Спеціальна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

опубліковано 30 червня 2025 року о 13:55

Зміст

Передмова Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини . . . . . . . . . . . . . . . 4

Методи та джерела дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6

Перелік умовних скорочень. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7

Розділ I ВПЛИВ ПОВНОМАСШТАБНОЇ ВІЙСЬКОВОЇ АГРЕСІЇ

РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ НА ПРАВА ГРОМАДЯН

У СФЕРІ ПИТНОЇ ВОДИ ТА ПИТНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8

1. Стан водних ресурсів. Забезпечення питних, фізіологічних,

санітарно-гігієнічних, побутових потреб населення у воді.

Доступ до інформації щодо водних ресурсів і якості питної води . . . . . . . . . . . . 8

1.1. Стан водних ресурсів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9

1.2. Забезпечення питних, фізіологічних, санітарно-гігієнічних

та побутових потреб населення у воді . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14

1.3. Доступ до інформації щодо стану водних ресурсів і якості питної води . . . . . 24

2. Наслідки впливу повномасштабної військової агресії

Російської Федерації на водопостачання та водовідведення . . . . . . . . . . . . . . . . 27

Розділ II ВПЛИВ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ НА ВОДНІ РЕСУРСИ . . . . . . . . . . . . . . . . 31

1. Забруднення водних об’єктів суб’єктами господарювання,

що здійснюють водовідведення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31

2. Стан систем водовідведення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33

3. Відповідальне ведення бізнесу у сфері питної води та водовідведення . . . . . 35

4. Відшкодування шкоди, завданої в результаті порушення права

на чисту воду як частини права людини на екологічну безпеку . . . . . . . . . . . . . 38

Розділ III СТАН ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ

ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВА НА ПИТНУ ВОДУ ТА САНІТАРІЮ . . . . . . . . . . . . 41

1. Стан формування державної політики щодо забезпечення

права на питну воду та санітарію . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41

1.1. Водна стратегія України на період до 2050 року . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41

1.2. Розроблення та фінансування Планів управління річковими

басейнами на період 2025-2030 роки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 43

1.3. Загальнодержавна цільова програма ”Питна вода України”. . . . . . . . . . . . . . . . . . 45

1.4. Нормативно-правове регулювання права на питну воду та санітарію . . . . . . . 47

2. Стан реалізації державної політики у сферах питної води,

питного водопостачання, водовідведення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 48

2.1. Стан реалізації державної політики щодо державного контролю

у сферах питної води, питного водопостачання, водовідведення . . . . . . . . . . . 48

2.2. Стан виконання регіональних і місцевих програм, які спрямовані

на забезпечення прав громадян на питну воду, санітарні умови

та безпечне навколишнє природне середовище . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 55

Розділ IV ВІДПОВІДНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

МІЖНАРОДНИМ НОРМАМ ПРАВА НА ВОДУ І САНІТАРІЮ

ТА СТАНДАРТАМ У СФЕРІ ПИТНОЇ ВОДИ,

ПИТНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59

Рекомендації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 62

Додатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 65

Цей документ — не просто звіт про проблеми. Це голос тих, хто щодня стика-

ється з нестачею води, хто змушений шукати її у зруйнованих містах і селах,

хто потребує державної підтримки та уваги.

У Спеціальній доповіді розкрито чотири ключові проблемні аспекти:

█ вплив військової агресії Російської Федерації на порушення прав грома-

дян у сфері питної води та водопостачання;

█ вплив суб’єктів господарювання на водні ресурси;

█ стан формування та реалізації державної політики щодо забезпечення

права на питну воду та санітарію;

█ відповідність національного законодавства міжнародним нормам права

на воду і санітарію та стандартам у сфері питної води, питного водопоста-

чання та водовідведення.

Результатом проведеної роботи є представлені у доповіді рекомендації для

Парламенту та Уряду України, центральними органами виконавчої влади щодо

вдосконалення законодавства, здійснення державної політики з метою напра-

цювання практичних інструментів для забезпечення прав громадян на питну

воду та санітарію, а також рекомендації органам місцевого самоврядування

щодо належного виконання своїх повноважень у сфері питного водопостачан-

ня та водовідведення.

Я сподіваюся, що доповідь допоможе не лише окреслити масштаб проблеми,

а й стане початком змін, спрямованих на захист права кожного українця на чи-

сту воду; приверне увагу відповідних органів і сприятиме посиленню держав-

ної політики у сфері водопостачання та водовідведення, щоб кожна людина,

яка перебуває на території України, незалежно від обставин, мала гарантова-

ний доступ до безпечної питної води.

Вода — це основа життя. Без досту-

пу до якісної питної води неможли-

во забезпечити повсякденне існу-

вання, здоров’я та добробут.

Право людини на доступ до чистої

та безпечної води є фундаменталь-

ною складовою гідного життя та

ключовою умовою забезпечення

інших прав. У листопаді 2002 року

Комітет ООН з економічних, соці-

альних та культурних прав визнав

право людини на достатню кіль-

кість води, яка відповідає санітар-

ним нормам, як невід’ємне для за-

безпечення належного рівня життя.

Подальше закріплення цього права

у резолюціях Генеральної Асамблеї

ООН та Ради ООН з прав людини під-

твердило його вагомість і необхід-

ність гарантування кожній людині.

Утім сучасний світ стикається з низкою викликів, які роблять це право дедалі

менш доступним. Сьогодні екологічні виклики, такі як забруднення довкілля,

виснаження природних ресурсів та глобальні кліматичні зміни, ускладнюють

реалізацію цього права.

Повномасштабна збройна агресія Російської Федерації проти України, принес-

ла не лише людські втрати й руйнування, а й суттєво загострила проблему до-

ступу громадян до чистої питної води. Руйнування критичної інфраструктури,

пошкодження водогонів, перебої в роботі систем водопостачання та водовід-

ведення внаслідок обстрілів і відключень електроенергії — це сувора реаль-

ність, у якій живуть сотні тисяч українців.

Окремо варто відзначити катастрофічні наслідки підриву Каховської ГЕС росій-

ськими військовими. Згідно зі спільним звітом Уряду України та ООН, близько

мільйона людей втратили доступ до питної води, а тисячі громадян залишили-

ся без електроенергії. У таких умовах питання реалізації права на чисту воду

стає не лише екологічною, а й гуманітарною проблемою, що потребує нагаль-

ного вирішення.

З метою привернення уваги до цієї проблематики мною, Уповноваженим Вер-

ховної Ради України з прав людини, у 2024 році було ініційовано комплексне

дослідження стану додержання прав громадян на чисту та доступну воду

в умовах дії правового режиму воєнного стану. У рамках цього досліджен-

ня було здійснено моніторинг ситуації, зібрано дані щодо впливу воєнних дій

на водопостачання та вивчено стан реалізації державної політики у цій сфе-

рі. Аналіз національного законодавства та міжнародних стандартів дозволив

визначити основні проблеми, які потребують уваги держави та міжнародної

спільноти.

Передмова Уповноваженого

Верховної Ради України

з прав людини

6 Методи та джерела дослідження

Доповідь складено на підставі:

1) результатів:

█ розгляду 511 індивідуальних та колективних звернень до Уповноважено-

го Верховної Ради України з прав людини (далі за текстом — Уповноважений)

за 2023-2024 роки про порушення прав громадян;

█ 9 виїзних моніторингів до органів місцевого самоврядування, установ, орга-

нізацій та суб’єктів господарювання у сфері централізованого водопостачання

та водовідведення, зокрема:

- територіальних громад Житомира, Коростишева, Бердичева, Вінниці,

Могилів-Подільського, Одеси, Миколаєва, Чернівців, Сторожинця;

- центрів контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здо-

ров’я України Вінницької, Житомирської, Одеської, Миколаївської та Чер-

нівецької областей;

█ 9 лабораторних досліджень якості водопровідної води, відібраної у громад-

ських приймальнях Уповноваженого в містах Запоріжжі, Києві, Львові, Мико-

лаєві, Одесі, Сумах, Черкасах, Чернігові, Харкові, які проведені у січні-березні

2025 року державними регіональними лабораторіями Держпродспоживслужби

на замовлення чеської гуманітарної організації “Людина в біді”;

█ 3 лабораторних досліджень міжрегіональних органів Держекоінспекції в мі-

стах Житомирі, Бердичеві, Умані;

█ онлайн-опитування громадян — споживачів послуги централізованого водо-

постачання, проведеного Уповноваженим в жовтні 2024 року (далі за текстом —

онлайн-опитування Уповноваженого). Участь в опитуванні взяли 13 673 рес-

понденти з усіх регіонів України: у міській (75,5 %), селищній (13 %), сільській

(13 %) місцевості (за виключенням тимчасово окупованих територій України).

За статтю: жінки (78 %) та чоловіки (22 %). За віковими ознаками: до 18 років

(1 %), 18-35 років (26,8 %), 36-45 років (32,8 %), 46-55 років (21,9 %), 56-65 років

(13,9 %), 66 років і старші (3,7 %).

2) інформації, отриманої від/з:

█ центральних органів виконавчої влади: МОЗ, Мінрозвитку, Міндовкілля,

Держводагентства,

Держекоінспекції, Держгеонадр, ДСНС, Держпродспоживслужби;

█ 24 обласних військових (державних) адміністрацій;

█ 23 органів місцевого самоврядування;

█ щорічних Національних доповідей про стан навколишнього природного се-

редовища в Україні;

█ Національних доповідей про якість питної води та стан питного водопоста-

чання в Україні у 2021, 2022, 2023 роках;

█ Звіту ООН Україна “Оцінка потреб після катастрофи на греблі Каховської ГЕС”

(PDNA);

█ даних офіційного ресурсу Міндовкілля “ЕкоЗагроза”;

█ експертних досліджень громадських організацій та інших інститутів грома-

дянського суспільства;

█ судових рішень.

3) звітів Рахункової палати про результати аудиту:

█ заходів, передбачених Загальнодержавною цільовою програмою “Питна вода

України” на 2011-2020 роки від 09.02.2016 № 2-1;

█ ефективності на тему “Руйнування Каховської гідроелектростанції: масшта-

би і наслідки катастрофи” від 27 серпня 2024 року № 39-2.

Перелік умовних скорочень

БСК5 біохімічне споживання кисню на 5 діб

водоканал суб’єкт господарювання (підприємство),

що забезпечує надання послуг з централізованого

водопостачання та водовідведення

ГДС гранично допустимі скиди

Держводагентство Державне агентство водних ресурсів України

Держекоінспекція Державна екологічна інспекція України

Держпрод- Державна служба України з питань безпечності

споживслужба харчових продуктів та захисту споживачів

Держгеонадра Державна служба геології та надр України

ДСанПіН Державні санітарні норми та правила

ДСНС Державна служба України з надзвичайних ситуацій

КП комунальне підприємство

МОЗ Міністерство охорони здоров’я України

Міндовкілля Міністерство захисту довкілля та

природних ресурсів України

Мінекономіки Міністерство економіки України

Мінрозвитку Міністерство розвитку громад та територій України

МКП міське комунальне підприємство

НКРЕКП Національна комісія, що здійснює державне

регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

МР міська рада

ОВА обласна військова адміністрація

ОДА обласна державна адміністрація

ОМС орган місцевого самоврядування

РФ Російська Федерація

ТГ територіальна громада

ТОВ Товариство з обмеженою відповідальністю

Уряд України Кабінет Міністрів України

ЦОВВ центральний орган виконавчої влади

8 Вплив повномасштабної військової агресії Російської Федерації

на права громадян у сфері питної води та питного водопостачання

У період військової агресії РФ проти України питання доступності, якості та

безпечності питної води набуло особливої актуальності.

Право на питну воду належить до фундаментальних прав людини та нерозрив-

но пов’язане з правом на життя. У розділі проаналізовано стан водних ресур-

сів; зосереджено увагу на забезпеченні питних, фізіологічних, санітарно-гігіє-

нічних та побутових потреб населення у питній воді; піднято питання доступу

до інформації щодо водних ресурсів і якості питної води; з’ясовано наслідки

впливу повномасштабної агресії РФ на водопостачання та водовідведення.

1. Стан водних ресурсів. Забезпечення питних,

фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових

потреб населення у воді. Доступ до інформації

щодо водних ресурсів і якості питної води

У цьому підрозділі розкрито питання про стан водних ресурсів України та

вплив збройної агресії РФ на них, результати державного моніторингу поверх-

невих та підземних вод, а також питання, пов’язані з нітратним забрудненням.

Проаналізовано стан задоволення потреб споживачів у питній воді та питання

щодо інформування населення про водні ресурси та якість питної води.

Про важливість вищезазначених питань свідчить і значна кількість звернень

громадян, що надійшли протягом 2023-2024 років до Уповноваженого, у яких

повідомлялося про порушення їхніх прав на питну воду, питне водопостачання

та на безпечні водні ресурси (2023 рік — 200 звернень, 2024 рік — 311 звернень).

Найбільше звернень надійшло від жителів Дніпропетровської області — 97,

м. Києва — 85, Полтавської — 41 та Київської області — 30.

Від 1 до 11 звернень протягом зазначеного періоду надійшло від громадян із

Вінницької,

Волинської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької,

Івано-Франківської, Кіровоградської, Рівненської, Сумської, Тернопільської та

Чернівецької областей.

Звернення з зазначених питань із Луганської області та Автономної Республіки

Крим, м. Севастополя не надходили.

У зверненнях порушувалися питання та наводилися факти: забруднення по-

верхневих і підземних вод, неякісного водопостачання або його відсутності,

підвищення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовід-

ведення, а також про неправомірне нарахування заборгованості за ці послуги.

Узагальнена інформація щодо звернень громадян у розрізі областей відобра-

жена в інфографіці.

Вплив повномасштабної військової

агресії Російської Федерації на права

громадян у сфері питної води

та питного водопостачання

Розділ I

Вплив повномасштабної військової агресії Російської Федерації 9

на права громадян у сфері питної води та питного водопостачання

1.1. Стан водних ресурсів

Водні ресурси є одним із найважливіших елементів навколишнього природно-

го середовища, що забезпечують життєдіяльність людей, економічний розви-

ток та існування екосистем. Разом із тим ці ресурси є обмеженими та вразли-

вими до впливів діяльності людини та зміни клімату.

У Національних доповідях про стан навколишнього природного середовища

в Україні, починаючи з 2011 року1, зазначається, що Україна належить до най-

менш водозабезпечених держав Європи. У 2013 році запаси місцевих ресурсів

річкового стоку на одну людину становили близько 1,0 тис. м3 на рік. Ресурси

поверхневих вод по території України розподілені дуже нерівномірно.2

В останній Національній доповіді про стан навколишнього природного середо-

вища в Україні у 2021 році3 не наведені статистичні показники річкового стоку

на одну людину на рік, але зазначено, що Донбас, Криворіжжя, Крим та півден-

ні області України є найменш забезпеченими водними ресурсами, хоч у цих

регіонах зосереджена найбільша кількість споживачів води.

В умовах дії правового режиму воєнного стану щорічні Національні доповіді

про стан навколишнього природного середовища в Україні не готуються.4

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України: Національна доповідь про стан навколишнього

природного середовища в Україні у 2011 році, стор. 41, URL: https://mepr.gov.ua/wp-content/uploads/2023/05/U-

2011-ROTSI.pdf

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України: Національна доповідь про стан навколишнього

природного середовища в Україні у 2014 році, стор. 54, URL: https://mepr.gov.ua/wp-content/uploads/2023/05/U-

2014-ROTSI.pdf

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України: Національна доповідь про стан навколишнього

природного середовища в Україні у 2021 році, стор. 42, URL: https://mepr.gov.ua/wp-content/uploads/2023/01/

Natsdopovid-2021-n.pdf

Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого

1992 р. № 61” від 09 серпня 2022 р. № 883, URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/883-2022-%D0%BF#Text

Інформація щодо кількості звернень про порушення права громадян на питну

воду, питне водопостачання та на безпечні водні ресурси за 2023-2024 роки

*показник “інші регіони” включає відомості щодо звернень, що надійшли від громадян з Вінницької, Волинської,

Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Рівненської, Сумської,

Тернопільської та Чернівецької областей

120

0 20 40 60 80 100 120 140

10 Вплив повномасштабної військової агресії Російської Федерації

на права громадян у сфері питної води та питного водопостачання

(a) вплив збройної агресії РФ на стан водних об’єктів

Однією з проблем водозабезпечення є якісний стан водних ресурсів, на який,

безперечно, впливає збройна агресія РФ.

Воєнні дії призводять до зростання негативного впливу на водні ресурси, що

пов’язано з погіршенням якості води внаслідок порушення роботи очисних

споруд, аварійного забруднення та потрапляння додаткових хімічних речовин

“воєнного” забруднення.

Унаслідок ракетних ударів та пожеж до водних об’єктів потрапляють важкі ме-

тали, нафтопродукти, токсичні та небезпечні сполуки.

Держводагентство поінформувало, що станом на 07.02.2025 випадки зростан-

ня органічного та біогенного забруднення з фіксуванням понаднормативних

концентрацій ртуті, нікелю та його сполук, літію, кадмію та його сполук спосте-

рігаються в найбільших річках України: Дністрі, Дніпрі та Сіверському Дінці —

і пов’язані переважно з наслідками атак на критичну інфраструктуру — об’єкти

енергетики та очисні споруди.

9 лютого 2024 року внаслідок ракетного обстрілу військами РФ Харківської об-

ласті відбулося потрапляння нафтопродуктів у річку Немишля. У пробах води,

відібраних на річках Немишля, Харків, Лопань, зафіксовано перевищення вміс-

ту нафтопродуктів у 12-30 разів. Така ситуація спричинила ризики нафтового

забруднення поверхневих питних водозаборів Донецької області (річка Сівер-

ський Донець).

У березні 2024 року внаслідок обстрілів Дніпровської ГЕС фіксувалося забруд-

нення річки Дніпро нафтопродуктами.

Унаслідок забруднення річки Сейму і річки Десни органічними сполуками, що

потрапляли з території РФ, відмічалося перевищення вмісту показника ХСК

(хімічне споживання кисню) максимально до 8 разів, заліза загального — до

4 разів, марганцю — до 19 разів.

Крім того, воєнні дії спричиняють потрапляння у водні об’єкти небезпечних

сполук і токсичних речовин канцерогенної дії. Це сполуки, які є у складі ви-

бухових речовин і пального (нітротолуол, тринітротолуол, динітротолуол),

та промислові забруднювачі (пер- і поліфторалкільні речовини ПФАР), що є

у складі засобів гасіння пожеж.

За даними офіційного ресурсу Міндовкілля “ЕкоЗагроза”5, збитки, завдані за-

брудненням та засміченням водних об’єктів, станом на 26.03.2025 складають

69,06 млрд грн. Маса забруднюючих речовин, що потрапили у водні об’єкти,

становить 23 445 тонн. Маса сторонніх предметів, матеріалів, відходів та/або ін-

ших речовин у водних об’єктах становить понад 38 764 тонн. Обсяг забраної/

використаної води самовільно становить 20 937 563 991 м³, а сума цих збитків —

26,77 млрд грн.

Завдані збитки. Водні рес 5 урси, URL: https://ecozagroza.gov.ua/damage/water

Вплив повномасштабної військової агресії Російської Федерації 11

на права громадян у сфері питної води та питного водопостачання

(b) стан джерел питного водопостачання за результатами

державного моніторингу поверхневих та підземних вод

Держводагентством, ДСНС та Держгеонадра

Держводагентством, ДСНС та Держгеонадрами з 01.01.2019 здійснюється дер-

жавний моніторинг поверхневих та підземних вод за визначеними показника-

ми відповідно до нового Порядку здійснення державного моніторингу вод6.

Щороку Міндовкілля, відповідно до Порядку здійснення державного моніто-

рингу вод, затверджує Програми державного моніторингу поверхневих і під-

земних вод.

У 2024 році діяли Програма державного моніторингу вод у частині діагностич-

ного та операційного моніторингу поверхневих вод7 і Програма державного

моніторингу вод у частині діагностичного моніторингу масивів підземних вод8.

Державний моніторинг вод у 2025 році також здійснюється за двома окремими

Програмами державного моніторингу вод, які охоплюють масиви поверхневих9

та підземних вод10.

Моніторинг поверхневих вод Держводагентства

У Програмі державного моніторингу вод (у частині діагностичного та опера-

ційного моніторингу поверхневих вод) на 2023 рік11 передбачено вимірювання

якісного стану масивів поверхневих вод у 583 пунктах моніторингу, із них 96 —

на масивах поверхневих вод, з яких здійснюється забір води для задоволення

питних потреб населення.

Результати моніторингу стану поверхневих вод за 2023 рік :

█ моніторингом охоплено 84 % пунктів спостережень масивів поверхневих

вод:-

басейнів Дністра, Дунаю, Вісли та Південного Бугу — у повному обсязі;

- басейнів Дніпра, Дону та Причорномор’я — частково, у зв’язку з обме-

женим доступом;

- басейнів річок Приазов’я — моніторинг не здійснювався у зв’язку із

тимчасовою окупацією;

█ виконання вимірювань здійснювалося за фізико-хімічними, пріоритетни-

ми та басейновими специфічними показниками;

█ у більшості басейнів річок стан води оцінюється як задовільний або з ло-

кальними перевищеннями екологічних нормативів;

█ основними забруднюючими речовинами є важкі метали (кадмій, мідь,

марганець), нафтопродукти та пестициди.

Узагальнена інформація наведена у Додатку 1.

Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку здійснення державного моніторингу вод”

від 19 вересня 2018 р. № 758, URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/758-2018-%D0%BF#Text — далі Постанова

№ 758

Наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України “Про затвердження Програми державного

моніторингу вод” від 09 січня 2024 р. № 37, URL: https://mepr.gov.ua/nakaz-mindovkillya-37-vid-09-01-2023/

Наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України “Про затвердження Програми державного

моніторингу вод” від 19 січня 2024 р. № 78, URL: https://mepr.gov.ua/nakaz-mindovkillya-78-vid-19-01-2024/

Наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України “Про затвердження Програми державного

моніторингу вод” від 08 січня 2025 р. № 29, URL: https://mepr.gov.ua/nakaz-mindovkillya-29-vid-08-01-2025/

Наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України “Про затвердження Програми державного

моніторингу вод” від 20 січня 2025 р. № 84, URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0084926-25#Text

Наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України “Про затвердження Програми державного

моніторингу вод” від 17 січня 2023 р. № 27, URL: https://mepr.gov.ua/nakaz-mindovkillya-27-vid-17-01-2023/

12 Вплив повномасштабної військової агресії Російської Федерації

на права громадян у сфері питної води та питного водопостачання

Моніторинг поверхневих вод ДСНС

Гідрометеорологічні організації ДСНС здійснюють моніторинг якості поверхне-

вих вод у питних водозаборах за біологічними показниками.

Результати моніторингу якості поверхневих вод у питних водозаборах за біо-

логічними показниками у 2021-2024 роках:

█ якість води характеризується як “добра” або “задовільна”;

█ у Карачунівському водосховищі басейну річки Дніпро у 2023 році зафік-

совано погану якість.

Узагальнена інформація наведена у Додатку 2.

Моніторинг підземних вод Держгеонадра

Державне науково-виробниче підприємство “Державний інформаційний гео-

логічний фонд України” та регіональні геологічні підприємства Держгеонадра

здійснюють геологорозвідувальні роботи з моніторингу підземних вод держав-

ного рівня.

Результат: Держгеонадра у 2022-2024 роках не проводили моніторинг стану

підземних вод.

Причина: відсутнє бюджетне фінансування.

У березні 2022 року Урядом України було направлено 100 млн грн на фінансу-

вання оборонного напрямку України в умовах воєнного стану за рахунок ко-

штів, передбачених на виконання заходів Загальнодержавної програми розвит-

ку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року.

