Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Урядом упорядковано повноваження Державної податкової служби України

Оновлені функції передбачені змінами до Положення про Державну податкову службу України. Все узгоджено з чинним законодавством.

Коротко про зміни:

ДПС адмініструватиме внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю.

За рахунок внеску буде фінансуватися соціальний захист осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю.

Тому уточнені функції та права ДПС щодо:

- ведення обліку, адміністрування та контролю за своєчасністю подання звітності;

- перевірки повноти, достовірності та своєчасності нарахування і сплати внеску;

- застосування відповідальності;

- погашення податкового боргу та стягнення недоїмки;

- участі в аналізі та прогнозуванні надходжень внеску;

- складання звітності щодо стану розрахунків платників із бюджетом тощо.

Посилення контролю за підакцизною продукцією. 

Положення доповнено нормами щодо ліцензування діяльності суб’єктів господарювання у сфері:

- вирощування тютюну та ферментації тютюнової сировини;

- оптової та роздрібної торгівлі цією продукцією.

Облік та контроль за обігом маркованої підакцизної продукції ДПС буде здійснювати із використанням Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

ДПС також уповноважена: 

- контролювати сплату акцизу із ввезення, виробництва та реалізації на митній території України маркованої продукції;

- виконувати вимоги законодавства у сфері обігу підакцизної продукції;

- забезпечувати електронну простежуваність обігу продукції;

- адмініструвати сплату авансових внесків з податку на прибуток і ПДФО суб’єктами роздрібної торгівлі пальним.

Маємо також повноваження повідомляти НАБУ про факти, які можуть свідчити про спроби надання неправомірної вигоди службовим особам іноземних держав.

Електронні сервіси ДПС – важлива складова Національної стратегії доходів України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Національна стратегія доходів України (далі – НСД) спрямована на гармонізацію податкового та митного законодавства України зі стандартами ЄС. Електронні сервіси ДПС відіграють ключову роль у реалізації НСД. Адже вона прямо передбачає цифрову трансформацію, що означає збільшення та розвиток електронних сервісів, які спрощують взаємодію бізнесу з податковою службою. Електронні сервіси сприяють підвищенню прозорості податкових процесів, зменшують можливості для корупції та зловживань.

Основними електронними сервісами ДПС, що сприяють реалізації НСД, є:

- Електронний кабінет, який надає платникам широкий спектр можливостей: подання звітності, перегляд стану розрахунків з бюджетом, отримання відомостей з реєстрів, обмін документами з податковою службою тощо;

- мобільний застосунок «Моя податкова», який забезпечує громадянам доступ до ключових функцій Електронного кабінету;

- Інформаційно-довідковий ресурс ДПС (ЗІР) – основне джерело податкової інформації, який містить роз’яснення щодо застосування податкового законодавства, відповіді на типові питання, нормативні документи,

- сервіс «InfoTAX», який через месенджер Viber забезпечує дистанційне спілкування з податковою службою та миттєве отримання інформації про реєстраційні та облікові дані, квитанції про обробку документів, сплачені податки та податковий борг, дату включення до реєстрів тощо.

Можливість подання звітів, листування та отримання консультацій онлайн значно заощаджують час та ресурси платників податків. Це сприяє створенню більш комфортних умов для ведення бізнесу в Україні та підвищенню довіри суспільства до податкових органів. Електронні сервіси ДПС є не просто зручними інструментами, а стратегічною складовою НСД, основою для модернізації податкової системи та підвищення її ефективності.

Що вважається «недоїмкою»?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 6 частини 1 ст. 1 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) недоїмка – це сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464, обчислена контролюючим органом у випадках, передбачених Законом № 2464.

Щодо реєстрації новоутвореної юридичної особи – сільськогосподарського товаровиробника платником єдиного податку четвертої групи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п.п. 291.4.7 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) новоутворені, зокрема, сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

При цьому згідно з абзацом другим п. 294.2 ст. 294 ПКУ попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників – юридичних осіб – період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.

Довгостроковий договір: визначення дати виникнення податкових зобов’язань у виконавця та дати податкового кредиту у замовника

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 187.9 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) датою виникнення податкових зобов’язань виконавця довгострокових договорів (контрактів), крім договорів (контрактів) на будівництво житла (об’єктів житлової нерухомості), договорів купівлі-продажу неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості, щодо яких відбувається перше їх постачання, є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).

Для цілей цього пункту довгостроковий договір (контракт) – це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до п. 187.9 ст. 187 ПКУ, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами) (п. 198.2 ст. 198 ПКУ).

Порядок обчислення екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 240.1.1 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

При цьому п. 240.7 ст. 240 ПКУ встановлено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.

У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська міська державні адміністрації до 01 грудня року, що передує звітному, подають до контролюючих органів переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб – підприємців, яким в установленому порядку видано, зокрема дозволи на викиди, а також направляють інформацію про внесення змін до переліку до 30 числа місяця, що настає за кварталом, у якому такі зміни відбулися (п. 250.3 ст. 250 ПКУ).

Підпунктом 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 ПКУ визначено, що об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

База оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242. 4 ст. 242 ПКУ).

Згідно із п. 249.3 ст. 249 ПКУ суми екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок податку за наведеною формулою (незалежно від того чи отримано платником дозвіл на викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення).

Статтею 243 ПКУ встановлені ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення.

Крім того, абзацом дев’ятим п. 4 розд. XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що Кабінет Міністрів України щорічно до 01 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема з екологічного податку.

Слід зазначити, що контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників, зокрема центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення (п. 250.12 ст. 250 ПКУ).

Чи необхідно платнику, який здійснює реалізацію талонів, смарт-карт тощо на отримання пального, реєструватись платником акцизного податку як особа, що реалізує пальне?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку є особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий.

Пальне – нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ (п.п. 14.1.141 прим.1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI ПКУ – це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

при використанні пального суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб’єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Відповідно до п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПКУ особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

Згідно з п. 117.3 ст. 117 ПКУ здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому ПКУ, – тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у розмірі 100 відс. вартості реалізованого пального або спирту етилового.

Разом з цим повідомляємо, що п. 44.1 ст. 44 ПКУ передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155, талон – це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на автозаправній станції фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

У разі, якщо суб’єкт господарювання здійснює операції лише з талонами та/або смарт-картками на пальне, без реалізації пального в розумінні п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, при цьому договором передбачено постачання талонів (карток), як торгівельної послуги на отримання палива, то за такими операціями суб’єкту господарювання не потрібно реєструватись платником акцизного податку з реалізації пального, об’єкт оподаткування акцизним податком при цьому не виникатиме.

Однак, якщо за даними первинних документів суб’єкт господарювання здійснює операції з отримання від постачальників та реалізацію покупцям палива за допомогою талонів та/або смарт-карток на пальне, які отримуються та/або надаються як доповнення до видаткових накладних на паливо, у цьому випадку суб’єкт господарювання є платником акцизного податку в розумінні п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ.

Звертаємо увагу, що для надання більш повної та ґрунтовної індивідуальної податкової консультації суб’єкт господарювання має право звернутися до контролюючого органу та надати копії відповідних документів, зокрема договорів з постачальниками пального та покупцями пального, видаткових накладних та з наведенням детального опису суті здійснюваних операцій.

Безбар’єрне середовище створює комфортні умови для всіх

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Безбар’єрне середовище створює комфортні умови для всіх громадян. Вільний доступ до послуг, простота в пересуванні та відсутність фізичних та соціальних перешкод дозволяють людям реалізувати свій потенціал, зберігати активність і впевненість у собі.

Розвиваючи безбар’єрність, Україна прагне стати суспільством рівних можливостей, де кожен відчуватиме підтримку, незалежно від обставин.

Державна податкова служба України продовжує курс на цифровізацію, активно впроваджуючи сучасні та зручні сервіси для платників податків, забезпечуючи доступ до онлайн-послуг та інформації для всіх груп населення, включаючи людей з інвалідністю та літніх людей.

Податкова, як сервісна служба, безкоштовно надає адміністративні та інші послуги підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, фізичним особам та іншим суб’єктам господарювання.

Крім того, кожен відвідувач може спланувати свій візит до податкової в зручний для нього час: приймання відвідувачів здійснюється, як за чергою, так і за попереднім записом до електронної черги.

За період з 01.01.2025 по 30.06.2025 Кам’янською ДПІ (у т. ч. Жовтоводським та Верхньодніпровським секторами Кам’янською ДПІ) надано 19 915 адміністративних послуг, у т. ч. 6 563 – в електронній формі.

Також, для обслуговування маломобільних груп населення функціонує мобільний ЦОП. Приймання облікових карток, заяв, повідомлень та видача необхідних платникам документів здійснюється шляхом виїзду працівників на адресу за місцем проживання (перебування) особи за затвердженим графіком, що складається за попередньою домовленістю з громадянином. Так, з початку 2025 року працівниками ЦОПу ДПІ та сектору здійснено 32 виїзди та надано 58 адміністративні послуги.

У рамках співпраці з територіальними громадами під час проведення чергування в ЦНАПах територіальних громад працівниками Кам’янської ДПІ, задіяними у роботі мобільного ЦОПу, у першому півріччі 2025 року здійснено 88 чергувань в ЦНАПах Кам’янського району та надано 1 691 адміністративну, сервісну та іншу послугу.

Сучасна Україна прагне стати комфортною та доступною для кожного. Безбар’єрність – це шлях до гідного та справедливого життя для всіх нас, це наше спільне майбутнє, де кожен з нас має рівні можливості.

На Дніпропетровщині зареєстровано понад 79,8 тис. РРО/ПРРО

На обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) станом на 01.07.2025 знаходилось 79 873 реєстратори розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО).

Суб’єктами господарювання зареєстровано 15 248 РРО та 64 625 ПРРО.

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 1 глави 4 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547) РРО діє до дати скасування реєстрації РРО, що відбувається у випадках, коли, зокрема, суб’єкт господарювання у зв’язку із застосовуванням ПРРО вирішив відмовитись від застосування РРО, строк служби якого не закінчився.

Законодавчо не передбачено обмежень на використання поряд з РРО також і ПРРО. Суб’єкт господарювання може самостійно обрати для використання РРО або ПРРО.

Якщо суб’єкт господарювання приймає рішення замість РРО використовувати ПРРО, то при переході на ПРРО скасовується реєстрація РРО.

За видобування залізних руд до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 2,2 млрд грн рентної плати

Протягом двох перших кварталів 2025 року до загального фонду державного бюджету платниками Дніпропетровщини за видобування залізних руд спрямовано понад 2 209,2 млн грн рентної плати. Сума надходжень збільшилась порівняно з січнем – червнем минулого року на понад 124,4 млн грн, або на 6,0 відсотків.

Нагадуємо, що 30.07.2025 – останній день сплати за червень 2025 року рентної плати: за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; за користування радіочастотним ресурсом України; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами; за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Заява про бажання отримувати документ через Електронний кабінет: подайте у декілька кроків

Листування в електронній формі – швидка, надійна та комфортна комунікація платників з податковими органами

Бажаєте отримувати інформацію від податкової служби в електронному вигляді, здійсніть такі кроки:

► увійдіть до приватної частини Електронного кабінету (вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн);

► у меню «Налаштування» оберіть вкладку «Бажання листування з податковою»;

► натисніть «Бажаю отримувати документи» та вкажіть електронну пошту, на яку буде приходити інформація про документи, що надійшли в Електронний кабінет;

► підпишіть КЕП та надішліть

Чи необхідно платникам податків щорічно подавати заяву про застосування ПСП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова соціальна пільга (ПСП) застосовується до нарахованого платнику податку на доходи фізичних осіб (податок) місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

Згідно із п.п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі – заява про застосування пільги).

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування ПСП згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги.

Враховуючи вищевикладене, нормами ПКУ не передбачено щорічне подання заяви про застосування пільги.

При цьому, якщо у платника податків виникає право на застосування ПСП з інших підстав ніж тих, які були зазначені у попередній заяві, то такий платник повинен надати нову заяву про застосування пільги з відповідними підтверджуючими документами.

Єдиний податок: понад 3,4 млрд грн надійшло від платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

У січні – червні поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників єдиного податку надійшло понад 3 443,7 млн гривень. Як зазначила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, надходження зросли у порівнянні з відповідним періодом 2024 року майже на 487,5 млн грн, темп росту – 116,5 відсотків.

Керівниця обласної податкової подякувала сумлінним платникам за своєчасну сплату податків та звернула увагу, що податкова служба Дніпропетровщина і надалі підтримує відкриту комунікацію з бізнесом.

«Прозорий діалог, який відбувається на постійній основі з суб’єктами господарювання, спрямований на формування довгострокових партнерських відносин. Під час спілкування платники отримують важливу податкову інформацію, яка допомагає здійснювати господарську діяльність, уникаючи помилок і порушень. Наше спільне завдання – податки повинні платитися своєчасно і в повному обсязі. Для цього податкова служба створює рівні та справедливі умови», – констатувала Теодозія Чернецька.

