2 жовтня Початок студентського голодування на площі Жовтневої революції; розгортання наметового містечка. Пізно ввечері президія Київської міської ради народних депутатів надала дозвіл на масові заходи. Наметове містечко у центрі Києва стало легітимним.

3 жовтня На площі налічувалося 49 наметів, голодувало 137 осіб. Протестувальників відвідали представники Верховної Ради УРСР, Укрпрофради, Міністерства вищої та середньої освіти.

4 жовтня До наметового містечка продовжували прибувати студенти з Івано-Франківська, Сум, Рівного, Полтави, Дрогобича, Вінниці, Тернополя. Кияни допомагали всім необхідним.

5 жовтня До табору голодуючих завітав голова Верховної Ради УРСР Леонід Кравчук. Зустріч транслювали у новинах по телебаченню, що стало інформаційним проривом. Акцію почали висвітлювати прогресивні періодичні видання, зокрема «Літературна Україна», «Вечірній Київ». Редакція «Радіо Свобода» озвучила списки студентів, які голодували.

6 жовтня Урочисті збори учасників так званої Великої вітчизняної війни у палаці «Україна», які мали намір йти ходою до площі Жовтневої революції, покласти квіти до монумента «Великій Жовтневій соціалістичній революції» та знести табір протестувальників. Близько 50 тисяч киян вийшли на майдан для підтримки студентів. Неочікувано для усіх міліція також виставила захисний кордон. Все наметове містечко аплодувало міліції та дякувало за захист.

8 жовтня До наметового містечка завітав письменник Олесь Гончар, який наступного дня показово вийшов з лав КПРС.