Законами про Державний бюджет на 2023-2025 роки фінансування цієї програ-

ми не передбачено, що ускладнює виконання робіт із моніторингу підземних

вод.

(с) забруднення вод нітратами

За даними Світового банку за 2022 рік, сільськогосподарські землі в Україні

займали 71,3 % території, рілля — 56,8 %.12 У 2021 році Україна посідала 9 місце

у світі за кількістю сільськогосподарських земель — 32,924 тис. га.13

Сільське господарство є основним забруднювачем земель нітратами, які зми-

ваються водою з сільськогосподарських угідь. Наслідком є дифузне забруд-

нення поверхневих і підземних вод нітратами. Вживання води, у якій пере-

вищено нормативний рівень вмісту нітратів (50 мг/дм3), може мати серйозні

наслідки для здоров’я. В епідеміологічних дослідженнях виявлено прямий

зв’язок між концентрацією нітратів у питній воді та захворюваністю на атро-

фічний гастрит і рак шлунка. Також вживання такої води може призвести до

водно-нітратної метгемоглобінемії (кисневого голодування тканин), що є осо-

бливо небезпечним для дітей до 3 років та вагітних жінок.14

World bank group: Arable land (% of land area), Agricultural land (% of land area), URL: https://surl.li/trvpez

World bank group: Arable land (hectares), URL: https://surl.li/hoqmsf

Нітрати в питній воді: в чому небезпека для організму? — Центр громадського здоров’я МОЗ України: 14.06.2022,

URL: https://surl.li/bfqkhn

Вплив повномасштабної військової агресії Російської Федерації 13

на права громадян у сфері питної води та питного водопостачання

Територіальними органами Держпродспоживслужби у Київській15, Вінницькій16,

Чернігівській17 та інших областях фіксувалися забруднення нітратами джерел

питного водопостачання.

Зменшення дифузного забруднення вод нітратами потребує ґрунтовного та

комплексного підходу. Зокрема, через розроблення та прийняття спеціального

закону, спрямованого на імплементацію положень Нітратної директиви18 в на-

ціональне законодавство.

Першочерговим заходом для зменшення забруднення вод нітратами є визна-

чення зон, вразливих до (накопичення) нітратів.

Міндовкілля поінформувало Уповноваженого, що реалізація цього заходу буде

проводитися у два етапи:

█ до 2030 року визначити окремі зони, вразливі до (накопичення) нітратів,

за результатами наукових досліджень і моделювання;

█ до 2036 року розширити та вдосконалити мережу моніторингу масивів

поверхневих і підземних вод, завершити процедуру визначення зон.

Разом із тим затверджена Міндовкілля Методика визначення зон, вразливих

до (накопичення) нітратів (далі — Методика)19, у пунктах 8, 10 Розділу І вста-

новлює, що первинне визначення зон, вразливих до (накопичення) нітратів,

виконується на підставі даних спостережень, зібраних щонайменше за період

2000-2020 роки, на основі даних моніторингу вод, які можуть бути доповнені

результатами моделювання.

Враховуючи зазначене, тривале відтермінування визначення зон, вразливих до

(накопичення) нітратів, вважаю безпідставним.

Також відповідно до положень пункту 1 Розділу ІІ Методики, визначення зон,

вразливих до (накопичення) нітратів, проводять на підставі статистичного ана-

лізу наявних даних спостережень усіх суб’єктів державного моніторингу вод.

За можливості залучаються дані державних, комунальних та приватних компа-

ній, які у межах своїх зобов’язань здійснюють регулярне вимірювання хімічно-

го складу природної води.

Слід зазначити, що, відповідно до пункту 6 Порядку здійснення державного мо-

ніторингу вод20, Держпродспоживслужба, Центри контролю МОЗ не є суб’єкта-

ми державного моніторингу вод.

Важливим є врахування всіх доступних надійних даних про забруднення вод

нітратами з метою найшвидшого вирішення цієї проблеми для збереження

життя та здоров’я людей.

Київщина: локалізовано наслідки, що виникли через надзвичайну ситуацію на території Обухівського району —

Держпродспоживслужба, 26.05.2023, URL: https://surl.li/oamzgf

Вінниччина: проведено обстеження 26 криниць на території Гніванської, Тиврівської та Сутисківської ТГ —

Держпродспоживслужба,

17.05.2023, URL: https://surl.li/oywmwe

Держпродспоживслужба Чернігівщини посилює нагляд за дотриманням санітарного законодавства на об’єктах

водопостачання — Держпродспоживслужба, 03.12.2021, URL: https://surl.li/mvsubk

Директива Ради від 12 грудня 1991 року щодо захисту вод від забруднення, спричиненого нітратами з сільсько-

господарських джерел: URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987_002-91#Text

Наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України “Про затвердження Методики визначення

зон, вразливих до (накопичення) нітратів” від 15 квітня 2024 р. № 244 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/

z0776-21#Text

Постанова № 758

14 Вплив повномасштабної військової агресії Російської Федерації

на права громадян у сфері питної води та питного водопостачання

1.2. Забезпечення питних, фізіологічних, санітарно-гігієнічних

та побутових потреб населення у воді

Моніторинг Уповноваженого щодо забезпечення питних, фізіологічних, са-

нітарно-гігієнічних та побутових потреб громадян у воді здійснено за такими

критеріями: нормативи питної води та питного водопостачання; тарифи на

послуги з централізованого водопостачання та водовідведення; якість послуг

з централізованого водопостачання (у тому числі й у період застосування гра-

фіків відключення електричної енергії); якість та безпечність питної води.

Результати моніторингу ґрунтуються на інформації, отриманій під час моніто-

рингових візитів до ОМС, від органів державної влади та онлайн-опитування

громадян.

(a) нормативи питної води та питного водопостачання

У межах моніторингу здійснено аналіз практичної реалізації положень статті 29

Закону України “Про питну воду та питне водопостачання”21 (далі за текстом —

Закон про воду), якою регулюються питання встановлення нормативів питної

води та питного водопостачання, і Порядку розроблення та затвердження нор-

мативів питного водопостачання22 у конкретному населеному пункті.

Норматив (норма) питного водопостачання у конкретному населеному пунк-

ті — це розрахункова кількість питної води, яка необхідна для забезпечення

питних, фізіологічних, санітарно-гігієнічних та побутових потреб однієї людини

протягом доби.

Встановлено:

█ суб’єктами затвердження нормативів є ОМС;

█ нормативи розробляються спеціалізованими науково-дослідними органі-

заціями на замовлення ОМС;

█ затверджені нормативи стосуються лише споживачів послуг з централі-

зованого водопостачання та водовідведення;

█ при розробці нормативів враховуються такі фактори: район і умови про-

живання населення (наявність водопроводу та каналізації, вплив кліма-

тичних і екологічних факторів, а також місцевих умов на водоспоживання

населення); ступінь обладнання будинків і квартир засобами обліку спо-

живання питної води; рівень культури водокористування; забезпечення на-

селеного пункту водними ресурсами та потужностями з очистки та подачі

питної води тощо;

█ нормативи для громадян, які проживають у багатоквартирних будинках і

у приватних житлових будинках, є різними;

█ перегляд нормативів здійснюється один раз на три роки. Допускається

достроковий перегляд.

Згідно з результатами онлайн-опитування Уповноваженого, одна сім’я, яка

складається з 2-3 осіб, для забезпечення своїх питних, фізіологічних, санітар-

но-гігієнічних та побутових потреб у середньому за місяць споживає 4-6 м3

води (4000-6000 літрів води). Про споживання сім’єю менше, ніж 1 м3 води, за-

значили 9,2 % респондентів, понад 11 м3 зазначили майже 12 % респондентів.

Закон України “Про питну воду та питне водопостачання” від 10.01.2002 № 2918-III, стаття 29, URL: https://zakon.

rada.gov.ua/laws/show/2918-14#Text

Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку розроблення та затвердження нормати-

вів питного водопостачання” від 25.08.2004 № 1107, п. 2, URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1107-2004-

%D0%BF#Text

Вплив повномасштабної військової агресії Російської Федерації 15

на права громадян у сфері питної води та питного водопостачання

Результати онлайн-опитування Уповноваженого стосовно кількості осіб, які

проживають у домогосподарстві, та про середній об’єм водопровідної води, що

споживається домогосподарством протягом місяця, відображені в інфографі-

ці, наведеній нижче.

Міністерство розвитку громад та територій України, вебсайт: Національна доповідь про якість питної води та

стан питного водопостачання та водовідведення в Україні у 2023 році, ст. 46, URL: https://mtu.gov.ua/content/

nacionalna-dopovid-pro-yakist-pitnoi-vodi-ta-stan-pitnogo-vodopostachannya-v-ukraini.html. Далі — Національна

доповідь за 2023 рік

За інформацією Української асоціації підприємств водопровідно-каналізаційного

господарства “Укрводоканалекологія” (далі за текстом — Укрводокана-

лекологія), об’єм водопровідної води, що споживається населенням для пиття

та приготування їжі, становить 1-1,5 % від загальної подачі, інші 98,5-99 % води

використовуються населенням для санітарних, господарських та побутових

потреб.

Результат: нормативи питного водопостачання використовуються виключно

для визначення обсягів постачання питної води в разі відсутності або тимчасо-

вої несправності засобів обліку споживання питної води.

Причина: на законодавчому рівні не передбачено затвердження мінімального

нормативу (норми) води, що необхідна людині протягом доби для забезпечен-

ня своїх питних, фізіологічних, санітарно-гігієнічних та побутових потреб.

(b) тарифи на послуги з централізованого водопостачання

та централізованого водовідведення

Послугами з централізованого водопостачання у 2023 році забезпечено 68,7 %

населення (22 180,061 із 32 292,931 тис. осіб), а послугами з централізованого во-

довідведення 53,4 % населення (17 224,267 із 32 267,741 тис. осіб)23 (без урахуван-

ня чисельності населення Луганської області та АР Крим).

Щодо державного регулювання тарифів на послуги з централізованого водо-

постачання та водовідведення (далі за текстом — тарифи на послуги) з’ясовано:

1. Суб’єктами встановлення тарифів на послуги є НКРЕКП та ОМС. Для

суб’єктів господарювання, що розташовані в одному чи декількох насе-

лених пунктах у межах території однієї або більше областей (включаю-

чи місто Київ), сукупна чисельність населення яких становить більше ніж

Чисельність осіб,

які проживають

у домогосподарстві

Середньомісячне споживання

водопровідної води

домогосподарством протягом місяця

48%

43%

1-2

3-4

13%

29%

18%

30%

1 3

1-3 3

4-6 3

7-10 3

11 3

16 Вплив повномасштабної військової агресії Російської Федерації

на права громадян у сфері питної води та питного водопостачання

100 тис. осіб та обсяги реалізації послуг яких становлять відповідно: з цен-

тралізованого водопостачання — більше ніж 300 тис. м3 на рік; з централі-

зованого водовідведення — більше ніж 200 тис. м3 на рік — тарифи встанов-

лює НКРЕКП. В інших населених пунктах тарифи на послуги встановлюють

ОМС.

2. Тарифи на послуги затверджуються окремо для кожного населеного

пункту.

3. Уряд України у квітні 2022 року рекомендував не підвищувати тарифи

на житлово-комунальні послуги для населення протягом дії воєнного ста-

ну, у тому числі на послуги з централізованого водопостачання та централі-

зованого водовідведення, та залишити їх на рівні тарифів, що застосовува-

лися станом на 24 лютого 2022 року24.

Щодо практичної реалізації виконання рекомендацій Уряду України стосовно

мораторію на підвищення тарифів на послуги встановлено: НКРЕКП враховано

рекомендації Уряду України. Тарифи на послуги для населення по 47 ліцензіа-

тах НКРЕКП у сфері централізованого водопостачання та водовідведення зали-

шаються на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24 лютого 2022 року.

Станом на 01.06.2024 середній тариф на послуги з централізованого водопоста-

чання для споживачів по ліцензіатах НКРЕКП становить 17,15 грн за 1 м3 води.

Узагальнена інформація щодо тарифів на послуги з централізованого водопо-

стачання по ліцензіатах НКРЕКП наведена у Додатку 3.

Для жителів Новодністровської ТГ Чернівецької області загальний тариф

на послуги становить 110 грн за 1 м3 води (63,74 грн за водопостачання та

46,26 грн за водовідведення).25

Для жителів Кіцманської ТГ Чернівецької області загальний тариф на

послуги становить 95,81 грн за 1 м3 води (48,11 грн за водопостачання та

47,70 грн за водовідведення).26

У квітні 2024 року Сторожинецька МР Чернівецької області підвищила на

42 % (з 45,60 грн до 64,86 грн за 1 м3 води) загальний тариф на послуги для

населення.

Для жителів Березанської міської ТГ Київської області загальний тариф на

послуги становить 96,06 грн за 1 м3 води (37,50 грн за водопостачання та

58,56 грн за водовідведення).27

Постанова Кабінету Міністрів України “Деякі питання регулювання діяльності у сфері комунальних послуг

у зв’язку із введенням в Україні воєнного стану” від 29.04.2022 № 502, п. 1, URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/

show/502-2022-%D0%BF#Text

Рішення виконавчого комітету Новодністровської міської ради “Про встановлення тарифів на послуги з цен-

тралізованого водопостачання та централізованого водовідведення, які надаються ДКП Управління “Теплово-

доканал” від 16.08.2024 № 149/16, URL: https://novod-rada.gov.ua/news/1726215927/

Кіцманське ВУЖКГ “Особистий кабінет споживача комунальних послуг, URL: https://www.abon.com.ua/kicman/

kicmanske_vuzhkg/318_rozmir_tarifiv_na_poslugi_z_centralizovanogo_vodopostachannya_ta_vodovidvedennya

КП “Міськводоканал” виконавчого комітету Березанської міської ради, URL: https://voda-berezan.telsys.net.ua/

Вплив повномасштабної військової агресії Російської Федерації 17

на права громадян у сфері питної води та питного водопостачання

У травні 2024 року Борщагівська сільська рада Київської області підви-

щила на 20 % (з 14,90 грн до 17,88 грн за 1 м3 води) тариф для всіх жите-

лів ТГ на послугу з централізованого водопостачання та на 20 % на послу-

ги з централізованого водовідведення для жителів сіл: Петропавлівське

(з 18,70 грн до 22,44 грн), Софіївської Борщагівки (з 21,20 грн до 25,44 грн).28

У жовтні 2024 року Бердичівська МР Житомирської області підвищила на

35 % (з 47,84 грн до 64,42 грн за 1 м3 води) загальний тариф для населення

на послуги.

Для жителів Багачевської міської ТГ Черкаської області загальний тариф

на послуги становить 79,71 грн за 1 м3 води (38,29 грн за водопостачання та

41,42 грн за водовідведення).29

Згідно з результатами онлайн-опитування Уповноваженого, понад 67 % грома-

дян вважають, що вартість послуги з централізованого водопостачання є висо-

кою. Результати онлайн-опитування Уповноваженого стосовно думки грома-

дян щодо тарифів на послуги з централізованого водопостачання відображені

в інфографіці, наведеній нижче.

Думка громадян щодо вартості послуги з централізованого водопостачання

Борщагівська сільська рада Бучанського району Київської області, URL: https://brada.gov.ua/rishenniavykonavchoho-

komitetu/rishennia-vykonavchoho-komitetu-333-pro-vstanovlennia-taryfiv-na-posluhy-ztsentralizovanoho-

vodopostachannia-ta-tsentralizovanoho-vodovidvedennia-iaki-nadaiutsia-tov-petropavlivske/

КВП “Водоканал” “Особистий кабінет споживача комунальних послуг, URL: https://www.abon.com.ua/company/

article/100/436

Результат:

█ в умовах дії правового режиму воєнного стану в ТГ діють різні тарифи на

послуги;

█ у населених пунктах, де тарифи на послуги встановлюються НКРЕКП,

вартість послуг для населення залишилася без змін, що в 2-3 рази нижча,

ніж у населених пунктах, де тарифи на послуги встановлюються ОМС та

відповідно зростають;

█ ОМС не враховані рекомендації Уряду України щодо непідвищення тари-

фів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для

населення в період дії правового режиму воєнного стану.

Причина: Постанова Уряду України від 29 квітня 2022 р. № 502 має рекоменда-

ційний характер для органів, які уповноважені встановлювати тарифи на жит-

лово-комунальні послуги.

26%

24%

43%

18 Вплив повномасштабної військової агресії Російської Федерації

на права громадян у сфері питної води та питного водопостачання

(с) якість послуг з централізованого водопостачання

Інформацію щодо якості послуг з централізованого водопостачання з’ясова-

но: під час моніторингових візитів до ОМС; за підсумками онлайн-опитування

Уповноваженого; за результатами 9 лабораторних досліджень якості водопро-

відної води, відібраної у громадських приймальнях Уповноваженого в містах

Запоріжжі, Києві, Львові, Миколаєві, Одесі, Сумах, Черкасах, Чернігові, Харкові,

які проведені у січні-березні 2025 року державними регіональними лаборато-

ріями Держпродспоживслужби на замовлення чеської гуманітарної організації

“Людина в біді”.

У межах моніторингового візиту до Бердичів-

ської МР проведено зустріч із представниками

громадських організацій і місцевими жителя-

ми, які повідомили, що водопровідна вода має

неприємний запах і нехарактерний присмак.

Як зазначили місцеві жителі, навіть кип’ятіння

не покращує якість водопровідної води та не

робить її придатною для споживання. Жителі

ТГ не споживають водопровідну воду та не ви-

користовують її для приготування їжі. Вода ви-

користовується лише для господарських і по-

бутових потреб. При цьому жителі щомісячно

сплачують водоканалу за питне водопостачан-

ня. Громадяни постійно звертаються до Бер-

дичівської МР, однак заходи контролю з боку

міської ради відсутні.

Процес відбору водопровідної води

Відбір водопровідної води у громадській приймальні

Уповноваженого в Чернігівській області

Зустріч моніторингової групи

Секретаріату Уповноваженого

з представниками громадськості

м. Бердичева

Відбір водопровідної води у приміщенні

Секретаріату Уповноваженого

Вплив повномасштабної військової агресії Російської Федерації 19

на права громадян у сфері питної води та питного водопостачання

Результати онлайн-опитування Уповноваженого стосовно думки громадян

щодо якості послуги з централізованого водопостачання; якості водопровідної

води; споживання водопровідної води; використання засобів для додаткового

очищення водопровідної води відображені в інфографіці, наведеній нижче.

Рівень задоволеності громадян

послугою з централізованого

водопостачання

Використання води

для приготування їжі

Думка громадян щодо зміни

якості водопровідної води

у період дії воєнного стану

Використання додаткових

засобів для очищення

водопровідної води

Використання водопровідної

води для пиття

без додаткового очищення

Види додаткових

засобів для очищення

водопровідної води

Згідно з висновками лабораторних досліджень, водопровідна вода відповідає

ДСанПіН 2.2.4-171-1030 у всіх містах, за винятком м. Миколаєва. Результати дослі-

дження показали, що водопровідна вода в м. Миколаєві не відповідає ДСанПіН

2.2.4-171-10 за мікробіологічними показниками (виявлені ентерококи31), фізи-

ко-хімічними показниками (перевищення хлориду, сульфату).

Результат: переважна більшість громадян у містах, де водопровідна вода від-

повідає ДСанПіН, не використовує її для пиття та приготування їжі, оскільки

вважає її неякісною. Для цих цілей громадяни купують воду в спеціальних ав-

томатах з продажу води, які сьогодні розміщені майже в кожному місті, або ж

купують фасовану воду, при цьому щомісячно сплачують водоканалу за питне

водопостачання.

Причина: ОМС не забезпечують періодичні проведення лабораторних до-

сліджень водопровідної води та не здійснюють інформування громадян про

якість водопровідної води та її відповідність ДСанПіН 2.2.4-171-10.

Наказ Міністерства охорони здоров’я України “Про затвердження Державних санітарних норм та правил

“Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною”” від 12 лютого 2010 р. № 400, URL:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0452-10#Text

Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області, “Ентерококи у воді: результати дослі-

джень, їх особливості”, URL: https://surl.li/glvyvr

42%

58%

13%

31%

17%

30%

’

56%

42%

55% 45%

69%

17%

10%

43%

15%

14%

27%

20 Вплив повномасштабної військової агресії Російської Федерації

на права громадян у сфері питної води та питного водопостачання

(d) якість послуг з централізованого водопостачання та водовідведення

у період застосування графіків відключення електричної енергії

Третій рік РФ систематично завдає масованих ракетних та дронових атак по

об’єктах енергетичної інфраструктури України. У зв’язку зі складною ситуацією

в енергосистемі, з жовтня 2022 року на території Україні застосовуються графі-

ки відключення електричної енергії.

Лише протягом жовтня-грудня 2022 року до Уповноваженого надійшло

160 звернень від громадян стосовно надзвичайно складних житлово-побутових

умов проживання, які спричинені терористичними актами РФ по об’єктах енер-

гетичної інфраструктури України. Громадяни залишалися без електро-, тепло-,

водопостачання, зв’язку, інтернету32.

Згідно з результатами онлайн-опитування Уповноваженого, 76 % громадян ма-

ють перебої з централізованим водопостачанням у період дії правового режи-

му воєнного стану. При цьому 53 % споживачів зазначили про наявність цен-

тралізованого водопостачання та 46 % про його відсутність у разі відключення

електричної енергії. Результати онлайн-опитування Уповноваженого стосовно

перебоїв із централізованим водопостачанням і його наявності в разі відклю-

чення електричної енергії відображено в інфографіці, наведеній нижче.

Під час моніторингових візитів до ОМС та водоканалів щодо питань забез-

печення громадян послугами з централізованого водопостачання та водо-

відведення в період застосування графіків відключень електричної енергії

встановлено:

1. не всі водоканали включені до переліку об’єктів критичної інфраструк-

тури, а також до переліку критично важливих об’єктів України, яким, відпо-

відно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 травня 2024 р. № 60033,

передбачено пріоритетне забезпечення електропостачання;

2. до водоканалів, що включенні до переліку об’єктів критичної інфра-

структури, також застосовуються графіки відключення електричної енергії;

3. обладнання насосних станцій водоканалів, яке забезпечує водопоста-

чання та водовідведення, у період застосування графіків відключення елек-

тричної енергії не працює;

4. очисні споруди не забезпечують очищення стічних вод.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради

України з прав людини про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні у 2022 році,

Розділ 5. Соціальна держава, ст. 127, URL: https://ombudsman.gov.ua/report-2022/

Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку визначення та застосування граничних ве-

личин споживання електричної потужності” від 24.05.2024 № 600, URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/600-

2024-%D0%BF#Text

Наявність перебоїв

з централізованим

водопостачанням

Наявність централізованого

водопостачання при застосуванні

графіків відключення електроенергії

24%

76%

47% 53%

Вплив повномасштабної військової агресії Російської Федерації 21

на права громадян у сфері питної води та питного водопостачання

Під час моніторингових візитів до:

Бердичівської МР Житомирської області вста-

новлено, що очищення стічних вод здійснює

ТОВ “КЕС”. Робота очисних споруд міста не

контролюється Бердичівською МР. ТОВ “КЕС”

не включено до переліку об’єктів критичної

інфраструктури, а також до переліку критич-

но важливих об’єктів України. Під час засто-

сування графіків відключення електричної

енергії системи водовідведення та очистки

стічних вод міста не працюють. Керівництво

ТОВ “КЕС” не вживає заходів щодо включен-

ня цього підприємства до об’єктів критичної

інфраструктури.

Житомирської МР встановлено, що попри те,

що водоканал включений до переліку об’єктів

критичної інфраструктури, а також до перелі-

ку критично важливих об’єктів України, про-

тягом липня-серпня 2024 року 278 разів через

знеструмлення зупинялася робота насосного

обладнання на водопровідних станціях водо-

каналу, внаслідок чого порушувався техноло-

гічний режим, виникав осад у трубопроводах,

який потім потрапляв до кранів споживачів.

