Вплив сміттєзвалищ на довкілля та здоров’я людей
Питання поводження з побутовими відходами у сучасному світі є дуже актуальним. Адже із зростанням споживчих можливостей населення збільшується й кількість відходів, що утворюється.
Зараз схема поводження зі сміттям в Україні така: більшість українців просто платять за послуги перевізників, які вивозять відходи подалі за місто, на полігони та сміттєзвалища. В Україні щорічно утворюється приблизно 400 мільйонів тонн відходів і тільки 6% із них переробляють. Водночас у країнах ЄС переробляють приблизно 40% сміття.
В Україні сьогодні 99% сміттєзвалищ не відповідають екологічним вимогам, а перевантажених серед них налічується близько 25%.
Неправильне поводження з відходами негативно позначається не тільки на довкіллі, а й на здоров’ї населення. Жоден із таких самовільно створених пунктів скидання відходів не обладнаний відповідним чином, тож продукти гниття і розпаду потрапляють у ґрунт та ґрунтові води. Фільтрація забруднюючих речовин із цих сміттєзвалищ іде в підземний водоносний горизонт, потрапляє в колодязі та свердловини, з яких люди п’ють воду. Температура гниття подекуди настільки висока, що часто призводить до займання, в результаті чого вивільняються небезпечні, а часом і канцерогенні речовини, які викликають захворювання дихальних шляхів, знижують імунітет людини.
Зазначимо, що дим від горіння сміття містить у своєму складі оксид азоту, чадний газ, важкі метали та одну з найотрутніших для організму речовин – діоксин. А з тліючого листя і бадилля виділяється бензопірен, що здатний викликати у людей онкологічні захворювання.
Крім того такі смітники – це середовище для розмноження комах та гризунів, які є збудниками та носіями різних інфекційних захворювань: лептоспіроз, сказ, енцефаліт, чума тощо.
Велику небезпеку для життя та здоров'я людей, стану довкілля та окремих його компонентів, становлять стихійні сміттєзвалища, які з'являються поблизу населених пунктів, на узбіччях доріг, поблизу сільськогосподарських угідь, на берегах річок, озер та ставків, у лісах та лісосмугах, по схилах балок та у ярах тощо. Звалищні гази потрапляють в атмосферне повітря, фільтрат потрапляє у ґрунти та ґрунтові води, у водні об'єкти, якщо несанкціоноване сміттєзвалище знаходиться на березі водойми.
Стихійні сміттєзвалища утворюються внаслідок безвідповідального ставлення окремих осіб, які залишають сміття у лісах та по берегах водойм після пікніків. Є факти утворення сміттєзвалищ поблизу дачних кооперативів (у балках та прилеглих територіях), де немає організованого вивозу та утилізації сміття. Окремої уваги вартують факти, коли організовано вивозять сміття недалеко, найчастіше у прилеглі із населеним пунктом природні території, щоб не сплачувати за його утилізацію.
Щороку в Україні утворюються тисячі несанкціонованих сміттєзвалищ. На жаль, системних досліджень з інвентаризації стихійних сміттєзвалищ не проводиться. Також не проводиться системна робота з їх ліквідації та усунення наслідків. Вони спричиняють забруднення ґрунту, ґрунтових вод, відкритих водойм небезпечними хімічними сполуками та важкими металами та іншими забруднюваними речовинами.
Особливу небезпеку стихійні сміттєзвалища становлять поблизу річок, ставків, водосховищ, оскільки зростає можливість перенесення забруднюваних речовин на значні відстані, що викликає загрозу погіршення якості поверхневих вод, які в тому числі використовуються у господарських цілях. Варто зауважити, що найбільшого негативного впливу від стихійного сміттєзвалища зазнає субстрат, на якому воно розміщується, найчастіше це ґрунт. Окрім хімічного забруднення, ґрунт зазнає механічного (деформація поверхні та формування акумулятивних форм рельєфу) та фізичного (зміна структури та складеності, ущільнення верхнього горизонту, погіршення їх водного, повітряного та теплового режимів) впливу.
Тому, дуже важливим є недопущення виникнення стихійних сміттєзвалищ на землях громад, у тому числі на територіях приватної забудови, забезпечення достатньої кількості контейнерів для збору побутових відходів та своєчасне їх видалення.
