливості виконання податкових обов’язків надсилається копія довіреності, засвідченої в нотаріальному порядку на представництво інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків фізичної особи – підприємця та копія документа, що посвідчує особу такого представника.

Фізособою – резидентом отримано дохід від продажу нерухомого майна: що з військовим збором?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 розд. ІV ПКУ, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Підпунктом 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення», за ставкою 5 відс., визначеною п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Підпунктом 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором для платників, визначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого згідно з п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 розд. ІV ПКУ включається частина доходу від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 розд. ІV ПКУ.

Водночас, п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, пп. 3 і 4 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 розд. ІV ПКУ та п. 14 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Враховуючи викладене, частина доходу, отриманого фізичною особою від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 розд. ІV ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором.

Про сплату суб’єктом господарювання рентної плати за спеціальне використання води з власної криниці

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є, зокрема, первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;

Згідно з частинами другою та третьою ст. 42 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР зі змінами і доповненнями водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.

Первинні водокористувачі – це ті, які мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води, а також отримують воду з каналів зрошувальних і осушувальних систем, водосховищ, ставків, водогосподарських систем, каналів та водогонів (водопроводів) міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів.

Пунктом 255.2 ст. 255 ПКУ визначено, що не є платниками рентної плати водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та платників єдиного податку.

Для цілей ст. 255 ПКУ під терміном «санітарно-гігієнічні потреби» слід розуміти використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані.

Підпункт 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.

У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.13 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

За понадлімітне використання води рентна плата обчислюється за кожним джерелом водопостачання окремо згідно з установленими ставками рентної плати та коефіцієнтами (п.п. 255.11.14 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

За відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання (п.п. 255.11.15 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Таким чином, суб’єкт господарювання, який використовує воду, отриману шляхом забору з власної криниці, є первинним водокористувачем та платником рентної плати у разі використання ним води на інші, крім задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, цілі. При цьому рента плата сплачується за весь фактичний обсяг використаної води.

У разі відсутності у суб’єкта господарювання дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі.

Як отримати копії квитанцій про надсилання електронних документів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що подання електронних документів здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями.

Електронний кабінет створюється та функціонує за такими принципами, зокрема, здійснення автоматизованого внесення до журналу всіх дій (подій), що відбуваються в Електронному кабінеті, включаючи, зокрема, фіксацію дати і часу відправлення, отримання документів через Електронний кабінет та будь-якої зміни даних, доступних в Електронному кабінеті, за допомогою кваліфікованої електронної позначки часу (п. 42. прим. 1.1 ст. 42 прим. 1 ПКУ). Інформація про дату і час надсилання та отримання документів, іншої кореспонденції з ідентифікацією відправника та отримувача зберігається безстроково і може бути отримана через Електронний кабінет у вигляді електронного документа, в тому числі у вигляді квитанції у текстовому форматі.

Суб’єкт господарювання може ознайомитися з інформацією, яка міститься щодо нього в інформаційних базах даних контролюючих органів через приватну частину Електронного кабінету, яка зокрема, містить інформацію про подання звітності (перелік звітів, перегляд квитанції, інформація про раніше надіслані звіти).

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, кореспонденції тощо, можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.

Крім того, частина документів, що надходять до розділу «Вхідні документи», дублюються в інших режимах, зокрема, квитанції щодо приймання та обробки податкової звітності можна переглянути в розділі «Перегляд звітності» та розділі «Введення звітності».

За замовчуванням користувач отримує перелік всіх звітів, поданих у відповідному звітному періоді. Звітний період (місяць, квартал чи рік) визначається двома параметрами – роком та місяцем.

Суб’єкт господарювання має вільний доступ до отриманих квитанцій (першої та/або другої) через приватну частину Електронного кабінету за будь-який період, починаючи з дати реєстрації платника податків. При цьому, згідно з п. 42.5 ст. 42 ПКУ на вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.

Отримання витягу з реєстру платників ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що порядок подання запиту та отримання витягу з реєстру платників ПДВ визначено розділом VІІ Положення про реєстрацію платників ПДВ, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130.