Сторожинецької МР Чернівецької області

встановлено, що під час застосування графіків

відключення електричної енергії на терито-

рії ТГ система водопостачання не працює. КП

“Сторожинецьке ЖКГ”, яке забезпечує насе-

лення послугами з централізованого водопо-

стачання та водовідведення, не включено до

переліку об’єктів критичної інфраструктури,

оскільки низький розмір середньої заробітної

плати працівників не відповідає встановлено-

му критерію критичності.

Причина: підприємства, які надають послуги з централізованого водопостачан-

ня, водовідведення та очистки стічних вод:

█ не включені до переліку об’єктів критичної інфраструктури та, як наслі-

док, не мають пріоритетного забезпечення електричною енергією;

█ не відповідають встановленому критерію критичності через низький роз-

мір середньої заробітної плати працівників34.

Наслідки застосування графіків відключення електроенергії:

█ при водопостачанні майже у половини споживачів відсутнє централізова-

не водопостачання;

█ при водовідведенні не працюють очисні споруди, відбуваються скиди за-

брудненої (неочищеної) стічної води до природних водних об’єктів.

Моніторинговий візит

до Бердичівської МР

Моніторинговий візит до

КП “Житомирводоканал”

Моніторинговий візит

до Сторожинецької МР

Підпункт 6 пункту 2 Критеріїв та Порядку, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та органі-

зацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення

в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових

формувань в особливий період), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76

(в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2024 р. № 1332), URL: https://salo.li/720c718

22 Вплив повномасштабної військової агресії Російської Федерації

на права громадян у сфері питної води та питного водопостачання

(e) якість та безпечність питної води

Центрами контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я

України (далі за текстом — Центри контролю МОЗ) здійснюється епідеміологіч-

ний нагляд, оцінка якості та безпечності питної води відповідно до вимог сані-

тарних норм та правил.

До статутних повноважень Центрів контролю МОЗ входить:

█ проведення спостережень (моніторингів) за водопостачанням;

█ гігієнічна оцінка якості та безпечності питної води за санітарно-хімічними

показниками (органолептичні, фізико-хімічні, санітарно-токсикологічні) та

показниками епідемічної безпеки (мікробіологічні, паразитологічні);

█ проведення розслідувань причин і умов виникнення інфекційних захво-

рювань, у тому числі фактором передачі яких є вода, тощо.

До Уповноваженого не надходили звернення від громадян, у яких порушу-

валися питання захворювання на інфекційні хвороби, які пов’язані з неякіс-

ною питною водою.

Натомість Уповноваженим здійснено моніторинг щодо забезпечення прав гро-

мадян Київським міським та 24 обласними Центрами контролю МОЗ на якісну

та безпечну питну воду в умовах дії правового режиму воєнного стану. За ре-

зультатами моніторингу встановлено, що Центрами контролю МОЗ:

1. З першого дня повномасштабної збройної агресії РФ здійснюється що-

денний моніторинг якості та безпечності питної води, що подається насе-

ленню, у моніторингових точках, а також постійний обмін інформацією з

підприємствами питного водопостачання. Наприклад, Чернівецьким об-

ласним Центром контролю МОЗ за період з 24.02.2022 по 25.10.2024 із 53 мо-

ніторингових точок відібрано та досліджено 45430 проб питної води цен-

тралізованого водопостачання за санітарно-хімічними та 48044 проби за

санітарно-бактеріологічними показниками. Відхилення від вимог ДСан-

ПіН2.2.4-171-10 виявлено в 25 пробах за бактеріальними показниками.

2. Не зареєстровано виникнення інфекційних епідемічних захворювань

унаслідок споживання забрудненої питної води серед населення України.

Водночас МОЗ повідомлено, що зареєстровано 1 спалах інфекційного за-

хворювання, пов’язаний із вживанням недоброякісної привізної питної

води у військовій частині в Тернопільській області. Постраждало 32 дорослі

особи. Встановлено причину спалаху — використання контамінованої (яка

містить патогенні мікроорганізми) води для забезпечення питного режиму

та приготування їжі. Вчасно проведені протиепідемічні заходи дали змогу

локалізувати та ліквідувати спалах.

Зафіксовано перевищення вмісту нітратів у воді з джерел нецентралізованого

питного водопостачання. Зокрема, питома вага досліджених проб питної води

з джерел нецентралізованого водопостачання, які не відповідали нормам за

вмістом нітратів, у 2024 році становила 24,2 % (у 2023 — 23,9 %, у 2022 — 24,6 %),

у тому числі з шахтних колодязів, які не відповідали нормам, становила 29,8 %

(у 2023 — 29,7 %, 2022 — 29,4 %).

Узагальнена інформація за даними Центрів контролю МОЗ наведена в інфографіці.

Вплив повномасштабної військової агресії Російської Федерації 23

на права громадян у сфері питної води та питного водопостачання

Кількість нестандартних проб питної води з джерел нецентралізованого во-

допостачання за вмістом нітратів

Відсоток нестандартних проб питної води з джерел нецентралізованого водо-

постачання за вмістом нітратів

Нестандартні проби води з Кількість досліджених проб

2022 рік 2023 рік 2024 рік

нецентралізованого

водопостачання

41796 39331 39849

в тому числі з:

шахтних колодязів 28313 28705 29935

у т.ч. громадських 9232 10371 10555

індивідуальних 17800 17367 18342

каптажів 767 1163 990

у т.ч. громадських 656 808 698

свердловин 4304 6183 6079

Нестандартні проби води з Відсоток досліджених проб (%)

2022 рік 2023 рік 2024 рік

нецентралізованого

водопостачання

24,6 23,9 24,2

в тому числі з:

шахтних колодязів 29,4 29,7 29,8

у т.ч. громадських 38,2 37,9 38,5

індивідуальних 22,7 26,3 26,2

каптажів 14,7 12,9 10,4

у т.ч. громадських 16,6 14,7 12,3

свердловин 8,2 10,2 9,8

Також Центрами контролю МОЗ зареєстровано випадки захворювання дітей

до 3-х років, пов’язані з погіршення якості питної води в окремих регіонах.

Протягом 2022-2024 років зареєстровано 12 випадків водно-нітратної метгемог-

лобінемії у дітей:

█ у 2024 році — 3 випадки: (2 — у Харків-

ській; 1 — у Житомирській областях).

█ у 2023 році — 5 випадків (1 — у Полтав-

ській, 1 — у Житомирській, 1 — у Кірово-

градській, 1 — у Волинській; 1 — у Київ-

ській областях).

█ у 2022 році — 4 випадки (3 — у Київ-

ській, 1 — у Харківській областях).

Результат: Центрами контролю МОЗ здійснюється на постійній основі моніто-

ринг якості та безпечності питної води, в окремих регіонах зареєстровано ви-

падки захворювань, пов’язані з вживанням неякісної питної води.

Причиною захворювань стало перевищення вмісту нітратів у воді з джерел не-

централізованого водопостачання, яку використовували батьки для приготу-

вання їжі. Вміст нітратів у воді перевищував гранично допустиму концентрацію

від 2,9 до 9,4 разів.

4 1

24 Вплив повномасштабної військової агресії Російської Федерації

на права громадян у сфері питної води та питного водопостачання

(f) виробничий контроль якості та безпечності питної води

в умовах дії правового режиму воєнного стану

У квітні 2022 року МОЗ затверджено державні санітарні норми і правила “По-

казники безпечності та окремі показники якості питної води в умовах воєнного

стану та надзвичайних ситуаціях іншого характеру”35 (далі по тексту — “Воєнні”

ДСанПіН).

“Воєнні” ДСанПіН застосовуються в умовах воєнного стану та під час надзви-

чайних ситуацій іншого характеру на окремій території протягом визначеного

періоду за рішенням відповідної регіональної або місцевої комісії з питань тех-

ногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

Згідно з “Воєнними” ДСанПіН, виробничий контроль безпечності та якості пит-

ної води систем централізованого питного водопостачання здійснюють підпри-

ємства питного водопостачання. Для забезпечення контролю безпечності та

якості питної води у випадку застосування “Воєнних” ДСанПіН підприємство

питного водопостачання розробляє тимчасову програму проведення виробни-

чого контролю безпечності та якості питної води.

За інформацією Укрводоканалекології, водоканали фактично не проводять

досліджень питної води на наявність відповідних забруднюючих хімічних ре-

човин, біологічних агентів у разі застосування зброї масового ураження або

підозри щодо її застосування та забруднення питної води.

Причини: відсутність необхідного організаційно-технічного забезпечення лабо-

раторій водоканалів, зокрема:

█ дозволу на роботу з небезпечними речовинами та патогенними мікроорганізмами;

█ спеціальних приміщень для досліджень, обладнаних засобами захисту

персоналу та навколишнього середовища від токсинів, патогенів та радіо-

активних матеріалів;

█ підготовленого та екіпірованого персоналу (радіологів, хіміків та мікробіологів)

для радіаційно-хімічної та біологічної розвідки в зоні застосування

зброї масового ураження;

█ аналітичного та допоміжного обладнання, реактивів та розхідних матеріалів.

1.3. Доступ до інформації щодо стану водних ресурсів

і якості питної води

Відповідно до статті 1 Конвенції про доступ до інформації, участь громадськос-

ті в прийнятті рішень і доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкіл-

ля (далі — Орхуська конвенція)36, яка була ратифікована Україною37 6 липня

1999 року, кожна з держав-учасниць конвенції з метою сприяння захисту пра-

ва кожної людини, нинішнього і прийдешніх поколінь жити в навколишньому

середовищі, сприятливому для її здоров’я та добробуту, гарантує громадянам

право на доступ до екологічної інформації.

Наказ Міністерства охорони здоров’я України “Про затвердження Державних санітарних норм і правил “Показ-

ники безпечності та окремі показники якості питної води в умовах воєнного стану та надзвичайних ситуаціях

іншого характеру” від 22.04.2022 № 683, URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0564-22#Text

Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень і доступ до правосуддя

з питань, що стосуються довкілля від 25.06.1998 р., м. Орхус (Данія): Міжнародний договір URL: https://zakon.

rada.gov.ua/laws/show/994_015#Text

Про ратифікацію Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень

та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля: Закон України від 6 липня 1999 року № 832-XIV

URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/832-14#Text

Вплив повномасштабної військової агресії Російської Федерації 25

на права громадян у сфері питної води та питного водопостачання

У цьому підпункті висвітлені питання, що стосуються права громадян на до-

ступ до інформації щодо стану водних ресурсів і якості питної води.

(a) інформування щодо стану водних ресурсів

Держводагентство оприлюднює дані моніторингу водних ресурсів на вебпор-

талі “Моніторинг та екологічна оцінка водних ресурсів України”38. Звітність на

зазначеному вебпорталі можна формувати за такими критеріями:

█ за адміністративно-територіальним принципом;

█ за водогосподарською організацією;

█ за ознакою транскордонного створу;

█ за районом річкового басейну або суббасейну.

Інформаційним ресурсом передбачено, що кожен може отримати безоплатно

інформацію в режимі реального часу, сформувавши самостійно запит.

Наявна можливість отримати інформацію про показники якості води на постах

спостереження (забруднення водних ресурсів за окремими показниками).

Моніторинг та екологічна оцінка водних ресурсів України, Державне агентство водних ресурсів України: URL:

http://monitoring.davr.gov.ua

Національна доповідь за 2023 рік

(b) інформування щодо якості питної води

Кожному споживачеві питної води державою гарантується право вільного до-

ступу до інформації про якість питної води.

Моніторингом Уповноваженого щодо практичної реалізації положень стат-

ті 9 Закону про воду, якою регулюються питання інформування споживачів

про якість питної води, встановлено, що суб’єктами інформування споживачів

про якість питної води та стан питного водопостачання є Мінрозвитку та ОМС.

Мінрозвитку щорічно, починаючи з 2003 року, готує й оприлюднює Національ-

ну доповідь про якість питної води та стан питного водопостачання в Україні.

Останньою є доповідь за 2023 рік, яка розміщена на офіційному вебсайті Мін-

розвитку39. Термін оприлюднення доповіді за 2024 рік не настав (підготовка лю-

тий-жовтень 2025 року, оприлюднення — листопад 2025 року).

ОМС не інформують населення про:

█ якість питної води та стан питного водопостачання;

█ невідповідність питної води вимогам державних санітарних норм і правил;

█ невідповідність якісним показникам питної води.

Ці функції виконують водоканали.

Фрагмент сформованого звіту Держводагентства для візуального сприйняття

26 Вплив повномасштабної військової агресії Російської Федерації

на права громадян у сфері питної води та питного водопостачання

За результатами моніторингових візитів до ОМС, проведених у жовтні

2024 року, встановлено: Бердичівською, Сторожинецькою, Одеською, Мо-

гилів-Подільською МР не забезпечується інформування споживачів про

якість питної води та стан питного водопостачання.

На офіційному вебсайті Бердичівської МР розміщена лише інформація від

18.03.2024 про дослідження води в 3 криницях загального користування40.

На офіційному вебсайті Одеської МР розміщена остання інформація про

якість морської та питної води за 2023 рік41.

На офіційних вебсайтах Сторожинецької МР та Могилів-Подільської МР

відсутня інформація про якість питної води.

Водоканали щомісячно або щоквартально публікують (розміщують) інформа-

цію, оголошення щодо якості питної води на своїх офіційних вебсайтах та сто-

рінках у соціальних мережах.

КП “Житомирводоканал” Житомирської МР, починаючи з 2016 року, щомі-

сяця публікує (розміщує) на своєму офіційному вебсайті протоколи вимі-

рювання показників якості питної води42.

КП “Чернівціводоканал” щомісяця публікує (розміщує) на своєму офіцій-

ному вебсайті інформацію про якість питної води централізованих систем

водопостачання43.

ТОВ “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал”

(м. Одеси) щомісяця публі-

кує (розміщує) на своєму офіційному вебсайті інформацію про показники

якості питної води у водопровідній мережі44.

Згідно з онлайн-опитуванням Уповноваженого, 34 % споживачів отримують ін-

формацію про якість питної води з соціальних мереж. Результати онлайн-опи-

тування Уповноваженого відображено в інфографіці, наведеній нижче.

Джерела отримання громадянами інформації про якість водопровідної води

Бердичівська міська рада Житомирської області, URL: http://surl.li/cvjdsm

Одеська міська рада, URL: https://omr.gov.ua/ua/citizens/monitoring-sea-water/

КП “Житомирводоканал”, URL: https://vodokanal.zt.ua/spozivacam/akist-vodi

КП “Чернівціводоканал”, URL: https://vodokanal.cv.ua/yakist_vodi

Інфокс водоканал (Одеса), URL: https://infoxvod.com.ua/uk/iakist-pitnoyi-vodi/

28%

34%

12%

22%

Вплив повномасштабної військової агресії Російської Федерації 27

на права громадян у сфері питної води та питного водопостачання

Результати:

█ населення не поінформоване про якість питної води та стан питного во-

допостачання ОМС;

█ не всі споживачі мають доступ до інформації про якість питної води та

стан питного водопостачання.

Причини:

█ Урядом України не затверджений порядок інформування органами дер-

жавної влади, ОМС та водоканалами споживачів про якість питної води та

стан питного водопостачання;

█ не всі споживачі користуються інтернетом та мають можливість ознайо-

митися з інформацією про якість питної води, що опублікована (розміщена)

на офіційних вебсайтах та сторінках у соціальних мережах водоканалів.

2. Наслідки впливу повномасштабної

військової агресії Російської Федерації

на водопостачання та водовідведення

Понад три роки РФ цілеспрямовано обстрілює об’єкти критичної інфраструк-

тури. Ворог систематично руйнує об’єкти та мережі водопостачання та водо-

відведення, що призводить до позбавлення громадян доступу до життєво

важливого ресурсу — питної води. Підрив Каховської ГЕС призвів до масштаб-

ної екологічної катастрофи та дефіциту питної води в постраждалих регіонах.

На оперативність відновлення систем водопостачання та водовідведення, по-

між іншого, впливає безпекова ситуація.

(a) рівень пошкоджень і руйнувань мереж

та об’єктів водопостачання та водовідведення

За даними Мінрозвитку від 20.09.2024 про стан систем водопостачання та водо-

відведення:

1. Пошкоджено та зруйновано:

█ 1108,5 км мереж централізованого водопостачання та водовідведення

(з яких підлягає відновленню 779,5 км), орієнтовна вартість відновлення

яких становить 3,1 млрд грн;

█ 589 об’єктів централізованого питного водопостачання та водовідведення

(з яких підлягає відновленню 540 об’єктів), орієнтовна вартість відновлення

яких становить 9,6 млрд грн.

2. Відновлено:

█ 228 об’єктів централізованого питного водопостачання та водовідведення

на орієнтовну суму 318,3 млн грн;

█ 278,2 км мереж централізованого водопостачання та водовідведення на

орієнтовну суму 174 тис. гривень.

Обізнаність громадян щодо органу державної влади, який здійснює контроль

за якістю питної води

42% 58%

28 Вплив повномасштабної військової агресії Російської Федерації

на права громадян у сфері питної води та питного водопостачання

202

44 80

Унаслідок військової агресії РФ найбільше пошкоджень/руйнувань зазнала

інфраструктура водопостачання та водовідведення на сході та півдні України.

Узагальнена інформація наведена у інфографіці та Додатку 4.

Зруйновано/пошкоджено станом на 2023 рік об’єктів водопровідно-каналіза-

ційного господарства внаслідок військової агресії РФ

█ Донецька область — 91;

█ Запорізька область — 80;

█ Миколаївська область — 44;

█ Харківська область — 202 45;

█ Херсонська область — 45.

(b) наслідки підриву греблі Каховської ГЕС на питну воду

та питне водопостачання

Військові РФ 06 червня 2023 року здійснили підрив греблі Каховської ГЕС, унас-

лідок чого відбулося стрімке зниження рівня води у водосховищі та катастро-

фічне підвищення рівня води нижче Каховської ГЕС.

ДСНС поінформувало, що, за оперативною оцінкою гідрологічного поста “Ні-

кополь” (Дніпропетровська область), загальний (з 20:00 5 червня 2023 року до

20:00 11 червня 2023 року) спад рівня води у Каховському водосховищі стано-

вив 7,73 м, а об’єм води зменшився на 14,4 км3 (на 72,5 % від його загального

об’єму до підриву).

Руйнування греблі призвело до масштабного підтоплення, яке торкнулося

80 населених пунктів у чотирьох областях: Херсонській, Миколаївській, Дні-

пропетровській і Запорізькій. Приблизно 100 тисяч жителів цих регіонів по-

страждало від повені. Близько мільйона людей втратили доступ до питної

води, а 140 тис. були позбавлені електроенергії.46

Без доступу до централізованого питного водопостачання залишились у Дні-

пропетровській області споживачі міст: Кривий Ріг, Нікополь, Покров, Марга-

нець. А також мешканці Нікопольської, Марганецької, Покровської, Червоно-

григорівської громад.

У Миколаївській області було підтоплено 7 артезіанських свердловин у населе-

них пунктах Снігурівської ТГ (м. Снігурівка — 5 од.; с. Павлівка — 1 од.; с. Юріїв-

ка — 1 од.).

Унаслідок зниження рівня води після підриву греблі Каховської ГЕС прибереж-

ні населені пункти Бериславського району Херсонської області зазнали обмі-

ління. Інфраструктурні збитки системи водопостачання та водовідведення Хер-

сонської області наведені в Додатку 4.

Національна доповідь за 2023 рік

Звіт ООН Україна “Оцінка потреб після катастрофи на греблі Каховської ГЕС” (PDNA): URL: https://surl.li/upbkug

Вплив повномасштабної військової агресії Російської Федерації 29

на права громадян у сфері питної води та питного водопостачання

і зменшення негативного впливу підриву греблі Каховської ГЕС

на здоров’я населення

Урядом України для відновлення водопостачання у постраждалих регіонах:

1. Затверджено Експериментальний проєкт47 з будівництва, реконструкції

та капітального ремонту артезіанських свердловин та об’єктів питного цен-

тралізованого водопостачання у Дніпропетровській, Херсонській, Запорізь-

кій, Миколаївській і Харківській областях, за результатами реалізації якого

введено в експлуатацію 26 артезіанських свердловин з 73 необхідних (або

36 % від потреби). Також проведено роботи з прокладання водопровідної

мережі від свердловин до населених пунктів загальною довжиною 4150 м,

та виконано монтажні роботи із прокладання водопровідних мереж довжи-

ною 410 м.

2. Забезпечено водою м. Миколаїв через систему каналів Інгулецької зро-

шувальної системи (метод “Антиріка”). Метод “Антиріка” здійснювався на

Інгулецькій насосній станції з 21.06.2023 до 17.08.2023. За час роботи в режи-

мі “Антиріка” було перекачано 48,658 млн м3, витрачено 10,656 млн кВт/год

на 72,751 млн гривень.

3. Затверджено 17.09.2024 Державну цільову програму комплексного во-

дозабезпечення територій, які зазнали впливу воєнних дій на період до

2030 року48. Програма діє на території 9 областей: Дніпропетровської, Кіро-

воградської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Одеської,

Харківської та Херсонської. З обсягом фінансування у 54,187 млрд гривень.

4. Здійснено будівництво трьох ланок магістральних водогонів протяж-

ністю майже 150 км: Карачунівське водосховище — Кривий Ріг — Південне

водосховище, Марганець — Нікополь, Хортиця (ДВС2) — Томаківка, що за-

безпечить водою щонайменше мільйон людей із Дніпропетровської, Запо-

різької, Миколаївської та Херсонської областей.49 Інформація про стан бу-

дівництва наведена у Додатку 5.

Органами виконавчої влади з метою профілактики виникнення та можливого

розповсюдження інфекційних захворювань:

1. Забезпечено щоденне інформування про стан санітарно-епідемічної си-

туації в постраждалих регіонах між Центром громадського здоров’я МОЗ і

Центрами контролю МОЗ.

2. Запроваджено щоденний обмін інформацією між Центрами контролю

МОЗ, закладами охорони здоров’я, центрами екстреної медичної допомоги

та медицини катастроф, територіальними органами ДСНС на постраждалих

територіях.

Постанова Кабінету Міністрів України “Деякі питання реалізації експериментального проекту з водозабез-

печення у Дніпропетровській, Херсонській, Запорізькій, Миколаївській та Харківській областях” від 25 липня

2023 р. № 771, URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/771-2023-%D0%BF#Text

Розпорядження Кабінету Міністрів України “Про затвердження Державної цільової програми комплексного

водозабезпечення територій, які зазнали впливу воєнних дій, на період до 2030 року” від 17 вересня 2024 р.

№ 884-р, URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/884-2024-%D1%80#n77

Постанова Кабінету Міністрів України “Про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії для

реалізації експериментального проекту з будівництва магістральних водогонів у зв’язку з необхідністю ліквіда-

ції негативних наслідків, пов’язаних із знищенням Каховської гідроелектростанції” від 06 червня 2023 р. № 566

URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/566-2023-%D0%BF#Text

30 Вплив повномасштабної військової агресії Російської Федерації

на права громадян у сфері питної води та питного водопостачання

3. Видано підприємствам водопостачання та об’єктам критичної інфра-

структури понад 240 тис. таблеток для знезараження питної води, а також

інформаційні матеріали щодо особливостей їх використання.

4. Забезпечено роботу щодо знезараження питної води об’єктів критичної

інфраструктури, у яких змінились умови водокористування.

5. Розроблено рекомендації місцевим органам виконавчої влади та ОМС

щодо об’єму першочергових пріоритетних протиепідемічних заходів, спря-

мованих на запобігання поширення інфекційних хвороб та отруєнь, пов’я-

заних із надзвичайною ситуацією.