Благоустрій – це візитна картка кожного населеного пункту. Тож, не будьмо байдужими, бережімо навколишнє середовище та своє здоров’я!
Вода питна. Законом України віднесена до харчових продуктів:
«Вода питна — харчовий продукт, придатний для споживання людиною»
Показники якості питної води поділяються на три загальні підрозділи:
хімічні
мікробіологічні
фізичні.
Хімічні властивості охоплюють: концентрації шкідливих речовин в цілому і важких металів зокрема, сліди органічних сполук, загальну мінералізацію води. Хімічні показники стосуються ризику шкоди здоров'ю людини через накопичення в організмі важких металів та інших сполук, чинить негативний вплив на життя та здоров'я людини.
Мікробіологічні показники епідемічної безпеки стосуються коліформних бактерій, кишкової палички, а також певних видів патогенних бактерій (таких, як холерний вібріон), вірусів і найпростіших паразитів, перевищення яких може призвести до виникнення інфекційних хвороб у людини.
Фізичні властивості води визначаються органолептичними показниками, такими, як смак та присмак, забарвленість, запах і каламутність питної води, що сприймаються органами чуття. Відповідно до стандартів якості питної води України, кожен органолептичний показник не має перевищувати встановлену граничну межу у балах, градусах чи нефелометричних одиницях каламутності.
Як знезаразити воду та профілактика захворювань, що передаються через воду
Нагадуємо, що споживання води з колодязів, прибудинкових свердловин і річок може бути потенційно небезпечним. Бактерії, які спричиняють захворювання, тривалий час живуть та розмножуються у воді. Тому воду з таких джерел необхідно очистити.
Перед очищенням воду потрібно оцінити за кольором та запахом.
1. Вода не повинна бути забарвленою: подивіться на воду в білому або прозорому посуді.
2. Наберіть половину або ⅓ об'єму пляшки та інтенсивно її потрусіть. Якщо на поверхні є піна, то така вода не придатна для споживання.
3. Перевірте запах води. Якщо є підозрілий запах, то воду заборонено використовувати.
Якщо вода пройшла тест на колір та запах, то її можна знезаразити.
Кип’ятіння. Це найбільш надійний спосіб. Кип’ятіть воду не менш 10 хвилин, після чого дайте їй відстоятися 30 хвилин та охолонути природним шляхом.
Якщо немає можливості термічно знезаразити воду, можна це зробити хімічними речовинами.
Таблетки з активним хлором. Є спеціальні препарати з вмістом активного хлору у вигляді таблеток. Перед використанням вивчіть інструкцію: на який об’єм води вони розраховані та скільки часу потрібно для знезараження. Такі таблетки мають антибактеріальні властивості та мають великий термін придатності.
Йод. Можна використати спиртовий розчин йоду. Використовуйте цей метод у крайніх випадках! На літр води достатньо 3-4 крапель йоду. Перед споживанням води почекайте годину. Така вода буде мати характерний смак, але так ви уникнете зневоднення. Якщо є можливість, після знезараження йодом воду слід профільтрувати через побутовий фільтр.
Активоване вугілля. Цей метод дозволяє прибрати неприємний запах води та незначні домішки і шкідливі речовини. На літр води потрібно подрібнити 5 таблеток. Подрібнені таблетки потрібно загорнути в марлю або іншу тканину, аби пил не потрапив у чисту воду. Потрібно почекати щонайменше 8 годин, аби вода знезаразилась.
Правила профілактики інфекційних захворювань, які передаються через воду:
Пийте тільки кип’ячену або продезінфіковану питну воду.
Часто мийте руки безпечною водою з милом.
Для приготування їжі користуйтесь кип’яченою або бутильованою водою.
Ретельно готуйте і безпечно зберігайте їжу.
Воду з відкритих водойм можна використовувати тільки для технічних цілей.
Якщо з’являються ознаки інфекційних захворювань — негайно зверніться по медичну допомогу, не допускайте самолікування!
Харчові отруєння: симптоми та їх профілактика
Практично кожна людина, хоч раз у своєму житті, відчувала на собі прояви харчового отруєння. Особливо часто таке негативне явище виникає у дітей. Тому важливо знати, що робити та як уникнути отруєння в майбутньому.