Плата за землю: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини з початку цього року надійшло понад 3,3 млрд грн

Плата за землю є одним із ключових джерел формування місцевих бюджетів і становить п’яту частину від загальних надходжень.

Торік землекористувачі – юридичні особи Дніпропетровщини сплатили до місцевих бюджетів понад 6,5 млрд грн (6 594,0 млн грн), а з початку цього року уже надійшло більше 3,3 млрд грн (3 329,8 млн грн).

Особливості справляння орендної плати за землю державної та комунальної власності з юридичних осіб – у фокусі уваги чергової зустрічі фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) з бізнесом регіону.

На дискусійному майданчику детально розглянули порядок обчислення податкового зобов’язання та заповнення податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) (Декларація).

Податківці зазначили, що при заповнені розділу ІІ Декларації «Розрахунок суми орендної плати» необхідно обов’язково зазначити:

- категорію земельної ділянки;

- документи, що посвідчують право користування (договір оренди);

- дату державної реєстрації та термін дії договору;

- період користування, кадастровий номер;

- місце розташування та площу земельної ділянки.

Окрім того, має бути внесена нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, розміру (ставки) орендної плати, що визначена відповідно до рішення органу місцевого самоврядування або у договорі. Також потрібно вносити річну суму орендної плати, як по кожному договору, так і загальну суму по всіх земельних ділянках, що знаходяться на території громади.

На запити платників акцентували увагу на строки подання Декларації за новоукладеними та розірваними договорами оренди землі.

Фахівці ГУ ДПС нагадали, що 30.07.2025 спливає граничний строк сплати податкового зобов’язання за червень цього року.

Вчасно сплачені податки – це можливість громад подбати про безпеку та виконання соціальних програм.

Податківці поінформували бізнес, що листування з ДПС стало ще простішим. Нові функціональні електронні сервісні можливості дозволяють подати Заяву про бажання отримувати документ через Електронний кабінет всього у кілька кроків. Деталі за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/e-kabinet/funktsional-e-kabinetu/instruktivni-materiali/908262.html

Листування контролюючих органів з платниками податків в електронній формі

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

З метою підвищення ефективності інформаційної взаємодії з контролюючими органами, звертаємо увагу на можливість здійснення листування в електронному вигляді через Електронний кабінет, відповідно до пункту 42.4 статті 42 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Підпунктами 17.1.13 та 17.1.14 пункту 17.1 статті 17 Кодексу передбачено, що платник податків має право самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через електронний кабінет, якщо інше не встановлено Кодексом, реалізовувати через електронний кабінет права та обов’язки, передбачені Кодексом та які можуть бути реалізовані в електронній формі за особами електронного зв’язку.

Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155).

Листування контролюючих органів з платниками податків, визначеними абзацом першим п. 42.4 ст. 42 Кодексу, які подали заяву про бажання отримувати документ через Електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів № 851 та № 2155 шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в Електронний кабінет.

Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу, зокрема отримання будь-якого документа, що стосується такого платника податків та має бути виданий йому контролюючим органом згідно із законодавством України, забезпечення взаємодії платників податків з контролюючими органами з інших питань, передбачених Кодексом, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв’язку (пункт 421.2 статті 421 Кодексу).

Порядок функціонування Електронного кабінету затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 01 серпня 2017 за № 942/30810, зі змінами і доповненнями (далі – Порядок).

Відповідно до пункту 18 Порядку функціонування Електронного кабінету затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637,зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01 серпня 2017 за № 942/30810, зі змінами (далі – Порядок) листування контролюючих органів з платниками податків, які подають звітність в електронній формі у встановленому законодавством порядку та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті, здійснюється в електронній формі за умови подання Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет (далі – Заява) за формою згідно з додатком 3 до Порядку.

Якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику) (пункт 42.5 статті 42 Кодексу).

Переваги здійснення листування контролюючих органів з платниками податків в електронній формі:

Отримання документів від контролюючого органу в електронному вигляді через Електронний кабінет;

Миттєве отримання повідомлень на електронну пошту про надходження документів в Електронний кабінет (інформації про вид документа, дату та час його надіслання в Електронний кабінет);

Забезпечення своєчасного отримання повідомлень, вимог, рішень та іншої офіційної кореспонденції;

Зменшення кількості особистих візитів до контролюючих органів;

Постійний доступ до архіву листування в Електронному кабінеті.

Порядок подання Заяви:

Увійти до приватної частини Електронного кабінету.

Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого сертифікату електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія. Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

У меню «Налаштування» обрати вкладку «Бажання листування з КО»;

Натиснути «Бажаю отримувати документи» та вказати електронну пошту, на яку бажаєте отримувати інформацію про документи, що надійшли в Електронний кабінет;

Підписати КЕП та надіслати.

Електронний кабінет є захищеним, персоналізованим та безпечним електронним сервісом, який спрощує процес отримання податкових послуг платниками податків, мінімізує безпосередній контакт з органами ДПС та унеможливлює виникнення корупційних ризиків при наданні послуг.

Можливість здійснення листування в електронній формі створює умови для оперативної, надійної та зручної взаємодії платників податків із контролюючими органами.

З Днем Української Державності!

Сьогодні – День Української Державності.

Державність – це не щось абстрактне. Це не лише про закони чи інституції.

Державність – це про людей, про кожного з нас, хто творить її щодня. Українська державність зародилася не вчора, а багато віків тому.

Українці знають справжню ціну державності. У нас є своя мова, історія, культура. Ми знаємо, що таке справжня свобода, незалежність та суверенітет.

Ми маємо свої цінності та знаємо, яким має бути наше майбутнє. Маємо і будемо мати країну, як би російський ворог не намагався стерти нас. І маємо Українську державність, яку зі зброєю в руках відстоюють тисячі українців.

Щодня ми проходимо важкі випробування та великі втрати. Але не втрачаємо головного – себе, української державності та права бути українцями на своїй землі.

З Днем Української Державності!

В. о. Голови ДПС Леся Карнаух

УВАГА! Зростає кількість шахрайських дій!

Останнім часом невстановлені особи, видаючи себе за посадових осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), звертаються до суб’єктів господарювання із проханням чи вимогою надати грошові кошти.

Зокрема, шахраї надсилають електронні листи на адресу платників податків або телефонують з проханням надати одноразову фінансову допомогу для потреб Збройних Сил України чи грошові кошти за сприяння вирішення проблемних питань платника податків.

Наголошуємо, що посадові особи ГУ ДПС діють виключно у рамках законодавства та не мають жодного відношення до таких повідомлень.

Просимо бути пильними: у разі надходження дзвінків, листів та повідомлень від імені посадових осіб ГУ ДПС з метою отримання коштів чи висування інших незаконних вимог, слід негайно повідомити Східне управління Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС України за номером телефону +38 093 772 25 81, Національну поліцію України за номером телефону 102 або ж зателефонувати на сервіс «Пульс» Державної податкової служби України за номером телефону 0 800 501 007 з наданням, за можливості, інформації щодо шахраїв (прізвище, ім’я, номери телефонів, номери карткових рахунків).

Яким чином фізична особа може дізнатися про готовність РНОКПП, якщо заява за ф. № 1ДР або повідомлення за ф. № 5ДР направлені через Електронний кабінет?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розд. VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822), фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР), яка є водночас заявою для реєстрації у ДРФО, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище (за наявності), ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання (за наявності), громадянство).

Облікова картка за ф. № 1ДР може бути подана в електронній формі засобами електронних комунікацій з дотриманням вимог законодавства у сфері електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг, електронного документообігу, надання публічних (електронних публічних) послуг.

Фізичні особи повідомляють контролюючі органи про зміни, які вносяться до Облікової картки за ф. № 1ДР шляхом подання заяви про внесення змін до ДРФО за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (п. 1 розд. IX Положення № 822).

Згідно з п. 8 розд. VII Положення № 822, документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, надається протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи, її представника до контролюючого органу.

Фізичні особи – платники податків можуть подати заяви за ф. № 1ДР (електронна форма F1314601), ф. № 5ДР (електронна форма F1314701) та скановані копії документів засобами інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» (Електронний кабінет), вхід до якої здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua/, а також через вебпортал ДПС.

При заповненні Облікової картки за ф. № 1ДР та Заяви за ф. № 5ДР в електронному вигляді, платник податків самостійно обирає Центр обслуговування платників, де бажає отримати документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

З рекомендаціями щодо подання відомостей для реєстрації фізичної особи та/або внесення змін до Державного реєстру засобами ІКС «Електронний кабінет» фізичні особи можуть ознайомитися на вебпорталі ДПС у рубриці: «Головна/Фізичним особам/Подання відомостей для реєстрації фізичної особи/внесення змін до Державного реєстру засобами ІКС «Електронний кабінет».

Після направлення через Електронний кабінет Облікової картки за ф. 1ДР або Заяви за ф. 5ДР у відповідь надходять квитанції, які можна переглянути в меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету:

- протягом одного робочого дня – квитанція з Відповіддю № 1 «Повідомлення про прийняття/неприйняття Облікової картки за ф. № 1ДР (Заяви за ф. № 5ДР)»;

- в термін не пізніше трьох робочих днів – квитанція з Відповіддю № 2 Фінальна «Повідомлення про результати обробки» з інформацією про реєстрацію фізичної особи у ДРФО, яка свідчить про готовність реєстраційного номера облікової картки платника податків (присвоєння /внесення змін).

Про порядок скасування реєстрації РРО, що знаходяться на територіях, які тимчасово окуповані або на яких ведуться бойові дії

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що для скасування реєстрації реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), що знаходяться на територіях, які тимчасово окуповані, або на яких ведуться бойові дії, керуючись положеннями розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, та положеннями глави 4 розд. ІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (далі – Наказ № 547, Порядок № 547), необхідно подати до контролюючого органу за основним місцем обліку як платника податків заяву за формою № 20-ОПП та/або заяву про скасування реєстрації РРО за формою № 4-РРО.

Зазначені документи можуть бути подані в паперовій формі або засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

Згідно з п. 3 глави 4 розд. ІІ Порядку № 547 процедура розпломбування РРО в центрі сервісного обслуговування за можливості проводиться і для РРО, щодо яких контролюючим органом прийнято рішення про примусове скасування реєстрації.

Відомості щодо зареєстрованих/скасованих РРО, об’єктів оподаткування та контролюючі органи, у яких суб’єкт господарювання перебуває на обліку за неосновним місцем обліку, відображаються у приватній частині Електронного кабінету.

Скасування реєстрації РРО передбачає одночасне скасування книги обліку розрахункових операцій, що зареєстрована на такий РРО у порядку, визначеному главою 3 розд. ІІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого Наказом № 547.

Чи мають право контролюючі органи обчислити суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичної особи за попередній (звітний) рік після 1 липня року, що настає за попереднім (звітним) роком?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, є контролюючий орган.

Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п.п. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПКУ).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання. Податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ (п. 266.10 ст. 266 ПКУ).

Контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом (п. 102.1 ст. 102 ПКУ).

Отже, контролюючий орган має право обчислити суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за три звітні податкові роки.

Випадки, в яких платник податку на прибуток підприємств збільшує фінансовий результат до оподаткування при здійсненні контрольованих операцій та інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 140.5.1 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 ПКУ.

Норми п.п. 140.5.1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

Згідно з п.п. 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки», при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 ПКУ.

Норми п.п. 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 ПКУ застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

Підпунктом 140.5.2 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ визначено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму операції, яку контролюючий орган не враховує (не визнає) внаслідок застосування п.п. 39.2.2.12 п.п. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.

При збільшенні фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду платника податків відповідно до вимог п.п. 140.5.2 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ інші коригування, передбачені підпунктами 140.5.1 і 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 ПКУ щодо такої операції, не застосовуються.

Обов’язок здійснення коригування фінансового результату до оподаткування, передбаченого п.п. 140.5.2 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, покладається на контролюючий орган, а сума цього коригування щодо такої операції зменшується на суми коригувань, передбачених підпунктами 140.5.1 і 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, якщо платник податку самостійно вже застосував ці коригування щодо такої операції.

Відповідно до п.п. 140.5.3 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму втрат від інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства, розрахованих за методом участі в капіталі або методом пропорційної консолідації.

На Дніпропетровщині протягом першого півріччя поточного року в ЦОПах платникам податків надано майже 169,5 тис. адміністративних послуг

В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області ГУ ДПС) станом на 01.07.2025 адміністративні послуги надаються у 17 центрах обслуговування платників (ЦОП) при державних податкових інспекціях (ДПІ), мобільному ЦОПі та ГУ ДПС.

Центри обслуговування платників при ДПІ ГУ ДПС здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, інші функції сервісного обслуговування платників податків незалежно від місця обліку платника податків.

Платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних. ЦОПи забезпечують надання 91 адміністративної послуги, 61 з яких надається безкоштовно.

Так, протягом січня – червня2025 року до ЦОПів Дніпропетровської області надійшло 178 008 звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 1 377 звернень більше у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року. В т. ч. в електронному вигляді надійшло 94 562 звернення, або 53,1 відс. від загальної кількості, та на 18 338 звернень більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року.

