Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі
Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?
Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?
Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?
Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.
У січні 2026 року понад 621,9 тис. платників спрямували до бюджету 48,3 млрд грн податку на доходи фізичних осіб.
Це на 14,2 % більше, ніж за аналогічний період минулого року. Тоді сума сплаченого ПДФО склала 42,3 млрд грн.
Регіональні лідери за обсягами сплати ПДФО:
- Київ –11,6 млрд грн;
- Дніпропетровська область – 4,8 млрд грн;
- Львівська область – 3,2 млрд грн;
- Київська область – 2,9 млрд грн.
Важливо: платники ПДФО мають змогу повернути частину сплаченого податку, скориставшись податковою знижкою.
Якщо ви офіційно працевлаштовані та протягом року здійснювали певні витрати, держава передбачає механізм для часткової компенсації ваших коштів.
На що можна отримати податкову знижку?
- Освіта: оплата навчання у вітчизняних закладах дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти (своє або членів сім'ї першого ступеня споріднення).
- Оренда житла: для внутрішньо переміщених осіб (ВПО), учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни.
- Медицина: витрати на допоміжні репродуктивні технології.
- Іпотека: відсотки за іпотечним кредитом.
- Благодійність: внески до неприбуткових організацій.
- Страхування: внески за договорами довгострокового страхування життя.
Як це зробити?
Для отримання знижки подайте річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до податкової служби за місцем реєстрації (або онлайн через Електронний кабінет платника). Зробити це можна до кінця поточного року за минулий календарний рік.
Якщо платник подає новий документ звітності з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання за такий самий період, раніше подана декларація стає недіючою і отримує ознаку стану обробки «Історія подання».
Статуси податкової звітності
Податкова звітність подається з різними ознаками, залежно від часу та ситуації:
- «Звітний» – подається за звітний період у встановлені Податковим кодексом строки, або з порушенням термінів.
- «Новий звітний» – подається до закінчення граничного строку подання з виправленими показниками після поданого «Звітного» документа.
- «Уточнюючий» – подається після граничного строку подання за такий самий звітний період (з урахуванням строків давності), для виправлення помилок у вже поданій декларації.
Податкова декларація подається за звітний період в установлені Податковим кодексом строки.
Детальніше – за посиланням: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=36985
Чи включаються відокремлені підрозділи (філії) неприбуткової організації окремо в Реєстр неприбуткових установ та організацій?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 14.1.30 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) поняття «відокремлені підрозділи» вживаються у значенні, визначеному, зокрема, Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ).
Згідно з частиною першою ст. 95 ЦКУ філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.
Зокрема, філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх утворила, і діють на підставі затвердженого нею положення відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва (частина третя ст. 95 ЦКУ).
Підпунктом 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПКУ встановлено, що платниками податку – резидентами є, зокрема, суб’єкти господарювання – юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених, зокрема, п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Підпунктом 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ встановлено, що неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), яка, зокрема, утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації, внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).
Згідно з п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 ПКУ до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені:
бюджетні установи;
громадські об’єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди;
спілки, асоціації та інші об’єднання юридичних осіб;
житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);
об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків;
професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання;
сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;
інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Оскільки статус неприбуткової організації надається тільки підприємствам, установам, організаціям зі статусом юридичної особи, то відокремлені підрозділи (філії) таких неприбуткових організацій без статусу юридичної особи не підлягають окремому включенню до Реєстру та відповідно не повинні окремо подавати Звіт про використання доходів прибутків неприбуткових установ організацій.
До уваги фізичних осіб – підприємців, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» впроваджено сплату авансових внесків з податку на доходи фізичних осіб платниками податку на доходи фізичних осіб (податок) – фізичними особами – підприємцями, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним.
Розміри та терміни сплати авансових внесків з податку на доходи фізичних осіб визначені п.п. 177.5.11 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)
Авансові внески, сплачені відповідно до п.п. 177.5.11 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, є невід'ємною частиною податку на доходи фізичних осіб.
Згідно з п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.
Для платників податку – фізичних осіб – підприємців, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, розраховане за результатами такого остаточного розрахунку за звітний податковий рік, зменшується на суму авансових платежів, сплачених відповідно до підпункту 177.5.11 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, при цьому сума такого зменшення не повинна перевищувати суму розрахованого податкового зобов'язання з цього податку.
Фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (абзац 1 п. 177.11 ст. 177 ПКУ).
Форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) та порядок її заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (зі змінами).
Фізичні особи – підприємці проводять розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від провадження господарської діяльності, та заповнюють розділи І – ІІІ додатку Ф2 «Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою» (далі – додаток Ф2) до декларації.
Разом з тим з метою здійснення остаточного розрахунку податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб з урахуванням норм абз. другого п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ під час подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2024 рік фізичні особи – підприємці, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, можуть скористатись нормами п. 46.4 ст. 46 ПКУ та подати разом з декларацією доповнення до неї, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації (ідентифікатор форми F1360102). Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі. Інформація щодо такого доповнення зазначається у відповідному розділі декларації.
Одночасно для зменшення податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму такого авансового внеску доцільно в комірці 6 рядка 10.11 розділу ІІ декларації суму податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті самостійно, зазначати з урахуванням зменшення на суму авансових внесків, сплачених відповідно до підпункту 177.5.11 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, та розрахованих у додатку довільної форми.
Слід зазначити, що додаток довільної форми повинен містити інформацію, достатню для розрахунку авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб, суму авансового внеску, сплачену протягом звітного року, та безпосередньо сам розрахунок.
Звертаємо увагу, що сума такого розрахованого авансового внеску, яка не сплачена протягом звітного року, не дає права на зменшення податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, визначеного за результатами остаточного розрахунку за звітний податковий рік.
На підставі яких даних юридичною особою заповнюється розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розд. XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) – це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа – підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання (п.п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року, зокрема, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Форма розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва (далі – Розрахунок) затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772 «Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва», який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 06.04.2012 за № 510/20823 (зі змінами).
Джерелом інформації при складанні Розрахунку є дані бухгалтерського обліку.
Відображення операцій в бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за № 892/4185 (зі змінами) або якщо підприємство веде облік за спрощеною формою – відповідно до Спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.04.2001 № 186, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.05.2001 за № 389/5580 (зі змінами).
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями)).
Отже, Розрахунок юридичною особою заповнюється на підставі даних бухгалтерського обліку.
Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема, формування та реалізацію державної політики у сфері бухгалтерського обліку та аудиту (п. 1 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375).
Щодо подання додатка БД до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств платниками, дохід яких не перевищує 40 млн грн і прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Згідно з абзацом восьмим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн грн, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ.
Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897.
При цьому додаток БД до Декларації (далі – Додаток БД) подається платниками податку у разі безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій, з відображенням коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до підпунктів 140.5.9, 140.5.14 п. 140.5 ст. 140, п. 72 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення», п. 69.6 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ. Зазначені різниці проводяться платниками податку з річним доходом понад 40 млн грн. та які не відмовилися від застосування податкових різниць.
Отже, платники податку, дохід яких не перевищує 40 млн грн та якими прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату на податкові різниці, визначені відповідними положеннями ПКУ, Додаток БД не подають.
Самозайнята особа, яка отримала допомогу по вагітності та пологах від ПФУ, відображає суми такої допомоги в додатку 4ДФ до податкового Розрахунку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з частиною першою ст. 12 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1105) право на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи – громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
Статтею 13 Закону № 1105 встановлено види страхових виплат за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, зокрема, за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності надається такий вид страхових виплат як допомога по вагітності та пологах.
Відповідно до абзацу першого п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, як сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги, компенсацій, вартість соціальних послуг та реабілітаційної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю згідно із законом, указами Президента України та актами Кабінету Міністрів України, а також вартість соціальної допомоги в натуральній формі малозабезпеченим сім’ям, що отримана від надавачів соціальних послуг відповідно до Закону України від 17 січня 2019 року № 2671-VІІІ «Про соціальні послуги» (зі змінами та доповненнями).
Тобто дохід, у вигляді суми допомоги по вагітності та пологах, що виплачується самозайнятій особі Пенсійним фондом України (ПФУ), не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.
Водночас, оскільки самозайнята особа є щодо себе одночасно страхувальником і застрахованою особою, самостійно нараховує допомогу по вагітності та пологах, отримує фінансування на спеціальний рахунок, то вона виступає податковим агентом щодо такого доходу.
Підпунктом «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до ПКУ, мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку, зокрема, для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу).
Таким чином, у самозайнятої особи, як податкового агента, виникає обов’язок щодо відображення в додатку 4ДФ до Розрахунку доходу у вигляді допомоги по вагітності та пологах, отриманої від Пенсійного фонду, в т. ч. при відсутності найманих працівників та інших нарахувань (виплат) фізичним особам.
Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (зі змінами).
Згідно з п.п. 2 п. 4 розд. IV Порядку графи розд. I «Персоніфіковані дані про суми нарахованого (виплаченого) на користь фізичних осіб доходу та нарахованих (перерахованих) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору» додатка 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку, передбачений рядок 06, де, зокрема, відображаються:
у графі 3а «Сума нарахованого доходу» – дохід (за звітний період місяць) у вигляді допомоги по вагітності та пологах, нарахований відповідно до ознаки доходу, наведеній у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» (далі – Довідник ознак доходів) додатка 2 до Порядку.
У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні;
у графі 3 «Сума виплаченого доходу» – сума фактично виплаченого доходу у вигляді допомоги по вагітності та пологах;
у графах: 4а «Сума нарахованого податку на доходи фізичних осіб»; 4 «Сума перерахованого податку на доходи фізичних осіб»; 5а «Сума нарахованого військового збору»; 5 «Сума перерахованого військового збору» проставляються прочерки;
у графі 6 «Ознака доходу» – ознака доходу, наведена у Довіднику ознак доходів, яка визначається відповідно до нарахованого доходу.
Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведеним у додатку 2 до Порядку, сума допомоги по вагітності та пологах відображається за ознакою доходу «128» як соціальна виплата з відповідного бюджету.
Порядок оподаткування та складання податкової накладної у автостанції, яка здійснює продаж квитків на проїзд та у перевізника
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є зокрема, операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПКУ виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів / послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Разом з цим, згідно з п. 189.13 ст. 189 ПКУ, у разі постачання відповідно до Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» квитків на проїзд в автобусах та на перевезення багажу базою оподаткування є винагорода, що включає автостанційний збір. До бази оподаткування не включається вартість перевезення, що перераховується перевізнику, та сума витрат на страхування пасажирів, яка перераховується страховій компанії.
Згідно з п. 2 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176, вартість квитка – сума, що складається з вартості проїзду автобусом, автостанційного збору, плати за послуги з попереднього продажу квитків (за наявності такої), а вартість проїзду – сума, за якою автомобільний перевізник, автомобільний самозайнятий перевізник здійснює перевезення, що включає вартість за тарифом та ПДВ.
З урахуванням викладеного, базою оподаткування ПДВ у автостанції – платника ПДВ, яка здійснює продаж квитків на проїзд автобусами, є сума, що складається з автостанційного збору та плати за послуги з попереднього продажу квитків (за наявності такої). Вартість проїзду, що включається до вартості квитка та перераховується перевізнику, не включається до бази оподаткування ПДВ у автостанції – платника ПДВ.
Послуга із перевезення надається пасажиру самим перевізником і відповідно до п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПКУ є операцією з постачання.
Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами та доповненнями) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.
Форма та Порядок заповнення податкової накладної затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (зі змінам) (далі – Порядок № 1307).
Перевізник складає податкову накладну на повну вартість послуг перевезення.
Не зважаючи на те, що послуги з перевезення надаються кінцевому споживачу, а кошти від надання послуг з перевезення перевізник отримує від автостанції, відповідно до п. 12 Порядку № 1307 у разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.
Автостанція складає податкову накладну на суму, що складається з автостанційного збору та плати за послуги з попереднього продажу квитків (за наявності такої).
Відповідно до п. 14 Порядку № 1307 така податкова накладна складається за щоденними підсумками операцій.
У рядку «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.
Інші дані та показники такої податкової накладної заповнюються за правилами, визначеними Порядком № 1307.
До уваги платників ПДВ!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року (п. 199.2 ст. 199 ПКУ).
Відповідно до п. 199.3 ст. 199 ПКУ платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.
Розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.
Пунктом 199.4 ст. 199 ПКУ визначено, що платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.
Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 – 199.4 ст. 199 ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов’язань, зазначених у п. 199.1 ст. 199 ПКУ. Результати перерахунку сум податкових зобов’язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку (п. 199.5 ст. 199 ПКУ).
Згідно з п. 199.6 ст. 199 ПКУ правила ст. 199 ПКУ не застосовуються в разі:
- проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПКУ;
- проведення операцій, передбачених п.п. 197.1.28 п. 197.1, пп. 197.11 та 197.24 ст. 197 ПКУ.
Крім того, окремими нормами ПКУ визначено інші операції, у разі здійснення яких положення ст. 199 ПКУ не застосовуються. До таких операцій відносяться, зокрема, операції, звільнені від оподаткування ПДВ відповідно до п. 26, пп. 4 і 5 п. 32, п. 46 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.
Форма та порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (зі змінами), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21).
У складі податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) подаються передбачені Порядком № 21 додатки. Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (пп. 9 та 11 розд. III Порядку № 21).
Додатком до декларації є, зокрема, додаток 5 «Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д5)» (далі – додаток 5 (Д5)).
В таблиці 1 додатка 5 (Д5) здійснюється розрахунок частки використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних / неоподатковуваних операціях.
Відповідно до встановленої Порядком № 21 форми, у графі 4 таблиці 1 додатка 5 (Д5) зазначається загальний обсяг постачання (без ПДВ) (сума значень рядків 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.2, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 3, 5, 7.1, 7.2.1, 7.2.2 та 7.2.3 колонки А декларації та всіх уточнюючих розрахунків).
Згідно з п.п. 6 п. 3 розд. V Порядку № 21 у рядку 5 декларації вказуються обсяги операцій з:
- постачання товарів/послуг, що не є об’єктом оподаткування;
- постачання послуг за межами митної території України та послуг, що здійснюються за межами митної території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до пп. 186.2, 186.3 ст. 186 ПКУ;
- постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування та коригування за такими операціями.
У рядку 5.1 (з рядка 5) декларації вказуються обсяги операцій (з урахуванням коригування), які звільнені від оподаткування. Коригування обсягів за такими операціями окремо відображається у рядку 5.1.1 декларації.