Харчове отруєння (харчова токсикоінфекція) виникає, коли людина вживає в їжу будь-які продукти, обсіменені хвороботворними бактеріями. Список патогенних мікроорганізмів дуже широкий, і багато хто з них при попаданні в травну систему може призводити до дуже тяжких наслідків.
Проблема ускладнюється ще тим, що патогенні мікроорганізми, перебуваючи в продуктах харчування, продукують токсини. Ці речовини накопичуються в харчах та викликають симптоми отруєння, навіть коли їжа досить термічно оброблена й живих мікробних тіл у ній вже немає.
Які продукти становлять ризик харчового отруєння?
Таких продуктів дуже багато. Найбільш небезпечні ті, які повинні зберігатися в прохолодному місці, у холодильниках і морозильниках. Особливо небезпечним є отруєння рибними продуктами, сире або недоварене м’ясо або птиця, непастеризовані молочні продукти, сирі молюски, риба, морепродукти, немиті фрукти та овочі.
Отруїтися токсинами із зараженої їжі може як одна людина, так і декілька.
Симптоми харчового отруєння
З’явитися вони можуть як за кілька годин, так і через 2-5 днів після вживання неякісної їжі або напою. Тривалість безсимптомного періоду визначається масивністю надходження токсинів в організм. Чим більше зараженої їжі з’їдено / випито, тим коротшим буде благополучний період.
Коли потрібно з отруєнням звертатися до лікаря?
Більшість хворих (або постраждалих) на харчове отруєння, до лікарів не звертаються, тому що описані вище ознаки протікають легко, ігноруються ї самі проходять протягом 1-3 днів.
Однак є симптоми, коли зволікати з медичною допомогою не можна.
Звернутися за невідкладною допомогою необхідно, якщо є усі ознаки отруєння: багаторазовий рідкий стілець, пронос, підвищення температури тіла, темно-бордовий чи чорний стілець, або в калі значна домішка крові, блювота кров’ю, розлади дихання, сильний біль у животі або спазми в животі, двоїння в очах, паморочення голови, порушена координація, управління м’язами, сильне зневоднення, проблеми з ковтанням, відчуття сильного серцебиття або перебоїв у роботі серця.
Профілактика харчових отруєнь у побуті
Найнадійніший спосіб захисту — це гігієна й уважність у харчових звичках.
Мийте руки перед приготуванням і споживанням їжі, після контакту з сирими продуктами та після туалету. Цю звичку важливо прищеплювати і дітям.
Овочі та фрукти слід обов’язково мити, навіть якщо вони виглядають чистими. Для сирого м’яса, риби, овочів і готових страв варто використовувати окремі дошки. Поверхні після приготування очищайте гарячою водою з мийним засобом.
Сире м’ясо зберігайте в герметичних контейнерах на нижній полиці холодильника. Залишки страв охолоджуйте протягом перших 90 хвилин і бажано також не зберігати їжу в холодильнику більше 48 годин.
Не споживайте продукти, у яких закінчився термін придатності.
Відмовляйтеся від обвітрених продуктів, та таких, що давно лежать, не давайте їх дітям. І пам’ятайте: епізоди харчового отруєння не лишають після себе імунітету. Тому після повторного вживання заражених продуктів, небезпечні симптоми повернуться.
Обов'язково:
- ретельно мийте фрукти й овочі;
- ретельно мийте стільниці, обробні дошки, ножі й посуд, перш ніж починати застосовувати їх для приготування їжі;
- не кладіть сире і приготоване м’ясо на одну тарілку;
- якщо ножі використовувалися для оброблення сирої курки або м'яса, не використовуйте їх для інших продуктів, які не будуть піддаватися термічній обробці;
- готуйте м’ясо ретельно, у разі необхідності використовуйте термометр для м’яса: переконайтеся, що яловичина готується за температури не менше, ніж 70 ° C, курка й інша птиця – від 80 ° C, а риба – від 60 ° C;
- викидайте консервацію з роздутих або деформованих банок;
- якщо їжу не з’їсти протягом найближчих 4 годин – приберіть її в холод;
- не їжте сумнівних грибів;
- не їжте м’які сири в разі слабкого імунітету;
- обдавайте всі фрукти й овочі окропом.
Бережіть себе і своїх дітей, особливо – у жарку пору року!