Протягом першого півріччя поточного року платниками податків отримано 169 477 адміністративних послуг, що на 1 847 послуг більше ніж у відповідний період минулого року. В т.ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 86 490 адміністративних послуг, або 51 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 18 833 послуг більше ніж у відповідному періоді 2024 року.

З початку року здійснено 954 виїзди мобільного ЦОПу до територіальних громад Дніпропетровської області для надання адміністративних послуг їх мешканцям, з яких 318 – адресні виїзди до мало мобільної групи населення та 559 – до центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) територіальних громад Дніпропетровщини.

Станом на 01.07.2025 фахівцями, задіяними у роботі мобільного ЦОПу надано 8 244 адміністративних послуг, з яких 1 061 адміністративна послуга під час адресних виїздів до мало мобільних груп населення та 16 860 інших послуг.

Зокрема, під час роботи мобільного ЦОПу в ЦНАПах територіальних громад Дніпропетровської області до фахівців ГУ ДПС звернулось 13 955 громадян, яким надано 7 183 адміністративні послуги та 15 699 інших послуг.

Під час роботи мобільного ЦОПу увага приділялась актуальним питанням податкового та іншого законодавства, контроль за яким здійснюють податкові органи.

На Дніпропетровщині понад 284,8 тис. суб’єктів господарювання сплачують єдиний внесок

В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) станом на 01.07.2025 на обліку знаходилось 284 843 страхувальника. Це на 4 519 осіб більше, ніж станом на 01.07.2024 (у 2024 році – 280 324 особи).

Кількість юридичних осіб – платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) станом на 01.07.2025 – 116 188 осіб, що на 2 457 осіб більше ніж у 2024 році (станом на 01.07.2024 – 113 731 особа).

ФОПів, які сплачують єдиний внесок станом на 01.07.2025 в ГУ ДПС знаходилось на обліку у кількості 168 655 осіб. Це порівняно з 2024 роком на 2 062 166 особи більше (станом на 01.07.2024 – 166 593 особи).

Нагадуємо, що статтею 5 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) встановлено: взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених, зокрема, в п. 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (зі змінами та доповненнями), здійснюється відповідно до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (далі – Порядок № 1162).

Відповідно до п. 1 розд. ІІІ Порядку № 1162 взяття на облік, зокрема осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється контролюючим органом за місцезнаходженням у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1 до Порядку № 1162.

Згідно з нормами п. 3 розд. ІІІ Порядку № 1162 платникам єдиного внеску – особам, які провадять незалежну професійну діяльність, контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ згідно з додатком 3 до Порядку № 1162.

Рентна плата: за видобування кам’яного вугілля до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 104,8 млн гривень

У січні – червні 2025 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини за видобування кам’яного вугілля надійшло понад 104,8 млн грн рентної плати.

Повідомляємо, що відповідно до абзацу другого п.п. 69.5 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) товарної продукції гірничого підприємства із гірських порід, яка класифікується за кодом 2517 згідно з УКТ ЗЕД, що безоплатно передається на користь Збройних Сил України та добровольчих формувань територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, не є об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами за видобування корисних копалин.

ПДВ: які строки подання податкової декларації та сплати?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) звітним (податковим) періодом для платників податку на додану вартість (податок, ПДВ) є один календарний місяць.

Податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 203.1 ст. 203 ПКУ).

Особа – нерезидент, зареєстрована як платник ПДВ відповідно до п. 208 прим. 1.2 ст. 208 прим. 1 ПКУ, складає спрощену податкову декларацію і подає її в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, шляхом електронної ідентифікації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, незалежно від того, чи здійснювалося нерезидентом протягом звітного (податкового) періоду постачання фізичним особам електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України (п. 208 прим. 1.8 ст. 208 прим. 1 ПКУ).

Базовим звітним (податковим) періодом для особи – нерезидента, зареєстрованої як платник податку відповідно до п. 208 прим. 1.2 ст. 208 прим. 1 ПКУ, є квартал (п. 208 прим. 1.4 ст. 208 прим. 1 ПКУ).

Згідно з п. 49.20 ст. 49 ПКУ, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені ПКУ.

Пунктом 203.2 ст. 203 ПКУ визначено, що сума податкового зобов’язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 ст. 203 ПКУ для подання податкової декларації.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем. (п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

Нагадуємо, що 30.07.2025 – останній день сплати ПДВ за червень 2025 року.

Понад 402,0 млн грн отримали місцеві бюджети Дніпропетровщини від платників податку на прибуток підприємств

У першому півріччі 2025 року платники податку на прибуток підприємств поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 402,0 млн гривень. Надходження виросли порівняно з відповідним періодом минулого року на понад 56,0 млн грн, або на 16,2 відсотків. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.

Дякуємо платникам за сумлінне виконання своїх податкових зобов’язань.

Звертаємо увагу, що платники, які здійснюють операції з реалізації пального, авансовий внесок з податку на прибуток підприємств (авансовий внесок) сплачують за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця:

При цьому, авансові внески є невід’ємною частиною податку на прибуток підприємств.

Сплачена протягом звітного (податкового) періоду сума авансових внесків зменшує податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств, розраховані за результатами такого звітного (податкового) періоду за базовою (основною) ставкою, визначеною ст. 136 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у сумі, що не перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) період.

У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного (податкового) року, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) рік, сума такого перевищення не переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів.

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток не підлягає поверненню платнику податку як надміру та/або помилково сплачені податкові зобов’язання, не може бути зарахована в рахунок інших податків і зборів (обов’язкових платежів) та на неї не поширюється дія положення ст. 43 ПКУ щодо умов повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені.

Мінімум дій, максимум зручності: Заява про бажання отримувати документ через Електронний кабінет

Взаємодія з ДПС стала простішою, зручнішою, оперативнішою.

Нові функціональні можливості Електронного кабінету – подання Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет (Заява).

Покрокова інструкція подання Заяви за QR-кодом та за посиланням

https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/e-kabinet/funktsional-e-kabinetu/instruktivni-materiali/908262.html

Листування в електронній формі – оперативна, надійна та зручна комунікація платників із контролюючими органами.

Визначення площі земельної ділянки як об’єкта оподаткування земельним податком для платників єдиного податку другої – третьої груп, які надають в оренду (найм), позичку частину земельної ділянки та/або нерухомого майна

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Об’єктами оподаткування платою за землю є, зокрема, об’єкти оподаткування земельним податком (п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ):

- земельні ділянки, які перебувають у власності (п.п. 270.1.1.1 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ);

- земельні частки (паї), які перебувають у власності (п.п. 270.1.1.2 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ);

- земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування (п.п. 270.1.1.3 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ).

Разом з тим абзацом першим п. 284.3 ст. 284 ПКУ визначено, якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Згідно із частиною першою ст. 797 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV зі змінами та доповненнями (далі – Цивільний кодекс), вказано, що плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Тобто, у платників єдиного податку другої – третьої груп, які набули у власність або у постійне користування земельну ділянку та надають її та/або нерухоме майно, що знаходиться на такій земельній ділянці, в оренду (найм), позичку виникає обов’язок сплачувати земельний податок та надавати податкову декларацію з плати за землю на загальних підставах.

Відповідно до частини першої ст. 795 Цивільного кодексу зазначено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Згідно із ст. 796 Цивільного кодексу одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.

Також, у договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території ( абзац п’ятий п. 286.6 ст. 286 ПКУ).

Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, згідно із п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ, з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Враховуючи зазначене, якщо платниками єдиного податку першої – третьої груп у договорі оренди (найму), позички не визначений розмір земельної ділянки або невраховані вимоги ст. 286 ПКУ, то вказані платники сплачують земельний податок за всю земельну ділянку.

Якщо у договорі оренди (найму), позички визначений розмір земельної ділянки, з урахуванням ст. 286 ПКУ, то вказані платники сплачують земельний податок лише за земельну ділянку яку передали в оренду (найм), позичку.

Порядок виправлення самостійно виявлених помилок у Податковій декларації з транспортного податку після граничного терміну її подання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Згідно з п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Форма Податкової декларації з транспортного податку (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 30.11.2022 № 401).

У разі виправлення самостійно виявлених помилок протягом року після граничного терміну подання Декларації або за минулі роки.

У заголовній частині Декларації:

- у полі 03 «Уточнююча» рядка 1 проставляється відмітка «Х» та у рядку «Реєстраційний номер декларації в контролюючому органі, яка уточнюється» зазначається номер за яким було зареєстровано в контролюючому органі Декларацію, показники якої уточнюються (виправляються) – останню подану Декларацію за відповідний податковий період, що уточнюється, по відповідній території територіальної громади;

- у графі «з урахуванням уточнень з» зазначається номер місяця звітного року (арабськими цифрами) перед місяцем продажу транспортного засобу (або переходу права власності на транспортний засіб).

У табличній частині Декларації:

- у рядку 1 (рядки з 1.1 по останній) зазначається виправлена (уточнена) інформація;

- у рядку 2 вказується нарахована сума податку за всіма транспортними засобами (для колонок 10 – 14 сума значень рядків 1.1 – 1.n відповідної колонки; також для колонки 10 сума значень колонок 11 – 14 рядка 2);

- у рядку 3 – нарахована сума податку за всіма транспортними засобами за даними раніше поданої Декларації (рядок 2 Декларації, що уточнюється);

- у рядку 4 – нарахована до збільшення сума податкового зобов’язання минулих податкових періодів або періодів поточного року (позитивне значення (рядок 2 – рядок 3));

- у рядку 5 – нарахована до зменшення сума податкового зобов’язання минулих податкових періодів або періодів поточного року (позитивне значення (рядок 3 – рядок 2));

- рядок 6 заповнюється платником самостійно відповідно до п.п. «а» або «б» абзацу четвертого п. 50.1 ст. 50 глави 2 розд. II ПКУ, якщо заповнено рядок 4 Декларації. У рядку 6 зазначається сума штрафу (у гривнях із копійками), що розраховується за формулою: ((колонки 11 – 14 рядка 4 лише за періоди, за якими на момент подання Декларації минув термін сплати) х 3 %).

Водночас, відповідно до п.п. 69.38 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.

Дата переходу права власності на нерухомість та дата оплати за неї різні: визначення у продавця дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ при продажу такого нерухомого майна

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Враховуючи зазначене, у продавця при продажу нерухомого майна податкові зобов’язання з ПДВ виникають на дату події, що сталася раніше, а саме, або на дату зарахування коштів від покупця, або на дату складення документа, що засвідчує факт переходу права власності на таку нерухомість.

Фізична особа одночасно з доходами у вигляді пенсії з отримує доходи у вигляді заробітної плати: чи є право на ПСП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники податків, які мають право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги, та розміри податкових соціальних пільг визначені у п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Податкова соціальна пільга (ПСП) застосовується до нарахованого платнику податку на доходи фізичних осіб (податок) місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати) (п.п. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).

Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (п.п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).

Разом з цим, згідно з п.п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга не може бути застосована до:

- доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;

- заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;

- доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

З урахуванням зазначеного, фізична особа, яка одночасно з доходами у вигляді пенсії з Пенсійного фонду України отримує доходи у вигляді заробітної плати, має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги за умови дотримання вимог п.п. 169.1 ст. 169 ПКУ та подання роботодавцю заяви про застосування пільги.

Безбар’єрність – це не бонус, це норма

З початку поточного року до ЦОП Самарівської ДПІ (включаючи ЦОП Магдалинівського сектору обслуговування платників Самарівської ДПІ) за отриманням адміністративних послуг звернулось 9 174 платника, яким надано 8 570 адміністративних послуг (без врахування інших послуг). Приймання відвідувачів здійснюється, як за принципом «живої черги», так і за попереднім записом до «електронної черги», а тому кожен відвідувач може спланувати свій візит до податкової в зручний для нього час. Працівники ЦОПу Самарівської ДПІ та ЦОПу Магдалинівсього сектору обслуговування платників Самарівської ДПІ допомагають кожному.

Крім того, для обслуговування осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення працює мобільний ЦОП. Надання послуг здійснюється шляхом виїзду працівників за адресою місця проживання (перебування) особи за затвердженим графіком, що складається за попередньою домовленістю з громадянином. Так, за перше півріччя працівниками ДПІ та сектору, задіяними у роботі мобільного ЦОПу, здійснено 22 виїзди та надано 33 адміністративні послуги.

На виконання Угоди про співпрацю між Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області та територіальними громадами, а також відповідно до затвердженого Графіку чергування працівників Самарівської ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області здійснюються виїзди та чергування в ЦНАПах територіальних громад. За встановленим графіком кожен мешканець громади має можливість без додаткових витрат часу та коштів отримати консультацію та вирішити питання без відвідування податкової. За шість місяців поточного року фахівцями податкової здійснено 41 виїзд.

Відповідно до Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Разом з тим, перед багатьма громадянами України виникає ряд бар’єрів у реалізації своїх прав. Ці бар’єри наявні у різних сферах від безперешкодного доступу до громадських та житлових будівель до працевлаштування та культурного життя.