Якщо запит про отримання витягу було подано в електронному вигляді через Електронний кабінет, то витяг протягом 2 робочих днів від дати надходження запиту надсилається до Електронного кабінету, де розміщується у режимі «Перегляд звітності». Відкриття та перегляд витягу здійснюється шляхом натискання на запис із запитом про отримання витягу у цьому режимі та подальшим переходом за вкладкою «J(F)1401704».

Також витяг можна отримати у контролюючому органі або поштою (за рахунок одержувача) у разі зазначення у запиті відповідного способу отримання витягу.

Про дублікати касових чеків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що згідно з п. 3 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО), що включені до Державного реєстру РРО, та/або програмні РРО (далі – ПРРО), з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Фіскальний звітний чек (Z-звіт) – документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) РРО або ПРРО, що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскальної пам’яті РРО або фіскального сервера контролюючого органу (ст. 2 Закону № 265).

Підпункти 1, 2 розд. ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13), фіскальний касовий чек на товари (послуги) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО або ПРРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Одним із обов’язкових реквізитів фіскального касового чека є, зокрема, фіскальний номер фіскального чека/фіскальний номер електронного фіскального чека, перед яким друкується назва «ЧЕК №» (рядок 26), дата (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції, які зазначаються в рядку 27 чека. Форма № ФКЧ-1 фіскального касового чека на товари (послуги) наведена у додатку 1 до Положення № 13.

При цьому, п. 9 ст. 3 Закону № 265 передбачено, що суб’єкт господарювання повинен щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій та вимог щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» із змінами та доповненнями затверджені Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування (далі – Вимоги до РРО) та Вимоги щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування.

Так, відповідно до п. 13 Вимог до РРО формування Z-звіту повинно виконуватися у такій послідовності:

- друкування фіскального звітного чека і занесення інформації до фіскальної пам’яті;

- обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті;

- створення в електронній формі та внесення інформації Z-звіту до носія контрольної стрічки в електронній формі;

- друкування інформації, що підтверджує обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті та дійсність фіскального звітного чека.

Пункт 1.2 розд. I Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057 із змінами та доповненнями, контрольна стрічка ПРРО – електронні копії розрахункових документів, а також електронні копії фіскальних звітних чеків, які сформовані послідовно із додаванням у кожен наступний розрахунковий документ або фіскальний звітний чек хешу попереднього розрахункового документа або фіскального звітного чека та зберігаються в електронній формі ПРРО під час його роботи на період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу (в режимі офлайн) до моменту передачі розрахункових документів або фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.

Враховуючи вищевикладене, створення у паперовій та/або електронній формі РРО та/або ПРРО дублікату фіскального касового чеку у разі його втрати функціями РРО та/або ПРРО та нормами чинного законодавства не передбачено, оскільки при створенні Z-звіту відбувається обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті та даний звіт містить підсумки розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожним зазначеним кодом окремо з моменту програмування товару (послуги) із зазначенням його найменування, реалізованої кількості, літерного позначення ставки податку на додану вартість і загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги).

Надомна чи дистанційна робота – не схованка від офіційного оформлення

Незалежно від того, чи працівник працює вдома, дистанційно чи на території підприємства, роботодавець зобов’язаний подавати звітність до податкових органів та виконувати вимоги щодо оподаткування.

В умовах воєнного стану в Україні дедалі більше працівників переходять на надомну або дистанційну роботу. Проте важливо пам’ятати, що будь-яка форма трудових відносин повинна бути задекларована – відповідно до Кодексу законів про працю України та податкового законодавства.

- Надомна робота – це діяльність, яку працівник виконує за місцем проживання або в інших погоджених з роботодавцем локаціях, із застосуванням технічних засобів, необхідних для надання послуг чи виготовлення продукції. Вона регулюється статтею 60-1 КЗпП.

- Дистанційна робота – це робота поза межами території роботодавця, з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Регламентується статтею 60-2 КЗпП.

Офіційне оформлення – обов’язок і роботодавця, і працівника

Всі трудові договори – незалежно від форми організації праці – мають бути належним чином задекларовані, а заробітна плата – офіційною, з відповідною сплатою:

- податку на доходи фізичних осіб;

- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

- військового збору.