6. Проведено Центрами контролю МОЗ бесіди серед населення щодо про-

філактики кишкових інфекцій, правил вживання якісної питної води, розда-

но пам’ятки населенню щодо профілактики гострих кишкових інфекцій.

Вплив суб’єктів господарювання на водні ресурси

У розділі досліджено питання впливу суб’єктів господарювання на водні ре-

сурси: зазначено галузі, які є найбільшими забруднювачами вод; наведено дані

моніторингів Уповноваженого щодо порушення водоохоронного законодав-

ства суб’єктами господарювання, що здійснюють водовідведення; наголоше-

но на важливості реконструкції та технічної модернізації очисних споруд; ви-

світлено проблемні питання щодо відшкодуванні шкоди, завданої в результаті

порушення права на безпечні водні ресурси. У розділі приділяється увага Ке-

рівним принципам ООН із бізнесу і прав людини, розкриваються положення,

дотримання яких є необхідним у процесі надання послуг із постачання питної

води та водовідведення.

1. Забруднення водних об’єктів суб’єктами

господарювання, що здійснюють водовідведення

За даними Державної служби статистики України, спостерігається позитив-

на динаміка до зменшення обсягів скидів забруднених (забруднених без очи-

стки та недостатньо очищених) стічних вод у водні об’єкти з 518,35 млн м3

у 2020 році до 375,65 млн м3 у 2023 році.

Інформація щодо забруднення вод за галузями відображено в інфографіці, на-

веденій нижче.

Частка обсягів скидів забруднених (забруднених без очистки та недостатньо

очищених) стічних вод у водні об’єкти у 2021-2023 роках за галузями (млн м3)

Вплив суб’єктів господарювання

на водні ресурси

Розділ II

№ Галузь

Рік

2021 2022 2023

1 Промисловiсть 119.706 86.987 63.784

2 Сiльське господарство 33.744 14.242 19.375

3 Лiсове господарство інформація відсутня

4 Транспорт 1.443 0.466 1.092

5 Зв'язок інформація відсутня 0.004

6 Будiвництво 2.484 0.568 0.006

7 Торгiвля i громадське харчування 0.088 0.074 0.070

8 Матеріально-технічне забезпечення 0.147 0.135 0.149

9 Житлове та побутове господарство 382.456 270.301 289.525

10 Охорона здоров’я, фізичне виховання 0.474 0.337 0.440

11 Народна освiта 0.254 0.271 0.308

12 Інші галузі 0.711 0.646 0.896

13 Всього 541.507 374.027 375.647

Вплив суб’єктів господарювання на водні ресурси

Найбільший обсяг скидів забруднених стічних вод здійснюється в галузі жит-

лового та побутового господарства.

Вищезазначена інформація підтверджується і за результатами розгляду звер-

нень до Уповноваженого у 2023-2024 роках, за якими встановлено системні

порушення водоохоронного законодавства підприємствами водовідведення:

скидання неочищених (недостатньо очищених стічних вод), порушення зон са-

нітарної охорони водозаборів тощо. За порушення суб’єктами господарювання

природоохоронного законодавства посадових осіб притягнуто до адміністра-

тивної відповідальності. Завдані довкіллю збитки відшкодовано.

До Уповноваженого звернувся народний депутат України щодо порушен-

ня прав жителів Уманського району Черкаської області внаслідок скидан-

ня КП “Уманьводоканал” Уманської МР стічних вод без додержання вста-

новлених вимог.

За зверненням відкрито провадження Уповноваженого та надано реко-

мендації Держекоінспекції щодо проведення заходу державного нагляду

(контролю) за дотриманням КП “Уманьводоканал” вимог законодавства

про охорону та раціональне використання вод. Держекоінспекцією Цен-

трального округу проведено перевірку, за результатами якої:

█ встановлено порушення умов дозволу на

спеціальне водокористування, зокрема пе-

ревищення нормативів ГДС забруднюючих

речовин у водний об’єкт і утримання в нена-

лежному стані очисних споруд;

█ надано припис про усунення виявлених

порушень природоохоронного законодав-

ства;

█ притягнуто посадову особу КП “Уманьво-

доканал” до адміністративної відповідально-

сті за частиною першою статті 59 КУпАП;

█ розраховано збитки, які заподіяні держа-

ві внаслідок скиду недостатньо очищених

стічних вод, на суму 68 872,52 гривень, які

було добровільно відшкодовано КП “Уманьводоканал”.

Враховуючи актуальність питання за-

бруднення водних ресурсів у контексті

гарантування права людини на безпечне

довкілля, у жовтні 2024 року здійснено

моніторинг Уповноваженого діяльності

8 суб’єктів господарювання у сфері водо-

відведення комунальної (6) та приватної

(2) форми власності.

На запит Уповноваженого в рамках моні-

торингу Держекоінспекцією Поліського

округу 09 та 30 жовтня 2024 року здійс-

нено відбір проб вод з метою перевірки

дотримання вимог природоохоронного

законодавства. КП “Житомирводоканал”,

ТОВ “Комплекс екологічних споруд”,

МКП “Бердичівводоканал”, МКП “Берди-

чівкомунсервіс”.

Скиди неочищеної води

з очисних споруд

КП “Уманьводоканал”

Очисні споруди КП “Чернівціводоканал”

Відбір проб води Держекоінспекцією

у річці в м. Житомирі.

Вплив суб’єктів господарювання на водні ресурси

Результати лабораторних досліджень:

█ КП “Житомирводоканал”, м. Житомир — виявлено перевищення норма-

тивів ГДС (згідно з дозволом на спеціальне водокористування) на випусках

вод № 2, 3 за наступними показниками:

- випуск № 2: хлориди в 1,2 раза; БСК5 — в 1,4 раза; нітрити — в 2,8 раза;

- випуск № 3: аміак — в 1,8 раза; хлориди — в 1,3 раза; залізо — в 1,7 раза;

фосфати — в 1,5 раза;

█ ТОВ “Комплекс екологічних споруд”, м. Берди-

чів — виявлено перевищення нормативів ГДС (згідно

з дозволом на спеціальне водокористування) на ви-

пуску № 1: аміак (по азоту) — в 17,5 раза; фосфати —

в 6,1 раза; залізо — в 1,4 раза; ХСК — в 2,3 раза, БСК5 —

в 3,1 раза;

█ МКП “Бердичівкомунсервіс”, м. Бердичів — на ви-

пуску зі зливової мережі на вул. Урожайна виявлено

концентрації забруднюючих речових, які характер-

ні неочищеним стічним водам: аміак (по азоту) —

11,7 мг/дм3 ; фосфати — 8,5 мг/дм3; залізо — 1,4 мг/дм3,

ХСК — 158 мгО/дм3, БСК5 — 40 мг/дм3, завислі речови-

ни — 38 мг/дм3;

█ МКП “Бердичівводоканал”, м. Бердичів — переви-

щень не виявлено.

За результатами лабораторних досліджень Держекоінспекцією Поліського ок-

ругу направлено до Держекоінспекції матеріали з метою отримання від Мін-

довкілля рішення на проведення позапланових заходів державного нагляду

(контролю) стосовно ТОВ “Комплекс екологічних споруд”, м. Бердичів (рішен-

ня очікується).

2. Стан систем водовідведення

Значна частина споруд систем централізованого водовідведення в Україні від-

працювали нормативний строк і потребує оновлення:

█ 30 % — закінчився строк експлуатації;

█ 40 % — є зношеними, потребують повної заміни та мають високий показ-

ник аварійності;

█ 49 % насосних станцій та 55 % очисних споруд потребують реконструк-

ції, удосконалення технологічного процесу або невідкладної заміни обладнання50.

Вирішення цих проблем можливе після затвердження Урядом України і реалі-

зації Державної цільової екологічної програми технічної модернізації підпри-

ємств водовідведення та очищення стічних вод, що перебувають у державній

або комунальній власності (далі — Програма), яка не розроблена на виконан-

ня положень підпункту 1 пункту 3 розділу X “Прикінцеві положення” Закону

про водовідведення та очищення стічних вод (далі — Закон про водовідведен-

ня)51 у тримісячний строк з дня набрання чинності (07.08.2023) цього Закону.

Наразі Урядом України затверджена лише Концепція такої Програми52.

Скиди неочищеної води

в м. Бердичеві

Національна доповідь за 2023 рік

Закон України “Про водовідведення та очищення стічних вод” від 12.01.2023 № 2887-IX, URL: https://zakon.rada.

gov.ua/laws/show/2887-IX#Text

Розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Концепції Державної цільової екологічної програ-

ми технічної модернізації підприємств водовідведення та очищення стічних вод, що перебувають у державній

або комунальній власності, на період до 2034 року” від 07 лютого 2025 р. № 91-р, URL: https://zakon.rada.gov.ua/

laws/show/91-2025-%D1%80#Text

Вплив суб’єктів господарювання на водні ресурси

Застарілість і зношеність очисних споруд систем водовідведення є важливим

фактором, що впливає на стан вод.

Під час моніторингу, ініційованого Уповноваженим, було проаналізовано ві-

домості територіальних органів Держекоінспекції щодо стану очисних споруд

у ТГ. Держекоінспекцією у Чернігівській області, зокрема, поінформовано, що

внаслідок непроведення реконструкції та модернізації очисних споруд відбу-

вається скидання забруднених стічних вод у водні об’єкти.

Держекоінспекцією у Чернігівській області поінформовано Уповноваже-

ного щодо проблемних питань функціонування очисних споруд в окре-

мих ТГ регіону:

█ зношеність очисних споруд і нездійснення їхньої модернізації;

█ відсутність фінансування (недофінансування) заходів із реконструк-

ції та модернізації систем очищення стічних вод;

█ невпровадження сучасних екологічних підходів до очищення та від-

ведення стічних вод на поля фільтрації в окремих ТГ;

█ у більшості ТГ невирішеним залишається питання вивозу рідких від-

ходів із вигребів і накопичувачів стічних вод.

Зокрема, у дев’яти населених пунктах Чернігівської області відведення

комунально-побутових стічних вод проводиться на поля фільтрації, що

є одним із найбільш застарілих методів очистки стічних вод. Із них у ше-

сти населених пунктах (м. Городня, смт Сосниця, м. Посівка, смт Срібне,

смт Гончарівське та м. Десна) проживає значна чисельність населення та

функціонують виробничі підприємства.

Узагальнені відомості щодо стану очисних споруд систем водовідведення

в окремих ТГ Чернігівської області відображено в інфографіці, наведеній

нижче.

Стан очисних споруд систем водовідведення в окремих ТГ Чернігівської об-

ласті (за відомостями Держекоінспекції у Чернігівській області)

№ Територіальна

громада

Суб’єкт

господарювання,

що здійснює

водовідведення

Стан очисних

споруд

Наслідки для довкілля

1. Ічнянська

міська рада

КП Водо-

каналізаційне

господарство

“Ічень”

Роботи, розпочаті

у 2011 році,

не завершені

Скид зворотних вод із перевищенням

нормативів; забруднюється

водний об’єкт, який знаходиться на

території Ічнянського національного

природного парку

2. Куликівська

селищна рада

КП “Куликівське

ВУЖКГ”

Роботи, розпочаті

у 2015 році,

не завершені

Очисні споруди здійснюють

тільки механічну очистку; скид

зворотних вод здійснюється

в біоставок із наступним скидом

до каналу меліоративної системи

“Краслянська”, водоприймачем якої

є р. Вздвижа; недостатньо очищені

стічні води скидаються у природний

водний об’єкт, що створює умови

для виникнення надзвичайної

ситуації

3. Варвинська

селищна рада

КП “Господар” Роботи закінчені

у 2021 році

Комплекс очисних споруд після

проведеної реконструкції фактично

не здійснює очистку стічних вод;

у скидах в р. Удай фіксується

перевищення доведених нормативів

по вмісту забруднюючих речовин

Вплив суб’єктів господарювання на водні ресурси

3. Відповідальне ведення бізнесу у сфері питної води

та водовідведення

Керівними принципами Організації Об’єднаних Націй з питань бізнесу та прав

людини (далі — Керівні принципи)53 визначено основні напрями захисту у сфе-

рі прав людини. Вони вимагають відповідних зобов’язань від бізнесу як від ро-

ботодавця, надавача послуг населенню, а також як суб’єкта, який може заподія-

ти шкоду довкіллю. Недобросовісне ведення бізнесу призводить до порушення

прав людини.

Положення Керівних принципів імплементовані Україною в нормативно-пра-

вові акти, які передбачають здійснення заходів щодо впровадження стандартів

відповідального ведення бізнесу.

У підрозділі розкрито положення Керівних принципів у сфері захисту прав лю-

дини в процесі надання послуг із постачання питної води та водовідведення.

4. Киселівська

сільська рада

КП “Сновське” Роботи

проводяться

з 2012 року,

але на даний

час комплекс

у експлуатацію

не прийнятий,

роботи

в повному обсязі

не проведено

Очисні споруди біологічну очистку

не проводять, використовуються, як

накопичувані неочищених стічних

вод, після чого скидаються до р. Снов

5. Бахмацька

міська рада

КП “Бахмач-

водсервіс”

Очисні споруди

знаходяться

в незадовільному

технічному стані,

потребують

проведення робіт

із реконструкції

чи будівництва

нових очисних

споруд

Постійно фіксується перевищення

доведених нормативів по вмісту

азоту амонійного, БСК5 та фосфатів у

скидах у р. Борзенку

6. Прилуцька

міська рада

КП “Прилуки

тепловодо

постачання”

Очисні споруди

в задовільному

стані

Зафіксовано перевищення

доведених нормативів по вмісту

нітратів та фосфатів

7. Сновська

міська рада

ПАТ

“Комунальник”

Очисні споруди

значно

недовантажені

(потужність

700 м3/добу,

фактично

надходить до

110 м3/добу), що є

однією з причин

їх неефективної

роботи і, як

наслідок,

неякісної

очистки стічних

вод

Перевищення доведених нормативів

забруднюючих речовин по вмісту

фосфатів, ХСК, ВСК5, хлоридів і азоту

амонійного

Керівні принципи Організації Об’єднаних Націй з питань бізнесу та прав людини: схвалені Радою ООН з прав

людини резолюцією 17/4 від 16 червня 2011 року. Керівні принципи — це документ, у якому вперше на міжна-

родному рівні узагальнено та розтлумачено чинні стандарти щодо бізнесу та прав людини; є “дорожньою кар-

тою” для держави, бізнесу та громадянського суспільства.

Вплив суб’єктів господарювання на водні ресурси

(a) принцип оцінки екологічних наслідків впливу

діяльності суб’єктів господарювання

Національною стратегією у сфері прав людини у § 16 “Забезпечення дотриман-

ня прав людини в процесі ведення господарської діяльності” ставиться завдан-

ня щодо вирішення проблеми порушення прав людини з боку суб’єктів госпо-

дарювання (зокрема, у сфері захисту навколишнього природного середовища

тощо)54.

Моніторингом встановлено, що План дій розрахований на 2021-2023 роки,

і ним не було визначено заходи, спрямовані на виконання § 16 Національної

стратегії55.

Основними напрямами розвитку соціально відповідального бізнесу у сфері

охорони навколишнього природного середовища, що реалізуються суб’єкта-

ми господарської діяльності на добровільних засадах, відповідно до Концепції

з бізнесу, є запобігання негативному впливу на довкілля56.

План виконання Концепції з бізнесу за напрямком із питань охорони навко-

лишнього природного середовища складається з 7 пунктів. У трьох передба-

чається проведення популяризації та підвищення обізнаності суб’єктів госпо-

дарювання в питаннях збереження навколишнього природного середовища57.

Мінекономіки у Звіті щодо стану виконання цього плану зазначає формальну

відповідь, що по цих трьох пунктах “заходи інформаційного характеру прово-

дяться на постійній основі”.

До прикладу: найменування заходу — “Популяризація участі суб’єктів госпо-

дарської діяльності в організації та підтримці системи охорони навколишнього

природного середовища, формування екологічної свідомості та виховання по-

ваги до природи”; індикатори виконання заходу: “проведено заходи інформа-

ційного характеру”; стан виконання: “заходи інформаційного характеру прово-

дяться на постійній основі”.

(b) принцип захисту прав людини від грубих порушень у зонах конфлікту

Керівними принципами передбачено обов’язок держави надавати допомогу

бізнесу з метою забезпечення поваги до прав людини та їх дотримання в зонах

конфліктів.

Для спрощення дозвільних процедур і скорочення термінів реалізації проєк-

тів будівництва (реконструкції, відновлення), зокрема із будівництва артезі-

анських свердловин, інших експлуатаційних свердловин різних типів, Урядом

України у 2023 році схвалено Експериментальний проєкт водозабезпечення

у Дніпропетровській, Херсонській, Запорізькій і Миколаївській областях.

Указ Президента України “Про Національну стратегію у сфері прав людини” від 24 березня 2021 року

№ 119/221. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/119/2021#Text

План дій — План дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на 2021-2023 роки, затверджений

розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 року № 756-р, URL: https://zakon.rada.gov.ua/

laws/show/756-2021-%D1%80#Text

Концепція з бізнесу — Концепція з реалізації державної політики у сфері сприяння розвитку соціально відпо-

відального бізнесу в Україні на період до 2030 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від

24 січня 2020 року № 66-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/66-2020-%D1%80#Text

План виконання Концепції з бізнесу — План заходів з виконання Концепції з реалізації державної політики

у сфері сприяння розвитку соціально відповідального бізнесу в Україні на період до 2030 року, затвердже-

ний розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 липня 2020 року № 853-р, URL: https://zakon.rada.gov.ua/

laws/show/853-2020-%D1%80#Text

Вплив суб’єктів господарювання на водні ресурси

Разом з тим залишилося не вирішеним питання щодо спрощення процедури та

скорочення термінів отримання дозволу на спеціальне водокористування, яке

видається відповідно до Порядку видачі дозволів на спеціальне водокористу-

вання територіальними органами Держводагентства протягом тридцяти ка-

лендарних днів із дня надходження заяви та документів, необхідних для його

видачі58.

Державою не розроблений алгоритм дій в умовах воєнного стану для бізнесу,

який би надав можливість суб’єктам господарювання оперативно отримувати

необхідні дозволи для проведення заходів із забезпечення громадян питною

водою в разі пошкодження систем централізованого водопостачання.

У ході моніторингу Уповноваженим встановлено, що у м. Миколаєві через пе-

ребитий 12 квітня 2022 року російськими загарбниками водогін зникла питна

вода. Одним із варіантів альтернативних технічних рішень щодо забезпечення

населення питним водопостачанням є буріння артезіанських свердловин у на-

селених пунктах, які перебувають у зоні впливу надзвичайної ситуації.

Миколаївською МР прийняті оперативні рішення із забезпечення населення

питною водою шляхом буріння артезіанських свердловин без отримання доз-

вільних документів у порядках, передбачених законодавством, оскільки про-

цедура отримання дозвільних документів є довготривалою. Такі рішення в умо-

вах воєнного стану можуть призводити до порушення норм Водного кодексу

України59 та Кодексу України про надра60.

Збереження суб’єктами господарювання якості питної води при здійсненні гос-

подарської діяльності слугує важливим аспектом відповідального ведення біз-

несу. Дотримання зазначеного принципу відповідає Керівним принципам щодо

створення ефективного механізму запобігання порушень прав людини з боку

бізнесу та мінімізує ризики таких порушень. Державний нагляд (контроль)

за раціональним використання вод та відтворення водних ресурсів здійснює

Держекоінспекція

(див. (b) підпункту 2.1 пункту 2 розділу 3).

Керівними принципами встановлений обов’язок держави у забезпеченні на-

лежного контролю за додержанням прав людини при укладанні контрактів

із підприємствами.

Через знищення Каховської ГЕС Постановою № 56661 передбачено виділення

коштів на відновлення водопостачання. Рішення Уряду України про виділен-

ня коштів на заходи із запобігання та реагування на катастрофу техногенного

характеру прийнято в стислі строки. У звіті Рахункової палати зазначено, що

“при використанні коштів допускались порушення законодавства, в тому чис-

лі через недоліки системи внутрішнього контролю розпорядників бюджетних

Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку видачі дозволів на спеціальне водокорис-

тування та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 р. № 459” від 13.03.2002

№ 321, пункт 4. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2002-%D0%BF#Text

Водний кодекс України, пункт 6 частини 3 статті 110. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-

%D0%B2%D1%80#Text

Кодекс України про надра, абзац 2 частини 2 статті 65. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-

%D0%B2%D1%80#Text

реалізації експериментального проекту з будівництва магістральних водогонів у зв’язку з необхідністю лікві-

дації негативних наслідків, пов’язаних із знищенням Каховської гідроелектростанції” від 06 червня 2023 року

№ 566. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/566-2023-%D0%BF#Text

Вплив суб’єктів господарювання на водні ресурси

коштів; укладання договорів без конкурентного відбору призвело до значних

завищень вартості робіт і матеріалів, що негативно вплинуло на економність

використання бюджетних коштів; одержувачем бюджетних коштів, виділених

для реалізації експериментального проєкту з будівництва магістральних водо-

гонів, визначено організацію, яка протягом останніх трьох років не здійснюва-

ла заходів із будівництва водогонів”62.

(d) принцип правового захисту прав людини за допомогою судових,

адміністративних та інших засобів від порушень з боку бізнесу

Під час проведення Уповноваженим моніторингу щодо відповідальності

за порушення правил охорони водних ресурсів, вимог щодо охорони терито-

ріальних і внутрішніх морських вод від забруднення і засмічення та правил

водокористування отримано інформацію від Держекоінспекції за період 2021-

2024 роки.

Аналіз отриманих статистичних даних:

█ за статтею 59 “Порушення правил охорони водних ресурсів” КУпАП було

складено 3200 протоколів про адміністративні правопорушення, із них 1540

щодо юридичних осіб;

█ за статтею 59-1 “Порушення вимог щодо охорони територіальних і вну-

трішніх морських вод від забруднення і засмічення” КУпАП було складено

68 протоколів про адміністративні правопорушення, із них 28 щодо юри-

дичних осіб;

█ за статтею 60 “Порушення правил водокористування” КУпАП було скла-

дено 2247 протоколів про адміністративні правопорушення, із них 2014

щодо юридичних осіб.

Отримана інформація свідчить, що найбільша кількість порушень екологічного

законодавства стосується правил охорони водних ресурсів та водокористуван-

ня. Значна кількість правопорушень вчиняються саме юридичними особами.

4. Відшкодування шкоди, завданої в результаті

порушення права на чисту воду як частини

права людини на екологічну безпеку

Обчислення шкоди, завданої життю і здоров’ю людини в результаті порушен-

ня вимог екологічного законодавства, а також шкода, завдана життю, здоров’ю,

здійснюється в цивільно-правовому порядку.

Основним об’єктом завдання шкоди виступає благо — здоров’я людини, яке

визнано найвищою соціальною цінністю відповідно до статті 3 Конституції

України.

Стаття 50 Конституції України визначає право кожного на безпечне для жит-

тя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права

шкоди.

Відповідно до положень Цивільного кодексу України, особа має право на від-

шкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Рішення Рахункової палати “Про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності на тему “Руйнування Ка-

ховської гідроелектростанції: масштаби і наслідки катастрофи”” від 27 серпня 2024 року № 39-2: URL: https://

rp.gov.ua/FinControl/FinResolutions/?id=1801

Вплив суб’єктів господарювання на водні ресурси

У разі якщо шкода нанесена у формі каліцтва — відшкодуванню підлягає заро-

біток (дохід), втрачений особою внаслідок втрати чи зменшення професійної

або загальної працездатності, а також відшкодування додаткових витрат, ви-

кликаних необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікуван-

ня, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Таким чином Цивільний кодекс України передбачає два види відшкодування,

грошовий еквівалент, якщо йдеться про моральну шкоду, або майнові витрати,

які понесла особа внаслідок завданої шкоди.