Виходячи із зазначеного, операції, визначені п. 199.6 ст. 199, п. 26, пп. 4 і 5 п. 32, п. 46 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, враховуються при заповненні графи 4 таблиці 1 додатка 5 (Д5) до декларації. При цьому за товарами/послугами, придбаними для використання частково в оподатковуваних операціях та частково в операціях, визначених п. 199.6 ст. 199, п. 26, пп. 4 і 5 п. 32, п. 46 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, податкові зобов’язання, передбачені п. 199.1 ст. 199 ПКУ, не нараховуються.
В якому розмірі необхідно сплатити внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
З 01 січня 2026 року введено в дію Закон України від 15 січня 2025 року № 4219-IХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» (далі – Закон № 4219), яким внесено зміни до порядку працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, до Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»(зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 875).
Згідно з положеннями ст. 18 прим. 2 Закону № 875 розмір внеску обраховується платником шляхом визначення результату добутку таких показників:
- 40 відс. середньомісячної заробітної плати (винагороди) у відповідному календарному кварталі, розрахованої на одного працівника;
- кількість місяців у кварталі;
- різниця між встановленим нормативом робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю і середньообліковою кількістю штатних працівників – осіб з інвалідністю за квартал, які працевлаштовані роботодавцем з урахуванням вимог, визначених ст. 18 прим. 2 Закону № 875 щодо розміру оплати праці.
Розмір внеску розраховується з показників кварталу, за який він сплачується.
Для цілей розрахунку внеску середньомісячна заробітна плата (винагорода) обчислюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю встановлюється у кількості:
одного робочого місця з розрахунку нормальної тривалості робочого часу або якщо за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою або неповною, за умови нарахування за цей час заробітної плати, розмір якої перевищує розмір мінімальної заробітної плати, – для платників внеску, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за квартал становить від 8 до 25 працівників;
4 відс. середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за квартал з розрахунку нормальної тривалості робочого часу або якщо за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою або неповною, за умови нарахування за цей час заробітної плати, розмір якої перевищує розмір мінімальної заробітної плати, – для платників внеску, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за квартал становить більше 25 працівників;
2 відс. середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за квартал з розрахунку нормальної тривалості робочого часу або якщо за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою або неповною, за умови нарахування за цей час заробітної плати, розмір якої перевищує розмір мінімальної заробітної плати, – для платників внеску закладів охорони здоров’я, реабілітаційних закладів та надавачів соціальних послуг; державних, комунальних та недержавних підприємств, установ, організацій, основним видом діяльності яких є реабілітація осіб з інвалідністю, навчання таких осіб або догляд за ними.
Роботодавці самостійно розраховують показник нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановлений ст. 18 прим. 2 Закону № 875, з округленням його до цілого значення згідно з математичними правилами округлення.
У разі виявлення за результатами проведення заходів державного контролю за виконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю випадку безпідставного зарахування працюючої особи з інвалідністю до нормативу відповідно до ст. 18 прим. 2 Закону № 875 роботодавець зобов’язаний самостійно нарахувати і сплатити внесок за весь період такого зарахування.
При цьому, згідно з п. 3 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4219 на період дії воєнного стану в Україні та до останнього числа останнього місяця кварталу, в якому воєнний стан буде припинено чи скасовано, розмір внеску встановлюється на рівні 50 відс. розміру, визначеного ст. 18 прим. 2 Закону № 875.
До уваги резидентів Дефенс Сіті!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо, чи вважатиметься нецільовим використанням звільненого від оподаткування прибутку використання резидентом Дефенс Сіті залишеної у його розпорядженні частини чистого прибутку відповідно до рішення, прийнятого Кабінетом Міністрів України (КМУ) на відновлення майна, знищеного внаслідок збройної агресії, повідомляє.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Водночас, згідно з п. 76 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 січня 2036 року, але не пізніше року вступу України до Європейського Союзу, справляння податків і зборів для платників податків – резидентів Дефенс Сіті здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п. 76 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Так, згідно з п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звільняється від оподаткування прибуток платника податку на прибуток підприємств – резидента Дефенс Сіті, починаючи з першого числа першого місяця наступного календарного кварталу після подання платником податку – резидентом Дефенс Сіті заяви про звільнення від оподаткування прибутку і до першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду, в якому право на застосування такого звільнення буде припинено з підстав, передбачених п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Застосування визначених п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ правил оподаткування допускається протягом строку застосування звільнення від оподаткування, за умови одночасного виконання встановлених вимог, зокрема, щодо не нараховування і не виплати платником податку дивідендів (прирівняні до них платежі) на користь власників корпоративних прав. Винятком з цих правил є сплата дивідендів (прирівняні до них платежі) до державного бюджету або якщо власниками корпоративних прав є державні підприємства, установи, організації або господарські товариства, 100 відс. акцій (часток) яких належать державі або іншому господарському товариству, 100 відс. акцій (часток) якого належать державі.
Прибуток, звільнений від оподаткування, спрямовується на розвиток діяльності резидента Дефенс Сіті не пізніше 31 грудня календарного року, наступного за податковим (звітним) роком, за такими напрямами: створення або переоснащення матеріально-технічної бази, створення, придбання, модернізація, відновлення, ремонт, переоснащення основних засобів, включно з будівництвом виробничих та технологічних споруд, удосконалення технологічних та виробничих процесів, впровадження новітніх технологій, придбання прав на об’єкти інтелектуальної власності для виконання державного контракту (договору) оборонних закупівель, витрати на дослідження, виготовлення нових зразків озброєння та військової техніки або їх частин, придбання корпоративних прав (у тому числі шляхом формування статутного капіталу) суб’єктів господарювання оборонно-промислового комплексу (за умови що емітент корпоративних прав не нараховує і не виплачує дивіденди (прирівняні до них платежі) на користь усіх власників корпоративних прав протягом строку застосування резидентом Дефенс Сіті звільнення від оподаткування прибутку). Спрямування звільненого від оподаткування прибутку за іншими напрямами, ніж визначені цим абзацом, у тому числі на виплату дивідендів у порушення встановлених обмежень, вважається нецільовим використанням звільненого від оподаткування прибутку.
У разі невикористання резидентом Дефенс Сіті звільненого від оподаткування прибутку або його частини відповідно до визначених цим підпунктом напрямів до 31 грудня календарного року, наступного за податковим (звітним) роком, платник податку зобов’язаний нарахувати та сплатити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств за результатами податкового (звітного) періоду, на який припадає граничний строк використання звільненого від оподаткування прибутку або його частини, на невикористану частину звільненого від оподаткування прибутку відповідно до норм ПКУ.
Враховуючи викладене, використання відповідно до прийнятого КМУ рішення вивільнених від оподаткування коштів на відновлення майна, знищеного внаслідок збройної агресії не є нецільовим використанням звільненого від оподаткування прибутку.
Про автоматизовану систему списання податкового боргу
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що в Україні працює нова система автоматичного стягнення податкового боргу.
Стосується це лише юридичних осіб, які мають податковий борг.
Алгоритм, за яким працює система:
- щодня інформаційні системи ДПС автоматично формують дані про борг;
- система генерує платіжну інструкцію;
- накладається електронний підпис;
- документ миттєво відправляється до Казначейства;
- Казначейство перевіряє реквізити й автоматично переадресовує інструкцію банку;
- банк списує лише чітко визначену суму.
Усе працює через систему електронних платежів – за єдиними правилами.
Людський фактор мінімізований. Все автоматично і все виключно у межах законодавства.
При цьому, списання боргу не є несподіваним.
Якщо виникає податковий борг, ДПС інформує платника про його наявність. Часу, щоб сплатити його добровільно, достатньо. У разі відмови – податкова звертається до суду.
Якщо компанія сама задекларувала суму податку, але не сплатила її протягом 90 днів – борг стягується без рішення суду. Це визначено Податковим кодексом України.
Туристичний збір: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини фізичні особи спрямували 735,9 тис. гривень
Протягом січня 2026 року фізичні особи – платники туристичного збору поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на 735,9 тис. гривень. Це на 46,6 тис. грн більше ніж у січні 2025 року, темп росту – 106,8 відсотків.
Повідомляємо, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (із змінами та доповненнями) затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по туристичному збору:
18030100 – туристичний збір, сплачений юридичними особами;
18030200 – туристичний збір, сплачений фізичними особами.
Туристичний збір сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.
До місцевих бюджетів Дніпропетровщини за видобування нафти від платників надійшло 251,0 тис. грн рентної плати
Протягом січня 2026 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини за видобування нафти платники сплатили 251,0 тис. грн рентної плати.
Звертаємо увагу, що платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють для цілей оподаткування окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат і доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об’єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл (п. 252.2 ст. 252 Податкового кодексу України (ПКУ)).
Вартість одиниці кожного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється як співвідношення суми доходу, отриманого платником рентної плати від реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), визначеної відповідно до п. 252.8 ст. 252 ПКУ, та обсягу (кількості) відповідного виду реалізованої товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що визначається за даними бухгалтерського обліку запасів готової продукції такого платника (п. 252.10 ст. 252 ПКУ).
Під час визначення розрахункової вартості одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) враховуються суми амортизації, передбачені п. 252.12 ст. 252 ПКУ, обчислені за правилами бухгалтерського обліку.
ПДФО: надходження до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини зросли на 15,7 %
Упродовж першого місяця 2026 року загальний фонд державного бюджету від платників Дніпропетровщини отримав понад 942,9 млн грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Як підкреслив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, у порівнянні з січневим показником 2025 року надходження зросли майже на 127,9 млн грн, або на 15,7 відсотків.
«Висловлюємо вдячність кожному, хто працює і відповідально сплачує податки», – зазначив Юрій Павлютін.
Нагадуємо, якщо у 2025 році фізична особа – резидент України отримала доходи за кордоном (наприклад, заробітну плату, дохід від фрілансу), то такі доходи необхідно задекларувати в Україні.
При цьому, податки, які вже сплачені за кордоном, можна зарахувати в Україні. Для цього потрібно звернутися за довідкою до податкової служби іншої держави.
У такій довідці має бути зазначена інформація:
- скільки податку сплачено;
- з якого доходу.
Довідку слід легалізувати (якщо міжнародним договором не передбачено інше).
Задекларувати доходи та сплатити податки можна у зручний спосіб – за допомогою сервісу Електронний кабінет.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що комунікаційні податкові платформи (далі – КПП) є механізмом для ефективного діалогу інститутів громадянського суспільства (далі – ІГС) та бізнес-асоціацій, що представляють інтереси платників податків, з ДПС та її територіальними органами, спрямованим на оперативне вирішення питань у сфері оподаткування.
Для звернення через КПП необхідно надіслати офіційний/електронний лист на електронну адресу комунікаційної податкової платформи в ДПС (її територіальному органі), розміщену на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Контакти/Комунікаційні податкові платформи (https://surl.lu/nmozxj), зазначивши:
- суть питання або проблеми, що потребує вирішення;
- назву та код ЄДРПОУ організації;
- податкову адресу;
- контактний телефон.
Такі звернення розглядаються у термін, встановлений ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», а саме – не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.
За результатами моніторингу (аналізу) найбільш актуальних та резонансних питань, зазначених у зверненнях, які потребують обговорення, можуть бути організовані заходи (зустрічі) представників ІГС та бізнес-асоціацій з представниками органів ДПС.
Нагадуємо, що до податкової служби Дніпропетровщини звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку КПП dp.ikc@tax.gov.ua.
Потребуєте оперативного вирішення податкових питань?
Маєте пропозиції щодо необхідності проведення за конкретною тематикою зустрічі?
Звертайтесь на КПП Головного управління ДПС у Дніпропетровській області!
Тривають заходи з протидії порушенням у сфері продажу підакцизної групи товарів
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) на постійній основі здійснюється контроль за додержанням суб’єктами господарювання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Так, у січні поточного року фахівцями відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС проведено перевірку кафе, де здійснює господарську діяльність фізична особа – підприємець.
За результатами такої перевірки встановлені факти:
- непроведення розрахункової операції через РРО/ПРРО та невидачі відповідного розрахункового документа;
- проведення розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та його кількості;
- відсутності первинних документів, підтверджуючих походження товару та реалізації товарів без відповідного обліку ТМЦ;
- використання найманої праці без належного оформлення (3 працівників).
Як наслідок – за результатами перевірки зафіксовано майже на 200 тис. грн порушень.
Наголошуємо, що дотримання суб’єктами господарювання порядку проведення готівкових розрахунків, ведення обліку товарів, оформлення трудових відносин з працівниками – на постійній основі у фокусі уваги податківців.
Електронний документообіг з податковою: як працює та коли припиняється
Завдяки цифровізації спілкування платника податків із податковими органами стало швидким та зручним.
Як це працює
Електронний документообіг здійснюється відповідно до законів України про електронні документи, електронну ідентифікацію та Податкового кодексу.
- Платник стає учасником електронного документообігу після надсилання першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі.
- Керівник підприємства визначає перелік уповноважених осіб, які мають право підписувати, надсилати та отримувати документи від імені компанії через Електронний кабінет.
Коли електронний документообіг припиняється
Система автоматично завершує електронний документообіг у таких випадках:
отримання інформації від кваліфікованих надавачів про закінчення або скасування сертифікату електронного підпису керівника;
зміна керівника підприємства відповідно до ЄДР;
припинення юридичної особи;
припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи;
смерть керівника, що підтверджено закриттям реєстраційного номера облікової картки платника.
Таким чином, електронний документообіг забезпечує швидкий, безпечний та прозорий контакт між бізнесом і податковою, а система автоматично реагує на зміни в юридичному статусі платника.
Детальніше – за посиланням:
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=36182
Акциз на сигарети у 2026 році: з 1 квітня застосовуватиметься коефіцієнт 1,1 до мінімального акцизного податкового зобов’язання
3 1 квітня 2026 року, сума акцизного податку на сигарети не може бути меншою за мінімальне податкове зобов’язання, помножене на коефіцієнт 1,1.
Це пов’язано з показниками декларування акцизного податку виробниками та імпортерами сигарет за 2025 рік. Відповідно до Податкового кодексу, якщо частка акцизу у ціні за попередній рік менше 60 %, до мінімального податкового зобов’язання застосовується коефіцієнт 1,1.
У 2025 році:
- загальна сума податкових зобов’язань з акцизного податку на сигарети (включаючи акцизний податок з роздрібної торгівлі) – 3 846,3 грн на 1000 штук;
- середньозважена роздрібна ціна продажу сигарет (включаючи акцизний податок з роздрібної торгівлі) – 6 537,0 грн на 1000 штук;
- частка загальної суми податкових зобов’язань у середньозваженій роздрібній ціні – 58,8 %.