Сервіси податкової служби – це про комфорт і доступність для кожного. Це про співпрацю і довіру.

Безбар'єрність сприяє соціальній інклюзії та боротьбі зі стереотипами

За період з 01.01.2025 по 30.06.2025 до ЦОПу Павлоградської ДПІ за отриманням адміністративних послуг звернулось 10 285 платників податків, яким надано 9775 адміністративних послуг (без врахування інших послуг). Приймання відвідувачів здійснюється, як за принципом «живої черги», так і за попереднім записом до «електронної черги», а тому кожен відвідувач може спланувати свій візит до податкової у зручний для нього час.

Крім того, для обслуговування осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення створений та функціонує мобільний ЦОП. Приймання облікових карток, заяв, повідомлень та видача необхідних платникам документів здійснюється шляхом виїзду працівників на адресу за місцем проживання (перебування) особи за затвердженим Графіком, що складається за попередньою домовленістю з громадянином. Так, за 6 місяців 2025 року працівниками Павлоградської ДПІ в рамках роботи мобільного ЦОПу здійснено 8 адресних виїздів і 50 виїздів до ЦНАПів та надано платникам 83 адміністративні послуги.

На виконання Угод про співпрацю між Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області та територіальними громадами, а також відповідно до затвердженого Графіку чергування працівників Павлоградської ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області здійснюються виїзди та чергування в ЦНАПах територіальних громад. За встановленим графіком кожен мешканець громади має можливість без додаткових витрат часу та коштів отримати консультацію та вирішити питання без відвідування податкової. За шість місяців поточного року фахівцями Павлоградської ДПІ здійснено 58 виїздів.

У межах виконання заходів – формування в суспільстві культури безбар’єрності через інформаційні кампанії, мотивацією до змін і популяризацію рівних можливостей для всіх, підвищення обізнаності про те, що безбар’єрність – це комфорт для кожного, незалежно від віку, стану здоров’я чи соціального статусу, в Павлоградській ДПІ були проведені професійні навчання без відриву від роботи з питань дотримання принципів безбар’єрності в суспільстві, створення інформаційної відкритості та інших аспектів інклюзивного середовища щодо питань податкової сфери.

Відповідно до Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Безбар'єрність охоплює всі сфери життя та сприяє соціальній інклюзії та боротьбі зі стереотипами.

Сервіси податкової служби направлені на допомогу кожному, ми допомагаємо, щоб кожен міг спокійно жити і працювати.

Податкова – це сервісна служба, яка безкоштовно надає кваліфіковані електронні довірчі послуги

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Податкова – це сервіс, одним із напрямків якого є безкоштовне надання кваліфікованих електронних довірчих послуг (далі – ЕДП) для всіх.

Так, послуги ЕДП доступні органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям всіх форм власності, іншим суб’єктам господарської діяльності та фізичним особам.

На території Дніпропетровської області створені відокремлені пункти реєстрації (далі – ВПР), які розташовані за адресами:

- м. Дніпро, просп. Слобожанський, 95А, каб. 17;
- м. Дніпро, просп. Богдана Хмельницького, 25, вікна № 21, № 22;
- м. Кривий Ріг, просп. Героїв-підпільників, 42, каб. 112а;
- м. Кривий Ріг, вул. Гірничих інженерів, 4А, каб. 101;
- м. Кам’янське, вул. Медична, 9, кім. 101;
- м. Самар, вул. Олексія Цокура, 30, кім. 110;
- м. Павлоград, вул. Верстатобудівників, 14а, кім. 803;
- м. Нікополь, просп. Трубників, 27, кім. 102.

Ми адаптуємось, щоб допомогти кожному. Так, станом на 01.07.2025 до ВПР звернулось більше 10 тисяч клієнтів, яким сформовано більш ніж 20 тисяч кваліфікованих сертифікатів електронного підпису та печатки.
Ми за комфорт і доступність. Прийом відвідувачів здійснюється як за принципом «живої черги», так і за попереднім записом до «електронної черги». Записатися в електронну чергу можливо за телефоном 0800-501-007. Таким чином відвідувачі можуть спланувати свій візит до ВПР.

Ми допомагаємо, щоб кожен міг спокійно працювати й жити.

Чи має право на податкову знижку військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Податковий кодекс України (далі – ПКУ), який регламентує порядок оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі військовослужбовців, не передбачає звільнення від обкладання податком на доходи фізичних осіб грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, крім сум грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачених законом, які виплачуються з бюджету чи бюджетною установою (п.п. 165.1.10 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

При цьому, згідно з п. 168.5 ст. 168 ПКУ суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (із змінами та доповненнями) членами сім’ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв’язку з виконанням обов’язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.

Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.

Згідно з п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, коли загальна сума податкової знижки, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Враховуючи викладене, військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення, не має права на застосування податкової знижки.

Право на податкову знижку має фізична особа, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.

Дніпропетровщина: на податковому обліку – майже 295,0 тисяч платників податків

Станом на 01.07.2025 в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) обліковувалось 294 945 юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців (ФОП) та адвокатів і нотаріусів. Це на 7 421 особу більше ніж станом на 01.07.2024 (287 524 особи).

Юридичних осіб станом на 01.07.2025 на обліку в ГУ ДПС перебувало у кількості 121 764 особи, що на 2 449 осіб більше ніж у 2024 році (станом на 01.07.2024 – 119 315 осіб).

ФОПів, адвокатів та нотаріусів в ГУ ДПС станом на 01.07.2025 знаходилось на обліку у кількості 173 181 особа. Кількість таких осіб зросла у порівнянні з 2024 роком на понад 4 972 особи (станом на 01.07.2024 – 168 209 особа).

Нагадуємо, що інформація про зміну облікових даних щодо ФОПів оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку визначеному Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами і доповненнями.

Стосовно фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, інформація про зміну облікових даних оновлюється на підставі уточнених документів та заяви за формою № 5-ОПП.

Туристичний збір: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб надійшло понад 3,9 млн гривень

Протягом двох перших кварталів поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини фізичні особи – платники туристичного збору спрямували понад 3,9 млн гривень.

Звертаємо увагу на таке: пунктом 3.7 глави 3 Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджені наказом Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2004 № 19, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.04.2004 за № 413/9012 (із змінами та доповненнями) встановлено, що договір про надання готельних послуг може бути укладений на визначений або невизначений термін. При укладанні договору на невизначений термін погодженим вважається найбільш короткий термін, як правило одна доба; дія договору в такому разі завершується о 12.00 дня, наступного за днем прибуття споживача.

Враховуючи вищевикладене, відлік доби проживання розпочинається з 12 години дня, що передує дню виїзду, та триває 24 години до розрахункової години, встановленої готелем.

Надходження акцизного податку з ввезених товарів до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини зросли на понад 49,0 відсотків

З початку 2025 року платники Дніпропетровщини з ввезених товарів забезпечили позитивну динаміку надходжень акцизного податку до загального фонду державного бюджету. Як зазначила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, у порівнянні з січнем – червнем 2024 року, надходження зросли на понад 43,6 млн грн, або на 49,2 відс. і склали майже 132,5 млн гривень.

За словами керівниці податкової служби регіону, завдяки комунікаціям з бізнесом підвищується рівень обізнаності і добровільного виконання платниками вимог податкового законодавства.

«Висловлюємо вдячність бізнесу Дніпропетровщини, який працює і забезпечує стабільне наповнення бюджетів. Продовжуємо спільно удосконалювати нашу взаємодію з платниками задля того, щоб і у майбутньому податки сумлінно сплачувались і економіка країни мала стабільність і розвиток», – зазначила Теодозія Чернецька.

Перше півріччя 2025 року: підсумки роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за кількома основними напрямками діяльності

Бізнес Дніпропетровщини працює: маємо позитивну динаміку кількості новостворених платників

На податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) станом на 01.07.2025 перебуває понад 294,9 тис. платників податків, що на 7,4 тис. платникі більше ніж у 2024 році.

За період з 01.01.2025 по 30.06.2025 до бізнесу Дніпропетровщини приєдналося майже 14,5 тисяч платників, у тому числі фізичних осіб – підприємців майже 12,9 тис. осіб, юридичних осіб – майже 1,6 тисяч.

Січень – червень 2025 року: надходження до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів від платників Дніпропетровщини перевищили 76,6 млрд гривень

Попри виклики податківці та платники регіону працюють над головним – забезпечення стабільних та у повному обсязі надходжень до бюджетів і державних цільових фондів задля фінансової стабільності та зміцнення оборони нашої держави, а також фінансування державних соціальних програм.

Так, упродовж двох кварталів 2025 року платники Дніпропетровщини спрямували до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів – понад 76,6 млрд гривень. Позитивна динаміка надходжень у порівнянні з аналогічним періодом минулого року складає понад 15,7 млрд грн, або на 25,8 %.

У першому півріччі цього року бюджети усіх рівнів отримали понад 55,1 млрд гривень. До відповідного періоду минулого року надходження збільшились на 11,3 млрд грн, або на 26,0 %.

При цьому, до Державного бюджету України впродовж січня – червня 2025 року надійшло понад 32,8 млрд гривень. Це на 8,6 млрд гривень, або на 35,5 %, більше ніж за підсумками відповідного періоду 2024 року.

До місцевих бюджетів з початку року надійшло понад 22,3 млрд гривень. Відповідно до аналогічного періоду минулого року надходження збільшились на понад 2,7 млрд грн, або на 14,2 %.

До державних цільових фондів впродовж січня – червня поточного року надійшло 21,5 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок). І це на 4,4 мільярди гривень, або на 25,8 відсотків більше ніж за підсумками відповідного періоду 2024 року.

Для прикладу, у першому півріччі п. р. юридичними особами забезпечено надходження до державного бюджету з податку на прибуток, податку на додану вартість (далі – ПДВ), рентних платежів, екологічного податку, частини чистого прибутку у сумі понад 15,6 млрд грн, що на 18,5 %, або на понад 2,4 млрд грн, більше ніж за аналогічний період минулого року.

До місцевих бюджетів від юридичних осіб надійшло понад 5,7 млрд грн податку на прибуток, єдиного податку, рентних платежів, екологічного податку, інших місцевих податків і зборів. Це на 0,3 млрд грн, або на 5,6 %, більше ніж у першому півріччі 2024 року.

Найвагоміший відсоток надходжень до державного бюджету, а це майже 60 %, припадає на ПДВ. Це складає понад 9,3 млрд гривень. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року забезпечена позитивна динаміка понад 1,8 млрд грн, або 23,9 %.

У першому півріччі 2025 році до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло 282,6 млн грн акцизного податку, що становить 124,2 відс. доведених планових показників. Загальні додаткові надходження складають 55,1 млн гривень, темп росту надходжень у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року складає 115,4 %.

З вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) з початку року до загального фонду держбюджету надійшло 150,1 млн грн акцизного податку, що становить 110,5 % відповідно до запланованих, додаткові надходження складають 14,3 млн гривень.

З ввезених в Україну підакцизних товарів (продукції) у січні – червні 2025 року до загального фонду держбюджету надійшло 132,5 млн грн акцизного податку, що становить 144,6 % відповідно до запланованих, додаткові надходження складають 14,3 млн гривень.

Що стосується надходжень акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів до місцевих бюджетів області, то вони склали 290,4 млн гривень. Відповідно до запланованих показників – це 103,7 %, додаткові надходження – 10,3 млн гривень. Темп росту надходжень у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року – 110,4 %.

Саме сумлінна сплата податків – це прояв активної громадянської позиції та патріотизму і важливий внесок у наближення нашої Перемоги.

Погасили борги – поповнили бюджети та державні цільові фонди

Одним з пріоритетних напрямків роботи податківців Дніпропетровщини є зменшення податкового боргу платників податків.

Адже, коли йдеться про стабільність державних фінансів, то ключову роль відіграє і ефективна робота з боржниками. Оскільки кожна гривня несплачених податків – це, зокрема, недофінансовані школи, лікарні, інфраструктура.

Тому фахівці ГУ ДПС діють комплексно, відстоюючи інтереси держави навіть у найскладніших умовах викликів.

У результаті здійснених заходів досягнуто скорочення податкового боргу, що обліковувався станом на 01.01.2025 (без врахування новоствореного боргу, що виник протягом першого півріччя 2025 року), на загальну суму 746,8 млн гривень.

ГУ ДПС вживає весь комплекс заходів, передбачених Податковим кодексом України, для недопущення приросту податкового боргу.

Так, за результатами проведеної роботи у цьому напрямку станом на 01.07.2025 забезпечені надходження від реалізації майна боржників, яке перебуває у податковій заставі, на суму 1,8 млн грн, в той час, як за аналогічний період 2024 року надходження від реалізації заставного майна склали 0,5 млн гривень.

Крім того, ГУ ДПС систематично направляє платіжні інструкції на примусове списання (стягнення) коштів з усіх рахунків підприємств – боржників та здійснює вилучення готівкових коштів у рахунок погашення податкового боргу.