Однак важливим є питанням доведення причинно-наслідкового зв’язку між

завданою шкодою довкіллю та завданою шкодою здоров’ю людини.

Європейський суд з прав людини (далі за текстом — ЄСПЛ) з цього питання не-

одноразово зазначав, що стосовно погіршення стану здоров’я важко відрізнити

вплив екологічних ризиків від впливу інших відповідних факторів, таких як вік,

професія або спосіб життя. Щодо загального стану довкілля, то немає сумні-

вів у тому, що сильне забруднення води та ґрунту може негативно вплинути на

здоров’я громадян загалом та погіршити якість життя людини. Проте його фак-

тичний вплив у кожному окремому випадку неможливо визначити у кількісно-

му вираженні.

“Якість життя”, власне, є суб’єктивною характеристикою, яка не піддається точ-

ному визначенню63.

У кожному конкретному випадку національні суди повинні детально встанов-

лювати фактичні обставини справи для визначення того, чи несе держава від-

повідальність за статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основополож-

них свобод64; також встановити, чи була ситуація результатом раптового та

несподіваного повороту подій або, навпаки, існувала давно і була добре відома

державним органам влади; чи була держава або чи мала вона бути обізнаною,

що небезпека або шкідливий вплив зачіпали приватне життя заявника, і до якої

міри заявник сприяв створенню цієї ситуації для себе і був у змозі виправити її

без надмірних витрат.

Також суд повинен оцінити, чи провели органи влади достатні попередні до-

слідження для оцінки ризику запланованої потенційно небезпечної діяльності,

чи розробили вони адекватну політику щодо підприємств-забруднювачів на

підставі доступної інформації, чи було цю політику вчасно реалізовано65.

ЄСПЛ також вказував, що забруднення навколишнього середовища може не-

гативно вплинути на добробут людей, їхнє приватне життя, однак не завдати

серйозної шкоди їхньому здоров’ю.

У постанові Верховного Суду66 зазначено “... позивачі повинні довести в судо-

вому засіданні не тільки сам факт забруднення довкілля саме відповідачем,

а й те, що воно відбувається поза відповідними нормами, встановленими дер-

жавою, не притаманне наявному забрудненню в сучасних містах та селищах,

Рішення Європейського суду з прав людини, справа “Дземюк проти України”, URL: https://zakon.rada.gov.ua/

laws/show/974_a51#Text

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/

show/995_004#Text

Рішення Європейського суду з прав людини, справа “Дубецька та інші проти України”, URL: https://zakon.rada.

gov.ua/laws/show/974_689#Text

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

від 10 квітня 2024 року у справі № 638/6852/18, URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/118421113

Вплив суб’єктів господарювання на водні ресурси

негативно впливає на користування зручностями населених пунктів, приватне

та сімейне життя позивачів, однак позбавили позивачів процесуальної можли-

вості довести переконливість своїх доводів”.

Отже, судам під час прийняття рішення про відшкодування моральної шкоди

в кожному окремому випадку необхідно досліджувати багато факторів і обста-

вин для визначення розміру відшкодування та причинно-наслідкового зв’язку

між шкодою, завданою здоров’ю людини, та забрудненим довкіллям.

Наступна проблема в реалізації права громадян на отримання відшкодування

шкоди здоров’ю полягає в тому, що закріплене Конституцією України право

на отримання відшкодування шкоди, людина може захистити тільки в судово-

му порядку, що у свою чергу зменшує обсяг цього права.

Стан формування та реалізації державної політики 41

щодо забезпечення права на питну воду та санітарію

Уповноваженим здійснено моніторинг стану формування та реалізації держав-

ної політики щодо забезпечення права на воду та санітарні умови. Проаналі-

зовано законодавчу базу в секторі питного водопостачання та водовідведення,

а також у сфері здійснення державного контролю за дотриманням вимог сані-

тарного та екологічного законодавства. Розкрито питання здійснення держав-

ного контролю у сферах питної води, питного водопостачання, водовідведен-

ня. Досліджено стан виконання державних, регіональних і місцевих програм

щодо забезпечення права на питну воду та санітарію, а також питання участі

громадськості у прийнятті екологічно значимих рішень.

1. Стан формування державної політики щодо

забезпечення права на питну воду та санітарію

У підрозділі представлені основні програмні документи, спрямовані на забез-

печення права на питну воду та санітарію: Водна стратегія України на період

до 2050 року, Плани управління річковими басейнами на період 2025-2030 рр.,

Загальнодержавна цільова програма ”Питна вода України”.

Здійснено моніторинг стану прийняття нормативно-правових актів, необхідних

для реалізації положень Закону про питну воду та Закону про водовідведення.

1.1. Водна стратегія України на період до 2050 року

Підписавши низку міжнародних актів, Україна взяла на себе міжнародні зо-

бов’язання щодо забезпечення рівного права на воду та санітарні умови для

всіх громадян України.

Важливим євроінтеграційним документом є Водна стратегія України на період

до 2050 року67 (далі — Водна стратегія), яка затверджена на виконання стат-

ті 365 (b) глави 6 Угоди про асоціацію68 та Рішення Ради національної безпеки і

оборони України69.

Водна стратегія є програмним документом, спрямованим на підвищення рів-

ня водної безпеки та впровадження сталого інтегрованого управління водними

ресурсами. Вона визначає основні принципи державної політики у сфері вико-

ристання, охорони та відтворення водних ресурсів.

Стан формування та реалізації

державної політики щодо забезпечення

права на питну воду та санітарію

Розділ III

Розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Водної стратегії України на період до 2050 року”

від 9 грудня 2022 р. № 1134-р, URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1134-2022-%D1%80#Text. Далі — Розпоря-

дження № 1134

Угода про асоціацію — Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Євро-

пейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, URL: https://zakon.

rada.gov.ua/laws/show/984_011#Text

Указ Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 березня 2021 року

“Про виклики і загрози національній безпеці України в екологічній сфері та першочергові заходи щодо їх

нейтралізації” від 23.03.2021 № 111/2021, URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/111/2021#Text

42 Стан формування та реалізації державної політики

щодо забезпечення права на питну воду та санітарію

(a) участь громадськості в розробленні Водної стратегії

За інформацією Міндовкілля, для підготовки Проєкту Водної стратегії Міндо-

вкілля спільно з Офісом підтримки реформ створило робочу групу у травні

2021 року. До неї увійшли 13 представників громадськості та екологічних орга-

нізацій.

Після оприлюднення Проєкту Водної стратегії від громадськості надійшло

близько 20 звернень із пропозиціями щодо вдосконалення документа. Було

враховано приблизно 55 % зауважень, оскільки частина з них повторювалась

або суперечила одна одній.

Окрім того, Проєкт Водної стратегії розглядався на засіданні Громадської ради

при Міндовкіллі та на 12 Басейнових радах. За результатами обговорення було

надано близько 150 пропозицій та зауважень, з яких 80 % було враховано.

(b) стан досягнення цілей Водної стратегії

У Водній стратегії визначено 5 основних цілей:

1. забезпечення рівного доступу до якісної й безпечної для здоров’я люди-

ни питної води і належних санітарно-профілактичних заходів;

2. поліпшення якісного стану водних об’єктів шляхом досягнення та під-

тримання “доброго” екологічного та хімічного стану масивів поверхневих

вод, екологічного потенціалу штучних або істотно змінених масивів поверх-

невих вод, кількісного та хімічного стану масивів підземних вод;

3. забезпечення необхідної кількості водних ресурсів для відновлення та

оздоровлення водних екосистем і досягнення стійкого водозабору та водо-

постачання;

4. скорочення зростаючих ризиків нестачі води та надлишку води;

5. запровадження інтегрованого управління водними ресурсами за басей-

новим принципом і принципів Організації економічного співробітництва та

розвитку (далі за текстом — ОЕСР) щодо водного врядування в районах річ-

кових басейнів, у прибережних і морських водах.

На виконання завдань Водної стратегії затверджено Операційний план реаліза-

ції у 2022-2024 роках Водної стратегії (далі — Операційний план)70, який містить

16 завдань. Моніторингом Уповноваженого встановлено, що із 16 передбачених

завдань не виконано два, а саме:

█ завдання 5: не визначено зони, вразливі до (накопичення) нітратів, відпо-

відно до Методики визначення зон, вразливих до (накопичення) нітратів,

затвердженої наказом Міндовкілля від 15.04.2021 № 244, та не запроваджено

їх нормативно-правове регулювання з метою зменшення дифузійного за-

бруднення вод;

█ завдання 11: не затверджено наказом Міндовкілля Керівництво з імпле-

ментації принципів ОЕСР щодо водного врядування на басейновому й тери-

торіальному рівні.

Розпорядження № 1134 Кабінету Міністрів України “Про схвалення Водної стратегії України на період до

2050 року” від 9 грудня 2022 р. № 1134-р, URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1134-2022-%D1%80#Text

Стан формування та реалізації державної політики 43

щодо забезпечення права на питну воду та санітарію

(с) результати роботи Міжвідомчої групи з питань водної політики

Координацію дій з реалізації Водної стратегії покладено на Міндовкілля.

На виконання завдань Водної стратегії, визнечних у розділі “Порядок прове-

дення моніторингу, оцінки результатів реалізації Стратегії та звітування”, та

з метою координації її реалізації Міндовкілля створило71 Міжвідомчу робочу

групу з питань водної політики, затвердило її склад і відповідне Положення.

До складу цієї Міжвідомчої робочої групи, крім представників державних орга-

нів, включені також представники вищих навчальних закладів, наукових уста-

нов, громадських організацій та інші.

Згідно із затвердженим Положенням основною формою роботи Міжвідомчої

робочої групи є засідання, які проводяться не рідше одного разу на квартал

за рішенням його голови.

З дати утворення (червень 2023 року) засідання Міжвідомчої робочої групи

не проводилися.

За інформацією Міндовкілля, проводити засідання Міжвідомчої робочої групи

протягом 2023-2024 років не було потреби.

Разом із тим Міндовкілля поінформувало, що у грудні 2023 року Уряду Украї-

ни надано Звіт про стан виконання завдань, визначених Операційним планом,

строк виконання яких визначено у 2023 році.

Водночас, відповідно до Положення, Міжвідомча робоча група здійснює моні-

торинг і оцінку стану досягнення цілей, визначених Водною стратегією; роз-

глядає та погоджує річні звіти щодо реалізації Водної стратегії, відповідно

до показників досягнення її цілей та екологічних цілей, визначених у планах

управління річковими басейнами (далі за текстом — ПУРБ).

Окрім того, моніторингом Уповноваженого встановлено, що затверджений

персональний склад Міжвідомчої робочої групи є неактуальним з огляду на

звільнення її голови з посади ще у вересні 2024 року.72

Результат: засідання Міжвідомчої групи не проводяться, що свідчить про не-

належне здійснення моніторингу та оцінки досягнення цілей Водної стратегії,

а залученість громадськості є формальною.

1.2. Розроблення та фінансування Планів управління

річковими басейнами на період 2025-2030 роки

ПУРБ, як інструмент досягнення Цілі 5 Водної стратегії, передбачають за-

провадження інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим

принципом.

Наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України “Про утворення Міжвідомчої робочої гру-

пи з питань водної політики для координації дій з реалізації Водної стратегії України на період до 2050 року”

від 09 червня 2023 р. № 407, URL: https://mepr.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/407n.pdf

Розпорядження Кабінету Міністрів України “Про звільнення Краснолуцького О.В. з посади першого заступ-

ника Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України” від 20 вересня 2024 р. № 887-р, URL: https://

zakon.rada.gov.ua/laws/show/887-2024-%D1%80#Text

44 Стан формування та реалізації державної політики

щодо забезпечення права на питну воду та санітарію

Відповідно до євроінтеграційних зобов’язань щодо впровадження Директи-

ви 2000/60/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 20 жовтня 2000 року73

та в ході виконання Загальнодержавної цільової програми розвитку водного

господарства і Водної стратегії, Урядом України у 4 кварталі 2024 року затвер-

джено перші ПУРБ на період 2025-2030 рр. для кожного з дев’яти районів річ-

кових басейнів (далі за текстом — РРБ) України.

(a) участь громадськості у розробленні планів управління

річковими басейнами

Підготовка проєктів ПУРБ була здійснена з дотриманням строків відповідно до

вимог Директиви 2000/60/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 20 жовтня

2000 року та згідно з планами-графіками процесу розроблення ПУРБ, затвер-

джених Міндовкілля74.

З метою забезпечення участі громадськості були проведені консультації та зі-

брані коментарі на етапі підготовки характеристики РРБ та огляду істотних

проблем управління водними ресурсами у відповідному РРБ. До цих консуль-

тацій залучалися члени басейнових рад — консультативно-дорадчого органу на

рівні відповідного РРБ. Проєкти ПУРБ були опубліковані на вебсайті Держвода-

гентства у грудні 2023 року та пройшли громадські консультації впродовж 6 мі-

сяців — з грудня 2023 року до червня 2024 року.

За інформацією Держводагентства, у громадському обговоренні участь узяли

представники басейнових рад, громадських організацій, спеціальних водоко-

ристувачів, освітніх і наукових закладів, природоохоронних органів, ТГ тощо.

Було проведено 13 заходів та залучено заінтересовані сторони відповідних річ-

кових басейнів, суббасейнів. Участь взяли 677 представників. За період громад-

ського обговорення проєктів ПУРБ надійшло 218 листів із пропозиціями та за-

уваженнями щодо проєктів ПУРБ.

(b) впровадження планів управління річковими басейнами

Реалізація ПУРБ розпочалася з 01.01.2025 та потребує значного фінансування.

Моніторингом Уповноваженого з’ясовано:

█ реалізація заходів ПУРБ потребує інвестицій у розмірі близько 345 млрд грн;

█ джерелами фінансування заходів ПУРБ є кошти державного та місцевих

бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством;

█ видатки з державного бюджету на фінансування заходів з реалізації ПУРБ

у 2025 році не передбачені, оскільки на момент затвердження ПУРБ проєк-

ти Державного та місцевих бюджетів на 2025 рік вже були сформовані;

█ заходи з реалізації ПУРБ у 2025 році будуть здійснюватися Держводагентством

у межах бюджетних програм 2707010 “Керівництво та управ-

ління у сфері водного господарства”, обсяг фінансування 60213,8 тис. грн

та 2707050 “Експлуатація державного водогосподарського комплексу та

управління водними ресурсами”, обсяг фінансування 4434305,9 тис. грн;

█ заходи, передбачені ПУРБ річок Причорномор’я, Приазов’я та Криму, на

територіях Автономної Республіки Крим, Луганської, Донецької, Запорізь-

кої, Херсонської областей здійснюватимуться після їх деокупації на підставі

результатів інвентаризації водних об’єктів, збору та проведення аналізу да-

них з врахуванням видатків післявоєнного відновлення;

Директива Європейського Парламенту і Ради 2000/60/ЄС від 23 жовтня 2000 року про встановлення рамок за-

ходів Співтовариства в галузі водної політики, URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_962#Text

Наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 27 листопада 2020 р. № 313 “Про за-

твердження планів-графіків процесу розроблення проєктів планів управління річковими басейнами”, URL:

https://mepr.gov.ua/nakaz-mindovkillya-313-vid-27-11-2020/

Стан формування та реалізації державної політики 45

щодо забезпечення права на питну воду та санітарію

█ Програми заходів ПУРБ включають заходи для досягнення “доброго” ста-

ну вод, переважна більшість (92 %) яких спрямована на зменшення забруд-

нення водних ресурсів. Це будівництво, реконструкція, модернізація кана-

лізаційних очисних споруд (далі за текстом — КОС) та каналізаційних мереж

(далі за текстом — КМ), впровадження вторинного та третинного очищення

стічних вод перед скиданням у поверхневі води або довкілля.

Програмою заходів ПУРБ Дніпра на 2025-2030 роки для масивів поверхне-

вих вод передбачено:

█ 930 заходів із зниження забруднення з 1057 основних і додаткових

заходів; скорочення забруднення на 71 % буде здійснюватися за раху-

нок реконструкції КОС і КМ та на 29 % за рахунок будівництва нових

КОС та КМ;

█ 309 заходів для громад / поселень із популяційним еквівалентом від

2 до 10 тис. (37 %) та громад/поселень із популяційним еквівалентом

від 10 до 100 тис. (46 %).

Передбачається, що виконання лише заходів із реконструкції Бортницької

станції аерації забезпечать покращення санітарних умов для понад 29 млн

мешканців басейну річки Дніпро.

Загальна вартість всіх заходів ПУРБ Дніпра на період 2025-2030 рр. скла-

дає — 159 458,497 млн грн або 26 576,416 млн грн на рік.

1.3. Загальнодержавна цільова програма ”Питна вода України”

Загальнодержавна цільова програма “Питна вода України” з 2006 року є ос-

новним інструментом реалізації державної політики у сфері питної води та

питного водопостачання, яка передбачена статтею 10 Закону про питну воду.

Остання Загальнодержавна цільова програма “Питна вода України на 2011-

2020 роки” (далі — Програма “Питна вода”) була затверджена у 2011 році,

з 2021 року відсутня діюча Програма “Питна вода України”.

Також відсутня узагальнена звітна інформація щодо стану її виконання. Зако-

ном75, яким вона була затверджена, не визначено відповідальний орган за уза-

гальнення звітної інформації та орган, якому подається узагальнена звітна

інформація.

Результати аналізу виконання програми “Питна вода України на 2011-2020 роки”

сформовані Уповноваженим на підставі:

█ висновку аудиту Рахункової палати 2016 року,76 у якому зазначено:

“У межах Програми, яка виконується вже 10 років, за її неналежного ор-

ганізаційного та фінансового забезпечення вирішити проблему забезпе-

чення громадян питною водою в необхідних обсягах і відповідно до вста-

новлених нормативів практично нереально. Результати аудиту дають

підстави стверджувати, що існують ризики невиконання Програми й через

п’ять років (2020 рік). Чинне законодавство не забезпечує цілісного регу-

лювання питань забезпечення громадян питною водою. Заходи з розвит-

ку та реконструкції централізованих систем водопостачання та водовід-

ведення здійснюються безсистемно та непослідовно. Постійного джерела

Закон України “Про Загальнодержавну цільову програму “Питна вода України” на 2011-2020 роки” від

03.03.2005 № 2455-IV, URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-15#Text

Звіт про результати аудиту виконання завдань і заходів, передбачених Загальнодержавною цільовою програ-

мою “Питна вода України” на 2011-2020 роки, затверджений рішенням Рахункової палати № 2-1 від 09 лютого

2016 р., URL: https://rp.gov.ua/upload-files/Activity/Collegium/2016/zvit_2-1_2016/zvit_2-1.pdf

46 Стан формування та реалізації державної політики

щодо забезпечення права на питну воду та санітарію

фінансування, насамперед коштів на реконструкцію або будівництво цих

систем, практично немає”;

█ аналізу програми “Питна вода України”, наведеного у ПУРБ Дніпра на

2025-2030 роки77: “Станом на 01.01.2020 централізованим постачанням пит-

ної води в Україні не було забезпечено 1 % міст, понад 10 % селищ і майже

70 % сіл України (8,934 млн людей). Практично кожен четвертий громадя-

нин країни не був забезпечений централізованим водопостачанням; приві-

зною водою користувалися щонайменше 268 тис. мешканців 824 населених

пунктів у 9 областях країни”;

█ даних Національних доповідей за 202178, 202279, 202380 роки, які свідчать,

що за час повномасштабної війни спостерігається зростання кількості насе-

лених пунктів, де відсутні послуги централізованого водопостачання та во-

довідведення, що наведено в інфографіці нижче.

Кількість населених пунктів України, де відсутні послуги з централізованого

водопостачання та водовідведення у 2021-2023 роках

Причина: брак державної уваги до проблем сектору, обмеженість або відсут-

ність державного фінансування.

Наслідок: кризовий стан галузі та регрес у доступі громадян до якісної і без-

печної питної води та умов санітарії ще до початку військової агресії РФ проти

України.

Загальнодержавна цільова програма “Питна вода України на 2022-2026 роки”81

була прийнята Верховною Радою України (Закон України від 15 лютого 2022 року

№ 2045−IX) та 21.02.2022 направлена на підпис Президенту України, але не була

підписана. У Національній доповіді про якість питної води та стан питного во-

допостачання України у 2022 році зазначено, що зі збройною агресією РФ про-

ти України заходи Програми “Питна вода України на 2022-2026 роки” втратили

свою актуальність і потребують детального перегляду в частині завдань та захо-

дів, також потребують перегляду обсяги та шляхи фінансування Програми.

Назва послуги Тип населеного пункту

Рік

2021 2022 2023

централізоване

водопостачання

місто 4 6 10

селище 46 46 63

сільські населені пункти 16989 16995 18048

централізоване

водовідведення

місто 13 16 18

селище 154 185 190

сільські населені пункти 21874 23568 24018

Розпорядження Кабінету Міністрів України “Про затвердження планів управління річковими басейнами Дні-

пра та Дону на 2025-2030 роки” від 1 листопада 2024 р. № 1077-р, Глава 7, URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/

show/1077-2024-%D1%80#Text

Міністерство розвитку громад та територій України, Національна доповідь про якість питної води та стан пит-

ного водопостачання в Україні у 2021 році, URL: https://surl.li/unapqy

Міністерство розвитку, громад, територій та інфраструктури України, Національна доповідь про якість пит-

ної води та стан питного водопостачання та водовідведення в Україні у 2022 році, URL: https://surl.li/potemk.

Далі — Національна доповідь за 2022 рік

Національна доповідь за 2023 рік, URL: https://surli.cc/cddcde

Проект Закону про Загальнодержавну цільову соціальну програму “Питна вода України” на 2022-2026 роки / Офі-

ційний вебпортал Верховної Ради України, URL: https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/CardByRn?regNum=5723&conv=9

Національна доповідь за 2022 рік

Стан формування та реалізації державної політики 47

щодо забезпечення права на питну воду та санітарію

1.4. Нормативно-правове регулювання права

на питну воду та санітарію

Мінрозвитку є головним органом у системі ЦОВВ, що забезпечує формування

та реалізує державну політику у сферах питної води, питного водопостачання

(стаття 10 Закону про питну воду) та водовідведення (стаття 11 Закону про во-

довідведення).

Закон про питну воду, а також Закон про водовідведення з дати набрання ними

чинності повною мірою на практиці не застосовуються у зв’язку з неприйнят-

тям нормативно-правових актів, необхідних для їх реалізації.

Уповноваженим здійснено моніторинг стану прийняття нормативно-правових

актів (далі за текстом — НПА), передбачених пунктом 2 розділу XII Прикінцеві

положення Закону про питну воду та пунктом 3 розділу Х Прикінцеві положен-

ня Закону про водовідведення.

Моніторингом станом на 20.09.2024 встановлено:

█ на виконання Закону про питну воду не затверджено НПА з питань:

- розроблення схем оптимізації систем централізованого водопоста-

чання;

- приєднання до мереж централізованого водопостачання;

- розроблення та затвердження технічних умов на приєднання до сис-

тем централізованого водопостачання;

- технічної експлуатації систем централізованого водопостачання;

█ на виконання Закону про водовідведення не затверджено 27 НПА з питань:

- приєднання до мереж централізованого водовідведення;

- збирання, транспортування та очищення стічних вод від об’єктів у на-

селених пунктах, які не приєднані до систем централізованого водовід-

ведення;

- розроблення схем оптимізації систем централізованого водовідве-

дення;

- розроблення та затвердження технічних умов на приєднання до сис-

тем централізованого водовідведення;

- взаємовідносин між споживачами та виконавцями послуг збирання,

транспортування та очищення стічних вод від об’єктів, які не під’єднані

до систем централізованого водовідведення та з інших питань.