Оскільки у 2025 році частка акцизного податку в ціні сигарет становила 58,8 %, з 1 квітня по 31 грудня 2026 року коефіцієнт 1,1 зобов’язані застосовувати виробники та імпортери тютюнових виробів за кодами УКТ ЗЕД:
- 2402 20 90 10 сигарети без фільтра;
- 2402 20 90 20 сигарети з фільтром.
Електронні сервіси ДПС, декларування та оподаткування доходів: комунікація податківців з платниками та представниками Дія.Бізнес у Дніпрі
У Дніпрі пройшла зустріч податківців з платниками регіону та представниками Центру підтримки підприємців Дія.Бізнес у Дніпрі (Центр) одночасно в онлайн та офлайн форматах. У заході прийняли участь очільник податкової служби Дніпропетровщини Юрій Павлютін та керівниця Центру Вікторія Соколова.
Спілкування стало важливим кроком у розвитку системної взаємодії між податковими органами та інституцією, яка щоденно працює з підприємницькою спільнотою регіону.
Під час зустрічі фахівці податкової служби детально поінформували учасників про можливості електронних сервісів ДПС, які дозволяють платникам отримувати адміністративні послуги дистанційно, подавати звітність онлайн та оперативно комунікувати з контролюючими органами.
Також податківці роз’яснили особливості кампанії декларування громадянами доходів, отриманих у 2025 році, зокрема щодо категорій доходів, які підлягають обов’язковому декларуванню, термінів подання декларацій та відповідальності за порушення податкового законодавства.
Важливим блоком обговорення стали особливості оподаткування фізичних осіб – підприємців у 2026 році. Учасники зустрічі дізнались про актуальні ставки оподаткування і порядок сплати податків та єдиного внеску.
Для податкової служби такі зустрічі є дієвим інструментом налагодження відкритого діалогу з бізнес-спільнотою та забезпечення своєчасного інформування про законодавчі новації. Для підприємців і громадян – це можливість отримати фахові роз’яснення безпосередньо від профільних спеціалістів та підвищити рівень обізнаності у сфері податкового законодавства.
«Саме своєчасна комунікація з платниками щодо новацій податкового законодавства є запорукою стабільності та розвитку підприємництва. Такі зустрічі допомагають нам ефективніше доносити важливі роз’яснення, ініціативи та практичні рекомендації до представників малого та середнього бізнесу», – зазначив Юрій Павлютін.
Сторони вирішили співпрацювати і надалі, зокрема щодо проведення спільних інформаційних заходів і консультацій для платників податків регіону.
Проведення таких зустрічей сприяє формуванню прозорого та передбачуваного податкового середовища, зміцненню партнерства між державою і бізнесом та підвищенню податкової культури у суспільстві.
Внесення змін до облікових даних суб’єкта господарювання, відомості щодо якого не містяться в ЄДР: порядок подання заяви за ф. № 1-ОПП
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 66.1.3 п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п. 9.2 розд. IХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588) внесення змін до облікових даних платників податків – юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), здійснюється на підставі заяви за ф. № 1-ОПП та уточнених документів, поданих до контролюючого органу протягом 10 календарних днів з дня внесення змін в такому самому порядку, як і при взятті на облік.
При внесенні змін до облікових даних платника податків, для якого законом установлені особливості його державної реєстрації та який не включається до ЄДР подається заява за ф. № 1-ОПП:
з позначками «Зміна відповідальних осіб: керівника; особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» та «Інші зміни» – до контролюючого органу за основним місцем обліку;
з позначкою «Зміна місцезнаходження, пов’язана із зміною: контролюючого органу; території територіальної громади; ДПІ обслуговування», «Зміна в даних Реєстру великих платників податків: включення до реєстру; невключення до реєстру» – до контролюючого органу за новим місцезнаходженням.
В заяві за ф. № 1-ОПП з позначкою «Зміна відповідальних осіб: особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» заповнюються поля 1, 2, 4 та 10 та інформація про засновників не подається.
В заявах за ф. № 1-ОПП з позначками «Інші зміни» та «Зміна місцезнаходження, пов’язана із зміною: контролюючого органу; території територіальної громади; ДПІ обслуговування», «Зміна в даних Реєстру великих платників податків: включення до реєстру; невключення до реєстру» заповненню підлягають всі розділи.
Заява за ф. № 1-ОПП про внесення змін до облікових даних суб’єкта господарювання може бути подана як в паперовій так і в електронній формі.
При надсиланні в електронному вигляді через приватну частину Електронного кабінету Заяви за ф. № 1-ОПП платник податків додає документи, які підтверджують внесення змін до облікових даних у форматі pdf загальним розміром до 5 МБ.
Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється відповідно до ПКУ та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (зі змінами).
Про розмір сплати за ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, якщо у місці торгівлі наявні декілька РРО/ПРРО
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 51 частини першої ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) місце роздрібної торгівлі – місце реалізації товарів (продукції), у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, в якому проводяться розрахункові операції, або місце реалізації товарів (продукції), з якого здійснюється їх відвантаження для подальшої доставки до кінцевих споживачів. Проведення розрахункових операцій у такому місці роздрібної торгівлі здійснюється через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у передбачених законодавством випадках – із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформлюється через них продаж інших товарів.
Статтею 52 Закону № 3817, зокрема, визначено, що річна плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додавання спирту), у тому числі для малих виробництв дистилятів та малих виробництв пива справляється за кожний окремий реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО), програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), що зареєстровані за адресою місця торгівлі.
Єдиний реєстр ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, містить, зокрема, перелік фіскальних номерів РРО, ПРРО, книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок, наявних у місці роздрібної торгівлі.
Отже, сплата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, (крім сидру та перрі (без додавання спирту)) здійснюється за всі РРО (ПРРО), зареєстровані за адресою місця торгівлі.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: чи заповнюються та яким чином ЮО розділи І та ІІ додатка 3 до звітних податкових декларацій платника ЄП четвертої групи, якщо у додатку 3 до загальної декларації визначено від’ємне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, а земельні ділянки сільськогосподарського призначення розташовані на територіях різних територіальних громад, повідомляє.
При від’ємному значенні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок додатка 3 до загальної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи (далі – Декларація) заповнюються показники граф 2 – 12, 14 рядків 1.1 – 1.4 розд. I Додатка 3 до звітної Декларації окремо щодо кожної такої земельної ділянки, у графах 3, 5, 9, 11, 12, 14 рядка 2 розд. I додатка 3 до звітної Декларації зазначається сума показників відповідної графи рядків 1.1 – 1.4 розд. I додатка 3.
У розд. II додатка 3 до звітної Декларації зазначається:
у рядку 01 «Загальне МПЗ (ЗМПЗ)» – значення показника графи 13 рядка 2 розд. I додатка 3;
у рядку 03 «20 відс. витрат на сплату орендної плати» – значення показника рядка 2 графи 14 розд. I додатка 3;
не заповнюються рядки 02, 02.1 – 02.10, 04 розд. II додатка 3 до звітної Декларації.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44088.
Чи підлягають взяттю на облік у контролюючому органі іноземні дипломатичні представництва та консульські установи та які подаються документи?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Питання обліку у контролюючих органах іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій в Україні (далі – дипломатична місія) регулюються статтями 63 та 64 Податкового кодексу України, п. 4.9 розд. ІV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (зі змінами), статтями 4 та 5 Закону України від 08.02.2010 № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування» (зі змінами та доповненнями), Порядком обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (зі змінами).
Згідно з нормами названих законодавчих актів, відомості про дипломатичні місії вносяться до Єдиного банку даних про платників податків – юридичних осіб у разі:
відкриття дипломатичною місією рахунку в Україні;
придбання дипломатичною місією нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні;
якщо дипломатична місія здійснює виконання функцій податкового агента щодо сплати податку з доходів фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування;
якщо за заявою дипломатичної місії контролюючим органом приймається рішення про відшкодування з бюджету податку на додану вартість.
В інших випадках дипломатичні місії та консульські установи не підлягають взяттю на облік.
Залежно від підстав для взяття на облік дипломатична місія подає до контролюючого органу за основним місцем обліку заяву у довільній формі без подання додаткових документів, заяву про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ, або заяву про відшкодування сум податку на додану вартість дипломатичній місії, особам з числа дипломатичного персоналу або членам їх сімей.
Дипломатична місія включається до Єдиного банку даних юридичних осіб за податковим номером, наданим контролюючим органом. Також відомості про дипломатичну місію включаються до реєстру платників податків – нерезидентів з ознакою «дипломатична місія».
Оформлення Облікової картки за ф. 1ДР/Заяви за ф. 5ДР, що посвідчують особу, які надсилаються поштою для проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків громадянами України, які проживають або перебувають за кордоном
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 63.5 ст. 63 Податкового кодексу України всі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО).
Порядок реєстрації фізичних осіб у ДРФО та форми документів, пов’язаних із реєстрацією фізичних осіб у ДРФО, визначені Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (зі змінами) (далі – Положення № 822).
Громадяни України, які проживають або перебувають за кордоном та не можуть прибути до відповідного контролюючого органу в Україні, у разі необхідності реєстрації/внесення змін до ДРФО та/або отримання документа, що засвідчує реєстрацію фізичних осіб у ДРФО, можуть надіслати поштою на адресу ДПС облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка № 1ДР) (додаток 2 до Положення № 822)/Заяву про внесення змін до ДРФО (далі – Заява № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822) та ксерокопію з чітким зображенням документа, що посвідчує особу (для громадян України: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; тимчасове посвідчення громадянина України).
Згідно з п. 2 розд. ІІІ Положення № 822 документи, які відповідно до вимог Положення № 822 подаються (надсилаються рекомендованим листом) до контролюючого органу, повинні бути викладені українською мовою та не містити виправлень.
Підпис фізичної особи на Обліковій картці № 1 ДР/Заяві № 5ДР повинен бути засвідчений у встановленому законодавством порядку. При цьому документи, видані компетентними органами іноземної держави та складені іноземною мовою, повинні бути засвідчені в установленому законодавством України порядку та перекладені українською мовою, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО (картка платника податків) особи, яка проживає або перебуває за кордоном та не може прибути до відповідного контролюючого органу в Україні, може бути надісланий до закордонної дипломатичної установи України за місцезнаходженням особи за кордоном або за письмовим клопотанням особи на вказану нею адресу за кордоном.
Про сплату військового збору новоствореними ФОПом на загальній системі оподаткування, зареєстрованим після призову на військову службу або після підписання контракту
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до абзаців першого – третього п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) самозайняті особи (фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України від 25 жовтня 1993 року № 3543-XІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», або за контрактом, на весь період їхньої військової служби (з першого числа місяця, в якому особу призвано на військову службу або в якому з особою укладено контракт, але не раніше 24 лютого 2022 року, до останнього дня місяця, в якому особу демобілізовано (звільнено з військової служби) звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розд. IV ПКУ, звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розд. XIV ПКУ, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з військового збору у складі податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб або єдиного податку відповідно до п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі – Єдиний реєстр призовників), про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) самозайнятої особи.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період, надає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронній формі відомості з Єдиного реєстру призовників.
На підставі відомостей про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби), отриманих центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного реєстру призовників, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків з єдиного податку, передбачених п. 295.2 ст. 295 ПКУ, та авансових внесків з військового збору, передбачених п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, починаючи з місяця, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію такої фізичної особи – підприємця, укладений контракт, закінчуючи місяцем, в якому таку особу демобілізовано (звільнено з військової служби) (абзац восьмий п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Нараховані контролюючим органом за період мобілізації або дії контракту суми авансових внесків з єдиного податку та військового збору, суми штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі авансових внесків з єдиного податку, податку на доходи фізичних осіб, військового збору в порядку та строки, визначені ПКУ, підлягають скасуванню (анулюванню) за звітні періоди, з урахуванням строку позовної давності, включно до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію такої фізичної особи – підприємця, укладений з такою особою контракт (абзац дев’ятий п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Отже згідно з положеннями абзацу першого п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з військового збору у складі податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ звільняються ті фізичні особи, які були зареєстровані як самозайняті до дати призову на військову службу або до дати укладання відповідного контракту, незалежно від отримання ними доходу/прибутку від провадження господарської діяльності (як бази оподаткування) під час проходження військової служби.
Водночас, на фізичних осіб, які зареєструвалися як самозайняті особи після дати призову на військову службу під час мобілізації або після дати укладання відповідного контракту, дія п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не розповсюджується. Такі самозайняті особи виконують податковий обов’язок на загальних підставах, визначених у ПКУ.
Про зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки без отримання ліцензії
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) зберігання пального – надання послуг та/або діяльність, пов’язана із здійсненням операцій приймання, навантаження, розвантаження, розміщення та/або видавання пального (власного чи отриманого від інших осіб).
Відповідно до частини першої ст. 28 Закону № 3817 зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання за наявності ліцензії на право зберігання пального або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.
Частиною п’ятою ст. 28 Закону № 3817 передбачено, що суб’єкти господарювання здійснюють зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки у споживчій тарі, тарі споживача та поворотній тарі (газових балонах), кожна об’ємом до 60 літрів включно без отримання ліцензії на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.
При цьому, нормами Закону № 3817 не передбачено обмежень щодо кількості споживчої тари об’ємом до 60 літрів кожної включно для здійснення зберігання пального суб’єктом господарювання виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки без отримання ліцензії на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Підпунктом 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що сільськогосподарський товаровиробник – юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа – підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Сільськогосподарські товаровиробники – це юридичні особи, які обирають спрощену систему оподаткування та реєструються платниками єдиного податку четвертої групи, для включення до Реєстру платників єдиного податку четвертої групи повинні відповідати таким вимогам:
мати частку сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік на рівні або більше 75 відс. (п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ);
мати у власності або у користуванні, у тому числі на умовах оренди або емфітевзису, сільськогосподарські угіддя (рілля, сіножаття, пасовища і багаторічні насадження) та/або землі водного фонду (внутрішні водойми, озера, ставки, водосховища) (п. 292 прим. 1. 1 ст. 292 прим. 1 ПКУ);
не мати податкового боргу станом на 01 січня базового (звітного) року, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п.п. 291.5 прим.1.3 п. 291.5 прим.1 ст. 291 ПКУ).
Відповідно до п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року:
загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);
розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).