Порушення – це ризики:

Практика оформлення «на слово» або роботи без договору створює ризики як для працівника (відсутність гарантій), так і для роботодавця (штрафи та перевірки). Відповідно до Податкового кодексу України, ухилення від сплати податків може тягнути за собою адміністративну й кримінальну відповідальність.

Закликаємо роботодавців та працівників дотримуватись норм законодавства.

Офіційне оформлення – це не лише про безпеку і права, а й про податкову прозорість, стабільність соціального забезпечення та підтримку економіки країни під час війни.

Строк придатності алкогольних напоїв та тютюнових виробів закінчився: дії суб’єкта господарювання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що правові та організаційні засади вилучення з обігу, переробки, утилізації, знищення або подальшого використання неякісної та небезпечної продукції з метою недопущення негативного впливу такої продукції на життя, здоров’я людини, майно і довкілля встановлено Законом України від 14 січня 2000 року № 1393-XIV «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1393).

Абзацом шостим ст. 1 Закону № 1393 продукція, строк придатності якої до споживання або використання закінчився, відноситься до неякісної та небезпечної продукції.

Статтею 5 Закону № 1393 встановлено, що неякісна та небезпечна продукція підлягає обов’язковому вилученню з обігу.

Вилучення неякісної та небезпечної продукції з обігу здійснюється власником цієї продукції за його рішенням або за рішенням спеціально уповноважених органів виконавчої влади відповідно до їх повноважень.

Власник продукції зобов’язаний вилучити з обігу неякісну та небезпечну продукцію, привести її, при можливості, у відповідність з вимогами відповідних нормативно-правових актів або забезпечити переробку, утилізацію чи знищення такої продукції у порядку, передбаченому Законом України № 1393 (ст. 6 Закону України № 1393).

Вилучення з обігу неякісної та небезпечної продукції здійснюється власником цієї продукції шляхом недопущення можливості її реалізації, споживання чи використання за призначенням, а також шляхом повернення її суб’єктами підприємницької діяльності, в яких ця продукція знаходиться на підставі договорів доручення, схову, перевезення та інших цивільно-правових договорів, що не передбачають передачі прав власності на продукцію (ст. 8 Закону № 1393).

Вилучена з обігу неякісна та небезпечна продукція повинна зберігатися власником у належно обладнаних і опломбованих (опечатаних) приміщеннях.

З урахуванням викладеного, суб’єкт господарювання повинен вилучити з обігу алкогольні напої та тютюнові вироби, строк придатності яких до споживання або використання закінчився. При можливості таку продукцію необхідно привести у відповідність з вимогами відповідних нормативно-правових актів і нормативних документів (подовжено термін придатності чи передано виробнику для переробки), або така продукція повинна бути утилізована чи знищена.

При цьому, якщо алкогольні напої та тютюнові вироби підпадають під дію Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 року № 1340 (далі – Порядок), то їх переробка, утилізація або знищення здійснюється за рішенням комісії, створеної у відповідності з вимогами Порядку, до якої входять, зокрема, представники територіальних органів ДПС.

Майже 5 млрд грн військового збору – такий внесок платників Дніпропетровщини у підтримку української армії

Упродовж 7 місяців цього року від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету надійшло майже 5 млрд грн військового збору. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження зросли на понад 3,6 млрд грн, темп росту – 366,3 відсотки. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.

«Своєчасна сплата військового збору є важливим внеском у підтримку Збройних Сил України. Зростання надходжень свідчить про свідому позицію платників, які підтримують захисників і захисниць», – зазначила Теодозія Чернецька.

Очільниця податкової служби Дніпропетровщини подякувала всім, хто сьогодні відповідально сплачує всі податкові платежі і підтримує економіку країни.

Розуміти реальні потреби платників та створювати сприятливе бізнес-середовище

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) продовжує конструктивний діалог з інститутами громадянського суспільства заради створення сприятливої атмосфери для бізнесу. Чергова зустріч з представниками Федерації організацій роботодавців Дніпропетровщини підтвердила бажання сторін оперативно реагувати на зміни, у тому числі законодавчі. Захід став важливим майданчиком для обговорення актуальних питань оподаткування, впровадження новацій, можливостей сучасних сервісів податкової служби та ресурсів для комунікації.