Крім цього, на державному рівні існують інші проблемні питання у сферах пит-

ної води, питного водопостачання та водовідведення, що виникли внаслідок

повномасштабного вторгнення РФ на територію України, і які потребують вирі-

шення.

Мінрозвитку виділяє такі основні проблемні питання:

█ відновлення та відбудова пошкоджених об’єктів і мереж;

█ модернізація застарілих систем, підвищення надійності та енергоефек-

тивності роботи технологічного обладнання;

█ усунення регіональних відмінностей у доступі до води та її якості;

█ вдосконалення норм законодавства у сферах питної води, питного водо-

постачання та водовідведення.

Результат: з’ясовано проблемні питання у сферах питної води, питного водо-

постачання та водовідведення, що потребують вирішення на законодавчому

рівні для забезпечення прав громадян на отримання якісних послуг з водопо-

стачання та водовідведення в умовах дії правового режиму воєнного стану.

48 Стан формування та реалізації державної політики

щодо забезпечення права на питну воду та санітарію

Причина: Урядом України не забезпечено прийняття всіх підзаконних норма-

тивно-правових актів у сферах питної води, питного водопостачання та водо-

відведення, а також не внесено зміни до законодавства з метою врегулювання

проблемних питань у цих сферах.

2. Стан реалізації державної політики

у сферах питної води, питного водопостачання,

водовідведення

Цей розділ містить аналіз основних напрямів реалізації державної політики

у сферах питної води, питного водопостачання та водовідведення через здійс-

нення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог санітарного та

екологічного законодавства та виконання регіональних та місцевих програм-

них документів.

2.1. Стан реалізації державної політики щодо державного

контролю у сферах питної води, питного водопостачання,

водовідведення

Здійснення органами державного нагляду (контролю) заходів щодо виявлення

та запобігання порушень вимог законодавства у сферах питної води, питного

водопостачання та водовідведення є одним із способів захисту прав громадян.

Проаналізовано правові та організаційні засади здійснення Держпродспожив-

службою та Держекоінспекцію державного нагляду (контролю) у сферах пит-

ної води, питного водопостачання та водовідведення.

(a) державний контроль за дотриманням вимог санітарного законодавства

у сферах питної води, питного водопостачання та водовідведення

Статтею 49 Конституції України визначено, що держава забезпечує санітар-

но-епідемічне благополуччя.

Здійснення заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням суб’єкта-

ми водопостачання вимог санітарного законодавства, у тому числі ДСанПіН,

є одним із інструментів реалізації обов’язку держави щодо забезпечення сані-

тарно-епідемічного благополуччя населення.

Держпродспоживслужба здійснює державний нагляд (контроль) за дотри-

манням санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя

населення, зокрема у сферах питної води, питного водопостачання, водовідведення.

Уповноваженим встановлено, що з 01.10.2023 у зв’язку зі змінами в законодав-

стві Держпродспоживслужба не здійснює державний нагляд (контроль) за до-

триманням санітарного законодавства у сферах питної води, питного водопо-

стачання та водовідведення.

Стан формування та реалізації державної політики 49

щодо забезпечення права на питну воду та санітарію

У серпні 2024 року до Уповноваженого надійшло звернення від жителів

м. Умані Черкаської області щодо порушення їх прав як споживачів послу-

ги централізованого водопостачання у зв’язку з неналежною якістю водо-

провідної води. На підтвердження надано сертифікат аналізу водопровід-

ної води, згідно з яким вода не відповідає нормам для питної води. У ній

виявлено перевищення норми каламутності та вмісту заліза, а також колі-

формні бактерії.

У межах відкритого за зверненням заявників провадження Уповнова-

женого надано рекомендації Держпродспоживслужбі щодо здійснення

державного санітарно-епідеміологічного нагляду за дотриманням вимог

санітарного законодавства КП “Уманьводоканал”. Проте заходи санітар-

но-епідеміологічного нагляду не проведено.

Держпродспоживслужба поінформувала, що з 01.10.2023 введено в дію

Закон України “Про систему громадського здоровʼя” (далі — Закон про

громадське здоров’я), внаслідок чого Закон України “Про забезпечен-

ня санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24.02.1994

№ 4004-XII, яким Держпродспоживслужбу було уповноважено здійснюва-

ти функції державного санітарно-епідеміологічного нагляду на відповід-

них територіях, втратив чинність.

З позиції Мінекономіки, Держпродспоживслужба позбавлена повнова-

жень щодо здійснення державного нагляду (контролю), оскільки у Зако-

ні про громадське здоров’я не визначено орган державної влади на здійс-

нення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог санітарного

законодавства.

З метою усунення цієї законодавчої прогали-

ни народними депутатами України розроблено

та внесено на розгляд Верховної Ради України

проєкт Закону України “Про внесення змін до

деяких законодавчих актів України щодо здійс-

нення державного нагляду (контролю) за до-

триманням вимог санітарного законодавства

у сферах господарської діяльності, яка може

становити ризик для здоров’я та санітарно-епідемічного

благополуччя населення” (реєстр.

№ 13205 від 21.04.2025).

Моніторингом Уповноваженого щодо виконання Держпродспоживслужбою по-

вноважень у сфері здійснення заходів державного нагляду (контролю) за до-

триманням суб’єктами водопостачання та водовідведення вимог санітарного

законодавства до прийняття Закону про громадське здоров’я встановлено:

1. за період з 2021 року по 01.09.2024 надійшло 700 звернень від громадян.

Інформація щодо кількості звернень громадян за роками відображена в інфо-

графіці.

Якість водопровідної води

у споживачів в м. Умані

50 Стан формування та реалізації державної політики

щодо забезпечення права на питну воду та санітарію

2. інформація за 2021-2023 роки про загальну кількість перевірених Держпродспоживслужбою

об’єктів водопостачання (у тому числі централізованого,

нецентралізованого) у рамках заходів державного санітарно-епідеміологічного

нагляду (контролю), кількість відібраних проб води на цих об’єктах і виявлених

відхилень від встановлених санітарних норм і правил розміщена в інфографіці,

наведеній нижче.

Статистика щодо звернень громадян до Держпродспоживслужби стосовно

неналежної якості води

111

159

259

171

0 50 100 150 200 250 300

2024 2023 2022 2021

У період дії правового режиму воєнного стану (протягом 2022-2023 років) по-

запланові заходи державного нагляду (контролю) проводились Держпродспо-

живслужбою виключно за наявності загрози, що має негативний вплив на пра-

ва, законні інтереси, життя та здоров’я людини, на підставі рішень ЦОВВ, що

забезпечують формування державної політики у відповідних сферах;

3549

11795 ’

’

8246

32148

25%

7585

Стан формування та реалізації державної політики 51

щодо забезпечення права на питну воду та санітарію

3. основні системні порушення санітарних норм, виявлені Держпродспожив-

службою:

█ на об’єктах централізованого водопостачання, водовідведення:

- відсутність технологічного регламенту процесу виробництва питної

води;

- непроведення/порушення виробничого контролю якості питної води;

- невідповідність якості питної води санітарним нормативам;

- не проведення щорічного повного контролю безпечності та якості

питної води з громадських колодязів;

- не проведення лабораторних досліджень води поверхневих водойм

у зоні впливу скиду стічних вод;

- незадовільний технічний стан споруд, виробничих приміщень

на об’єктах водопостачання;

- порушення утримання та режиму експлуатації систем і споруд водо-

постачання;

█ на децентралізованих джерелах водопостачання:

- відсутність періодичних планових ремонтів і очищень джерел;

- недостатність або відсутність відомчого лабораторного контролю

води.

Результат: не здійснюється Держпродспоживслужбою з 01.10.2023 державний

нагляд (контроль) за дотриманням вимог санітарного законодавства в умовах

дії правового режиму воєнного стану, у тому числі за дотриманням суб’єктами

господарювання на об’єктах водопостачання вимог санітарного законодавства.

Причина: у Законі про систему громадського здоров’я не визначено уповно-

важеного одного чи декількох центральних органів виконавчої влади на здійс-

нення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог санітарного за-

конодавства. Вирішити це питання можливо шляхом прийняття Верховною

Радою України законопроєкту (реєстр. № 13205 від 21.04.2025).

(b) державний контроль за дотриманням екологічних нормативів

у сферах питної води, питного водопостачання, водовідведення

Держекоінспекція, відповідно до покладених на неї завдань, здійснює держав-

ний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства про охорону, ра-

ціональне використання вод і відтворення водних ресурсів.

До Уповноваженого надходили звернення від громадян щодо забруднення

суб’єктами господарювання довкілля стічними водами. Виявлені порушення

стосувалися діяльності тих суб’єктів господарювання, що надають послуги во-

довідведення, та суб’єктів господарювання у інших галузях виробництва. Для

усунення порушення права людини на безпечні водні ресурси в межах роз-

гляду звернень Уповноваженим надавалися рекомендації територіальним та

міжрегіональним органам Держекоінспекції про проведення позапланових

перевірок.

До Уповноваженого надійшло звернення громадянки З., жительки м. Ко-

ростишів Житомирської області, щодо систематичного скидання Корости-

шівським МКП “Водоканал” стічних вод міста без належної очистки в річ-

ку Тетерів.

У межах розгляду звернення Уповноваженим рекомендовано Держеко-

інспекції Поліського округу здійснити позаплановий захід державного

нагляду (контролю). Було зроблено відбір проб вод на випуску № 2 після

очисних споруд Коростишівського МКП “Водоканал”.

52 Стан формування та реалізації державної політики

щодо забезпечення права на питну воду та санітарію

За результатами лабораторних досліджень відібраних проб вод після

очисних споруд Коростишівського МКП “Водоканал” та річки Тетерів вище

та нижче випуску зафіксовано перевищення нормативів ГДС (згідно з доз-

волом на спеціальне водокористування) за показниками: аміаку (по азо-

ту) — в 23 рази; фосфатів — в 2,3 раза; заліза — в 1,4 раза; ХСК — в 3,9 раза,

БСК5 — в 5,2 раза, завислих речовини — в 6 разів.

Також встановлено, що вміст забруднюючих речовин у стічних водах

на вході в очисні споруди (до очистки) та вміст забруднюючих речовин

у стічних водах на випуску (після очистки) мають фактично ідентичні по-

казники, що свідчить про фактичний скид у р. Тетерів неочищених зворот-

них (стічних) вод.

Заходи вжиті за результатами лабораторних досліджень:

Держекоінспекції Поліського округу подано адміністративний позов

до Житомирського окружного адміністративного суду (18.12.2024) щодо

зупинення Коростишівським МКП “Водоканал” скиду зворотних (стічних)

вод з випуску № 2 очисних споруд до приведення зворотних (стічних) вод

до нормативів ГДС, встановлених дозволом на спеціальне водокористу-

вання.

Основними видами порушень вимог природоохоронного законодавства у сфе-

рі охорони, раціонального використання вод і відтворення водних ресурсів, що

фіксуються за результатами заходів державного нагляду (контролю) Держеко-

інспекцією, є:

█ понаднормативні скиди забруднюючих речовин із зворотними водами;

█ випадки забруднення земельних ділянок неочищеними стічними водами;

█ недотримання умов дозволів на спеціальне водокористування;

█ самовільне використання водних ресурсів;

█ порушення правил експлуатації водогосподарських споруд і пристроїв,

ведення первинного обліку вод;

█ порушення режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах і на

землях водного фонду.

Моніторингом Уповноваженого щодо виконання Держекоінспекцією повно-

важень у здійсненні заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням

суб’єктами господарювання природоохоронного законодавства у частині за-

бруднення водних ресурсів встановлено:

Держекоінспекцією з 2022 року зменшено кількість проведених позапланових

заходів державного нагляду (контролю) суб’єктів господарювання, які здійсню-

ють спеціальне водокористування, що відображено в інфографіці.

Комплекс очисних споруд в м. Коростишеві

Стан формування та реалізації державної політики 53

щодо забезпечення права на питну воду та санітарію

Статистика щодо кількості проведених позапланових заходів державного наг-

ляду (контролю)

Причина: зменшення заходів контролю пов’язане з прийняттям постанови Уря-

ду України84, якою призупинено проведення планових та позапланових заходів

державного нагляду (контролю) на період воєнного стану.

Постановою визначено умови, за яких здійснюються позапланові заходи дер-

жавного нагляду (контролю): наявність загрози, що має негативний вплив на

права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього при-

родного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання

міжнародних зобов’язань України. У таких випадках позапланові заходи дер-

жавного нагляду (контролю) проводяться на підставі рішень ЦОВВ, що забез-

печують формування державної політики у відповідних сферах.

Постановою не визначено термін, протягом якого приймається рішення на

проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), тому це

може бути критичним для вжиття заходів при усуненні наслідків забруднення

для довкілля та населення.

Моніторингом Уповноваженого з’ясовано ряд проблемних питань у здійс-

ненні Держекоінспекцією заходів державного нагляду (контролю) за даними

7 міжрегіональних та 11 територіальних органів Держекоінспекції:

1. Суб’єкти господарювання не допускають інспекторів Держекоінспекції до

об’єктів перевірки та не надають необхідну інформацію, чим порушують вимо-

ги статті 11 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контро-

лю) у сфері господарської діяльності”.

МКП “Теплодарводоканал” Одеської області: інспекторам Держекоінспек-

ції Південно-Західного округу відмовлено в забезпеченні участі посадової

особи підприємства у проведенні відбору проб зворотних та поверхневих

вод; не надано довідку про об’єми стічних вод, скинутих у водний об’єкт

(р. Дністер) після очисних споруд МКП “Теплодарводоканал” (перевірка

виконання припису, 2022). Такі дії створюють перешкоди для інспекторів

при здійсненні заходів державного нагляду (контролю).

437

4 21

2021 2022 2023 2024 01.09.

()

’

Постанова Кабінету Міністрів України “Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах

воєнного стану” від 13 березня 2022 р. № 303, URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303-2022-%D0%BF#Text

54 Стан формування та реалізації державної політики

щодо забезпечення права на питну воду та санітарію

КП “Первомайське управління водопровідно-каналізаційного господар-

ства” Миколаївської області: на запит Держекоінспекції Південно-Захід-

ного округу не надано інформації щодо об’єму скинутих стічних вод за

відповідний період (підстава для здійснення позапланової перевірки —

звернення фізичної особи, 2024). Інформація необхідна для співставлення

обсягів фактичних скидів стічних вод із обсягами, визначеними умовами

дозволу на спеціальне водокористування.

Причини: за невиконання законних розпоряджень інспекторів Держекоінспек-

ції передбачена адміністративна відповідальність для посадових осіб у роз-

мірі від 15 до 45 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 255 до

765 грн85).

Вирішити це питання можливо шляхом прийняття Верховною Радою Украї-

ни законопроєкту (реєстр. № 3091 від 19.02.2020) “Про державний екологічний

контроль”, яким пропонується встановити штрафи для суб’єктів господарю-

вання за недопущення до проведення заходу державного екологічного контро-

лю, створення перешкод у його проведенні суб’єктом господарювання. Залеж-

но від ступеня екологічного ризику діяльності — штрафи в розмірі від 100 до

300 мінімальних заробітних плат.

Законопроєкт прийнято у першому читанні 15.07.2021, відповідальний за його

розгляд — Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики та

природокористування.

2. Суб’єкти господарювання, що здійснюють спеціальне водокористування,

не інформують територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції:

█ про виникнення аварійних забруднень, які можуть спричинити погіршен-

ня якості води та скид неочищених стічних вод до водних об’єктів, що пе-

редбачено статтею 17 Закону про водовідведення;

█ про відхилення від встановлених нормативів якості води, згідно з покла-

деним обов’язком, відповідно до статей 44, 59 Водного кодексу України.

За період дії Закону про водовідведення (з 07.08.2023) надійшло одне повідом-

лення від КП “Міськводоканал” Сумської МР до Держекоінспекції у Сумській

області про скид промивних вод у р. Псел після промивки водопровідних

мереж.

Результат: у зв’язку з невиконанням суб’єктами господарювання обов’язку

щодо повідомлення про аварійні забруднення та відхилення від встановлених

нормативів якості води, територіальні та міжрегіональні територіальні органи

Держекоінспекції не можуть оперативно реагувати та вживати заходів щодо

усунення негативних наслідків для довкілля та населення.

Кодекс України про адміністративні правопорушення, стаття 188-5, URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/

show/80731-10#Text

Стан формування та реалізації державної політики 55

щодо забезпечення права на питну воду та санітарію

2.2. Стан виконання регіональних і місцевих програм,

які спрямовані на забезпечення прав

громадян на питну воду, санітарні умови та

безпечне навколишнє природне середовище

Питання покращення доступу до води та санітарних послуг включені до ряду

регіональних та місцевих програмних документів, які стосуються забезпечен-

ня водопостачання та водовідведення, розвитку водного господарства, управ-

ління водними ресурсами в Україні.

У розділі проаналізовано стан впровадження регіональних і місцевих програм-

них документів, які спрямовані на покращення доступу населення до питної

води та умов санітарії, забезпечення охорони водних ресурсів і джерел питно-

го водопостачання.

(a) стан реалізації регіональних програм, які спрямовані

на забезпечення прав громадян на питну воду, санітарні умови

та безпечне навколишнє природне середовище

На виконання державних програм у секторі питного водопостачання і водовід-

ведення, охорони водних ресурсів і джерел питного водопостачання на рівні

областей розробляються і впроваджуються відповідні регіональні цільові про-

грами та програми соціально-економічного розвитку та/ або охорони природи,

які включають відповідні напрями та заходи державних програм з урахуванням

місцевої специфіки.

Уповноваженим протягом липня-вересня 2024 року здійснено моніторинг

щодо стану реалізації регіональних програм у сферах питної води, питного во-

допостачання та водовідведення. Моніторинг здійснювався шляхом письмово-

го опитування, в якому взяли участь 24 ОВА.

Як свідчать результати опитування, переважна більшість (20 з 24) ОВА серед

програм, спрямованих на покращення доступу до водопостачання та водовід-

ведення, вказали регіональні програми “Питна вода”.

Водночас 7 ОВА (Херсонська, Харківська, Луганська, Львівська, Кіровоградська,

Дніпропетровська, Волинська) зазначили старі регіональні програми на пе-

ріод 2005-2021 роки, які не були оновлені; а 13 ОВА (Чернівецька, Чернігівська,

Хмельницька, Тернопільська, Полтавська, Одеська, Миколаївська, Київська, Іва-

но-Франківська, Запорізька, Закарпатська, Житомирська, Донецька) вказали

оновлені програми, затверджені на 2022-2027 роки, з яких 12 вже впроваджу-

ються. Програма “Вода Донеччини на 2017-2025 роки” затверджена, але її реа-

лізація призупинена до завершення чи скасування правового режиму воєнного

стану.

Під час проведення опитування регіональна програма Кіровоградської області

знаходилася на етапі затвердження, а Вінницька ОВА поінформувала про роз-

робку регіональної програми “Питна вода” на період 2025-2028 роки.

У відповідях 5 ОВА (Черкаської, Херсонської, Сумської, Рівненської, Кіро-

воградської) зазначено лише місцеві програми окремих ТГ на період 2022-

2027 роки.

56 Стан формування та реалізації державної політики

щодо забезпечення права на питну воду та санітарію

З’ясовано:

█ виконання затверджених регіональних програм “Питна вода” було при-

пинено у 2022 році через невизначеність щодо впровадження Загальнодер-

жавної цільової програми “Питна вода України” на період 2022-2026 роки,

першочергові заходи затверджених регіональних програм “Питна вода”

виконуються за рахунок коштів місцевих бюджетів ТГ та водоканалів у Во-

линській, Дніпропетровській, Кіровоградській, Львівській та Херсонській

областях;

█ не виконуються затверджені програми в Харківській і Донецькій областях

через активні воєнні дії, а в Луганській — через тимчасову окупацію терито-

рії області РФ.

Натомість заходи з покращення доступу до питного водопостачання та водо-

відведення впроваджуються в рамках виконання:

█ регіональних програм розвитку житлово-комунального господарства або

водопровідно-каналізаційного господарства (Черкаської, Херсонської, Рів-

ненської та Кіровоградської областей);

█ програми соціально-економічного розвитку (Львівської, Кіровоградської,

Дніпропетровської областей), які включають питання розвитку водопоста-

чання та водовідведення;

█ програми з фінансової підтримки розвитку водоканалів та інвестиційні

проєкти для вирішення місцевих проблем водопостачання та водовідве-

дення (Київської та Миколаївської областей);

█ регіональні програми розвитку водного господарства та оздоровлення

водних ресурсів, які включають заходи з будівництва систем централізо-

ваного водопостачання та водовідведення в сільських населених пунктах,

охорони водних ресурсів (Хмельницької, Херсонської, Тернопільської, Кіро-

воградської, Запорізької, Рівненської областей);

█ регіональні програми охорони навколишнього природного середовища,

якими передбачено заходи з охорони водних ресурсів, зокрема (Чернігів-

ської, Черкаської, Хмельницької, Херсонської, Харківської, Тернопільської,

Рівненської, Одеської, Миколаївської, Луганської, Львівської, Житомирської,

Волинської областей).

Моніторингом встановлено:

█ системну проблему — відсутня державна бюджетна підтримка, почина-

ючи з 2012 року, для впровадження регіональних програм “Питна вода”.

До 2021 року заплановані заходи з реконструкції та модернізації мереж і

об’єктів водопровідно-каналізаційного господарства виконувалися за раху-

нок державного фонду регіонального розвитку, державного та обласного

фонду охорони навколишнього природного середовища;

█ для покращення доступу населення до послуг водовідведення окремі ре-

гіональні програми не розроблялися;

█ програми “Питна вода”, охорони навколишнього природного середови-

ща, соціально-економічного розвитку включають заходи з реконструкції,

будівництва об’єктів систем водовідведення;

Стан формування та реалізації державної політики 57

щодо забезпечення права на питну воду та санітарію

█ наявні різні фінансові інструменти для впровадження інвестиційних про-

єктів у секторі водопостачання та водовідведення: позики Міжнародного

банку реконструкції та розвитку в рамках “Другого проекту розвитку місь-

кої інфраструктури”, кредитні та грантові кошти Європейського Інвестицій-

ного Банку (ЄІБ), кошти інших фондів.

(b) cтан реалізації місцевих програм, які спрямовані

на забезпечення прав громадян на питну воду,

санітарні умови та безпечне навколишнє природне середовище

Уповноваженим у липні-вересні 2024 року здійснено моніторинг щодо стану

реалізації місцевих програм у сфері: питного водопостачання та водовідве-

дення; управління та охорони водних ресурсів шляхом письмового опитування

у 22 ТГ різних регіонів України, підконтрольних Уряду України.

Результати аналізу відповідей ОМС свідчать, що на місцевому рівні діють:

█ Програми “Питна вода”, на яку вказали 8 ОМС (Яготинської, Чернігівської,

Переяславської, Марганецької, Ірпінської, Житомирської, Борозенської,

Тячівської ТГ). Слід зазначити, що відсутня програма “Питна вода” у пере-

важній більшості (14 з 22) ТГ (Ужгородській, Нікопольській, Миколаївській,

Криворізькій, Київській, Бердичівській, Апостолівській, Херсонській, Снов-

ській, Львівській, Комарнівській, Іванківській, Зеленодольській, Великодимерській);

█ план розвитку місцевих водоканалів наявнивний в 5 ТГ (Ужгородській, Ні-

копольській, Миколаївській, Апостольській, Іванківській), а плани розвитку

водоканалів у 3 ТГ (Переяславській, Криворізькій, Херсонській);

█ стратегії розвитку громад, які включають питання розвитку водопоста-

чання та водовідведення (Київської і Миколаївської ТГ);

█ інвестиційні програми/проєкти мають більшість 12 з 22 ТГ (Чернігівська,

Ужгородська, Нікопольська, Марганецька, Миколаївська, Криворізька, Ір-

пінська, Житомирська, Борозенська, Апостолівська, Тячівська, Великодимерська).