Саме подання не пізніше 20 лютого загальної та звітної податкових декларацій з єдиного податку четвертої групи з додатками є підставою для розгляду питання щодо можливості переходу сільськогосподарського товаровиробника на спрощену систему оподаткування та реєстрації платником єдиного податку четвертої групи.
Рішення про включення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру платників єдиного податку четвертої групи приймається після виконання перевірки дотримання зазначених вище вимог обрання спрощеної системи, а також камеральної перевірки поданих податкових декларацій з єдиного податку четвертої групи, термін проведення якої встановлений п. 76.3 ст. 76 ПКУ та складає тридцять календарних днів.
Отже, контролюючий орган за місцем обліку (місцезнаходженням) юридичної особи надає письмову вмотивовану відмову у реєстрації платником єдиного податку четвертої групи та включення до Реєстру платників єдиного податку четвертої групи протягом тридцяти календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкових декларацій з єдиного податку четвертої групи.
МПЗ: заповнення ФОП – платниками єдиного податку другої – третьої груп показників звітності
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (зі змінами) (далі – Декларація).
Згідно з п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та приміткою 1 до додатка 2 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» до Декларації (далі – Додаток 2) платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати Додаток 2 у складі Декларації за податковий (звітний) рік.
Показники розд. ІІ Додатка 2 заповнюються в гривнях з двома десятковими знаками з урахуванням приміток до рядків, в яких зазначається:
у рядку 01 «Загальне мінімальне податкове зобов’язання (ЗМПЗ)» – значення показника графи 13 рядка 2 розд. І Додатка 2;
у рядку 02 «Загальна сума сплачених податків, зборів, платежів протягом податкового (звітного) року, у т. ч.» – загальна сума сплачених платником єдиного податку податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь протягом податкового (звітного) року (п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ). У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів (п.п. 297 прим. 1.2 – 297 прим. 1.4 ст. 297 прим. 1 ПКУ) (примітка 7);
у рядку 02.1 «єдиний податок» – сума сплаченого протягом податкового (звітного) року єдиного податку з урахуванням примітки 8:
- для платника єдиного податку третьої групи у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за податковий (звітний) рік, розрахована відповідно до п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, дорівнює або перевищує 75 відс. та для платника єдиного податку другої групи до суми сплачених податків, зборів, платежів протягом податкового (звітного) року відноситься єдиний податок, сплачений протягом податкового (звітного) року (пп. 297 прим.1.2, 297 прим. 1.3 ст. 297 прим. 1 ПКУ);
- для платника єдиного податку третьої групи у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за податковий (звітний) рік, розрахована відповідно до п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, становить менше 75 від. до суми сплачених податків, зборів, платежів протягом податкового (звітного) року відноситься єдиний податок, сплачений платником єдиного податку третьої групи у розмірі, пропорційному частці сільськогосподарського товаровиробництва такого платника за податковий (звітний) рік, розрахованій відповідно до п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (п. 297 прим. 1.4 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
При цьому сума єдиного податку в частині позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у наступному податковому (звітному) році (п. 297 прим. 1.8 ст. 297 прим. 1 ПКУ);
у рядку 02.2 «податок на доходи фізичних осіб (ПДФО)» – ПДФО з доходів (чистого оподаткованого доходу) від продажу (реалізації) власної сільськогосподарської продукції у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної (пп. 297 прим. 1.2 – 297 прим. 1.4 ст. 297 прим. 1 ПКУ) (примітка 9);
у рядку 02.3 «військовий збір» – військовий збір з доходів (чистого оподаткованого доходу) від продажу (реалізації) власної сільськогосподарської продукції у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної (п.п. 297 прим. 1.2 – 297 прим. 1.4 ст. 297 прим. 1 ПКУ) та військовий збір, сплачений фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку другої та третьої груп з 01 січня 2025 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан (п.п. 1.14 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ) (примітка 14);
у рядку 02.4 «ПДФО з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником єдиного податку у трудових або цивільно-правових відносинах» та рядку 02.5 «військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником єдиного податку у трудових або цивільно-правових відносинах» – суми ПДФО і військового збору згідно з приміткою 10:
- для платника єдиного податку третьої групи у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за податковий (звітний) рік, розрахована відповідно до п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, дорівнює або перевищує 75 відс. та для платника єдиного податку другої групи до суми сплачених податків, зборів, платежів протягом податкового (звітного) року відноситься ПДФО та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником єдиного податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб) (пп. 297 прим. 1.2, 297 прим. 1.3 ст. 297 прим. 1 ПКУ);
- для платника єдиного податку третьої групи у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за податковий (звітний) рік, розрахована відповідно до п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПКУ становить менше 75 відс. до суми сплачених податків, зборів, платежів протягом податкового (звітного) року відноситься ПДФО та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником єдиного податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб), сплачений платником єдиного податку третьої групи у розмірі, пропорційному частці сільськогосподарського товаровиробництва такого платника за податковий (звітний) рік, розрахованій відповідно до п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (п. 297 прим. 1.4 ст. 297 прим. 1 ПКУ);
у рядку 02.6 «ПДФО з доходів за договорами оренди» та рядку 02.7 «військовий збір з доходів за договорами оренди» – ПДФО та військовий збір з доходів фізичних осіб за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, за податковий (звітний) рік (пп. 297 прим. 1.2 – 297 прим. 1.4 ст. 297 прим. 1 ПКУ) (примітка 11);
у рядку 02.8 «земельний податок» – земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються такими платниками для здійснення підприємницької діяльності (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної) (пп. 297 прим. 1.2 – 297 прим. 1.4 ст. 297 прим. ПКУ);
у рядку 02.9 «рентна плата за спеціальне використання води (у разі її сплати)» – сума сплаченої рентної плати за спеціальне використання води;
у рядку 03 «20 відс. витрат на сплату орендної плати» – 20 відс. витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності (пп. 297 прим. 1.2 – 297 прим. 1.4 ст. 297 прим. 1 ПКУ) (примітка 5) та відповідає значенню показника графи 14 рядка 2 розд. І Додатка 2;
у рядку 04 «Різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок» – (+/-) значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок (показник рядка 01 – показник рядка 02 – показник рядка 03 розд. ІІ Додатка 2). При цьому позитивне значення переноситься до рядка 14.2 Декларації.
Слід зазначити, що частка сільськогосподарського товаровиробництва для цілей глави 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ – це питома вага доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу, що враховується під час визначення права такого товаровиробника на реєстрацію як платника податку (п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
За несплату (несвоєчасну сплату) внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю передбачена відповідальність
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 01 січня 2026 року введено в дію Закон України від 15 січня 2025 року № 4219-IХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» (далі – Закон № 4219), яким внесено зміни до порядку працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, до Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон № 875).
При цьому, на період адміністрування податковими органами внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – внесок) (з дати початку і до дати припинення адміністрування з одночасною передачею цієї функції Пенсійному фонду України та його територіальним органам) окремі норми Закону № 875 діють у редакції, визначеній Законом № 4219.
Відповідно до п.п. 2 частини другої розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4219 ст. 20 прим. 1 Закону № 875 застосовується з урахуванням таких особливостей.
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати внеску, передбаченого ст. 18 прим. 2 Закону № 875, до платника внеску застосовуються фінансові санкції.
Суми внеску, несвоєчасно нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені Законом № 875 (далі – недоїмка), стягуються з нарахуванням пені та із застосуванням штрафів.
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відс. суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Податковий орган накладає на платника внеску штрафи у таких розмірах:
за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) внеску – у розмірі 7 відс. своєчасно не сплачених сум;
за донарахування податковим органом або платником несвоєчасно нарахованого внеску – у розмірі 10 відс. зазначеної суми за кожний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відс. суми донарахованого внеску;
за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності про нарахування внеску – у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пеня, передбачена цією статтею, нараховується з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
До загального фонду державного бюджету внесок платників Дніпропетровщини за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України – 91,5 тис. грн рентної плати
У січні 2026 року від платників Дніпропетровщини за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України до загального фонду державного бюджету надійшло 91,5 тис. грн рентної плати.
Повідомляємо, що відповідно до п. 254.1 ст. 254 Податкового кодексу України (ПКУ) платниками рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України є загальні користувачі радіочастотного спектра України, визначені законодавством про електронні комунікації та радіочастотний спектр, яким надано право користуватися радіочастотним спектром України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:
ліцензії на користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України (п.п. 254.1.1 п. 254.1 ст. 254 ПКУ);
ліцензії на мовлення з присвоєнням радіочастоти загальних користувачів у смугах радіочастот, виділених для потреб мовлення (п.п. 254.1.2 п. 254.1 ст. 254 ПКУ);
ліцензії на постачання послуг для потреб мовлення з присвоєнням радіочастоти загальних користувачів у смугах радіочастот, виділених для потреб мовлення (п.п. 254.1.3 п. 254.1 ст. 254 ПКУ);
дозволу на тимчасове мовлення з присвоєнням радіочастоти загальних користувачів у смугах радіочастот, виділених для потреб мовлення (п.п. 254.1.4 п. 254.1 ст. 254 ПКУ);
присвоєння радіочастоти (згідно з витягами з реєстру присвоєнь) для потреб мовлення, отриманого постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг для надання послуг власнику ліцензії на мовлення (п.п. 254.1.5 п. 254.1 ст. 254 ПКУ);
присвоєння радіочастоти (згідно з витягами з реєстру присвоєнь) для загальних користувачів (п.п. 254.1.6 п. 254.1 ст. 254 ПКУ).
Платники рентної плати за використання водних біоресурсів сплатили до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 1,2 млн гривень
Протягом січня 2026 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини за використання водних біоресурсів платники сплатили понад 1,2 млн грн рентної плати. Порівняно з січнем минулого року це на 541,8 тис. грн, або на 74,8 відс., більше.
Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 252.1.3 п. 252.1 ст. 252 ПКУ для цілей оподаткування платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є, зокрема, уповноважена особа – один із учасників договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи, на якого покладено обов’язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності, за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл.
Податкова знижка у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу: алгоритм розрахунку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податкову знижку за витратами 2025 року громадяни – платники податку на доходи фізичних осіб (ПДФО, податок) можуть отримати по 31 грудня 2026 року (включно).
До податкової знижки, зокрема включаються витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові ПДФО, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива.
Алгоритм розрахунку податкової знижки у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу:
- визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а також на суму податкової соціальної пільги (ПСП), за її наявності (підстава – довідка про доходи від свого роботодавця);
- визначається сума (вартість) витрат платника ПДФО – резидента, дозволених до включення до податкової знижки на підставі підтверджуючих документів;
- розраховується сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку: із суми ПДФО, утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік, віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу.
Водночас, у разі отримання платником протягом звітного року доходів у вигляді заробітної плати, які оподатковувалися за різними ставками податку, сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання, розраховується шляхом визначення часток (у відсотках) доходу, оподаткованих за різними ставками ПДФО, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу.
Довідково: п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 та ст. 166 Податкового кодексу України (ПКУ).
У січні 2026 року внесок фізичних осіб – підприємців (ФОП) – платників єдиного податку до місцевих бюджетів Дніпропетровщини – понад 602,6 млн гривень. Надходження у порівнянні з першим місяцем 2025 року зросли на понад 33,5 млн гривень. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.
«Стабільні надходження від платників, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування, забезпечують фінансування важливих соціальних проєктів. Кошти спрямовуються на підтримку інфраструктури, комунальних підприємств, освітніх закладів тощо. Сьогодні це надважливо, адже від сумлінної сплати податків залежить рівень життєдіяльності мешканців громад», – констатував Юрій Павлютін.
Нагадуємо, що реквізити рахунків, зокрема для податкових платежів на 2026 рік опубліковано на вебпорталі ДПС і субсайтах територіальних органів податкової служби.
Так, якщо необхідно оперативно переглянути реквізити по Дніпропетровському регіону (без авторизації):
- перейдіть у розділ «Рахунки для сплати платежів» на вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv;
- оберіть Дніпропетровську область;
- виберіть вид платежу.
Водночас, акцентуємо увагу, що найнадійніший спосіб отримати інформацію про реквізити рахунків за допомогою Електронного кабінету (персоналізовано) – система підкаже реквізити саме для ваших податкових зобов’язань:
- авторизуйтесь у приватній частині Електронного кабінету;
- оберіть меню «Стан розрахунків з бюджетом» та потрібний податок, збір або єдиний внесок;
- натисніть на піктограму у колонці «Реквізити».
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Перевірити нараховані податки та сплатити їх платники можуть через Електронний кабінет.
Сервіси Електронного кабінету дозволяють фізичним особам у будь-який час переглядати свої податкові зобов’язання та здійснювати платежі у кілька кліків.
Увійти до Електронного кабінету можна за адресою https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Доступ до приватної частини сервісу здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП), через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія.Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.
У приватній частині Електронного кабінету достатньо обрати меню «Стан розрахунків з бюджетом», в якому відображається актуальна інформація про ваші особові рахунки станом на дату звернення – окремо за кожним податком, збором чи іншим платежем, із зазначенням відповідних бюджетних рахунків.
Сервіс надає можливість швидко перевірити, зокрема наявність податкового боргу, а отже – вчасно виконати свої податкові обов’язки.
Для фізичних осіб передбачена можливість зручної онлайн-оплати податків і зборів після ідентифікації через платіжну систему – за допомогою банківської картки або QR-коду.
Корисні підказки щодо порядку сплати податків, зборів та інших платежів можна переглянути в розділі «Допомога» Електронного кабінету, обравши меню «Стан розрахунків з бюджетом».
Звертаємо увагу, що при виявленні неточностей в інформації (задвоєння платежів чи нарахувань, переплату або недоплату податків чи єдиного внеску) можна надіслати звернення до відповідного органу ДПС щодо виявлених розбіжностей за основним або неосновним місцем обліку через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету.
Електронний кабінет – це надійний інструмент для контролю за сплатою податків, зборів і платежів та уникнення податкового боргу.
Користуйтесь зручними форматами комунікації з податковою службою!
Медіація як інструмент довіри: ДПС модернізує підхід до податкових спорів
Державна податкова служба України вдосконалює підходи до вирішення спорів із платниками податків. В. о. Голови ДПС Леся Карнаух та Президент Української академії медіації Луїза Романадзе підписали Меморандум про взаємне партнерство та співробітництво.
«Податкова медіація. Один із напрямів, який розвиваємо в роботі Державної податкової служби України. Це частина сервісної моделі, яку активно запроваджує ДПС. Це можливість вчасно врегулювати суперечки між державою та бізнесом, не перетворювати все в багаторічну судову тяганину. І головне – без втрат для бюджету», – сказала в. о. Голови Державної податкової служби України Леся Карнаух.