За результатами вжитих заходів станом на 01.07.2025 стягнуто (вилучено):

- безготівкових коштів – 57,5 млн грн, позитивна динаміка у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року – 40,7 млн грн;

- готівкових коштів 3,2 млн грн, позитивна динаміка у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – 2,2 млн гривень.

Крім того, станом на 01.07.2025 забезпечено надходження коштів від реалізації безхазяйного майна:

- до державного бюджету у сумі 2,1 млн грн, що у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року більше на 1,8 млн гривень;

- до місцевих бюджетів у сумі 0,3 млн грн, що у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року більше на понад 0,2 млн гривень.

Якщо податкові платежі – це фінансова підтримка держави та обороноздатності нашої держави, то єдиний внесок – це основне джерело наповнення фондів соціального страхування. За їх рахунок здійснюється фінансування державних соціальних програм, виплата пенсій, матеріальної допомоги громадянам і не тільки.

Протягом першого півріччя 2025 року загальні надходження від заходів стягнення у рахунок погашення заборгованості з єдиного внеску склали 112,8 млн грн, або 106,1 % від доведеного показника доходів. У порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження у рахунок погашення недоїмки з єдиного внеску збільшились на 6,9 млн грн, або на 6,5 %.

При цьому, за результатом взаємодії з територіальними органами державної виконавчої служби протягом першого півріччя 2025 року у рахунок погашення заборгованості з єдиного внеску до державних цільових фондів надійшло 37,9 млн гривень. Вони перевищують надходження аналогічного періоду 2024 року на 4 млн грн, або на 11,8 %.

З метою стягнення податкового боргу протягом січня – червня цього року до суду направлено 609 адміністративних позовів про стягнення податкового боргу з фізичних осіб – боржників на загальну суму 160,3 млн гривень. За аналогічний період минулого року до суду направлено 240 адміністративних позовів про стягнення податкового боргу на загальну суму 41,9 млн гривень.

Станом на 01.07.2025 надходження у рахунок погашення податкового боргу платників податків – фізичних осіб до зведеного бюджету склали 55,3 млн гривень. Позитивна динаміка надходжень у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року – 16,4 млн грн, або 42,2 %.

При цьому, у результаті співпраці з органами державної виконавчої служби протягом першого півріччя 2025 року надійшло 12,5 млн гривен. І це на 6,4 млн грн, або на 104,9 %, більше минулорічних надходжень за аналогічний період.

Робота з податковим боргом – це багатоетапна робота.

Її головна мета – врегулювання зобов’язань у спосіб, прийнятний для обох сторін. І як результат – держава отримує кошти, а підприємство має можливість на відновлення платоспроможності.

Продовжуємо роботу над скороченням заборгованості, забезпечуємо наповнення бюджетів та державних цільових фондів.

Огляд податкових подій. Головне за червень 2025 року

До відеогалереї  https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/11974.html

Мобілізовані ФОП на час служби звільнені від сплати податків: як скористатися новими нормами

Самозайняті фізичні особи, які були мобілізовані або підписали контракт на військову службу, звільняються від сплати податків і подання звітності на час служби. Набрали чинності відповідні зміни до Податкового кодексу (Закон № 4505-ІХ).

Податки, які не сплачуватимуться:

- податок на доходи фізичних осіб,

- єдиний податок

- військовий збір,

- ЄСВ, якщо ФОП не має найманих працівників.

Звільнення застосовується автоматично на підставі даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (дати мобілізації, укладення контракту, демобілізації) з першого числа місяця мобілізації або укладення контракту, але не раніше 24 лютого 2022 року.

Що робити ФОП: 

- якщо інформація про мобілізацію, контракт або демобілізацію вже є в Реєстрі – заяву подавати не потрібно;

- якщо даних у Реєстрі немає – можна подати заяву й копії підтверджуючих документів самостійно до податкової.

ДПС послідовно ініціювала вирішення податкових питань мобілізованих ФОП і ветеранів та створила у територіальних органах робочі групи. Для зручності і можливості отримати консультацію щодо нових норм всі «гарячі лінії» продовжують працювати.

Контакти для самозайнятих захисників та їхніх родин:

https://tax.gov.ua/others/kontakti/garyachi-linii-terorganiv-dps-dlya-virishennya-pitan-mobiliz

Як діятиме звільнення: 

ДПС не буде нараховувати авансові платежі з єдиного податку та військового збору на період мобілізації або дії контракту. Якщо такі суми вже були нараховані – вони підлягають анулюванню.

Якщо ФОП було виключено з реєстру платників єдиного податку через несплату податкових зобов’язань під час мобілізації або служби за контрактом – його буде поновлено автоматично.

Також мобілізовані фізичні особи – підприємці/особи, які провадять незалежну професійну діяльність/члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, інформація щодо яких наявна в Реєстрі, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати ЄСВ на весь строк їх військової служби, зокрема і військової служби за контрактом.

Крім того, за період мобілізації платника єдиного внеску або дії укладеного з такою особою контракту нараховані суми штрафних санкцій та пені підлягають скасуванню (анулюванню) за звітні періоди включно до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію платника єдиного внеску.

Якщо ФОП має найманих працівників – він може уповноважити іншу особу виплачувати зарплату працівникам. ЄСВ у такому випадку нараховує уповноважена особа, а сплатити його ФОП може протягом 180 днів після демобілізації – без штрафів.

Звітність з ЄСВ подається ФОП протягом 150 днів після демобілізації, також без штрафів і пені.

Якщо виникли порушення до початку служби або під час неї (несвоєчасна сплата чи звітність) – ФОП звільняється від відповідальності, якщо виконає обов’язки у встановлені строки після демобілізації:

− звітність – до 150 днів,

− сплата – до 180 днів.

Довідково: Закон України від 18 червня 2025 року № 4505-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо розширення доступу пацієнтів до лікарських засобів, що підлягають закупівлі особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, шляхом укладання договорів керованого доступу».

Знання податкового законодавства – на часі: на семінарах та засіданнях «круглих столів» платникам Дніпропетровщини – про важливе та актуальне

Інформаційно-роз’яснювальна робота, яка на постійній основі проводиться фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, – це той механізм взаємодії з платниками, що дозволяє своєчасно довести до відома представників бізнесу важливу і необхідну податкову інформацію.

Проведення семінарів і засідань «круглих столів» для суб’єктів господарювання у різних районах області спрямовані на ефективну комунікацію. Такі заходи підвищують рівень обізнаності платників, а отже і запобігають порушенням законодавства.

За підсумками тижня, що минув, семінари проведено для платників міст Дніпра та Кам’янське, селищ Юр’ївка (Павлоградський район), Царичанка (Дніпровський район) та Просяна (Синельниківський район).

Тематика заходів обиралась з урахуванням побажань аудиторії.

Під час діалогу обговорили питання сплати податків та єдиного внеску, застосування РРО/ПРРО, визначення мінімального податкового законодавства для фізичних осіб; новації оподаткування для самозайнятих осіб, які мобілізовані; умови отримання податкової знижки (перелік витрат, які дозволені для її нарахування та терміни подання податкової декларації про майновий стан і доходи) тощо.

Податківці також ознайомили платників із заходами та цілями Національної стратегії доходів до 2030 року. Акцент – на основних ризиках, що призводять до втрати доходів, у разі якщо платники не дотримуються чотирьох основних обов’язків, визначених податковим законодавством, а саме: належної реєстрації в податковій системі; своєчасного подання податкової звітності; зазначення повної та достовірної інформації у податковій звітності та своєчасної сплати податкового зобов’язання в установлені терміни.

Крім того, суб’єктам господарювання нагадали про доступність та зручність електронних сервісів ДПС, зокрема – про Електронний кабінет, який є захищеним, персоналізованим та безпечним електронним сервісом, що спрощує процес отримання податкових послуг платниками податків, мінімізує безпосередній контакт з податковими органами та унеможливлює виникнення корупційних ризиків при наданні послуг.

На засіданнях «круглих столів», проведених з бізнес-спільнотою м. Дніпра, м. Самар, селищ Просяна та Покровське (Синельниківський район), Солоне (Дніпровський район), Кринички (Кам’янський район), села Лозуватка (Криворізький район) спілкувались з питань офіційного оформлення трудових відносин. Зокрема, фахівці податкової звернули увагу, що легалізована праця, сумлінна сплата ПДФО та військового збору – це не тільки соціальні гарантії для найманих працівників, а й вагома підтримка громад та обороноздатності нашої держави, що є вкрай важливим.

Питання відновлення сплати єдиного внеску для ФОПів, зміни у порядку отримання ліцензій на торгівлю підакцизними товарами, подання щомісячного звіту про суми виплачених доходів та єдиного внеску, про необхідність проведення звірки по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та земельному податку – також у фокусі уваги комунікацій.

Крім того, під час дискусії про Національну стратегію із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року податківці наголосили, що метою цієї стратегії є створення безперешкодного середовища для всіх суспільних груп, забезпечення рівних можливостей кожній людині реалізовувати свої права, отримувати послуги на рівні з іншими шляхом інтегрування фізичної, інформаційної, цифрової, суспільної, громадянської, економічної та освітньої безбар’єрності до всіх сфер державної політики.

Системна та якісна комунікація з бізнесом і фахові консультації залишаються пріоритетом у роботі податкової служби Дніпропетровщини. Тематичні зустрічі і семінари допомагають акцентувати увагу платників податків на основних новаціях і важливих нормах законодавства, сприяють підвищенню рівня поінформованості суб’єктів господарювання, а отже і кількість порушень законодавства зменшується.

Діалог триває.

Дотримання закону – запорука стабільної роботи бізнесу: податківці Дніпропетровщини про застосування РРО/ПРРО

Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) провели онлайн зустріч із фізичними особами – підприємцями. Захід став платформою для діалогу про важливі аспекти застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних РРО (ПРРО).

У першу чергу зупинилися на видачі фіскальних чеків споживачам. Податківці наголосили, що розрахунковий документ, це не формальність, а вимога закону, що захищає права споживачів. Адже фіскальний чек дозволяє повернути товар чи скористатися гарантією, а також є підставою для звернення до податкової, якщо чек не видали. Отримуючи розрахунковий документ споживачі дбають не лише про себе, а й сприяють прозорості економіки.

Особливу увагу на зібранні акцентували на РРО та ПРРО. Фахівці ГУ ДПС роз’яснили ФОПам ключові аспекти використання РРО/ПРРО та наголосили, що їх впровадження дозволяє збільшити надходження до бюджетів усіх рівнів. Це дозволяє державі та громадам здійснювати фінансування соціальних програм, підтримувати школи, лікарні та інфраструктуру.

Ігнорування вимог щодо застосування РРО та ПРРО може призвести до фінансових санкцій. З 01.08.2025 завершується перехідний період, під час якого діяв зменшений розмір штрафів за порушення правил застосування РРО/ПРРО. Ці пом’якшення втратять чинність і штрафні санкції за порушення, пов’язані з проведенням розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів або невидачею відповідного розрахункового документа, знову стягуватимуться у повному обсязі, а саме: у розмірі 100 % суми, на яку здійснено продаж товарів, при першому порушенні та у розмірі 150 % вартості – за кожне наступне.

До того ж, порушення законодавства призводять до втрати ділової репутації та довіри споживачів, що шкодить іміджу підприємства.

Податківці наголошують, що дотримання закону – це не лише уникнення проблем, а й запорука стабільної роботи бізнесу.

Обговорені питання дали підприємцям чітке розуміння їхніх обов’язків. Водночас споживачі отримали нагадування про свої права.

Такі інформаційні заходи дозволяють підприємцям отримувати дієві практичні інструменти для оптимізації своєї робити та сприяють формуванню податкової культури у Дніпропетровській області.

Листування за допомогою Електронного кабінету – зручна і ефективна взаємодія платників з контролюючими органами

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

З метою підвищення ефективності інформаційної взаємодії з контролюючими органами існує можливість здійснення листування в електронному вигляді через Електронний кабінет.

Підпунктами 17.1.13 та 17.1.14 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що платник податків має право самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через Електронний кабінет та реалізовувати через Електронний кабінет свої права та обов’язки.

Так, платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючим органом засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2023 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155/VІІІ «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155).

Листування контролюючих органів з платниками податків, які подали заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв’язку в електронній формі, як зазначено вище, з дотриманням вимог законів № 851 та № 2155 шляхом надіслання документа в Електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно – правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ, зокрема, отримання будь-якого документу, що стосується такого платника податків та має бути виданий йому контролюючим органом згідно із законодавством України, забезпечення взаємодії платників з контролюючими органами з інших питань, передбачених ПКУ, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв’язку (пункт 421.2. статті 421 ПКУ).

Порядок функціонування Електронного кабінету затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 01.0.2017 за № 942/30810, зі змінами і доповненнями (далі – Порядок).

Відповідно до пункту 18 Порядку, листування контролюючих органів з платниками податків, здійснюється в електронній формі за умови подання Заяви про бажання отримувати документи через Електронний кабінет за формою згідно з додатком 3 до Порядку.