Миколаївська МР поінформувала про чотири чинні місцеві документи, спря-

мовані на вирішення проблемних питань доступу до питної води та санітарних

послуг ТГ в умовах дії правового режиму воєнного стану: Програма оновлення

інфраструктури водопостачання та водовідведення в місті Миколаєві на 2019-

2033 рр.; Стратегія розвитку Миколаївської міської територіальної громади на

період 2027 року і План заходів з її реалізації; Програма економічного і соціаль-

ного розвитку на 2024-2026 роки; спеціальна міська програма “Доступна вода”

на 2024 рік.

Херсонською МР затверджено “Програму ефективної роботи та розвитку во-

допровідно-каналізаційного господарства Херсонської міської територіальної

громади на 2021-2025 рр.”.

Програма охорони водних ресурсів була зазначена у відповіді лише ОМС Чер-

нігівської громади.

Моніторингом Уповноваженого встановлено:

█ системну проблему невиконання місцевих програм через брак держав-

ного бюджетного фінансування Державних цільових програм;

58 Стан формування та реалізації державної політики

щодо забезпечення права на питну воду та санітарію

█ не затверджено жодного документа з планування розвитку водопоста-

чання та водовідведення в 4 ТГ (Бердичівській, Зеленодольській, Комарнів-

ській, Сновській);

█ відсутня програма “Питна вода” у 14 з 22 опитаних ТГ;

█ виконання місцевих програм залежить від фінансування з місцевих бю-

джетів і коштів виробників: 7 громад мають місцеві програми фінансової

підтримки або плани розвитку водоканалів; 12 громад мають інвестиційні

програми та проекти для вирішення окремих проблем водопостачання, які

визначають водоканали;

█ інвестиційні проєкти активно розробляються та впроваджуються в гро-

мадах, які зазнали: впливу наслідків знищення агресором Каховської гре-

блі (Миколаївська, Криворізька, Нікопольська, Марганецька); воєнних дій

та/або обстрілів (Ірпінська, Чернігівська та Житомирська). До прикладу,

в м. Миколаєві інвестиційна програма на 2023-2024 рр. включала 28 інвести-

ційних проєктів щодо забезпечення питною і технічною водою мешканців

міста;

█ інвестиційні програми розробляються на додаток до цільових програм

“Питна вода” або програм розвитку та/або фінансової підтримки систем во-

допостачання та водовідведення;

█ інвестиційна програма для Львівської міської ТГ не затверджена НКРЕКП

станом на серпень 2024 року;

█ ОМС разом з водоканалами здійснюють пошук додаткових джерел фі-

нансування першочергових та невідкладних заходів місцевих цільових та

інвестиційних програм; укладають угоди та контракти з інвесторами, доно-

рами, гуманітарними організаціями щодо надання гуманітарної, фінансової,

технічної допомоги громаді в секторі води, санітарії та гігієни.

Відповідність національного законодавства міжнародним нормам права на воду і санітарію 59

та стандартам у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення

У розділі розглянуті ключові міжнародні документи щодо права на воду і сані-

тарію та відповідність національного законодавства України міжнародним нор-

мам та стандартам, які закріплені на глобальному та регіональному рівнях.

Комітет ООН з економічних, соціальних та культурних прав у своїх Загальних

коментарях визначає право на воду як частину права на достатній життєвий рі-

вень, закріплене у Міжнародному пакті про економічні, соціальні та культурні

права (далі за текстом — МПЕСКП), який Україна ратифікувала у 1973 році86.

Так у Загальному коментарі № 15 до МПЕСКП87 визначено, що вода — це при-

родний ресурс і суспільне благо. Людина має право на достатню, безпечну та

доступну воду для пиття, приготування їжі та гігієни. Держави зобов’язані захи-

щати водні ресурси, стежити за їхньою якістю та забезпечувати санітарію.

Право на воду та санітарію, як єдине фундаментальне право кожного, затвер-

джено на глобальному рівні резолюціями ООН. У своїй резолюції Генеральна

асамблея ООН88 визнала, що право на безпечну і чисту питну воду та саніта-

рію, як право людини, має суттєво важливе значення для повноцінного життя

та повної реалізації усіх прав людини.

Іншим важливим міжнародним документом є Протокол про воду та здоров’я

до Конвенції про охорону та використання транскордонних водотоків та між-

народних озер 1992 року89, який також визначає, що вода необхідна для підтри-

мання життя. Зазначається, що наявність води у такій кількості і такої якості,

які необхідні для задоволення основних потреб людини, є однією з передумов

як зміцнення здоров’я людей, так і сталого розвитку. Україна є стороною Про-

токолу з 2003 року.

З метою забезпечення національних інтересів України щодо сталого розвитку

економіки, громадянського суспільства і держави, для досягнення зростання

рівня та якості життя населення, додержання конституційних прав і свобод лю-

дини і громадянина, підтримуючи проголошені резолюцією Генеральної Асам-

блеї Організації Об’єднаних Націй від 25 вересня 2015 року № 70/1 глобальні цілі

сталого розвитку до 2030 року та результати їх адаптації з урахуванням специ-

фіки розвитку України, Указом Президента України від 30.09.2019 № 722/201990

були затверджені Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року.

Шостою ціллю є доступ до безпечної води та санітарії для всіх громадян.

Відповідність національного

законодавства міжнародним нормам

права на воду і санітарію та стандартам

у сфері питної води, питного

водопостачання та водовідведення

Розділ IV

Указ Президії Верховної Ради Української РСР “Про ратифікацію Міжнародного пакту про економічні,

соціальні і культурні права та Міжнародного пакту про громадянські і політичні права” від 19.10.1973 № 2148,

URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2148-08#Text

General Comment No. 15 (2002) The right to water (arts. 11 and 12 of the International Covenant on Economic,

Social and Cultural Rights), URL: https://surl.li/uqvijl

Resolution adopted by the General Assembly UN on 28 July 2010 [without reference to a Main Committee

(A/64/L.63/Rev.1 and Add.1)] 64/292. The human right to water and sanitation (further in the text —

Resolution 64/292. https://docs.un.org/en/A/RES/64/292

Протокол про воду та здоров’я до Конвенції про охорону та використання транскордонних водотоків та між-

народних озер 1992 року, URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_030#Text

Указ Президента України “Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року” від 30.09.2019 № 722/2019,

URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/722/2019#Text

60 Відповідність національного законодавства міжнародним нормам права на воду і санітарію

та стандартам у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення

До міжнародних актів та зобов’язань, які безпосередньо стосуються забезпе-

чення права на воду та санітарію, належать 4 директиви Європейського Союзу

(ЄС), які спрямовані на наближення законодавства України до права ЄС:

Водну рамкову Директиву (2000/60/ЄС), Директиву про якість води, призна-

ченої для споживання людиною (перероблена) (2020/2184), Директиву про

очищення міських стічних вод (2024/3019), Директиву ради щодо захисту вод

від забруднення, спричиненого нітратами з сільськогосподарських джерел

(91/676/ЄЕС).

Відповідно до Угоди про асоціацію, Україна зобов’язана поступово наблизити

національне законодавство до права та політики ЄС у сфері охорони навко-

лишнього природного середовища, зокрема у секторі якості води та управ-

ління водними ресурсами (Стаття 363), та розробити галузеві стратегії, у тому

числі в секторі покращення якості води та управління водними ресурсами

(Стаття 365b).

Україна має значний прогрес щодо впровадження Водної рамкової Директи-

ви: у 2024 році затверджені 9 планів управління річковими басейнами (Дунаю,

Дністра, Дніпра, Дону, Південного Бугу, Вісли, річок Приазов’я, Причорномор’я,

Криму), впровадження яких починається у 2025 році.

Вступ у дію оновленої Директиви по питній воді значно розширив коло зо-

бов’язань, які Україна має впровадити. Зокрема, крім змін до технічних та ор-

ганізаційних зобов’язань, які потребують доповнення та оновлення кількох

параметрів якості води в національних нормативних документах, є низка но-

вовведень, що потребують перегляду підходів щодо управління у сфері питної

води та питного водопостачання. Оновлена Директива зобов’язує запровадити

ризик-орієнтований принцип — управління безпекою питної води від водозабо-

ру до крану споживача відповідно рекомендаціям та керівництвам Всесвітньої

організації охорони здоров’я (далі за текстом — ВООЗ).

Слід зазначити, що впровадження проактивного ризик-орієнтованого управлін-

ня в секторі питного водопостачання вже з 2010 року рекомендовано Нарадами

Сторін Протоколу, а Плани забезпечення безпеки води (далі за текстом — ПЗБВ)

визнано основним інструментом виконання завдань Протоколу щодо забезпе-

чення безпеки питної води, в тому числі в умовах надзвичайних ситуацій.

В Україні запровадження ризик-орієнтованого підходу для забезпечення без-

пеки питної води потребує:

1. законодавчого закріплення цього підходу та ПЗБВ;

2. прийняття відповідних нормативно-правових актів;

3. освіти та підготовки кадрів як для водоканалів, так і контролюючих ор-

ганів та ОМС. У 2023 році МОЗ, ВООЗ-Європа та ВООЗ-Україна провели 3 на-

ціональні семінари з метою підвищення обізнаності заінтересованих сторін

щодо ризик-орієнтованого підходу та ПЗБВ.

Ще одним важливим нововведенням Директиви 2020/2184, яке змінило її суто

технічний статус на політичний, є зобов’язання щодо забезпечення “рівного

права на воду для всіх”. Держави-члени зобов’язані:

█ забезпечити доступ до мінімального водопостачання для всіх громадян

відповідно до рекомендацій ВООЗ, покращувати доступ до безпечної питної

води для всього населення, сприяти виконанню Принципу 20 Європейсько-

го своду соціальних прав: “Кожен має право на доступ до основних послуг

належної якості, включаючи воду” (пункт 33);

Відповідність національного законодавства міжнародним нормам права на воду і санітарію 61

та стандартам у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення

█ забезпечити право на воду, дотримуючись при цьому принципу субсиді-

арності, та положень Протоколу про воду та здоров’я Європейської еконо-

мічної комісії ООН та ВООЗ-Європа91 та керівних документів, розроблених

в рамках Протоколу;

█ приділяти особливу увагу вразливим і маргіналізованим групам, вжи-

ваючи необхідні заходи для поліпшення доступу цих груп до питної води

(пункт 35).

На виконання зобов’язань щодо впровадження Директиви про очищення місь-

ких стоків у 2023 році Україна затвердила Закон про водовідведення. Разом

з тим оновлена Директива про очищення міських стоків вводить зобов’язання

щодо покращення доступу населення до санітарних умов шляхом:

█ поширення дії Директиви на невеликі населені пункти — агломерації

з популяційним еквівалентом 1000-2000;

█ покращення санітарних умови, особливо для найбільш вразливих верств

населення.

Для виконання зобов’язань Директиви про очищення міських стоків також не-

обхідно провести оцінку стану водовідведення та очищення міських стічних

вод з урахуванням наслідків воєнних дій та визначення потреб населення у до-

ступі до належних санітарно-гігієнічних послуг.

Впровадження Нітратної Директиви має практичне значення для вирішення

проблем нітратного забруднення водних ресурсів, перш за все джерел питного

водопостачання від сільськогосподарських джерел забруднення.

Виконання Нітратної Директиви включено у 2024 році до пріоритетних дій Уря-

ду України із імплементації актів права ЄС92. Заходами передбачено розроблен-

ня Законопроєкту, яким будуть регулюватися питання щодо захисту вод від

забруднення, спричиненого нітратами із сільськогосподарських джерел. Тер-

мін виконання завдань — вересень 2024 року. У жовтні 2024 року Міндовкілля

поінформувало, що відповідний законопроєкт розроблено та триває процеду-

ра опрацювання наданих до нього зауважень, після чого його буде винесено

на засідання Уряду України.

Українське законодавство поступово адаптується до міжнародних стандартів

у сфері водопостачання та санітарії, забезпечуючи права громадян на чисту

воду та належні санітарні умови.

Resolution 64/292

Розпорядження Кабінету Міністрів України “Про затвердження плану пріоритетних дій Уряду на 2024 рік” від

16 лютого 2024 р. № 137-р , URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2024-%D1%80#n14

62 Верховній Раді України:

█ розглянути проєкт Закону України “Про державний екологічний контроль”

(реєстр. № 3091 від 19.02.2020);

█ розглянути проєкт Закону України “Про внесення змін до деяких законодав-

чих актів України щодо здійснення державного нагляду (контролю) за дотри-

манням вимог санітарного законодавства у сферах господарської діяльності,

яка може становити ризик для здоров’я та санітарно-епідемічного благополуч-

чя населення” (реєстр. № 13205 від 21.04.2025).

Кабінету Міністрів України:

█ розробити та внести на розгляд Верховної Ради України:

- проєкт Закону України про загальнодержавну цільову соціальну програ-

му “Питна вода України” на відповідний період;

- проєкт Закону України щодо внесення змін до Закону України “Про питну

воду та питне водопостачання” у частині затвердження мінімального нор-

мативу (норми) води, яка необхідна людині протягом доби для забезпечен-

ня своїх питних, фізіологічних, санітарно-гігієнічних та побутових потреб;

- проєкт Закону України про внесення змін до деяких законодавчих ак-

тів України в частині імплементації положень Додатка I до Директиви Ради

Європейських Співтовариств 91/676/ЄЕС від 12 грудня 1991 року про захист

вод від забруднення щодо захисту вод від забруднення, спричиненого ніт-

ратами із сільськогосподарських джерел;

- проєкт Закону України щодо врегулювання проблемних питань у сфе-

рах питної води, питного водопостачання та водовідведення, які стосують-

ся відновлення та відбудови пошкоджених об’єктів і мереж, модернізації

застарілих систем, підвищення надійності та енергоефективності роботи

технологічного обладнання, усунення регіональних відмінностей у доступі

до води та її якості;

█ розробити та затвердити постанови:

- про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13 берез-

ня 2022 р. № 303 “Про припинення заходів державного нагляду (контролю)

в умовах воєнного стану” для відновлення здійснення заходів державно-

го нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства;

- про внесення змін до пункту 4 Порядку видачі дозволів на спеціальне

водокористування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Украї-

ни від 13 березня 2002 р. № 321 “Про затвердження Порядку видачі дозволів

на спеціальне водокористування та внесення змін до постанови Кабінету

Міністрів України від 10 серпня 1992 р. № 459” щодо скорочення строків ви-

дачі або відмови у видачі дозволу на спеціальне водокористування;

РЕКОМЕНДАЦІЇ

█ передбачити у проєкті Державного бюджету на 2026 рік видатки на здійс-

нення заходів моніторингу підземних вод та реалізацію програм заходів Планів

управління річковими басейнами;

█ забезпечити розроблення та прийняття підзаконних нормативно-правових

актів на виконання положень Закону України “Про питну воду та питне водо-

постачання” та Закону України “Про водовідведення та очищення стічних вод”;

█ розробити та затвердити:

- план дій із реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на 2025

та наступні роки, передбачивши заходи із запобігання порушенню прав лю-

дини з боку суб’єктів господарювання у сфері захисту навколишнього при-

родного середовища;

- план виконання зобов’язань Директиви ЄС (2020/2184) про якість води,

призначеної для споживання людиною (перероблена) та Директиви ЄС

(2024/3019) про очищення міських стічних вод;

- операційний план реалізації Водної стратегії України на наступний період

з урахуванням невиконаних заходів, передбачених Операційним планом її

реалізації у 2022-2024 роках;

- плани управління зонами, вразливими до (накопичення) нітратів, та захо-

ди щодо зменшення дифузного забруднення вод нітратами;

- Державну цільову екологічну програму технічної модернізації підпри-

ємств водовідведення та очищення стічних вод, що перебувають у держав-

ній або комунальній власності на період до 2034 року;

- порядок інформування органами державної влади, органами місцевого

самоврядування споживачів про якість питної води та стан питного водопо-

стачання, з урахуванням рівня користування окремими категоріями спожи-

вачів інформаційно-комунікаційними технологіями.

Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів

України:

█ визначити зони, вразливі до (накопичення) нітратів, та створити їх реєстр;

█ налагодити державний моніторинг забруднення сполуками азоту водних ре-

сурсів для здійснення оцінки вразливості підземних і поверхневих вод до за-

бруднення нітратами із сільськогосподарських джерел;

█ підготувати та подати Кабінету Міністрів України Звіт щодо реалізації Водної

стратегії відповідно до показників досягнення її цілей за 2022-2024 роки.

64 Органам місцевого самоврядування:

█ враховувати у своїй діяльності постанову Кабінету Міністрів України

від 29 квітня 2022 р. № 502 “Деякі питання регулювання діяльності у сфері ко-

мунальних послуг у зв’язку із введенням в Україні воєнного стану” та вживати

заходи щодо недопущення підвищення тарифів на послуги з централізованого

водопостачання та з централізованого водовідведення для населення в період

дії правового режиму воєнного стану;

█ забезпечити проведення лабораторних досліджень водопровідної води та ін-

формування споживачів про її якість та відповідність ДСанПіН;

█ передбачити у місцевих бюджетах фінансування для: забезпечення лабора-

торій водоканалів необхідним обладнанням, матеріалами; навчання персоналу

(з метою проведення водоканалами досліджень питної води на наявність у ній

відповідних забруднюючих речовин) або біологічних агентів (для реагування

на загрози застосування зброї масового ураження).

Бердичівській, Зеленодольській, Комарнівській,

Сновській міським радам:

затвердити та впровадити місцеві програми у сфері питного водопостачання

та водовідведення.

Органам місцевого самоврядування Чернігівської

області (Ічнянської, Бахмацької, Прилуцької,

Сновської міських рад, Куликівської, Варвинської

селищних рад, Киселівської сільської ради):

передбачити у своїх бюджетах кошти для фінансування заходів із реконструк-

ції (модернізації) систем водовідведення.

Басейн

річки

К-сть

пунктів

моніто-

рингу

Пункти

у місцях

питних

водоза-

борів

Стан води

(загальний)

Основні

забруднен-

ня

Примітки

Дніпро 140 28 Задовільний,

локальні

перевищення

Марганець,

кадмій,

нікель, мідь,

нафтопро-

дукти

У місцях питних

водозаборів показники

здебільшого в межах

норми;

локальні перевищення

Дністер 93 20 У межах

норми, окремі

перевищення

Мідь,

нафтопро-

дукти

Перевищення

нормативів по міді

у кілька разів

Дон 35 5 Підвищений вміст

органічних речо-

вин

Марганець,

мідь,

нафтопро-

дукти

Моніторинг

ускладнений через

воєнні дії

Дунай 101 11 Загалом у межах

норми, локальні

перевищення

Мідь,

кадмій,

свинець

Спостерігалося

разове перевищення

свинцю у 7,5 раза,

кадмію у 1,3 раза

Вісла 23 0 Не використову-

ються для питного

водопостачання;

потреби населен-

ня у питній воді

задовольняються

за рахунок запасів

підземних вод

Кадмій,

свинець,

пестициди

Річка Полтва

є найбільш забрудне-

ною річкою басейну,

оскільки є колектором

стічних вод м. Львова

Південний

Буг

50 15 Значні

перевищення

органічних

та біогенних

показників

Нафтопро-

дукти,

марганець,

мідь

У місцях розташуван-

ня питних водозаборів

міст Вінниця, Ладижин,

Хмільник перевищення

БСК5 до 14,7 мгО2/дм³,

ХСК — до 69,3 мгО2/дм³

Причор-но-

мор’я

12 0 Не використову-

ються для питного

водопостачання;

потреби у питній

воді задовольня-

ються за рахунок

запасів підземних

вод

Кадмій,

поліарома-

тичні

вуглеводні

Високі показники

флуорантену (до 3 раз

вище норми)

Приазов’я — — — Моніторинг

припинено через

воєнні дії

Додаток 1. Узагальнена інформація Держводагентства про результати моніто-

рингу поверхневих вод у 2023 році

ДОДАТКИ

66 Додаток 2. Узагальнена інформація ДСНС про результати моніторингу якості

поверхневих вод у питних водозаборах у 2021-2024

Назва

водного об’єкта Місце відбору (питний водозабір)

Рік

2021 2022 2023 2024

БАСЕЙН РІЧКИ ВІСЛА

р. Вишня питний водозабір МКП “Водоканал”

м. Мостиська

н ∕ пр 2 2 *

БАСЕЙН РІЧКИ ДНІСТЕР

р. Дністер 783 км, Дністровське вдсх., питний водозабір

м. Кам'янець-Подільський

н ∕ пр 3 н ∕ пр 3

р. Дністер 708 км, Дністровське вдсх., с. Кормань,

пр. берег, безпосередньо в районі насосної

станції питного водозабору

н ∕ пр 3 н ∕ пр 3

р. Солониця 24,5 км, м. Трускавець, водозабір ТзОВ

“Трускавецьводоканал”

н ∕ пр н ∕ пр 1 *

р. Луг 18,45 км, питний водозабір м. Ходорів н ∕ пр 2 2 *

р. Стрий 78 км, с. Верхнє Синьовидне, лівий берег,

підрусловий в/з м.Львів, 150 м нижче мосту,

дорога Стрий — Сколе

н ∕ пр 2 2 *

р. Свіча 57 км, с. Княжолука, питний водозабір

м. Долина

н ∕ пр 1 2 *

р. Лімниця 30 км, с. Вістова, питний водозабір м. Калуш н ∕ пр 3 н ∕ пр *

р. Бистриця

Надвірнянська

16 км, с. Берeзівка, питний водозабір

м. Івано-Франківськ

н ∕ пр 2 н ∕ пр *

р. Бистриця

Солотвинська

18 км, с. Скобичівка, питний водозабір м. Івано-

Франківськ

н ∕ пр 2 н ∕ пр *

р. Серет 211 км, Горішньо-Івачівське вдсх., с. Горішньо-

Івачів, питний водозабір м. Тернопіль

н ∕ пр 3 н ∕ пр *

Тернопільське

водосховище

м. Тернопіль, питний водозабір міста Тернопіль н ∕ пр 2 н ∕ пр 2

р. Серет 81 км, м. Чортків, питний водозабір міста

Чортків

н ∕ пр 2 н ∕ пр *

БАСЕЙН РІЧКИ ДУНАЙ

р. Тиса 882 км, м. Тячів, питний водозабір м. Тячів,

Тячівський район, кордон з Румунією

н ∕ пр 2 2 *

р. Латориця 65 км, перед м. Чоп, питний водозабір м. Чоп,

Ужгородський район, кордон зі Словаччиною

н ∕ пр 2 3 *

р. Ждимир 9 км, вище с. Вовчий, Свалявський район,

питний водозабір м. Свалява, референційні

умови

н ∕ пр 2 2 *

дериваційний

канал р. Уж

35 км, м. Ужгород, питний водозабір м. Ужгород н ∕ пр 3 3 *

р. Прут 896 км, м. Яремче, питний водозабір м. Яремче,

ВУВКГ м. Яремче

н ∕ пр 2 2 *

р. Прут 864 км, с. Шепарівці, питний водозабір

м. Коломия, КП “Коломияводоканал”

н ∕ пр 2 1 *

р. Прут 772 км, м. Чернівці, с. Ленківці, питний

водозабір, лівий берег, 500 м вище мосту

по дорозі на Чернівці

н ∕ пр 3 2 *

БАСЕЙН РІЧКИ ДНІПРО (СУББАСЕЙН ПРИП’ЯТІ)

р. Случ 203 км, питний водозабір м. Новоград-

Волинський

2 н ∕ пр 2 *

р. Хомора 52 км, питний водозабір м. Полонне 2 н ∕ пр 2 *

р. Уж права притока р. Прип'ять, 172 км, питний

водозабір м. Коростень

2 н ∕ пр 2 *

Назва

водного об’єкта Місце відбору (питний водозабір)