Вона нагадала, що восени минулого року ДПС розпочала роботу в цьому напрямі з Радою бізнес-омбудсмена.
«Сьогодні ж розширюємо наші можливості. Підписали Меморандум про співробітництво між ДПС та Громадською спілкою «Українська академія медіації» з її очільницею Луїзою Романадзе. Впроваджуємо принципи медіації у податковій сфері, щоб спір вирішувався через професійний і змістовний діалог», – додала вона.
Фахівці Української академії медіації допоможуть розвинути інститут медіації в податковій сфері.
Зосередимося на таких напрямах:
- напрацюванні практичних аспектів впровадження медіації в податковому законодавстві;
- навчанні працівників Державної податкової служби України з питань врегулювання податкових спорів за допомогою медіації. Перші тренінги заплановані вже цього тижня.
Наша спільна мета:
- забезпечити поширення впровадження медіації під час врегулювання податкових спорів;
- розвинути побудову прозорих партнерських відносин між платником та контролюючим органом;
- збільшити рівень довіри платника до податкових органів;
- перейти від позиційних спорів до діалогу між платником та контролюючим органом.
Леся Карнаух подякувала Українській академії медіації, яка допомагає у впроваджені інституту медіації в податковій сфері та навчанні податківців навичкам та інструментам медіатора.
«Спільно працюємо для зростання довіри до ДПС кожного платника податків. Бо в кінцевому результаті важливо одне: підприємець, який помилився – має можливість виправитися. Той, хто свідомо ухиляється – несе відповідальність», – додала вона.
Задекларовані громадянами доходи – фінансова підтримка держави та зміцнення її обороноздатності
У межах кампанії декларування громадянами доходів, отриманих у 2025 році, триває інформаційно-роз’яснювальна робота серед мешканців регіону щодо важливості своєчасного виконання податкового обов’язку.
Так, до Синельниківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області завітав керівник Васильківської центральної районної лікарні, лікар-хірург.
Аркадій Дараган – фахівець із багаторічним досвідом роботи, який відзначений почесними званнями та нагородами, зокрема: грамотою Верховної Ради України «За заслуги перед Українським народом», грамотою ГУОЗ ОДА, пам’ятною медаллю «За вагомий внесок в розвиток Дніпропетровської області» та іншими відзнаками.
Податківці розповіли громадському діячеві про декларування доходів громадян, отриманих у 2025 році, порядок подання декларації про майновий стан і доходи, граничні строки її подання та сплати податкових зобов’язань, а також можливості подання звітності в електронному вигляді.
Окрему увагу приділено значенню сумлінного декларування доходів для наповнення бюджетів усіх рівнів. Адже задекларовані та сплачені податки – це, у першу чергу, розвиток громад та підтримка усіх сфер діяльності країни, зокрема, медичної галузі.
«Подання декларації – це не лише конституційний обов’язок громадян, а й прояв відповідальної громадянської позиції кожного, хто своєю працею підтримує економічну стійкість України», – звернувся до мешканців регіону Аркадій Дараган.
Декларація з акцизного податку з березня подається за оновленою формою
З 1 березня 2026 року платники акцизного податку подаватимуть звітність з акцизного податку за оновленою формою.
Вперше за оновленою формою звітність потрібно подати за лютий 2026 року – до контролюючого органу за місцем реєстрації платника не пізніше 20 березня 2026 року.
Відповідні зміни передбачені пунктом 3 наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2024 № 567 «Про затвердження Змін до форми декларації з акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації з акцизного податку».
У зв’язку з внесенням змін:
- виключено додаток 5 до декларації – «Розрахунок суми акцизного податку з втрачених марок акцизного податку, що були придбані для маркування тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах»;
- змінено нумерацію додатків:
- додаток 6 → додаток 5,
- додаток 61 → додаток 51,
- додаток 7 → додаток 6,
- додаток 8 → додаток 7,
- додаток 9 → додаток 8,
- додаток 10 → додаток 9,
- додаток 11 → додаток 10,
- додаток 12 → додаток 11,
- додаток 13 → додаток 12.
Декларування інформації щодо втрачених марок акцизного податку рекомендовано відображати у додатку 9 до декларації (за новою нумерацією), використовуючи показники, які раніше містилися у скасованому додатку 5.
У центрі уваги – безбар’єрність: у ДПС провели навчання щодо інклюзивного обслуговування платників
Як облаштувати робочий простір без бар’єрів, правильно спілкуватися з відвідувачами та готувати зрозумілі матеріали для платників податків – ці та інші практичні питання вивчали працівники Державної податкової служби України під час онлайн-лекції.
У навчанні на тему «Особливості безбар’єрного обслуговування платників податків, які звертаються до податкових органів» взяли участь понад 800 працівників апарату та територіальних органів служби.
Як відзначили в ДПС, безбар’єрність передбачає створення умов, у яких кожна людина – незалежно від віку, стану здоров’я чи інших особливостей – має рівний доступ до державних послуг і може отримати їх швидко та без перешкод.
Під час лекції працівники податкової служби ознайомилися з практичними аспектами створення доступного середовища, зокрема:
- організації доступного і зручного робочого простору;
- принципів безбар’єрного та коректного спілкування з відвідувачами;
- підготовки документів і пам’яток простою та зрозумілою мовою;
- створення матеріалів, які легко сприймаються всіма категоріями громадян.
Застосування таких підходів дозволить громадянам швидше отримувати необхідну інформацію, ефективніше користуватися податковими сервісами та зменшить кількість помилок і звернень.
Навчання стало черговим кроком до сучасної, відкритої та доступної системи обслуговування платників податків.
Захід проведено в межах реалізації Національної стратегії із створення безбар'єрного простору в Україні на період до 2030 року.
Військовий збір у січні: українці перерахували 13,8 млрд грн на підтримку армії
У січні 2026 року платники податків перерахували 13,8 млрд грн військового збору на підтримку Збройних Сил України. Для порівняння, рік тому сума становила 10,6 млрд грн – приріст склав 30 %.
Лідери за обсягами перерахувань серед регіонів:
- Київ – 4,4 млрд грн,
- Дніпропетровська область – 1,5 млрд грн,
- Львівська область – 1,1 млрд грн,
- Харківська область – 0,9 млрд грн.
Військовий збір є обов’язковим для всіх, хто отримує доходи:
- ФОП на єдиному податку:
1, 2 та 4 групи сплачують 10 % від мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня року – у 2026 році це 864,70 грн щомісяця;
3 група (крім е-резидентів) – 1 % від доходу щоквартально.
- Підприємці на загальній системі – 5 % від чистого річного доходу;
- Наймані працівники – 5 % від нарахованої зарплати.
Звертаємо увагу: ФОП та самозайняті особи, які були мобілізовані або підписали контракт на службу, звільняються від сплати військового збору.
Звільнення застосовується автоматично на основі даних Єдиного державного реєстру призовників та військовозобов’язаних і діє з першого числа місяця мобілізації чи укладення контракту, але не раніше 24 лютого 2022 року.
Податкова служба Дніпропетровщини спрямовує діяльність на підвищення рівня податкової свідомості
Минулого тижня у територіальних громадах Дніпропетровщини відбулася низка заходів у форматах семінарів, зустрічей та засідань «круглих столів».
Організовано семінари у містах Дніпро, Покров, Жовті Води, Кривий Ріг, а також селищах Магдалинівка, Петропавлівка та Юр’ївка. Особливу увагу приділено Деклараційній кампанії – 2026 та категоріям громадян, у яких виникає обов’язок у поданні податкової декларації про майновий стан і доходи. Також у фокусі уваги – Національна стратегія доходів до 2030 року, серед ключових завдань якої є:
- мінімізація втручання у діяльність бізнесу;
- відновлення довіри громадян до податкових органів;
- впровадження нових підходів у податковій політиці, орієнтованих на прозорість і партнерство з платниками.
Говорили про переваги електронних сервісів Державної податкової служби України (ДПС). Завдяки цифровим інструментам платники податків можуть отримувати інформацію, подавати звітність, здійснювати звірку платежів та виконувати свої податкові обов’язки онлайн, що суттєво економить час.
На семінарі у селищі Магдалинівка фахівці окремо наголосили на темі фіскального касового чеку. Це офіційний документ, що фіксує інформацію про здійснену операцію та підтверджує факт купівлі товарів або отримання послуг.
Пройшли зустрічі у містах Дніпро, Павлоград та селищі Васильківка, під час яких розглянули шляхи реалізації експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками в ДПС. Окрім того, зупинилися на роботі Офісу податкових консультантів – спеціалізованому центрі для надання кваліфікованих безоплатних усних консультацій платникам з питань застосування законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи податкової служби. Обговорили засади і принципи безбар’єрності у податковій, так як це створення рівних можливостей для усіх громадян і суб'єктів господарювання при отриманні послуг.
Відбулися засідання «круглих столів» у містах Верхньодніпровськ та Самар. Учасників проінформовано про сучасний онлайн-інструмент ДПС для виявлення порушень у сфері торгівлі, послуг чи громадського харчування та оперативного реагування на звернення – «TAX Control». Також увагу приділили перевагам легальної зайнятості. Офіційне працевлаштування є запорукою соціальної захищеності працівників.
Мобільний Центр обслуговування платників (ЦОП) залишається ключовим механізмом забезпечення доступності податкових послуг для платників, які з певних причин не можуть відвідати стаціонарний ЦОП.
Відбулися виїзди до міст Нікополь, Жовті Води, Марганець; селищ Вишневе та Покровське і до с. Романки, за результатами яких надано адміністративні та консультаційні послуги.
Окрім того, було прийнято та опрацьовано низку заяв:
- про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків;
- щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору;
- на звірку з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, земельного податку та МПЗ.
До того ж, відбулися онлайн-зустрічі з молоддю у містах Дніпро, Нікополь, Кам’янське. Учні та студенти отримали інформацію про те, як формувалася податкова система, які види податків існують та яким чином вони впливають на розвиток держави й добробут громадян. Особливу увагу приділили перевагам електронних сервісів та ознайомили зі сторінками ДПС та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у соціальних мережах Facebook та YouTube.
Інформаційно-роз’яснювальні заходи є важливою складовою роботи податкової служби Дніпропетровщини, адже дозволяють послідовно розвивати партнерські відносини з бізнесом та громадськістю.
Дніпропетровщина: суб’єкти оподаткування обирають онлайн-взаємодію з податковою
У пріоритеті сучасного податкового відомства – побудова сприятливого цифрового середовища для платників
Реалізація Національної стратегії доходів до 2030 року, схваленої Розпорядженням КМУ № 1218-р, забезпечить підвищення рівня дотримання податкового законодавства, створення надійної, прозорої та клієнтоорієнтованої податкової системи, яка зміцнить довіру громадян та бізнесу до контролюючих органів.
Важливим аспектом виконання завдань, визначених Національною стратегією доходів на 2024 – 2030 роки, є цифрова трансформація Державної податкової служби України (ДПС) та розвиток електронних сервісів.
Тому у фокусі уваги податкової служби – формування безбар’єрного цифрового середовища для платників, щоб онлайн-діалог був максимально простим та зрозумілим.
Довідково
Розпорядження КМУ № 1218-р – Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р «Про схвалення Національної стратегії доходів до 2030 року».
Провідні серед платників діджитал-платформи ДПС
ДПС є одним із лідерів у напрямку розвитку ІТ-технологій.
Сучасні цифрові рішення від ДПС значно спрощують взаємодію бізнесу з контролюючими органами, адже дозволяють платникам отримувати необхідну інформацію та консультації, подавати звітність, надсилати листи та запити онлайн, не витрачаючи свій час і ресурси.
Все більше суб’єктів господарювання, особливо фізичних осіб – підприємців (ФОП), обирають зручний сервіс від ДПС – «Електронний кабінет». Він домінує серед цифрових державних платформ і наразі пропонує понад 130 сервісів, що постійно оновлюються та удосконалюються.
Сервіс безкоштовний, працює цілодобово через мережу Internet та не потребує встановлення додаткового програмного забезпечення. На теперішній час кількість користувачів Електронного кабінету перевищує 5,4 мільйонів.
Популярністю у платників також користується безкоштовний мобільний застосунок від ДПС – «Моя податкова».
У додатку громадяни можуть отримати:
- інформацію про свої облікові дані та обʼєкти оподаткування;
- відомості про доходи;
- надіслати листи та запити;
- подати заяву для реєстрації у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків або внесення змін до нього;
- подати заяву про включення до Реєстру волонтерів;
- сплатити податки.
Функціонал додатку постійно оновлюється та доповнюється новими можливостями. За допомогою застосунку платники можуть подати податкову декларацію про майновий стан і доходи та податкові декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця для «спрощенців» першої, другої та третьої груп. Застосунок «Моя податкова» завантажили вже понад 122 тис. осіб.
Електронні сервіси від ДПС забезпечують платникам не тільки зручність та комфорт при отриманні податкових послуг, але і сприяють підвищенню прозорості податкових процесів, зменшують можливості для корупції та зловживань.
Понад 99 відсотків звітних документів надійшло від платників Дніпропетровщини цифровими каналами
Більшість платників Дніпропетровської області у своїй діяльності використовує ІТ-сервіси.
Так, у січні 2026 року платниками нашого регіону подано 220 073 документи податкової та іншої звітності, з яких 219 546 , або майже 99,8 відсотків, надійшло в електронному форматі.
Подання звітних документів засобами електронного зв’язку має багато переваг: безоплатність, простоту, зручність, а також збереження часу. Крім того, при подачі звітності в електронному вигляді здійснюється автоматична перевірка звітів на наявність помилок, оперативне оновлення версій документів звітності.
Мета сучасної Державної податкової служби України – забезпечення комфортної та прозорої співпраці з бізнесом і громадянами, створення інклюзивних локацій для усіх платників, як у фізичному просторі, так і у цифровому середовищі.
Хто є платниками внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
З 01 січня 2026 року введено в дію Закон № 4219, яким внесено зміни до порядку працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема до Закону № 875.
Так, відповідно до ст. 18 прим. 2 Закону № 875 платниками внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – внесок) є роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить вісім і більше працівників та які в цьому кварталі не виконали обов’язок щодо нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого ст. 18 прим. 2 Закону № 875.
Не є платниками внеску:
- роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить менше восьми працівників;
- роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить вісім і більше працівників та які в цьому кварталі виконали обов’язок щодо нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого цією статтею;
- дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав.