«Зустрічі з бізнес-асоціаціями регіону - важливий компонент конструктивного діалогу між податковою службою та бізнесом. Як правило, бізнес-асоціації представляють інтереси різних галузей. Це дозволяє нам побачити питання в адмініструванні податків, які турбують бізнес у різних сферах діяльності», – підкреслила керівниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.

Одне з ключових питань зустрічі – новації податкового законодавства, спрямовані на підтримку бізнесу в умовах воєнного стану.

Фахівці ГУ ДПС докладно зупинилися на особливостях оподаткування самозайнятих осіб, які призвані під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації та тих, хто служить за контрактом. Розглянули правила оподаткування дивідендів та судову практику з податкових питань.

Значну увагу під час зустрічі приділили якісним сучасним сервісам Державної податкової служби (ДПС), які покликані зробити процес взаємодії з податковою максимально зручним, прозорим та ефективним, а також мінімізувати людський фактор та зменшити паперовий документообіг.

Оновлений функціонал Електронного кабінету ДПС уже значно спростив процес електронного листування. Щоб отримувати кореспонденцію від податкової, платнику необхідно лише надіслати заяву про бажання отримувати документ через Електронний кабінет та вказати електронну адресу для отримання повідомлень.

До речі, платники податків Дніпропетровщини уже подали понад 21 тисячу заяв на отримання документів через Електронний кабінет.

Податкова служба Дніпропетровщини використовує всі можливі сучасні інструменти спілкування, які дають можливість платникам поглиблювати обізнаність у законодавстві та сучасних сервісах.

Представники Федерації організацій роботодавців Дніпропетровщини зазначили, що такі зустрічі допомагають не лише розібратися в аспектах законодавства, а й посилюють довіру між бізнесом та податковою службою.

Ефективний діалог є важливим кроком для створення позитивної атмосфери у бізнес-середовищі, де підприємці можуть зосередитися на розвитку своєї справи, маючи впевненість у підтримці з боку держави.

Як уникнути порушень: податківці Дніпропетровщини про обіг підакцизних товарів

Забезпечення прозорості та дотримання вимог законодавства на контролі у податківців Дніпропетровщини. На черговій онлайн зустрічі фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) з суб’єктами господарювання (СГ) йшла мова про порядок реєстрації акцизних накладних, також відповідальність за їх несвоєчасну реєстрацію.

На інформаційно-роз’яснювальному майданчику податківці наголосили, що реєстрація акцизних накладних – це невід’ємна частина обліку підакцизної продукції. Цей податковий документ оформляється при реалізації або переміщенні підакцизних товарів (зокрема пального та спирту) і є невід’ємною частиною контролю за їх обігом. Він обов’язковий для реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних (ЄРАН).

Фахівці ГУ ДПС детально зупинилися на порядку складання та процедурі заповнення акцизної накладної, розрахунку її коригування (АН/РК), а також оформленні заявок на поповнення (коригування) залишку пального та спирту етилового.

Обговорили дедлайни занесення акцизних накладних в ЄРАН у залежності від виду операції та нюансів законодавчих вимог.

Окрім того, розібрали реальні приклади порушень та наслідки недотримання строків реєстрації. Адже чітке виконання термінів і правил складання акцизних накладних забезпечує прозорість господарської діяльності, допомагає уникнути податкових ризиків та штрафів.

Звернули увагу СГ на розміри фінансових стягнень. За порушення граничних термінів реєстрації штрафи можуть становити від 2% до 40% суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, зазначених у АН/РК.

Чергова комунікація підтвердила важливість надання вичерпних роз’яснень законодавчої бази, аби допомагати розібратись у практичних аспектах реєстрації акцизних накладних. А отже, зарадити бізнесу упередити порушення та уникнути відповідальності.

Податківці відзначили, що робота у правовому полі – це внесок у наповнення бюджетів та зміцнення обороноздатності країни.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС. Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС

у Дніпропетровській області (Кам'янський район)