Рік

2021 2022 2023 2024

р. Случ

(Чернилівське

водосховище)

406 км, с. Чернелівка Красилівського р-ну,

питний водозабір м. Хмельницький

3 н ∕ пр 3 *

БАСЕЙН РІЧКИ ДНІПРО (СУББАСЕЙН СЕРЕДНЬОГО ДНІПРА)

р. Дніпро

(Канівське

водосховище)

897 км, н/б Київської ГЕС, м. Вишгород, питний

водозабір м. Київ

2 н ∕ пр 3 *

р. Дніпро

(Кременчуцьке

водосховище)

678 км, с. Сокирне, питний водозабір

м. Черкаси

2 н ∕ пр 3 *

р. Дніпро

(Кременчуцьке

водосховище)

580 км, правий берег, питний водозабір

м. Світловодськ, Кіровоградська область

3 н ∕ пр н ∕ пр *

р. Дніпро

(Кам'янське

водосховище)

476 км, м. Верхньодніпровськ, питний водозабір 3 н ∕ пр 3 *

р. Дніпро

(Кам'янське

водосховище)

462 км, смт Аули, питний водозабір м. Дніпро

та Кам'янське

3 н ∕ пр 3 *

р. Тетерів

(Відсічне

водосховище)

259 км, питний водозабір м. Житомир 3 н ∕ пр 2 *

р. Гнилоп'ять

(Бердичівське

водосховище)

59 км, питний водозабір м. Бердичів 2 н ∕ пр 2 *

р. Ірша

(Іршанське

водосховище)

93 км від гирла р. Ірша, Іршанське вдсх.,

в/б'єф питний водозабір смт Нова Борова

2 н ∕ пр 3 *

р. Ірша

(Малинське

водосховище)

31 км, питний водозабір м. Малин 3 н ∕ пр 3 *

р. Возня права притока р. Ірша, 8км с. Рудня

Городищенська, питний водозабір м. Малин

2 н ∕ пр 2 *

р. Рось

(Білоцерківське

водосховище)

218 км, с. Глибочка, питний водозабір

м. Біла Церква

2 н ∕ пр 3 *

р. Рось 118 км, питний водозабір м. Богуслав 2 н ∕ пр 2 *

р. Рось с. Тептіївка, питний водозабір м. Миронівка 2 н ∕ пр 2 *

р. Рось (Корсунь-

Шевченківське

водосховище)

64 км, м. Корсунь-Шевченківський,

питний водозабір

3 н ∕ пр 3 *

БАСЕЙН РІЧКИ ДНІПРО (СУББАСЕЙН ДЕСНИ)

р. Десна 3 км, Деснянський питний водозабір, м. Києв 2 н ∕ пр 1 *

БАСЕЙН РІЧКИ ДНІПРО (СУББАСЕЙН НИЖНЬОГО ДНІПРА)

Дніпровське

водосховище

м. Дніпро, лівий берег, Ломовський питний

водозабір н ∕ пр 3 3 *

р. Дніпро

(Дніпровське

водосховище)

м. Дніпро, правий берег, Кайдакський питний

водозабір н ∕ пр 3 3 *

Дніпровське

водосховище

с. Військове, питний водозабір Солонянського

району н ∕ пр 3 3 *

Дніпровське

водосховище

м. Дніпро, ВП “ПдТЄС” ПАТ “ДТЕК

Дніпроенерго”, питний водозабір н ∕ пр 3 2 *

68 Назва

водного об’єкта Місце відбору (питний водозабір)

Рік

2021 2022 2023 2024

Південне

водосховище

Південне водосховище, питний водозабір н ∕ пр н ∕ пр 3 *

Іскрівське

водосховище

Іскрівське водосховище, питний водозабір

смт Петрово н ∕ пр 2 3 *

Карачунівське

водосховище

Карачунівське водосховище, питний водозабір

м. Кривий Ріг н ∕ пр н ∕ пр 4 *

Макортовське

водосховище

Макортовське водосховище, с. Макорти,

питний водозабір КП ПМР “Житлокомплекс” н ∕ пр 3 3 *

БАСЕЙН РІЧКИ ПІВДЕННИЙ БУГ

р. Південний Буг 652 км , м. Хмільник, питний водозабір,

вище міста н ∕ пр н ∕ пр 3 *

р. Південний Буг 607 км, нижче с. Гущинці, питний водозабір,

м. Калинівка н ∕ пр н ∕ пр 2 *

р. Південний Буг

(Сабарівське

водосховище)

582 км, Сабарівське вдсх, питний водозабір

м. Вінниця н ∕ пр н ∕ пр 2 *

р. Південний Буг 413 км, с. Маньківка,вище села, питний

водозабір м. Ладижин н ∕ пр н ∕ пр 3 *

р. Південний Буг 237 км, питний водозабір смт Побузьке н ∕ пр н ∕ пр 2 *

р. Південний Буг

(Олександрівське

водосховище)

153 км, с. Олексіівка, питний водозабір

м. Південно-Українськ н ∕ пр н ∕ пр 3 *

р. Південний Буг 97 км, м. Вознесенськ, питний водозабір

м. Вознесенськ 2 км до в'їзду у м. Вознесенськ н ∕ пр н ∕ пр 2 *

р. Синюха 10 км, питний водозабір м. Первомайськ н ∕ пр н ∕ пр 2 *

р. Гнилий Тікич 41 км, м. Звенигородка, питний водозабір

КП “Водопостачання та водовідведення”

Звенигородської міської ради

н ∕ пр н ∕ пр 3 *

р. Синюха 94 км, Новоаргангельське водосховище,

смт Новоархангельськ питний водозабір н ∕ пр н ∕ пр 2 *

р. Чорний Ташлик 51 км, питний водозабір смт Помічна н ∕ пр н ∕ пр 2 *

р. Інгул 318 км, питний водозабір м. Кропивницький н ∕ пр н ∕ пр 3 *

р. Інгул 103 км, питний водозбір м. Баштанка, с.

Одрадне н ∕ пр н ∕ пр 2 *

БАСЕЙН РІЧКИ ДОН (СУББАСЕЙН СІВЕРСЬКОГО ДОНЦЯ)

р. Сіверський

Донець

с. Кочеток, водозабір КП “Харківводоканал” 2 н ∕ пр 3 *

р. Сіверський

Донець

водозабір КП “Слов’янськводоканал” 2 н ∕ пр н ∕ пр *

р. Сіверський

Донець

водозабір Слов’янського РВУ КП “Компанія

“Вода Добасу”

2 н ∕ пр н ∕ пр *

р. Сіверський

Донець

Райгородська гребля, водозабір РУЕК РВУ КП

“Компанія “Вода Донбасу”

2 н ∕ пр н ∕ пр *

р. Сіверський

Донець

с. Білогорівка, водозабір КП “Попаснянський

Районний Водоканал”

3 н ∕ пр н ∕ пр *

ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ/ПОТЕНЦІАЛУ

1 відмінний

2 добрий

3 задовільний

4 поганий

5 дуже поганий *Станом на 30.08.2024

моніторинг не здійснювався

Додаток 3. Інформація щодо тарифів на централізоване водопостачання, вста-

новлених НКРЕКП

№

з/п

Назва ліцензіата НКРЕКП у сфері

централізованого водопостачання

та водовідведення

№, дата

постанови

НКРЕКП

Ціна

за 1 м3

води для

спожива-

чів (грн)

№, дата

постанови

НКРЕКП

Ціна

за 1 м3

води для

спожива-

чів (грн)

Вінницька область

1. КП “ВІННИЦЯОБЛВОДОКАНАЛ” № 2866

від 22.12.2021

13,12 № 1034

від 28.05.2024

13,12

Волинська область

2. КП “ЛУЦЬКВОДОКАНАЛ” № 2867

від 22.12.2021

10,17 № 1001

від 28.05.2024

10,17

Дніпропетровська область

3. КП “ДНІПРОВОДОКАНАЛ” ДМР № 2848

від 22.12.2021

15,13 № 1021

від 28.05.2024

15,13

4. КП “НІКОПОЛЬСЬКЕ ВИРОБНИЧЕ

УПРАВЛІННЯ ВОДОПРОВІДНО-

КАНАЛІЗАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСТВА”

НМР

№ 2862

від 22.12.2021

11,55 № 1020

від 28.05.2024

11,55

5. КП ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ

РАДИ “АУЛЬСЬКИЙ ВОДОВІД”

№ 2847

від 22.12.2021

11,18 № 1002

від 28.05.2024

11,18

6. ДМПВКГ “ДНІПРО-ЗАХІДНИЙ

ДОНБАС”

№ 2854

від 22.12.2021

30,2 — —

7. КП “НОВОМОСКОВСЬК ВОДОКАНАЛ” № 2851

від 22.12.2021

18,01 № 2851

від 22.12.2021

18,01

8. ПРАТ “ЕНЕРГОРЕСУРСИ” № 2873

від 22.12.2021

22,63 № 1003

від 28.05.2024

53,39

9. КП “КРИВБАСВОДОКАНАЛ” № 2855

від 22.12.2021

13,31 № 1004

від 28.05.2024

24,52

10. КП “ПАВЛОГРАДСЬКЕ ВИРОБНИЧЕ

УПРАВЛІННЯ ВОДОПРОВІДНО-

КАНАЛІЗАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСТВА”

ПМР

№ 2856

від 22.12.2021

32,85 № 1216

від

28.06.2024

32,85

Донецька область

11. КВП “КРАМАТОРСЬКИЙ

ВОДОКАНАЛ”

№ 2878

від 22.12.2021

16,29 № 1005

від 28.05.2024

16,29

12. КП “МАРІУПОЛЬВОДОКАНАЛ” № 2871

від 22.12.2021

16,01 № 2871

від 22.12.2021

16,01

13. КП “БАХМУТ-ВОДА” № 2860

від 22.12.2021

18,94 № 2860

від 22.12.2021

18,94

14. КП СМР “СЛОВМІСЬКВОДОКАНАЛ” № 2885

від 22.12.2021

16,85 № 2885

від 22.12.2021

16,85

Житомирська область

15. КП “ЖИТОМИРВОДОКАНАЛ” ЖМР № 2859

від 22.12.2021

15,22 № 1023

від 28.05.2024

15,22

Закарпатська область

16. КП “ВИРОБНИЧЕ УПРАВЛІННЯ

ВОДОПРОВІДНО-КАНАЛІЗАЦІЙНОГО

ГОСПОДАРСТВА МІСТА УЖГОРОДА”

№ 2861

від 22.12.2021

22,1 № 1006

від 28.05.2024

22,1

Запорізька область

17. КП “ВОДОКАНАЛ”

МЕЛІТОПОЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 2844

від 22.12.2021

16,17 № 2844

від 22.12.2021

16,17

18. КП “БЕРДЯНСЬКВОДОКАНАЛ” БМР № 2850

від 22.12.2021

25,73 № 2850

від 22.12.2021

25,73

70 №

з/п

Назва ліцензіата НКРЕКП у сфері

централізованого водопостачання

та водовідведення

№, дата

постанови

НКРЕКП

Ціна

за 1 м3

води для

спожива-

чів (грн)

№, дата

постанови

НКРЕКП

Ціна

за 1 м3

води для

спожива-

чів (грн)

19. КП “ВОДОКАНАЛ” (М. ЗАПОРІЖЖЯ) № 2875

від 22.12.2021

14,84 № 1007

від 28.05.2024

14,84

20. КП “ОБЛВОДОКАНАЛ” ЗОР № 2846

від 22.12.2021

20,87 № 1035

від 28.05.2024

20,87

Івано-Франківська область

21. КП “ІВАНО-

ФРАНКІВСЬКВОДОЕКОТЕХПРОМ”

№ 2880

від 22.12.2021

10,79 № 1008

від 28.05.2024

10,79

Київська область

22. КП “ІРПІНЬВОДОКАНАЛ” № 2843

від 22.12.2021

10,34 № 2843

від 22.12.2021

10,34

23. КП БМР БР КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

“БРОВАРИТЕПЛОВОДОЕНЕРГІЯ”

№ 2853

від 22.12.2021

12,84 № 1031

від 28.05.2024

12,84

24. ТОВ “БІЛОЦЕРКІВВОДА” № 2849

від 22.12.2021

12,9 № 1009

від 28.05.2024

12,9

Кіровоградська область

25. ОКВП “ДНІПРО-КІРОВОГРАД” № 2858

від 22.12.2021

21,01 № 1025

від 28.05.2024

21,01

Луганська область

26. ЛКСП “ЛИСИЧАНСЬКВОДОКАНАЛ” № 2872

від 22.12.2021

20,77 № 2872

від 22.12.2021

20,77

Львівська область

27. ЛМКМ “ЛЬВІВВОДОКАНАЛ” № 2881

від 22.12.2021

14,41 № 1010

від 28.05.2024

14,41

28. КП “ДРОГОБИЧВОДОКАНАЛ” ДМР

ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 2883

від 22.12.2021

23,85 № 1026

від 28.05.2024

23,85

Миколаївська область

29. МКП “МИКОЛАЇВВОДОКАНАЛ” № 2876

від 22.12.2021

14,61 № 2876

від 22.12.2021

14,61

Одеська область

30. ТОВ “ІНФОКС” (ФІЛІЯ

“ІНФОКСВОДОКАНАЛ”)

№ 2841

від 22.12.2021

14,93 № 1011

від 28.05.2024

14,93

Полтавська область

31. КП “КРЕМЕНЧУКВОДОКАНАЛ”

КМР КРПО

№ 2874

від 22.12.2021

11,92 № 1012

від 28.05.2024

11,92

32. КП ПОР “ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ” № 2868

від 22.12.2021

13,74 № 1013

від 28.05.2024

13,74

Рівненська область

33. РОВКП ВКГ “РІВНЕОБЛВОДОКАНАЛ” № 2869

від 22.12.2021

13,9 № 1022

від 28.05.2024

13,9

34. ПРАТ “РІВНЕАЗОТ” № 2882

від 22.12.2021

0 № 1032

від 28.05.2024

Сумська область

35. КП “МІСЬКВОДОКАНАЛ” СМР № 2877

від 22.12.2021

13,32 № 1014

від 28.05.2024

13,32

Тернопільська область

36. КП “ТЕРНОПІЛЬВОДОКАНАЛ” № 2845

від 22.12.2021

14,65 № 1027

від 28.05.2024

14,65

№

з/п

Назва ліцензіата НКРЕКП у сфері

централізованого водопостачання

та водовідведення

№, дата

постанови

НКРЕКП

Ціна

за 1 м3

води для

спожива-

чів (грн)

№, дата

постанови

НКРЕКП

Ціна

за 1 м3

води для

спожива-

чів (грн)

Харківська область

37. КП “ХАРКІВВОДОКАНАЛ” № 2894

від 22.12.2021

13,36 № 1399

від 31.07.2024

13,36

Херсонська область

38. МКП “ВИРОБНИЧЕ УПРАВЛІННЯ

ВОДОПРОВІДНО-КАНАЛІЗАЦІЙНОГО

ГОСПОДАРСТВА МІСТА ХЕРСОНА”

№ 2865

від 22.12.2021

13,15 № 2865

від 22.12.2021

13,15

Хмельницька область

39. МКП “ХМЕЛЬНИЦЬКВОДОКАНАЛ” № 2864

від 22.12.2021

11,81 № 1015

від 28.05.2024

11,81

40. КП “МІСЬКТЕПЛОВОДЕНЕРГІЯ”

(М. КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ)

№ 2879

від 22.12.2021

14,91 № 1016

від 28.05.2024

14,91

Черкаська область

41. КП “ЧЕРКАСИВОДОКАНАЛ” ЧМР № 2863

від 22.12.2021

11,54 № 1028

від 28.05.2024

11,54

42. ПРАТ “АЗОТ” (М. ЧЕРКАСИ) № 2884

від 22.12.2021

0 № 1017

від 28.05.2024

43. КП “УМАНЬВОДОКАНАЛ” УМР № 2852

від 22.12.2021

28,47 № 1033

від 28.05.2024

28,47

Чернівецька область

44. КП “ЧЕРНІВЦІВОДОКАНАЛ” № 2870

від 22.12.2021

14,93 № 1018

від 28.05.2024

14,93

Чернігівська область

45. КП “ЧЕРНІГІВВОДОКАНАЛ” ЧМР № 2857

від 22.12.2021

12,97 № 1029

від 28.05.2024

12,97

місто Київ

46. ПРАТ “АК “КИЇВВОДОКАНАЛ” № 2842 від

22.12.2021

13,47 № 1019 від

28.05.2024

13,47

47. АТ “УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ” № 2499 від

16.12.2020

23,1 № 1030 від

28.05.2024

23,1

Всього: 47 ліцензіатів НКРЕКП Середній тариф 16,51 грн Середній тариф 17,15 грн

72 Додаток 4. Інфраструктурні збитки системі водопостачання та водовідведення

Херсонської області внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС

Територіальна

громада

Пошкоджено/

зруйновано об’єктів

(назва, од., км)

Відновлено,

(од., км)

Не відновлено,

(од.,км) Потреби

Дар’ївська Цех водогону

“Дніпро-Миколаїв”

Водозабір з р. Дніпро

(насосна станція

0-го підйому) — 1 од.

(об’єкт перебуває на

балансі МКП “Микола-

ївводоканал” (Микола-

ївська область)

— 1 од. Потреба не визначена

у зв’язку зі складною

безпековою ситуацією

Артезіанські свердло-

вина — 3 одиниці

— 3 од. Необхідно буріння

нових свердловин

Милівська Зазнали обміління

3 артезіанські сверд-

ловини у селах Мило-

ве, Республіканець,

Новокаїри

— 3 од. Буріння 4 артезіан-

ських свердловин

у селах Милове — 2,

Республіканець — 1,

Новокаїри — 1

Новоолексан-

дрівська

Зазнали обміління

8 артезіанських сверд-

ловин у селах Новоолександрівка

(3 од.),

Гаврилівка (1 од.),

Михайлівка (2 од.),

Золота Балка (2 од.)

— 8 од. Буріння 8 свердловин

в селах:

Новоолександрівка

(2 од.), Гаврилівка

(2 од.), Михайлівка

(2 од.), Золота Балка

(2 од.). З них заверше-

но буріння 4 сверд-

ловин в селах Ново-

олександрівка (2) та

Гаврилівка (2), трива-

ють роботи по укладці

трубопроводів

Новорайська Зазнали обміління

2 артезіанські свердло-

вини № 2-87 та № 3-33

в селі Червоний Маяк

— 2 од. Заплановано буріння

4 артезіанських сверд-

ловин у селі Червоний

Маяк

Нововорон-

цовська

Зазнала обміління

1 свердловина

в селі Осокорівка

— 1 од. Заплановано буріння

1 артезіанської сверд-

ловини в селі Осоко-

рівка

Тягинська Зруйновані 2 насосні

станції у селах Львове

та Миколаївка

— 2 од. Заміна 2 насосних

станцій у селах Львове

та Миколаївка

Бериславська Зазнали обміління

16 артезіанських

свердловин у місті

Берислав та селах

Новоберислав, Шляхо-

ве, Зміївка

— 16 од. Заплановано буріння

15 свердловин в місті

Берислав (10) та селах

Новоберислав (2),

Шляхове (2), Зміївка (1)

після поліпшення без-

пекової ситуації

Калинівська Водопровідна мережа

в селищі Калинівське

протяжністю 700 м

— водопровідну

мережу 700 м

Заплановано

у 2025 році провести

роботи із заміни водо-

провідної мережі

Херсонська Водопровідна насосна

станція № 6 (ВНС-6) —

1 од.

Частково —

1 од.

— Для повного віднов-

лення не вистачає

фінансування

Артезіанські свердло-

вини — 3 од.

Частково —

3 од.

—

Каналізаційні насосні

станції (КНС) — 4 од.

— 4 од. Необхідне фінансу-

вання

Додаток 5. Стан будівництва трьох магістральних водогонів для ліквідації нега-

тивних наслідків знищення греблі Каховської ГЕС93 (станом на 17.01.2025).

Назва об’єкту

Збудовано

насосних /

електрич-

них станцій

Влаштовано

траншей,

км

Змонтовано

трубопрово-

дів, км

Результат

виконання робіт

Магістральний

водогін р. Інгулець —

Південне водосховище

для забезпечення

водою м. Кривий Ріг,

Дніпропетровська

область

3/3 25,9 93,59 Готовність об’єкта — 99 %:

█ виконуються монтажні

роботи на камерах

переключення;

█ завершується

будівництво насосних

станцій;

█ виконуються роботи

з благоустрою та

рекультивації земель;

█ подача води

відбувається у штатному

режимі

Магістральний

водогін Марганець —

Нікополь — Покров,

Дніпропетровська

область

2/2 40,9 81,8 Готовність об’єкта — 99 %:

█ виконуються роботи

з диспетчеризації та

автоматизації насосних

станцій;

█ здійснюється

благоустрій територій;

█ подача води

відбувається у штатному

режимі

Магістральний

водогін Хортиця

(ДВС2) — Томаківка —

Марганець, Запорізька

та Дніпропетровська

область

6/6 77,9 155,8 Готовність 100 %:

█ будівельні роботи

завершено;

█ подача води

відбувається у штатному

режимі

Інформація про стан реалізації проєктів будівництва магістральних водогонів, 17.01.2025 — https://restoration.

gov.ua/4497/publichna_informatsiia/72305.html

ПЕРСОНАЛЬНИЙ СКЛАД АВТОРСЬКОЇ ГРУПИ

З ПІДГОТОВКИ СПЕЦІАЛЬНОЇ ДОПОВІДІ

УПОВНОВАЖЕНОГО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

З ПРАВ ЛЮДИНИ

Дмитро ЛУБІНЕЦЬ

Олена КОЛОБРОДОВА

Світлана ГЛУЩЕНКО

Андрій БАГМЕТ

Алла ТАРАСЮК

Юрій БАБЕНКО

Юрій ІВАНОВ

Юлія МІРОШНИЧЕНКО

Віталій МУЗИЧЕНКО

Ганна ЦВЄТКОВА

Олена ШОМПОЛ

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини

Представник Уповноваженого з соціальних та еконо-

мічних прав

директор Департаменту моніторингу додержання соці-

альних та економічних прав Секретаріату Уповноваже-

ного Верховної Ради України з прав людини

заступник директора департаменту — начальник відділу

прав власності Департаменту моніторингу додержання

соціальних та економічних прав Секретаріату Уповно-

важеного Верховної Ради України з прав людини

заступник директора департаменту — начальник відділу

права на охорону здоровʼя, освіту та культуру Департа-

менту моніторингу додержання соціальних та еконо-

мічних прав Секретаріату Уповноваженого Верховної

Ради України з прав людини

начальник відділу прав споживачів Департаменту мо-

ніторингу додержання соціальних та економічних прав

Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України

з прав людини

начальник відділу права на працю Департаменту моні-

торингу додержання соціальних та економічних прав

Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України

з прав людини

начальник відділу права на безпечне довкілля Депар-

таменту моніторингу додержання соціальних та еконо-

мічних прав Секретаріату Уповноваженого Верховної

Ради України з прав людини

заступник начальника відділу права на безпечне до-

вкілля Департаменту моніторингу додержання соціаль-

них та економічних прав Секретаріату Уповноваженого

Верховної Ради України з прав людини

експертка чеської гуманітарної організації “Людина

в біді”, член Комітету з дотримання Протоколу про воду

та здоров’я ЄЕК ООН — ВООЗ-Європа

кандидат юридичних наук, доцент кафедри екологіч-

ного права Навчально-наукового інституту права Київ-

ського національного університету імені Тараса Шев-

ченка, експертка ЮНІСЕФ

Попередня

НАЦІОНАЛЬНИЙ ФЕСТИВАЛЬ "КОД НАЦІЇ

Наступна

Служба зайнятості активно займається питанням адаптації та працевлаштування ветеранів 30.06.2025