Довідково:
- Закон № 4219 – Закон України від 15 січня 2025 року № 4219-IХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» (далі – Закон № 4219);
- Закон № 875 – Закон України від 21 березня 1991 року № 875-XІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (зі змінами та доповненнями).
Дніпропетровщина: від фізичних осіб – власників топових авто надходження транспортного податку до місцевих бюджетів зросли майже на 41 відсоток
Упродовж січня поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини фізичні особи спрямували 1 292,9 тис. грн транспортного податку. Як зазначив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, це на 375,3 тис. грн, або на 40,9 відс., більше ніж за підсумками січня 2025 року.
Нагадуємо, що транспортний податок з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб обчислюється контролюючим органом за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику податку контролюючим органом до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою – платником податку, починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Звертаємо увагу, що у разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.
У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.
Довідково: п.п. 267.6.2 п. 267.6 та п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України.
Дніпропетровщина: конструктивний діалог про погашення податкової заборгованості
Погашення податкової заборгованості на порядку денному зустрічі у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) з платником податків, який має заборгованість по платежах до бюджету.
Питання погашення податкового боргу перебуває на постійному контролі ГУ ДПС.
Головна мета комунікації – обговорення причин виникнення податкового боргу, визначення шляхів його погашення та недопущення подальшого накопичення заборгованості.
Підприємство знаходиться у Покровській громаді і є одним з бюджетоутворюючих для міста.
Під час діалогу зосередилися на аналізі фінансового стану платника, можливостях поетапного погашення боргу.
На зустрічі приділили увагу правильності заповнення платіжних інструкцій. Коректне зазначення реквізитів дозволяє уникнути помилкового зарахування коштів та прискорює процес погашення заборгованості.
Наголошено, що від моменту виникнення податкового боргу до можливого примусового стягнення завжди існує встановлена законом процедура: попередження у вигляді податкової вимоги, визначені строки, чіткі правила для стягнення – як за рішенням суду, так і без суду у певних випадках.
Податківці наголошують, що своєчасне виконання податкових зобов’язань – це не лише вимога законодавства, а й важливий чинник фінансової стійкості громад і країни. Надходження до бюджету забезпечують підтримку обороноздатності держави, безпекові заходи у громадах, фінансування соціальних програм та інфраструктурних проєктів.
Конструктивний діалог один з ключових інструментів у роботі з платниками.
Консультаційний центр: конструктивна комунікація з платниками дозволяє оперативно вирішувати нагальні питання
У податковій Дніпропетровщини на базі консультаційного центру з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) пройшли чергові робочі зустрічі з платниками податків Дніпровського та Самарівського районів.
Підприємства займаються наданням в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, а також вирощуванням зернових культур. Діалоги відбулися за участю керівника регіональної комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, заступника начальника ГУ ДПС Максима Яіцького.
Задача таких комунікацій – надавати практичну допомогу платникам, аби вони краще розуміли як працює система моніторингу критеріїв оцінки ризиків (СМКОР).
Під час зустрічі платникам детально розповіли про основні принципи роботи СМКОР.
Окремо зупинилися на розгляді індивідуальних кейсів діяльності суб’єктів господарювання. За результатом аналізу інформаційних баз даних ДПС, податківці запропонували платникам конкретний план дій для вирішення нагальних питань. Зокрема, суб’єктам господарювання розповіли про основні вимоги щодо заповнення таблиці даних платника ПДВ (таблиця) та формування пакету документів, який необхідно подавати разом з таблицею.
З урахуванням галузевої специфіки діяльності підприємств, було акцентовано увагу на необхідність відображення у повідомленні за формою № 20-ОПП усіх наявних об’єктів оподаткування, а також наголошено на важливості своєчасної та повної сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки.
ГУ ДПС звертає увагу на оперативну і зручну комунікацію через Електронний кабінет. Це найпопулярніший цифровий податковий сервіс. Наразі кожен має можливість листуватися з податковими органами в електронному вигляді шляхом подання заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет. Для платників – це мінімум дій та максимум зручності.
Податкова служба й надалі залишається відкритою до конструктивного діалогу з платниками податків та надання фахової консультативної допомоги.
Як в контролюючих органах оновлюється інформація про зміну облікових даних самозайнятих осіб?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема:
інформація органів державної реєстрації;
документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.
Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у поряку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 66.2 ст. 66 ПКУ).
Відповідно до п. 1.5 розд. І Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами і доповненнями) (далі – Порядок № 1588), інформація про платників податків, отримана для їх обліку згідно з Порядком № 1588, вноситься до Реєстру самозайнятих осіб, який є складовою частиною Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі – ДРФО).
Пунктом 9.2 розд. ІХ Порядку № 1588 визначено, що у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з Порядком № 1588, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова реєстраційна заява за формою № 5-ОПП подається з позначкою «Зміни».
Отже, стосовно фізичних осіб – підприємців інформація про зміну облікових даних оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку визначеному Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» із змінами і доповненнями.
Стосовно фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, інформація про зміну облікових даних оновлюється на підставі уточнених документів та заяви за формою № 5-ОПП, які подаються до контролюючому органу за новим місцезнаходженням.
Крім того, відомості Реєстру самозайнятих осіб можуть бути оновлені (доповнені, актуалізовані) контролюючими органами на підставі електронних даних інформаційного фонду ДРФО, Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ЄДР, інших державних реєстрів, ведення яких здійснюється органами державної влади (п. 9.5 розд. ІХ Порядку № 1588).
Після оновлення відомостей Реєстру самозайнятих осіб на підставі відомостей ЄДР про внесення змін до відомостей щодо ФОП контролюючий орган передає до ЄДР відомості про внесення відповідних відомостей до реєстрів Центрального контролюючого органу із зазначенням: дати внесення даних до відомчого реєстру, дати та номера запису про взяття на облік, найменування та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платник податків перебуває на обліку (п. 9.6 розд. ІХ Порядку № 1588).
Чи необхідно суб’єкту господарювання у разі розрахунків через РРО/ПРРО відображати в касовому чеку суму сплаченого туристичного збору?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції, зокрема, зобов’язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій;
надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Фізичні особи – підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги;
застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр РРО), та/або ПРРО з додержанням встановленого порядку їх застосування.
Пунктом 5 Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1315 (із змінами та доповненнями) (далі – Положення № 1315), визначено, що ведення Реєстру РРО забезпечує Державна податкова служба України.
Реєстр РРО або зміни до нього оприлюднюються у 10-денний строк після їх затвердження Державною податковою службою України на її вебпорталі та у визначених нею друкованих засобах масової інформації (п. 10 Положення № 1315).
У Реєстрі РРО наявні моделі РРО, що дають змогу за необхідності враховувати товар (послуги) за декількома податковими ставками, в тому числі з туристичного збору.
Враховуючи викладене, при здійсненні розрахунку за надання туристичної послуги слід проводити розрахунок на повну суму вартості послуги, до якої входить і туристичний збір.
Водночас, в програмному забезпеченні «ПРРО ДПС», яке надається Державною податковою службою на безоплатній основі, на даний час не реалізована функція програмування туристичного збору.
При цьому, інші виробники (комерційні) програмних забезпечень можуть забезпечувати таку функцію.
Яким чином повернути переплату з ПДФО, що виникає за наслідками проведення річного перерахунку сум доходу фізичної особи?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 169.4.2 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) роботодавець платника податку зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги:
за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;
під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених п.п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ (обмеження щодо застосування податкової соціальної пільги);
під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.
Підпунктом 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 ПКУ передбачено, що роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку на доходи фізичних осіб за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.
Результати річного перерахунку сум доходів, нарахованих платнику податку у вигляді заробітної плати, а також сум наданих податкових соціальних пільг відображаються працедавцем у додатку 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.
Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу – за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати (п.п. 169.4.4 п. 169.4 ст. 169 ПКУ).
При цьому, якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає переплата податку, то на її суму зменшується сума нарахованого податкового зобов’язання платника податку у відповідному місяці.
Де на офіційному вебпорталі ДПС розміщено інформацію щодо рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та зборів на відповідній території?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 12.4 ст. 12 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до повноважень сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій та військово-цивільних адміністрацій щодо податків та зборів, зокрема, належать:
встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених ПКУ;
прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об’єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов’язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 25 вересня поточного року оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті зведену інформацію про розмір та дату встановлення на відповідних територіях ставок місцевих податків та/або зборів, а також про встановлені на відповідних територіях податкові пільги (абзац дев’ятий п.п. 12.3.3 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).
Зазначена інформація (у розрізі областей) розміщена на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Законодавство/Податки, збори, платежі/Ставки місцевих податків та зборів. Також на офіційному вебпорталі ДПС розміщено рубрику «Рішення місцевих рад».
Поряд з цим, платники податків для уточнення інформації щодо прийнятих відповідним органами місцевого самоврядування рішень можуть звертатися до місцевої ради, на території якої знаходяться об’єкти оподаткування.
Відтерміновано впровадження електронної системи обігу акцизних марок (е-Акциз)
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
На 01 листопада 2026 року перенесено строки повноцінного запровадження Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, із використанням електронної акцизної марки (електронна система).
Зміни внесені Законом України від 03 грудня 025 року № 4698-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах», а також постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2025 року № 1752 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України щодо перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах».
Передбачене поетапне впровадження електронної системи, що надає бізнесу додатковий час для підготовки до переходу на електронну акцизну марку.
Етапи впровадження електронної системи
- з 01 січня по 11 жовтня 2026 року (включно) – функціонування системи в тестовому режимі;
- з 12 жовтня по 31 жовтня 2026 року (включно) – забезпечення реєстрації користувачів, створення електронних кабінетів, присвоєння ідентифікаторів економічним операторам та об’єктам, обміну даними з інформаційними системами органів державної влади, розмежування прав доступу;
- з 01 листопада 2026 року – повноцінне функціонування всіх компонентів Електронної системи.
У зв’язку з перенесенням строків продовжено можливість замовлення та використання паперових марок акцизного податку до 01 листопада 2026 року (відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2025 року № 1756 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо запровадження електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах»).
Повернення невикористаних паперових марок здійснюватиметься до 01 травня 2027 року.
Звільнення від ПДВ для імпорту товарів оборонного значення продовжено
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
З 01.01.2026 до 01.01.2027 продовжено звільнення від ПДВ для імпорту товарів оборонного значення.
Зміни внесені Законом України від 03 грудня 2025 року № 4698-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах».
Вказана пільга міститься в п. 92 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України.
Йдеться про дрони (безпілотні літальні апарати), оптичні приціли, коліматорні приціли (коліматори), приціли нічного бачення або тепловізійні приціли, тепловізійні біноклі, монокуляри та бінокуляри, прилади нічного бачення (біноклі та монокуляри) тощо. Повний перелік того, що підпадає під пільгу, наведено в п. 9 прим.24 розд. XXI Митного кодексу України.
За якими кодами бюджетної класифікації сплачується акцизний податок?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Акцизний податок сплачується за такими кодами бюджетної класифікації:
14020000 – акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції):
14020100 – спирт;
14020200 – лікеро-горілчана продукція;
14020300 – виноробна продукція;
14020400 – пиво;
14020600 – тютюн та тютюнові вироби, рідини, що використовуються в електронних сигаретах;
14020800 – транспортні засоби;
14021000 – кузови для моторних транспортних засобів;
14021300 – електрична енергія;
14021900 – пальне;
14022000 – інші підакцизні товари вітчизняного виробництва;
14022100 – надходження сум реструктурованої заборгованості зі сплати акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції);
14030000 – акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції):
14030100 – спирт;
14030200 – лікеро-горілчана продукція;
14030300 – виноробна продукція;
14030400 – пиво;
14030600 – тютюн та тютюнові вироби, рідини, що використовуються в електронних сигаретах;
14030800 – транспортні засоби;
14031000 – кузови для моторних транспортних засобів;
14031400 – електрична енергія;
14031900 – пальне;
14032000 – інші підакцизні товари іноземного виробництва;
14040000 – акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів:
14040100 – акцизний податок з реалізації виробниками та/або імпортерами, у тому числі в роздрібній торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, що оподатковується згідно з підпунктом 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);
14040200 – акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тих, що оподатковуються згідно з п.п. 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ).
Сільськогосподарські угіддя розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією: чи визначають ФОПи – платники ЄП другої та третьої групи МПЗ?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній, зокрема, фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним МПЗ.
Згідно з абзацом першим п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
Розрахунок МПЗ щодо земельних ділянок, нормативна грошова оцінка яких проведена та не проведена, обчислюється за формулами встановленими підпунктами 38 прим. 1.1.1, 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ та зазначається у Додатку 2 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» (далі – Додаток 2) до податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація).
МПЗ не визначається для земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалася та не сплачувалася, зокрема, плата за землю, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами (абзац сьомий п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ).
МПЗ для земельних ділянок, земельних часток (паїв), передбачених абзацом сьомим п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не визначається за період, за який не визначається, зокрема, плата за землю (абзац восьмий п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ).
Норми, визначені абзацами сьомим і восьмим п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, застосовуються до податкових (звітних) періодів починаючи з 01 січня 2023 року (абзац шостий п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Абзацом другим п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що починаючи з 01 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 (далі – Наказ № 376), який набрав чинності 20.03.2025, затверджено оновлений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій), та визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією».
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій (абзац третій п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Наказом № 376 затверджені, зокрема, перелік територій активних бойових дій (п. 2 розд. І Переліку територій), територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (п. 3 розд. І Переліку територій) та територій, тимчасово окупованих російською федерацією (розд. ІІ Переліку територій).
Слід зазначити, що на п. 3 «Території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси» розд. I Переліку територій дія п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ поширюється з 01 травня 2024 року, тобто починаючи з першого числа місяця, в якому набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2024 року № 485 «Про внесення змін до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364», до останнього числа місяця, у якому завершено активні бойові дії.
Таким чином, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої та третьої групи – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які використовуються у підприємницькій діяльності та розташовані:
на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, – не визначають МПЗ (з урахуванням абзацу сьомого п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 та п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ), але подають Додаток 2 у складі Декларації за податковий (звітний) рік з декларуванням об’єктів оподаткування – кадастрових номерів, площ земельних ділянок (декларування з прочерками та «0»);
на територіях можливих бойових дій, визначених у п. 1 розд. І Переліку територій, – визначають МПЗ та подають Додаток 2 у складі Декларації за податковий (звітний) рік.
Водночас, якщо земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, не використовувалися фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку другої або третьої групи у підприємницькій діяльності, то Додаток 2 у складі Декларації не подається.