Водночас направлення контролюючими органами таких листів платникам податків в електронній формі має ряд переваг, зокрема:

- отримання документів від контролюючого органу в електронному вигляді через Електронний кабінет;

- миттєве отримання повідомлень на електронну пошту про надходження документів в Електронний кабінет;

- забезпечення своєчасного отримання повідомлень, вимог, рішень, та іншої офіційної кореспонденції;

- зменшення кількості особистих візитів до контролюючих органів;

- постійний доступ до архіву листування в Електронному кабінеті.

Крім того, Електронний кабінет є захищеним, персоналізованим та безпечним електронним сервісом, який спрощує процес отримання податкових послуг платниками податків, мінімізує безпосередній контакт з органами ДПС та унеможливлює виникнення корупційних ризиків при наданні послуг.

Можливість здійснення листування в електронній формі створює умови для оперативної, надійної та зручної взаємодії платників податків із контролюючими органами.

Разом з тим, слід зазначити, що на сьогодні сервісами Електронного кабінету користуються понад 3,1 млн громадян, проте подано лише 115,8 тис. заяв про бажання отримувати документи через Електронний кабінет.

Надання фізичною особою в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна юридичній особі/ФОПу: оподаткування ПДФО доходу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно з п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – податок, ПДФО) включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ.

Відповідно до п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Підпунктом 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ передбачено, що податковим агентом платника ПДФО – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.

Разом з тим, об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди.

Доходи, від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п.п. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену в ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Податок сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений ст. 35 прим. 1 ПКУ (п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (п.п. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Щодо реєстрації платником ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 183.9 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників податку запис про реєстрацію такої особи як платника податку:

- з бажаного (запланованого) дня реєстрації, зазначеного у реєстраційній заяві, що відповідає даті початку податкового періоду (календарного місяця), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на складання податкових накладних, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку;

- з першого числа місяця, наступного за днем спливу 10 календарних днів після подання реєстраційної заяви до контролюючого органу або державному реєстратору, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку на додану вартість, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено;

- з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість, у разі переходу осіб на спрощену систему оподаткування;

- з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість, у разі зміни ставки єдиного податку третьої групи;

- з першого числа календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, у разі реєстрації осіб, визначених в абзаці першому п. 183.4 ст. 183 ПКУ, що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, з якого здійснюється перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви не настало;

- з дня внесення запису до реєстру платників податку у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку або у разі реєстрації осіб, визначених в абзаці першому п. 183.4 ст. 183 ПКУ, що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви настало.

Датою реєстрації особи платником ПДВ, яка вноситься до реєстру платників ПДВ, є зазначена вище дата.

До уваги фермерських господарств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.

Згідно з п. 5 Порядку надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів /голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 565 (із змінами) (далі – Порядок № 565), для отримання сімейним фермерським господарством додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – додаткова фінансова підтримка) голова сімейного фермерського господарства подає не пізніше ніж за п’ять робочих днів до початку місяця до контролюючого органу за місцем свого обліку як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) відповідні заяви на одержання додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Заява) за формами згідно з додатками 1 і 2 до Порядку № 565 від себе та усіх членів сімейного фермерського господарства (крім членів/голів сімейного фермерського господарства, які підлягають страхуванню на інших підставах або звільняються від сплати єдиного внеску відповідно до частини четвертої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями), та не беруть добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, не мають права на отримання додаткової фінансової підтримки).

До заяв голова фермерського господарства додає копію договору (декларації) про утворення сімейного фермерського господарства.

На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб розміщена електронна форма Заяви згідно з додатком 1 до Порядку № 565 за ідентифікатором форми F1317401.

Заява за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 565 та копія договору (декларації) про утворення сімейного фермерського господарства приєднуються до Заяви за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 565 шляхом заповнення «Документу довільного формату» за ідентифікатором форми J/F1360102 (файл повинен бути у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 5 МБ).

Відображення в додатку 4ДФ до Розрахунку суми стипендії, учня, студента, курсанта військових навчальних закладів, ординатора, аспіранта або ад’юнкта

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до положень ст. 53 Закону України від 05 вересня 2017 року № 2145-VІІІ «Про освіту»( зі змінами та доповненнями) здобувачі освіти – вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, аспіранти (ад’юнкти), інші особи, які здобувають освіту за будь-яким видом та формою здобуття освіти, мають гарантоване державою право на забезпечення стипендіями у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати стипендій затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 «Питання стипендіального забезпечення» (із змінами) (далі – Порядок).

Пунктами 1 та 2 Порядку визначено коло осіб, які навчаються у навчальних закладах або наукових установах за державним (регіональним) замовленням за рахунок коштів загального фонду державного (відповідного місцевого) бюджету та, відповідно, коло осіб, які навчаються згідно з угодами, укладеними між навчальними закладами та фізичними або юридичними особами, стипендії можуть виплачуватися за рахунок коштів таких осіб, якщо це передбачено умовами укладеної угоди.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з п.п. 165.1.26 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до складу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума стипендії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), яка виплачується учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту, але не вище ніж сума, визначена в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (сума, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн) (у 2025 році – 4240,00 грн (3028,00 грн х 1,4)). Сума перевищення за її наявності підлягає оподаткуванню під час її нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведеним у додатку 2 до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (із змінами та доповненнями) (далі – Розрахунок), сума стипендії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), яка виплачується з бюджету учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту (п.п. 165.1.26 п. 165.1 ст. 165 ПКУ) відображається у Розрахунку за ф. 4ДФ під ознакою доходу «150».

Враховуючи викладене, сума стипендії (включаючи суму її індексації), яка виплачується учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту у тому числі та, що перевищує встановлений граничний розмір, відображається в податковому розрахунку за ф. 4ДФ під ознакою доходу «150».

Від фізичних осіб – платників транспортного податку до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло майже 4,8 млн гривень

Протягом двох перших кварталів 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб – платників транспортного податку (податок) надійшло майже 4,8 млн гривень.

Нагадуємо, що п.п. 267.6.8 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України визначено, що у разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.

Екологічний податок: платники поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 154,1 млн гривень

Упродовж першого півріччя 2025 року платники екологічного податку поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 154,1 млн гривень. Це на понад 5,2 млн грн більше порівняно з січнем – червнем минулого року. Темп росту – 103,5 відсотків.

Звертаємо увагу, що до платників екологічного податку не належать філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, у зв’язку з тим, що вони не мають статусу юридичної особи.

Платниками екологічного податку у разі здійснення викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами є підприємства (установи, організації), до складу яких входять такі філії, відділення та інші відокремлені підрозділи.

Податок на прибуток підприємств: внесок платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету – майже 3,4 млрд гривень

У січні – червні 2025 року платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду державного бюджету понад 3 386,9 млн грн податку на прибуток підприємств. Надходження зросли майже на 609,1 млн грн, або майже на 22,0 відс. у порівнянні з відповідним періодом минулого року. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.

«Сьогодні, завдяки активній взаємодії податківців і платників, Дніпропетровщина забезпечує стабільні надходження до бюджетів. Відповідальна позиція бізнесу дозволяє акумулювати ці кошти та спрямовувати їх на виконання важливих програм держави, і що надважливо – на підтримку наших захисників і захисниць. Трансформація податкової служби у сервісну службу європейського зразка триває. Податкова працює для максимального спрощення процесів звітування та сплати податків. Розвиток прозорих відносин з бізнесом і громадськістю – пріоритет. Для сумлінних платників ми є надійним партнером. Дякуємо всім, хто своєчасно сплачує свої податкові зобов’язання», – зазначила Теодозія Чернецька.

Декларування акцизного податку – check list від податківців Дніпропетровщини

Заповнення та подання Декларації з акцизного податку (Декларація), розрахунок сум і дедлайни звітності та сплати – у центрі уваги чергової зустрічі податківців Дніпропетровщини з платниками податків, яка пройшла за участі начальниці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозії Чернецької.

«Інформаційні заходи, що проводяться фахівцями податкової Дніпропетровщини, направлені на обговорення актуальних питань податкового законодавства та його новацій. Адже законодавча обізнаність платників – це основа для роботи бізнесу у рамках правового поля», – зазначила очільниця податкової регіону Теодозія Чернецька.

Напрацьований податківцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) check list про особливості декларування акцизного податку допомагає платникам систематизувати роботу та уникати помилок при звітуванні. Декларація охоплює різноманітні аспекти оподаткування підакцизних товарів та потребує детального врахування всіх норм законодавства.

На зустрічі з платниками фахівці ГУ ДПС наголосили, що Декларацію зобов’язані подавати всі платники акцизного податку. Це можуть бути підприємства, ФОПи та інші суб’єкти господарювання, які здійснюють операції з підакцизними товарами. Детально зупинилися на особливостях заповнення та подання Декларації. Акцентували, що неправильне зазначення коду органу місцевого самоврядування або його відсутність у Декларації є найчастішою помилкою при її заповненні.

Окремо зупинилися на порядку розрахунку суми акцизного податку з одиниці маркованої продукції та дедлайнах подання Декларації. Звернули увагу, що Декларація з акцизного податку подається щомісяця протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця.

Все важливе і актуальне про податкове законодавство завжди можна знайти на інформаційних ресурсах податкової служби Дніпропетровщини. Вони створені та працюють саме задля обізнаності платників регіону у новаціях законодавства та діяльності податкової служби області. Учасникам зустрічі нагадали про сучасні формати комунікацій з платниками податків.

Податківці закликали платників активно використовувати ресурси ГУ ДПС, електронні сервіси та долучатися до дискусійних майданчиків податкової Дніпропетровщини, де обговорюються всі нововведення. Такий діалог сприяє не лише правильному виконанню податкових обов’язків, але й зміцнює співпрацю між бізнесом та державними органами.

З 1 серпня 2025 року за порушення вимог використання РРО/ПРРО доведеться сплачувати повний розмір штрафів

З 1 серпня 2025 року завершиться перехідний період, під час якого діяв зменшений розмір штрафів за порушення правил застосування РРО/ПРРО.

Нагадаємо, що у 2023 році, після поновлення права контролюючих органів на повноцінне застосування штрафних санкцій, держава тимчасово зменшила їх розмір до 25 % і 50 % для адаптації бізнесу до нових умов. Йшлося про порушення вимог пунктів 1 і 2 статті 3 Закону України № 265/95-ВР.

Ці пом’якшення втратять чинність і штрафи за незастосування РРО та невидачу чеків знову стягуватимуться у повному обсязі:

- 100 % – вартості товарів (робіт, послуг) при першому порушенні;

- 150 % – вартості при кожному наступному порушенні.

Закликаємо суб’єктів господарювання забезпечити дотримання встановлених правил розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Зокрема:

- використовувати лише зареєстровані РРО, ПРРО або розрахункові книжки;

- проводити розрахунки на повну суму вартості товарів або послуг;

- видавати покупцям відповідні розрахункові документи (у паперовій або електронній формі).

Дотримання вимог законодавства дозволить уникнути фінансових санкцій, забезпечить справедливу конкуренцію та захист прав споживачів.

Довідково.

Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Порядок оподаткування контрольованих іноземних компаній»

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Порядок оподаткування контрольованих іноземних компаній».

На запитання платників податків відповідала заступник начальника управління- начальник відділу контролю міжнародної діяльності управління трансфертного ціноутворення ГУ ДПС у Дніпропетровській області Тетяня АНДРЕЙЧЕНКО.

Питання 1: Добрий день!

Якщо один із засновників контрольованої іноземної компанії (далі – КІК) самостійно визначить себе контролюючою особою у розмірі 100 відсотків, чи потрібно іншим засновникам подавати звітність про КІК, та яким чином повинно бути оформлено рішення щодо визнання одного з власників контролюючою особою у розмірі 100 відсотків, та яким чином та в які терміні треба повідомити про це контролюючі органи?

Відповідь:

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) ПКУ доповнено статтею 392 «Контрольовані іноземні компанії», яка набрала чинності з 01 січня 2022 року.

КІК визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України (підпункт 392.1.1 пункту 392.1 статті 392 ПКУ).

Відповідно до підпункту 39².1.2 пункту 39².1 статті 39² ПКУ з урахуванням положень статті 39² ПКУ контролюючою особою є фізична особа або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) КІК.

Зокрема, іноземна компанія визнається КІК, якщо фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України:

а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відсотків,

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків,

в) окремо або разом з іншими резидентами України – пов'язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України не визнаються контролюючими особами, якщо їх володіння часткою у КІК реалізовано через пряме або опосередковане володіння в іншій юридичній особі – резиденті України, за умови якщо остання визнається контролюючою особою згідно з цим пунктом та на неї покладається зобов'язання щодо оподаткування скоригованого прибутку КІК.

Відповідно до пункту 54 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ встановлені особливості застосування положень про оподаткування прибутку КІК протягом перехідного періоду, зокрема, підпункт «б» підпункту 39².1.2 пункту 39².1 статті 39² ПКУ для 2022 - 2023 звітних (податкових) років застосовується в такій редакції: «б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі 25 і більше відсотків за умови, що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або».