Чи нараховуються податкові зобов’язання покупцем, якщо згідно умов договору оплата постачальнику за придбані товари/послуги/основні засоби здійснюється третьою особою?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з підпунктами «а», «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів / послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 розд. V ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі.
Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) визначено ст.ст. 187, 198, 199 та 201 ПКУ.
Пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 ст. 201 ПКУ встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами та доповненнями) та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, зокрема повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, – покупця (отримувача) товарів/послуг.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту.
Відповідно до підпунктів «а», «б» п. 198.1 ст. 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг, придбання (будівництва, спорудження, створення) необоротних активів.
Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПКУ датою віднесення сум податку до складу податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПКУ).
Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ.
Відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги/необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях та/або в негосподарській діяльності платника податку.
З метою застосування п. 198.5 ст. 198 ПКУ податкові зобов’язання визначаються по товарах/послугах/необоротних активах:
придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;
придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України від 16 липня 1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями).
Враховуючи вищевикладене, податкова накладна, складена постачальником на покупця та зареєстрована в ЄРПН за операцією з постачання товарів / послуг / необоротних активів (у тому числі якщо оплата за такі товари / послуги / необоротні активи здійснюється третьою особою), є підставою для включення покупцем сум ПДВ, зазначених у ній, до податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ за відповідний звітний (податковий) період.
Водночас, якщо оплата за товари/послуги/необоротні активи була здійснена третьою особою, при цьому покупцем на підставі складених на нього податкових накладних до податкового кредиту включаються суми ПДВ, які фактично ним постачальнику не сплачувалися, то на такі суми покупець зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ з використанням механізму, який визначено п. 198.5 ст. 198 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну зведену податкову накладну.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що громадяни мають можливість скористатися податковою знижкою, якщо вони протягом року здійснювали витрати на благодійність.
Умови для отримання такої знижки:
Кошти або майно були передані тільки неприбутковим організаціям, які:
- зареєстровані в Україні;
- внесені до Реєстру неприбуткових організацій на дату передачі коштів або майна.
Знижка надається на суму витрат, які не перевищують 4 % загального оподатковуваного доходу платника податків за звітний рік.
Документи, які підтверджують витрати:
- квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери;
- копії договорів (за наявності).
Документи мають містити інформацію про благодійника та отримувача внеску.
Копії підтверджуючих документів подаються разом з податковою декларацією. Оригінали документів не подаються, але зберігаються у платника протягом строку давності.
На вимогу контролюючого органу, платники мають надати документи, які підтверджують доходи або витрати для податкової знижки.
Важливо! Якщо переказ зроблено на особисті рахунки волонтерів – така сума не враховується у податковій знижці. Внески на спеціальні рахунки, наприклад, Національного банку України або UNITED24, не дають права на знижку, оскільки ці юридичні особи не є неприбутковими організаціями.
Рекомендуємо перевіряти відображення юридичних осіб у відповідних реєстрах під час підрахунку витрат, які можна віднести до податкової знижки.
З 1 січня по 31 грудня 2025 року можна подавати документи на отримання податкової знижки за витратами, понесеними у 2024 році.
Як подати декларацію детальніше за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/866521.html.
Про терміни подання декларації: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/865606.html.
Як отримати податкову знижку: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/870381.html.
Загальний фонд державного бюджету у січні отримав від платників Дніпропетровщини 40,7 тис. грн частини чистого прибутку
У січні 2026 року від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету надійшло 40,7 тис. грн частини чистого прибутку.
Інформуємо, що основна частина форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 4 (зі змінами) (далі – Розрахунок), передбачає, зокрема, заповнення рядка 01 «Обсяг чистого прибутку (доходу)».
Для визначення обсягу чистого прибутку (доходу) (рядок 01 Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), враховуються наступні показники:
сума чистого фінансового результату (прибутку), яка визначається за даними рядка 2350 (прибуток) Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) (форма № 2);
сума капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, розраховується відповідно до п. 21 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»;
частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному за рішенням органу управління.
Транспортний податок: платники поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини майже на 2,7 млн гривень
Протягом січня 2026 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників транспортного податку надійшло майже 2,7 млн гривень. У порівнянні з січнем 2025 року надходження збільшились на 468,9 тис. грн, або на 21,1 відсоток.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 267.7.1 п. 267.7 ст. 267 Податкового кодексу України в (далі – ПКУ) податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Транспортний податок сплачується у строки сплати податку, встановлені п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПКУ, а саме:
а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що одним з пріоритетних напрямків роботи ДПС є діджиталізація у сфері надання адміністративних послуг.
Сучасні електронні сервіси ДПС – це комфорт, безпека та оперативність у взаємодії з податковою службою. Сервіси дають можливість без особистих візитів до контролюючих органів подавати податкову та іншу звітність, отримувати необхідну інформацію, довідки, консультації, а також податкові повідомлення-рішення (ППР), зокрема щодо сплати податку на нерухомість та земельного податку.
Безумовною альтернативою дієвої комунікації з податківцями є Електронний кабінет (Е-кабінет) (https://cabinet.tax.gov.ua).
Направлення ППР через Е-кабінет має переваги не тільки для платника податків, а й для контролюючих органів також. Для суб’єкта оподаткування – це оперативно отримана інформація про нарахування податків, для податкової служби – заощадження коштів на витрати щодо пересилки документів поштою.
Отже, застосування електронних сервісів дозволяє, не тільки уникати черг, отримувати актуальну інформацію та вирішувати більшість податкових питань дистанційно, а й економити бюджетні кошти, що сьогодні надважливо.
Для листування з контролюючими органами через Е-кабінет платнику необхідно подати Заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет.
Наголошуємо, що вирішувати питання швидко й без зайвих витрат, отримувати повідомлення і всю необхідну податкову інформацію можна у зручний спосіб – за допомогою онлайн-інструментів ДПС і, зокрема – Е-кабінету.
Заощаджуйте свій час і кошти!
Долучайтесь до надійних сучасних форм комунікацій з податковою!
Комунікації з податковою через Електронний кабінет – швидкість і комфорт
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Формування безбар’єрного простору у податковій сфері – це, насамперед, доступ до онлайн-сервісів.
Вирішувати податкові питання у зручному форматі можна онлайн, зокрема – через Електронний кабінет (Е-кабінет) дистанційно можна:
- подавати заяви, декларації та звіти;
- надсилати запити до податкової і отримувати відповіді в електронному вигляді;
- зберігати документи у своєму особистому кабінеті – усе під контролем і без паперів.
Листування через Е-кабінет створює умови для оперативної та зручної взаємодії платників із контролюючими органами. Адже має очевидні переваги:
- відсутність паперових документів;
- своєчасне отримання повідомлень, вимог, рішень та іншої офіційної кореспонденції;
- Push-повідомлення на електронну пошту про надходження документу в Е-кабінет,
- постійний доступ в Е-кабінеті до архіву листування з податковою.
Листування контролюючих органів з платниками податків здійснюється в електронній формі за умови подання платником Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет.
Меню «Налаштування» приватної частини Е-кабінету забезпечує спрощений механізм подання Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет (форма J/F13916).
Скориставшись Е-кабінетом, платник отримує:
- оперативність – усі повідомлення надходитимуть без затримок;
- безпеку – офіційний, захищений канал комунікації;
- зручність – доступ до документів 24/7;
- економію – жодних витрат на папери, пошту чи черги;
- менше ризиків – своєчасно отриману інформацію щодо важливих термінів, а це – відсутність штрафів.
Отже, Е-кабінет – це практичний сервіс, який забезпечує швидкість і комфорт для платника, дозволяє економити його час та уникати черг у податкових установах.
Обирайте електронний формат взаємодії!
Сучасна комунікація з податковою – це просто!
Понад 26,5 млн грн податку на нерухоме майно – фінансова інвестиція від фізичних осіб – власників нерухомості у розвиток громад Дніпропетровщини
У січні поточного року внесок фізичних осіб – власників нерухомості до місцевих бюджетів Дніпропетровщини – понад 26,5 млн гривень. Надходження податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у порівнянні з минулорічним січневим показником зросли на понад 3,5 млн грн, або на 15,5 відсотків.
Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.
Керівник обласної податкової служби висловив вдячність платникам за своєчасну сплату податків і важливу підтримку фінансового потенціалу громад.
«Наповнення бюджетів – це наша спільна справа і відповідальність. Адже фінансова стабільність держави – пріоритет. Для зручності виконання платниками своїх обов’язків податкова служба продовжує розвивати цифрові сервіси і надавати практичну допомогу», – підкреслив Юрій Павлютін.
Нагадуємо, що податкове/податкові повідомлення-рішення (ППР) про сплату суми/сум податку на нерухоме майно з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Акцентуємо увагу, що в Електронному кабінеті фізичні особи швидко і зручно можуть отримати ППР, зокрема щодо нарахування податку на нерухоме майно. І у разі виникнення розбіжностей – своєчасно провести звірку даних.
Довідково: п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України.
Відкритий діалог: податківці допомагають ветеранам стартувати і розвивати бізнес
Податківці Дніпропетровщини вчергове зустрілись зі слухачами Центру ветеранського розвитку при Університеті митної справи та фінансів, фахівцями із супроводу ветеранів та представниками ветеранських просторів.
Захід пройшов у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) у змішаному форматі (одночасно офлайн та онлайн), що забезпечило можливість долучитися до зустрічі ще більшому колу людей.
Під час спілкування очільник податкової служби Дніпропетровщини Юрій Павлютін наголосив на відкритості до діалогу з платниками та важливості постійної комунікації.
Особливу увагу приділено підтримці ветеранів, які повертаються до мирного життя, започатковують власну справу, створюють нові робочі місця та потребують практичної допомоги у податкових питаннях.
Починаючи з грудня минулого року, зустрічі з ветеранами проводяться щомісяця. Вже напрацьовано ефективний формат такої взаємодії та оперативного вирішення актуальних питань у сфері оподаткування. Ветерани ставлять конкретні запитання – податківці надають практичні відповіді та алгоритми дій.
Цього разу учасників зустрічі турбували питання щодо особливостей оподаткування та звітування фізичних осіб – підприємців (ФОП) – платників єдиного податку першої – третьої груп, зокрема, у разі мобілізації; необхідності застосування РРО та програмних РРО, у тому числі під час інтернет-торгівлі; підстав для реєстрації платником ПДВ ФОПа – платника єдиного податку третьої групи; сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; застосування податкової соціальної пільги тощо.
Присутніх також поінформовано про новий сервіс податкового супроводу грантоотримувачів, запроваджений ДПС України спільно з Державною службою зайнятості.
«Це комплексна допомога тим, хто отримав гранти на відкриття або розвиток бізнесу. Щоб платники могли впевнено стартувати та уникати помилок на початковому етапі. Ми готові бути для вас надійним партнером у податкових питаннях. Відкритість, професійність і повага – це основа нашої взаємодії», – зазначив Юрій Павлютін.
Увагу аудиторії акцентовано на широку мережу каналів податкової служби для спілкування з платниками.
Офіс податкових консультантів, комунікаційна податкова платформа, номери телефонів «гарячих ліній» – сервіси, які надають можливість отримати представникам громадськості та бізнесу, а також громадянам індивідуальні фахові консультації та роз’яснення з питань, що належать до податкової сфери. Онлайн-діалог забезпечується також цифровими сервісами, серед яких «Електронний кабінет» і «TAX Control».
Дієвими інформаційними майданчиками для платників є інформаційні ресурси податкової служби ГУ ДПС: субсайт «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС України, сторінка «ДПС у Дніпропетровській області» у соціальній мережі Facebook та YouTube-канал «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області».
Окремо зупинилися на важливому напрямку роботи податкової служби – безбар’єрності у взаємодії з платниками, що заснована на прозорості та повазі.
Учасники заходу отримали фахові відповіді та роз’яснення, а також практичні рекомендації.
Системна комунікація з ветеранською спільнотою триває.
Власники елітних авто сплатили 34,6 млн грн транспортного податку: найбільше – у Києві
За підсумками січня 2026 року власники дорогих автомобілів спрямували до місцевих бюджетів 34,6 млн грн транспортного податку. Цей платіж забезпечили 2 812 платників – як фізичні особи, так і підприємства.
Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження зросли на 18,5%. У січні 2025 року цей показник становив 29,2 млн грн.
Лідерами за обсягами сплати стали:
- Київ – 10,7 млн грн,
- Дніпропетровська область – 2,8 млн грн,
- Київська область – 2,8 млн грн,
- Львівська область – 2,7 млн гривень.
Саме ці регіони традиційно демонструють найвищі показники через значну кількість преміальних автомобілів.
До офіційного переліку автомобілів, що підлягають транспортному податку у 2026 році, включено 1 259 моделей преміум- та люкс-класу, визначену Міністерством економіки України. Перелік оприлюднений на офіційному сайті міністерства і є підставою для нарахування податку.
Серед марок, автомобілі яких найчастіше входять до списку, – Mercedes-Benz, BMW, Audi, Lexus, Porsche, Land Rover, Tesla, Jaguar, Maserati, Bentley, Rolls-Royce, Ferrari, Lamborghini, Aston Martin, McLaren, а також окремі дорогі моделі Toyota та Volvo.
До оподаткування потрапляють автомобілі віком до 5 років, середня ринкова вартість яких перевищує встановлений поріг. У 2026 році це понад 3,2 млн грн. Для таких авто встановлено фіксовану ставку транспортного податку – 25 тис. грн на рік за кожен автомобіль.
Транспортний податок повністю зараховується до місцевих бюджетів. Тому кожна сплачена гривня цього податку спрямовується на фінансування соціальних програм, розвиток інфраструктури громад та підтримку економічної стабільності регіонів.
Скасовано пільгу із сплати ПДВ для ввезення транспорту з електродвигунами
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 03 грудня 2025 року № 4698-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах» скасовано пільгу з ПДВ для транспорту з електродвигунами з 01.01.2026 року.
Так, відповідно до Закону № 4698 скасовано п. 64 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України, яким передбачалось, що тимчасово, до 01 січня 2026 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що класифікуються в товарній підпозиції 8701 24 (виключно сідельні тягачі для автомобільних напівпричепів), у товарних підкатегоріях 8703 80 10 10, 8703 80 90 10, 8704 60 00 00 згідно з УКТ ЗЕД (в тому числі вироблених в Україні).
Особливості оподаткування ПДФО доходу у вигляді прибутку контрольованої іноземної компанії, який отриманий контролюючою особою – ФО у вигляді дивідендів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Контрольованою іноземною компанією (далі – КІК) визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України (далі – контролююча особа) (п.п. 39 прим. 2.1.1 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 39 прим. 2.2.2 п. 39 прим. 2.2 ст. 39 прим. 2 ПКУ об’єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб (податку на прибуток підприємств) контролюючої особи є частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток КІК, що обчислюється відповідно до правил, визначених ст. 39 прим. 2 ПКУ. Зазначена частина прибутку контрольованої іноземної компанії, зокрема, включається до складу загального річного оподатковуваного доходу контролюючої особи в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ.
Так, п.п. 170.13.1 п. 170.13 ст. 170 ПКУ передбачено, що платник податку на доходи фізичних осіб (податок, ПДФО) – резидент, що визнається контролюючою особою щодо КІК, зобов’язаний визначити частину прибутку КІК відповідно до положень ст. 39 прим. 2 ПКУ та включити її до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.).
Згідно з п.п. 170.13.2 п. 170.3 ст. 170 ПКУ у разі, якщо КІК розподіляє прибуток або його частину на користь контролюючої особи, і така особа фактично отримує розподілені кошти (як безпосередньо, так і через ланцюг опосередкованого володіння), застосовуються такі правила:
у разі розподілу контролюючою особою прибутку КІК (його частини) до моменту подання звіту про КІК та включення зазначеної частини прибутку КІК до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), до такого фактично отриманого (розподіленого) доходу застосовується ставка податку, визначена п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (9 відс.). При цьому відповідна частина прибутку КІК не підлягає повторному включенню до загального оподатковуваного доходу після подання звіту про контрольовані іноземні компанії (п.п. 170.13.2.1 п.п 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 ПКУ);
у разі розподілу контролюючою особою прибутку КІК (його частини) після подання звіту про КІК та включення зазначеної частини прибутку КІК до загального оподатковуваного доходу, що відображається в Декларації, але до закінчення другого календарного року, наступного за звітним, здійснюється перерахунок податку із прибутку КІК, відображеного в Декларації, із застосуванням ставки податку визначеної п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (9 відс.). Контролююча особа – резидент України має право подати уточнюючу Декларацію, що відображає результати такого перерахунку. При цьому отримана частина прибутку КІК не підлягає повторному включенню до загального оподатковуваного доходу в календарному році, в якому вона фактично отримана (розподілена) (п.п. 170.13.2.2 п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 ПКУ);
у разі розподілу контролюючою особою прибутку КІК (його частини) після моменту подання звіту про КІК та включення зазначеної частини прибутку КІК до загального оподатковуваного доходу, що відображається в Декларації, після закінчення календарного другого року, наступного за звітним, перерахунок податку не здійснюється. При цьому отримана частина прибутку КІК не підлягає повторному включенню до загального оподатковуваного доходу в календарному році, в якому вона фактично отримана (розподілена) (п.п. 170.13.2.3 п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 ПКУ);
сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті з прибутку КІК (як податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, та фактично сплаченого КІК, включаючи податки, що були утримані у джерела виплати із суми доходу, отриманого КІК.
Сума такого податку визначається як загальна сума податку, що була фактично сплачена КІК за результатами відповідного звітного (податкового) періоду (корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, – сплачена протягом звітного періоду) пропорційна частці контролюючої особи в такій КІК, відображеній у звіті про КІК.
Платник податків має право скористатися таким зменшенням за умови документального підтвердження фактичної сплати. Копії документів, що підтверджують факт такої сплати, подаються платником податків разом із Декларацією.
При цьому сума зменшення податку на доходи фізичних осіб, визначеного абзацом першим п.п. 170.13.2.4 п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 ПКУ, не може перевищувати суму податкового зобов’язання фізичної особи щодо прибутку такої КІК (п.п. 170.13.2.4 п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 ПКУ);
Згідно з п.п. 170.13.3 п. 170.13 ст. 170 ПКУ сума прибутку КІК, отримана у вигляді дивідендів від юридичних осіб України (як безпосередньо, так і опосередковано через ланцюг підконтрольних юридичних осіб) відповідно п.п. 39 прим. 2.3.2.7 п.п. 39 прим. 2.3.2 п. 39 прим. 2.3 ст. 39 прим. 2 ПКУ, вважається сумою дивідендів, отриманих від українських юридичних осіб безпосередньо контролюючою особою.
Така сума включається до складу загального оподатковуваного доходу контролюючої особи звітного періоду, протягом якого КІК отримано дивіденди, і підлягає оподаткуванню:
отримана від юридичних осіб України – платників податку на прибуток (крім інститутів спільного інвестування) за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ;
отримана від інститутів спільного інвестування, суб’єктів господарювання, які не є платниками податку на прибуток, за ставкою 9 відс., визначеною п.п 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ.
При цьому така сума не враховується під час визначення частини прибутку КІК згідно з п.п. 39 прим. 2.3.2.7 п.п. 39 прим. 2.3.2 п. 39 прим. 2.3 ст. 39 прим. 2 ПКУ, не підлягає оподаткуванню відповідно до п.п. 170.13.1 п. 170.13 ст. 170 ПКУ, а також не підлягає подальшому оподаткуванню під час її фактичної виплати на користь контролюючої особи відповідно до п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 ПКУ.
Водночас, п.п. 1 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 ПКУ передбачено, що не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку дивіденди, які вважаються отриманими платником податку відповідно до абзацу першого п.п. 170.13.3 п. 170.13 ст. 170 ПКУ, раніше оподатковані на рівні юридичної особи України в порядку, визначеному п.п. 141.4.2 п. 141.2 ст. 141 ПКУ.
Який термін сплати єдиного внеску роботодавцями?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що термін сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) – не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Разом з тим, роботодавці під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).
Єдиний внесок, нарахований на суми середньої заробітної плати за вимушений прогул згідно з рішенням суду, різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи або заробітної плати (доходу) за відпрацьований час, нарахована після звільнення з роботи), сплачується одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів для здійснення їх виплати.
Звертаємо увагу, якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.
Довідково:
Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» 9зі змінами та доповненнями);
Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої, наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (зі змінами).
РРО/ПРРО та фіскальні чеки – у центрі уваги податківців Дніпропетровщини
Про обов’язкове застосування РРО/ПРРО і видачу розрахункових документів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг йшла мова під час онлайн-зустрічі фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з платниками регіону.
У першу чергу учасникам діалогу нагадали про правові засади використання сучасних касових апаратів та оформлення чеків.
Податківці наголосили, що суб’єкти господарювання мають право самостійно обирати вид касової техніки – класичний РРО або програмний РРО. А розрахункові документи можуть надаватися споживачам як у паперовій, так і в електронній формі.
Особливу увагу приділено практичному питанню – роботі бізнесу у разі виходу з ладу касової техніки.
На класичний РРО суб’єкти господарювання у податковій службі можуть додатково зареєструвати паперові розрахункові квитанції. І у разі відсутності живлення або технічної поломки РРО споживачам виписуються та видаються розрахункові квитанції, які після відновлення роботи РРО вносяться до фіскальної пам’яті РРО.
Більшість програмних РРО можуть працювати без електроенергії. А при відсутності інтернету чи зв’язку з сервером на ПРРО передбачено режим роботи офлайн. Він передбачає видачу розрахункових квитанцій, тільки електронних. Для даного режиму суб’єкту господарювання необхідно забронювати діапазон номерів чеків.
Окремо зупинилися на відповідальності за відсутність розрахункових документів.
Фахівці податкової служби Дніпропетровщини підкреслили, що видача фіскальних чеків забезпечує захист прав споживачів та підтверджує здійснення суб’єктами господарювання діяльності з дотриманням вимог чинного законодавства.
Як отримати відомості про доходи для заповнення декларації: онлайн-сесія податківців Дніпропетровщини
Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області провели онлайн-сесію для платників. Під час діалогу обговорили актуальні питанням звітування про доходи за минулий рік та порядку отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (Реєстр) про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, у тому числі за допомогою електронних сервісів ДПС.
Ця тема особливо актуальна у період декларування доходів, адже саме офіційні дані з Реєстру використовуються для правильного та повного заповнення податкової декларації.
Офіційна інформація про суми нарахованого доходу, суми утриманого податку на доходи фізичних осіб та суми військового збору дозволяє уникнути помилок під час подання декларації і забезпечує відповідність задекларованої інформації даним податкових органів.
Під час зустрічі фахівці розглянули декілька способів отримання відомостей.
Фізична особа може особисто або через представника звернутися до будь-якого контролюючого органу. Строк надання інформації у паперовій формі становить до трьох робочих днів.
Більш швидким і зручним є онлайн-спосіб. Він має багато переваг, насамперед це суттєва економія часу, відсутність черг та можливість отримати послугу в декілька кліків.
В Електронному кабінеті (cabinet.tax.gov.ua) в меню «ЕК для громадян» в розділі «Допомога» розміщено покрокову інструкцію «Отримання відомостей з Державного реєстру».
Також будь-який громадянин України (старше 18 років) може подати запит на отримання відомостей з Реєстру, шляхом надсилання запиту через мобільний додаток «Моя податкова» або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг «Портал Дія» (diia.gov.ua).
Онлайн-запити обробляються протягом 10-15 хвилин.
Під час заходу податківці наголосили: сучасні електронні сервіси значно спрощують взаємодію громадян із податковими органами. Отримання відомостей з Реєстру в електронному форматі дозволяє заощадити час, уникнути черг та оперативно отримати необхідну інформацію для подання декларації.
Понад 2,7 млн грн екоподатку сплатили до загального фонду держбюджету у січні платники Дніпропетровщини
Протягом січня поточного року платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд державного бюджету екологічним податком (екоподаток) на 2 703,2 тис. гривень. Порівняно з січнем 2025 року надходження збільшились на 253,6 тис. грн, або на 10,4 відсотки.
Дякуємо платникам за своєчасно сплачені податки!
Позитивна динаміка надходжень – це свідчення того, що суб’єкти господарювання проявляють відповідальність з екологічних питань.
Звертаємо увагу, що екоподаток є джерелом фінансування природоохоронних заходів (очищення повітря і води, утилізації відходів тощо).
Нагадуємо, що під час дії воєнного стану підприємства, чиї об’єкти розташовані на територіях бойових дій або тимчасово окупованих, звільняються від сплати екоподатку. Перелік таких територій визначає Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрозвитку України) за затвердженим порядком.
Звільнення діє протягом всього 2022 року, а з 01 січня 2023 року – починаючи з першого числа місяця, в якому визначено дату початку бойових дій або тимчасової окупації території, до першого числа місяця, що настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території.
Податкова служба Дніпропетровщини продовжує робочий діалог із громадами області
Відкритий діалог та спільне бачення економічної стійкості громад – ключові чинники ефективної співпраці податкової Дніпропетровщини з органами місцевого самоврядуванням.
У межах робочої поїздки до м. Павлоград керівник податкової служби Дніпропетровщини Юрій Павлютін провів зустріч із міським головою Анатолієм Вершиною та представниками місцевої влади. У центрі уваги – питання ефективного адміністрування податків та зростання доходів громад.
За словами Юрія Павлютіна, у Павлограді спостерігається позитивна динаміка податкових надходжень за підсумками 2025 року. Торік платники міста спрямували до місцевих бюджетів понад 1 279,6 млн грн, що майже на 229,4 млн грн більше ніж у 2024 році.
«Сьогодні податки – це ресурси, які дозволяють громадам жити, забезпечувати соціальні гарантії та тримати економічний фронт», – підкреслив очільник податкової служби області Юрій Павлютін.
Міський голова Павлограда Анатолій Вершина наголосив, що прозорість комунікацій та конструктивний діалог між податковою службою та органами місцевого самоврядуванням дозволяють узгодити дії, що мають безпосередній вплив на збільшення бюджетних надходжень, підвищення довіри та ефективне вирішення нагальних питань.
Окрему увагу приділено питанням податкової заборгованості. Йшлося не лише про погашення існуючих боргів, а й про запобігання появі нових.
Зупинилися на питаннях легалізації зайнятості, забезпечення своєчасної та повної виплати заробітної плати, підвищення податкової культури.
Юрій Павлютін побував на виробництві одного з підприємств Павлограда, яке попри наближеність до територій, де ведуться активні бойові дії, працює, зберігає робочі місця, гідну зарплату та наповнює бюджети усіх рівнів.
Також керівник податкової служби регіону відвідав Центр обслуговування платників Павлоградської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, де мешканці Павлоградського району отримують адміністративні та інші послуги, а також фахову консультаційну підтримку.
Податкова служба Дніпропетровщини надає перевагу відкритості, партнерству та сервісному підходу у роботі з платниками. Одним із ключових пріоритетів залишається створення зручних і доступних сервісів, які допомагають бізнесу та громадянам виконувати податкові зобов’язання без зайвих бар’єрів.
Системна взаємодія податкової служби та громад – це інвестиція у фінансову стійкість регіону і держави.
Фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській (ГУ ДПС) у межах функціональних повноважень на постійній основі проводяться заходи щодо встановлення та припинення фактів незаконного обігу підакцизних товарів на території міста Дніпра та Дніпропетровської області.
Так, за результатами проведених заходів в одному із торгівельних закладів м. Дніпра у лютому 2026 року виявлено проведення діяльності суб’єктом господарювання, який здійснював роздрібну торгівлю електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах та сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах з порушенням вимог чинного законодавства.
За результатами перевірок за порушення норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон) до суб’єкта господарювання будуть застосовані відповідні фінансові санкції.
За участі працівників Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з торгівельного об’єкту вилучено підакцизні товари, заборонені для роздрібної торгівлі, та складено адміністративні протоколи відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З незаконного обігу вилучено понад 350 одиниць електронних одноразових сигарет в асортименті та сировини для рідин, що використовується в електронних сигаретах на загальну суму майже 200,0 тис. гривень.
ГУ ДПС наголошує про необхідність неухильного дотримання законодавства у сфері обігу підакцизних товарів.
Звертаємо увагу, що відповідно до норм ст. 23 Закону роздрібна торгівля на території України тютюновою сировиною, сировиною для рідин, що використовується в електронних сигаретах, та/або нікотином (токсичним алкалоїдом, екстрагованим з тютюну або отриманим шляхом хімічного синтезу, який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТ ЗЕД) окремо або в наборах забороняється.
Заборона, визначена цією статтею, також поширюється на безоплатне розповсюдження на території України тютюнової сировини, сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотину (токсичного алкалоїду, екстрагованого з тютюну або отриманого шляхом хімічного синтезу, який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД) окремо або в наборах.
Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.
Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).
|
|
Відділ комунікацій з громадськістю
управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС
у Дніпропетровській області (Кам'янський район)