Отже, якщо фізична особа – резидент України визнає себе контролюючою особою згідно з вимогами підпункту 39².1.2 пункту 39².1 статті 39² ПКУ та на неї покладається зобов'язання щодо оподаткування скоригованого прибутку КІК, то інші резиденти України, які прямо або опосередковано володіють цією юридичною особою не визнаються контролюючими особами та не повинні виконувати податкові обов'язки, передбачені ПКУ щодо КІК.

Згідно з підпунктом 392.5.5 пункту 392.5 статті 392 ПКУ фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України зобов'язана повідомляти контролюючий орган про:

кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог статті 39² ПКУ;

заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;

кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог статті 39² ПКУ;

ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.

Повідомлення надсилається до контролюючого органу протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю).

Форма та порядок надсилання до контролюючого органу Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи затверджені наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2021 № 512.

Питання 2: Добрий день!

Якщо фінансовий результат до оподаткування відповідно до даних фінансової звітності КІК – збиток і контролююча особа має можливість не проводити розрахунок скоригованого прибутку, як заповнювати рядки 25-27 звіту про КІК?

Відповідь:

Пунктом 392.2 статті 392 розділу I Кодексу визначено особливості оподаткування прибутку КІК. Так, об'єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб (податку на прибуток підприємств) контролюючої особи є частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток КІК, що обчислюється відповідно до правил, визначених статтею 392 розділу I Кодексу.

Пунктом 392.5 статті 392 розділу I Кодексу встановлені вимоги щодо складання та подання Звіту про контрольовані іноземні компанії (далі - Звіт про КІК). Зокрема, підпунктом 392.5.2 пункту 392.5 статті 392 розділу I Кодексу передбачено, що контролюючі особи зобов'язані подавати Звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

До Звіту про КІК в обов'язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік.

Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, такі копії фінансової звітності КІК подаються разом із річною декларацією про майновий стан і доходи або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за наступний звітний (податковий) період.

Отже, контролююча особа зобов’язана подати Звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи за відповідний календарний рік.

Наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254 затверджено форму Звіту про КІК, скорочену форму Звіту про КІК та Порядок заповнення Звіту про КІК, скороченої форми Звіту про КІК і подання до контролюючого органу (далі – Порядок). До Звіту про КІК в обов'язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік.

Підпунктом 392.5.3 пункту 392.5 статті 392 розділу І Кодексу визначений перелік показників (інформації), що мають бути включені до Звіту про КІК.

Форма Звіту про КІК та Порядок заповнення Звіту про КІК визначають назви граф та порядок їх заповнення. Графи Звіту про КІК, що містять показники для декларування підлягають заповненню.

Так, пунктом 25 розділу ІІ Порядку заповнення Звіту про КІК передбачено, що у rрафах 25.1 - 25.3 графи 25 Звіту про КІК відображається розрахунок скоригованого прибутку КІК, який здійснюється контролюючою особою на підставі фінансової звітності КІК із застосуванням особливостей, встановлених підпунктом 392.3.2 пункту 392.3 статті 392 розділу І Кодексу.

Розрахунок скоригованого прибутку КІК здійснюється окремо по кожній КІК.

Графи 25.1 - 25.3 Звіту про КІК є обов'язковими для заповнення, містять числове поле та заповнюються в гривнях без копійок, можуть бути як додатними так і від'ємними або дорівнювати нулю.

У графі 25.1 Звіту про КІК зазначається фінансовий результат до оподаткування КІК відповідно до даних її неконсолідованої фінансової звітності, складеної за звітний календарний рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року - за періоди, що закінчуються у відповідному календарному році) відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, що застосовуються КІК та строків для підготовки такої звітності у відповідній іноземній юрисдикції.

У графі 25.2 К Звіту про КІК зазначається сума коригування фінансового результату до оподаткування КІК, що дорівнює показнику рядка 03 Додатка К до Звіту про КІК (далі - Додаток К).

При складанні Додатка К також використовуються показники Додатків ТЦ до Звіту про КІК (далі - Додаток КІК) та Додатка ЦП до Звіту про КІК (далі - Додаток ЦП). Додаток ЦП складається по КІК, які здійснювали операції з цінними паперами.

Додаток ТЦ складається по КІК, які здійснювали контрольовані операції, у разі самостійного коригування ціни контрольованої операції у звітному періоді.

У графі 25.3 Звіту про КІК зазначається скоригований прибуток КІК, що є підсумком граф 25.1 та 25.2 К Звіту про КІК.

Відповідно до пункту 26 розділу ІІ Порядку заповнення Звіту про КІК у графі 26 Звіту про КІК зазначається розмір прибутку, що включається до складу загального оподаткованого доходу контролюючої особи є об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств (графа 25.3 х графу 17.1/100).

Таким чином, з урахуванням зазначеного, контролююча особа у графі 25 Звіту про КІК відображає інформацію щодо розрахунку скоригованого прибутку КІК, а у графі 26 Звіту про КІК відображає розмір прибутку, що включається до складу загального оподаткованого доходу такої контролюючої особи. Якщо за даними фінансової звітності КІК, визначено збиток, у графі 26 Звіту про КІК підлягає відображенню відповідне від'ємне значення.

Разом з тим, у графі 27 Звіту про КІК зазначається прибуток КІК, звільнений від оподаткування (містить числове поле). Якщо за даними фінансової звітності КІК виявлено збиток, заповнення графи 27 Звіту про КІК не здійснюється.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Контакт-центр ДПС: з початку року майже 600 тис. звернень

За перше півріччя 2025 року Контакт-центр Державної податкової служби України надав відповіді на 591,9 тис. звернень від фізичних і юридичних осіб.

- 511,8 тис. звернень надійшло телефоном;

- 76,3 тис. звернень – у чатах месенджерів;

- 3,7 тис. звернень – електронною поштою.

Найпопулярніші запити платників:

- податок на доходи фізичних осіб;

- військовий збір;

- єдиний внесок на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування;

- єдиний податок;

- порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій;

- стан обробки електронної звітності;

- податок на додану вартість.

Минулого року за січень – червень було майже 540,6 тис. звернень

Відповіді на питання користувачі також можуть самостійно знайти у Базі знань.

Вона розміщена на вебпорталі ДПС у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР). Це – зручний онлайн-ресурс із готовими відповідями на популярні запитання. Скористатися ним можна у будь-який час.

З початку 2025 року Базу знань переглянули понад 2,3 млн разів.

Вона постійно оновлюється: через зміни в законодавстві за І півріччя 2025 року оновлено 838 відповідей і обмежено термін дії 625.

Як приєднатися до чатів ДПС?

- На вебпорталі ДПС у розділі «ЗІР»

- На сайті ЗІР або у його мобільній версії

Як звернутися до Контакт-центру ДПС?

Гаряча лінія: 0 800 501 007 (дзвінки безкоштовні).

Електронна пошта: idd@tax.gov.ua.

Особистий кабінет: через електронний кабінет платника податків.

Режим роботи: понеділок – четвер, з 08:00 до 19:00;

пʼятниця, з 08:00 до 18:00.

Чи може самозайнята особа сплатити грошове зобов’язання власними коштами фізичної особи або з банківської картки фізичної особи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.

Податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 ПКУ).

Пунктом 35.2 ст. 35 ПКУ, зокрема, визначено, що сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі (у тому числі з використанням електронних грошей), крім випадків, передбачених ПКУ або законами з питань митної справи.

Джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема, корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених ст. 87 ПКУ, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів (абзац перший п. 87.1 ст. 87 ПКУ).

Джерелом самостійної сплати грошових зобов’язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому п. 87.1 ст. 87 ПКУ та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов’язань, що виникли до 01 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов’язаннями, що виникли до 01 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з рахунків платника податків, відкритих у банках, небанківських надавачах платіжних послуг (абзац другий п. 87.1 ст. 87 ПКУ).

Інструкція про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затверджена постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 162 зі змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 162), регулює порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків (далі – надавач платіжних послуг) та особливості здійснення платіжних операцій за окремими рахунками користувачів, що відкриваються відповідно до законів України (п. 2 розд. І Інструкції № 162).

Відповідно до абзацу першого п. 8 розд. І Інструкції № 162 користувач має право за власним вибором відкривати відповідні рахунки в будь-яких надавачів платіжних послуг, що мають право відкривати рахунки користувачам відповідно до Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» зі змінами та доповненнями та Інструкції № 162.

Абзацом першим п. 10 розд. І Інструкції № 162 встановлено, що фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб.

Водночас, п. 4 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 зі змінами та доповненнями, встановлено, що суб’єкти господарювання, які відкрили рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов’язаннями, що виникають у господарських відносинах, у безготівковій формі, а також у готівковій формі з дотриманням обмежень та в порядку, установленому законодавством України.

Отже, джерелами сплати грошових зобов’язань або податкового боргу платників податків фізичної особи – підприємця або фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, є будь-які власні кошти.

Сплату грошового зобов’язання або погашення податкового боргу фізична особа – підприємець або фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, може здійснювати як власними коштами, так і з банківської картки фізичної особи.

З якого періоду припиняється подання податкової декларації екологічного податку, у разі передачі в оренду або відчуження нерухомого майна разом із стаціонарним джерелом забруднення в середині звітного періоду (року)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 ПКУ та чинному на час її подання.

Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – Податкова декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною Податкової декларації є 6 (шість) типів додатків: додатки 1 - 6.

Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.

Пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588).

Повідомлення про об’єкти оподаткування або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення № 20-ОПП) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 Порядку № 1588).

Пунктом 250.9 ст. 250 ПКУ передбачено, що якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 ПКУ.

Таким чином, у разі передачі в оренду або відчуження нерухомого майна разом із стаціонарним джерелом забруднення в середині звітного періоду поточного року, платник складає та подає Повідомлення № 20-ОПП та відповідно до п. 250.9 ст. 250 ПКУ повідомляє контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення заяву про виникнення (відчуження) у нього об’єкта оподаткування екологічним податком.

При цьому декларування податкових зобов’язань з екологічного податку здійснюється платниками за фактичний період перебування у користуванні об’єктів оподаткування, визначений у Повідомленні № 20-ОПП, у відповідному звітному (податковому) періоді.

До уваги ФОП – платників єдиного податку четвертої групи, які визначають МПЗ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзацу першого п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

Платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ (п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 299 ПКУ).

Згідно з п. 45.1 ст. 45 ПКУ податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація). Одним із додатків, який подається разом з Декларацією, є додаток 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» (далі – Додаток 3).

У Додатку 3 платник єдиного податку четвертої групи розраховує, зокрема, різницю між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

При позитивному значенні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок (далі – Позитивне значення) платник єдиного податку четвертої групи зобов’язаний збільшити визначену в Декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого Позитивного значення (абзац другий п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ).

Позитивне значення є частиною зобов’язань з єдиного податку (абзац другий п. 297 прим. 1.8 ст. 297 прим. 1 ПКУ).

Показник Позитивного значення, розрахований у рядку 04 графи 3 розд. ІІ Додатка 3, переноситься до рядка 15.2 графи 6 «Розрахункової частини декларації для фізичних осіб – підприємців» (далі – Розрахункова частина) Декларації.

Поряд з цим:

- у рядку 15.1 графи 6 Розрахункової частини Декларації зазначаються зобов’язання з єдиного податку за підсумками звітного (податкового) року, який, відповідно до п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ, сплачувався платником щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах: у I кварталі – 10 відс.; у II кварталі – 10 відс.; у III кварталі – 50 відс.; у IV кварталі – 30 відсотків;

- у рядку 15 графи 6 Розрахункової частини Декларації шляхом додавання показників рядків 15.1 та 15.2 графи 6 Розрахункової частини Декларації розраховується загальна сума податкового зобов’язання з єдиного податку самостійно нарахована за звітний (податковий) період.

Відповідно до підпунктів 295.9.1 та 295.9.8 п. 295.9 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку четвертої групи:

- самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки Декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ;

- перераховують в установлений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки.

Отже, позитивне значення тобто різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок сплачується фізичною особою – підприємцем платником єдиного податку четвертої групи не пізніше 20 лютого поточного року на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцезнаходженням платника податку (податковою адресою).

При цьому, якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (абзац тринадцятий п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

Реквізити рахунків для територіальних громад для сплати податків, зборів та платежів (в т. ч. єдиного податку) відкритих Державною казначейською службою України, розміщено на субсайтах відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Яка заборгованість визнається безнадійною?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість – заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;

ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство;

д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв’язку з його ліквідацією;

е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;

є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

з) заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією;

и) заборгованість фізичної особи, яка залишилася непогашеною перед іпотекодержателем після здійснення згідно із ст. 36 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» зі змінами та доповненнями звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, якщо законом або договором передбачено, що після завершення такого позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником – фізичною особою основного зобов’язання є недійсними;

і) заборгованість особи за договором про споживчий кредит або іншим договором, анульована згідно з пп. 12 і 16 розд. IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII «Про споживче кредитування» зі змінами та доповненнями.

До безнадійної заборгованості банків та небанківських фінансових установ може бути віднесена сума боргу за фінансовим кредитом, у тому числі сума основної заборгованості та/або сума нарахованих доходів, за яким прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів, крім боргу за фінансовими кредитами осіб:

- пов’язаних з таким кредитором;

- які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах;

- які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, та період між датою звільнення таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки.

За допомогою функції «Шерінг» застосунку «Дія» можна отримати ЕДП у Кваліфікованого надавача ЕДП ДПС

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

За допомогою функції «Шерінг» застосунку «Дія» здійснюється ідентифікація особи та передача копій електронних документів.

Для отримання електронних довірчих послуг у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач) за допомогою функції «Шерінг» застосунку «Дія» необхідно:

1) звернутися до обраного відокремленого пункту реєстрації Надавача;

2) відкрити паспорт громадянина України/паспорта громадянина України для виїзду за кордон у застосунку «Дія», версії не нижче 2.0;

3) натиснути на нього та обрати штрихкод;

4) надати штрихкод або продиктувати 13-значний код, який розташований під штрихкодом;

5) підтвердити запит для передачі даних.

Щодо нараховування податкових зобов’язань з ПДВ, якщо придбані товари призначаються виключно для їхнього використання в оподатковуваних операціях

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях та/або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Якщо придбані підприємством товари призначаються виключно для їхнього використання в оподатковуваних ПДВ операціях, то необхідність нарахування податкових зобов’язань за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 ПКУ, відсутня.

Механізм сплати платежів з використанням єдиного рахунку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок функціонування єдиного рахунку та виконання норм статті 351 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади» затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 321 (зі змінами).

Порядок визначає механізм функціонування єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, єдиного внеску включаючи пеню та штрафи відповідно до положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та інших платежів, що визначені відповідним законодавством та контроль за справлянням яких покладено на ДПС.

Щоб перейти на єдиний рахунок, необхідно здійснити три простих кроки:

перший – через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001;

другий – отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок;

третій – зарахувати кошти на єдиний рахунок шляхом надання до обслуговуючого банку платіжної інструкції із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення або з визначенням одержувачів коштів.

Платіжна інструкція заповнюється відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку від 29.07.2022 № 163 (зі змінами), з урахуванням вимог Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (зі змінами).

Приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті коштів на єдиний рахунок наведено у пункті 6 розділу ІІ Порядку №148.

Увага! Єдиний рахунок не може використовуватися платником для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.

Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, відповідно до пункту 351.3 статті 351 ПКУ платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.

Місцеві бюджети Дніпропетровщини за використання водних біоресурсів отримали від платників рентної плати понад 2,9 млн гривень

У січні – червні 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини платники рентної плати за використання водних біоресурсів спрямували понад 2,9 млн гривень. Порівняно з аналогічним періодом 2024 року надходження збільшились на 687,6 тис. грн, темп росту – 130,4 відсотки.

Нагадуємо, що 21.07.2025 – останній день подання податкової декларації з рентної плати за червень 2025 року з розрахунком:

- рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

- рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;

- рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Акцизний податок з роздрібної торгівлі алкогольними напоями: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло понад 290,4 млн гривень

Протягом січня – червня 2025 року від платників акцизного податку за операціями з роздрібної торгівлі алкогольними напоями до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 290,4 млн гривень. Порівняно з січнем – червнем минулого року надходження збільшились на понад 27,5 млн грн, або на 10,5 відсотків.

Звертаємо увагу, що розмір річної плати за ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах встановлено Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, надаються безстроково, а плата за них справляється щоквартально рівними частинами.

Перший платіж за ліцензію здійснюється до отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

Суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити сплату чергової щоквартальної частини річної плати за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до початку кожного наступного квартального періоду.

Національна стратегія доходів: стратегічні цілі для досягнення мети

Національна стратегія доходів України до 2030 року (Національна стратегія доходів) – це дорожня карта реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування.

Досягнення мети Національної стратегії доходів передбачається за такими стратегічними цілями:

- забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності через збереження рівня мобілізації доходів та зменшенні потреби у зовнішньому фінансуванні;

- забезпечення адаптації законодавства України до законодавства ЄС та виконання міжнародних зобов'язань України в частині податкової політики та адміністрування;

- зміцнення доброчесності та довіри до контролюючих органів через посилення антикорупційних заходів та підвищення прозорості і ефективності процедур управління;

- підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками податків та контролюючими органами;

- створення та впровадження сучасних цифрових рішень податкового адміністрування.

Подання звітності по єдиному внеску в електронному вигляді: термін зберігання у платника архіву файлів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно зі ст. 13 розд. І Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (зі змінами та доповненнями) cтрок зберігання електронних документів на електронних носіях інформації повинен бути не меншим від строку, встановленого законодавством для відповідних документів на папері.

Разом з тим ст. 8 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) передбачено, що на власника або уповноважений орган (посадову особу), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів, покладено відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років.

Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, із зазначенням строків зберігання документів затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5 (зі змінами та доповненнями) (далі – Перелік № 578/5).

Відповідно до ст. 687 п. 7.1 глави 7 розд. І Переліку № 578/5 строк зберігання відомостей про застраховану особу, що підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (з 2011 року – Звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованих страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (персоніфікований облік)) становить 75 років.

Більше 5,6 млрд грн ПДФО – надходження до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини

Протягом першого півріччя поточного року надходження податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету склали понад 5,6 млрд гривень. Як прокоментувала начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, у порівнянні з січнем – червнем 2024 року це на понад 1,1 млрд грн, або на 25,2 відс. більше.

Керівниця податкової служби регіону вкотре наголосила, що сумлінна сплата податків і своєчасне наповнення бюджетів наразі забезпечують не тільки стабільність економіки, а й є вагомою підтримкою Збройних Сил України.

«Офіційно оформлені трудові відносини мають позитивні наслідки і для роботодавців, і для найманих працівників. Для працівників – це соціальні гарантії, для роботодавців – ведення бізнесу без проблем. Висловлюємо вдячність всім, хто сьогодні продовжує працювати і відповідально ставиться до виконання своїх податкових зобов’язань, і тим самим здійснює свій важливий внесок у стабільність економіки країни», – зазначила Теодозія Чернецька.

Шановні платники ПДВ, ваша відповідальність – міцна економіка!

Сплата податкових платежів – обов’язок кожного платника.

ПДВ – один з основних бюджетоутворюючих загальнодержавних податків.

Сумлінно сплачуйте ПДВ у визначені законодавством строки – підтримуйте фінансову стабільність та безпеку нашої держави!

Надходження єдиного внеску зростають: порівняно з минулим роком +58,5 млрд гривень

За січень – червень 2025 року платники сплатили понад 314,6 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Це на 22,8 %, або майже на 58,5 млрд грн більше за аналогічний період минулого року. За січень – червень 2024 року надійшло понад 256,1 млрд гривень.

Єдиний внесок – основне джерело наповнення фондів соціального страхування, за рахунок яких фінансуються державні соціальні програми, здійснюється виплата пенсій, матеріальної допомоги громадянам тощо. Він автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Нагадаємо: З 1 січня 2025 року фізичні особи – підприємці на спрощеній та загальній системах оподаткування, а також самозайняті особи сплачують єдиний внесок за себе відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік».

Звільнені від сплати єдиного внеску ФОП:

- зареєстровані на тимчасово окупованих територіях (відповідно до п. 93 розділу VIII Закону №2464),

- наймані працівники, за яких єдиний внесок сплачує роботодавець,

- пенсіонери,

- особи з інвалідністю, які отримують пенсію або соціальну допомогу,

- мобілізовані (на весь період служби, за умови надання підтверджуючих документів),

- на загальній системі без доходу.

Хто може скористатися правом на податкову знижку: важливі роз’яснення податківців Дніпропетровщини

Право на повернення від держави частини сплаченого податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – у фокусі зустрічі фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) з фізичними особами – підприємцями (ФОП) та фізичними особами – платниками податків.

«Законодавча обізнаність платників – це основа для роботи бізнесу у рамках правового поля. Податківці регіону, використовуючи різноманітні формати спілкування, допомагають та підтримують платників у непростий час викликів», – зазначив Микола Бородюк, в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

У платників є не тільки обов’язки, у тому числі з подання податкової декларації про майновий стан і доходи, а й право на податкову знижку. Вона є одним з дієвих інструментів підтримки державою тих, хто працює офіційно і є платником ПДФО. Фахівці ГУ ДПС звернули увагу учасників зустрічі, що отримати податкову знижку можуть лише громадяни України, які отримують офіційно заробітну плату і сплачують з неї ПДФО 18 %.

До витрат, які включаються до податкової знижки, належать, зокрема, оплата за навчання, проценти за іпотечними кредитами, витрати на репродуктивні технології, а також пожертвування чи благодійні внески неприбутковим організаціям.

ФОП має право на податкову знижку виключно як фізична особа у разі, якщо є найманим працівником та отримує доходи у вигляді заробітної плати та/або дивідендів по акціях, емітентом яких є юридична особа, що має статус резидента Дія Сіті.

Згідно з діючим законодавством військовослужбовці, які отримують грошове забезпечення, не мають права на податкову знижку.

Особливу увагу на зустрічі приділили питанню включення до податкової знижки сум пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям. Згідно з Податковим кодексом України (ПКУ) до таких витрат належать кошти або майно, передані організаціям, зареєстрованим у Реєстрі неприбуткових установ та організацій. Однак розмі таких внесків не може перевищувати 4 % від загального оподатковуваного доходу за звітний рік.

Податківці акцентували увагу на процедурі повідомлення платників про результати розгляду їхніх заяв на податкову знижку.

Також учасникам зустрічі нагадали про сучасні формати спілкування органів податкової служби з платниками податків. Інформаційні ресурси ГУ ДПС створені та працюють саме задля обізнаності платників регіону, як з питань законодавства, так і з діяльності податкової служби області.

Діалог став важливим кроком у підвищенні обізнаності платників про їхні права на податкову знижку.

Комунікаційна податкова платформа Дніпропетровщини: інформуємо та роз’яснюємо про апостиль в документах

Комфортна та ефективна взаємодія податківців Дніпропетровщини через комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) дозволяє оперативно вирішувати нагальні питання.

За зверненням фізичної особи з Нікопольського району, яка тимчасово виїхала за межі Дніпропетровської області, проведено зустріч в онлайн форматі за участі заступника начальника податкової служби Дніпропетровщини Федора Терханова.

Заявницю цікавив алгоритм дій для підтвердження апостилем відомостей про доходи для змоги їх використання за межами країни.

Податківці розповіли, що проставлення апостиля на офіційних документах, що видаються Державною податковою службою України та її територіальними органами, здійснюється відповідно до Правил проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання та території інших держав (наказ від 17.03.2023 №125/209/293/139/999/5(із змінами)).

Детально зупинилися на головних позиціях: підготовці, подачі необхідних документів, їх розгляді та видачі.

Фахівці ГУ ДПС наголосили, що документи, офіційно посвідченні апостилем, дійсні для використання за кордоном лише у країнах – учасницях Гаазької конвенції. Актуальний перелік держав-учасниць Конвенції знаходиться на сайті Гаазької конвенції з міжнародного приватного права.

Податківці нагадали, що всю актуальну інформацію про діяльність ГУ ДПС та новації законодавства можна знайти на сучасних інформаційних платформах податкової служби регіону: субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС України, сторінці у Facebook та на YouTube-каналі.

Відкритість та доступність комунікації податкової служби з платниками – один з важливих чинників фінансової стабільності держави і громад.

Листи від ДПС: завдяки роз’ясненням податкової у травні майже 400 українців вивели свою діяльність з тіні

Завдяки роз’ясненням податкової у травні майже 400 українців зареєстрували ФОП і тим самим вивели свою діяльність з тіні. Загалом листи від ДПС отримали 3 тисячі платників податків з проханням пояснити походження коштів. Мета повідомлень – роз’яснювальна.

Всю інформацію відпрацьовують територіальні органи ДПС. За результатами відпрацювання 391 особа зареєструвалась як ФОП. Лише по 7 складено адмінпротоколи, які направлені до суду. І це підтвердження, що діалог із бізнесом працює.

За березень – квітень цього року понад 11 тисяч осіб отримали 256,6 тис. грошових переказів. Їх загальна сума понад 498,2 млн грн. Це інформація отримана з Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій.

Наприклад, одна з осіб у квітні отримала 111 платежів на суму понад 644,8 тисячі гривень, інша – 1065 платежів на суму понад 375,7 тисячі гривень.

Наразі ДПС готує ще 700 листів тим платникам, де є ймовірність здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Більшість платників отримала незначну кількість переказів на невеликі суми, тому ця інформація накопичується для подальшого аналізу та використання при здійсненні заходів податкового контролю.

Крім того, вже опрацьовуємо інформацію з Системи обліку даних РРО за травень, тож така розʼяснювальна робота буде постійною.

Нагадуємо! Господарська діяльність здійснюється лише за умови державної реєстрації та оподаткування одержаних доходів.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС

у Дніпропетровській області (Кам'янський район