Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податков сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від едставників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Автоматизована система формування платіжних інструкцій – підвищення прозорості та прогнозованості процесів стягнення податкового боргу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

На виконання Національної стратегії доходів до 2030 року та наказу Міністерства фінансів України від 30.12.2024 № 669 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, Державної казначейської служби України та надавачів платіжних послуг під час передавання платіжних інструкцій на стягнення коштів в електронній формі», з 20.08.2025 розпочала роботу система, яка забезпечує формування платіжних інструкцій в електронній формі в інформаційно-комунікаційній системі ДПС та направлення їх на виконання надавачам платіжних послуг для стягнення податкового боргу.

Відповідно до вимог вище вказаного Порядку процес формування платіжних інструкцій на списання податкового боргу та направлення їх на виконання надавачам платіжних послуг є автоматизованим та здійснюється на щоденні й основі по кожному платнику, по якому наявні відповідні рішення, прийняті згідно ст. 95 Податкового кодексу України.

Запровадження електронних платіжних інструкцій у системі стягнення податкового боргу є суттєвим кроком до цифровізації податкового адміністрування та підвищення ефективності роботи податкових органів. Новий Порядок взаємодії між ДПС України, Державним Казначейством України і надавачами платіжних послуг значно прискорює процедуру примусового списання коштів та збільшує надходження до бюджетів.

З 01.01.2026 по 13.07.2026 сформовано та направлено до надавачів платіжних послуг 2 241,6 тис. платіжних інструкцій, загальна сума примусово стягнутих коштів в рахунок погашення податкового боргу склала 148,8 млн гривень.

Відкликання платіжних інструкцій також відбувається автоматично. Підставою для цього є інформація в інформаційно-комунікаційній системі ДПС про повне погашення податкового боргу, або відсутність боргу, підтверджену в установленому порядку.

Запровадження автоматизованої системи формування платіжних інструкцій підвищує прозорість та прогнозованість процесів стягнення податкового боргу, мінімізує людський фактор допущення помилок, забезпечуєбільшоперативневиконаннярішеньщодопримусовогостягнення, гарантує своєчасне відкликання інструкцій у разі сплати боргу.

Як перевірити стан розрахунків з бюджетом

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Користувачі Електронного кабінету мають можливість отримати Витяг щодо стану розрахунків з бюджетом та сплати єдиного внеску за даними органів ДПС (далі – Витяг).

Для отримання Витягу платнику у меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету необхідно створити Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетом та сплати єдиного внеску за даними органів ДПС (J/F1300208), заповнити відповідні поля такого запиту, підписати та надіслати такий запит до контролюючого органу.

Відповідь на Запит (Витяг з інформаційно-комунікаційної системи ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску можна переглянути у режимі «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» та вивантажити у форматі XML або PDF.

Крім того, меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету надає платникам податків доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів, наявних у платника на момент звернення (дані інтегрованої картки платника), а також до інформації про реквізити рахунків для сплати податків, зборів та інших платежів та єдиного соціального внеску. Фізичні особи мають змогу сплатити податки, збори, платежі та єдиний внесок будь-якою із запропонованих платіжних систем, з використанням QR-коду Національного банку України, а також сервісів надавачів платіжних послуг.

Продовжується робота над створенням сучасної системи управління податковими ризиками

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Державна податкова служба України активно впроваджує міжнародні підходи, що ґрунтуються на управлінні податковими ризиками (комплаєнс-ризиками). Застосування податкового комплаєнсу є сучасною практикою країн Європейського Союзу у сфері податкового адміністрування.

ДПС переформатувала свою роботу, активно застосовуючи ризик-орієнтований підхід при виборі платників до перевірок. Зосереджено увагу на суб’єктах з високим рівнем ризику порушень податкового законодавства, удосконалено механізми ідентифікації та оцінки податкових ризиків для визначення доцільності перевірок.

Основними видами ризиків, пов’язаних із недотриманням платниками податків норм податкового законодавства, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи, є:

- ризик реєстрації – випадок, коли особи, які зобов’язані стати на облік у податковому органі або зареєструватися платниками окремих податків, не перебувають на обліку в податковому органі або не зареєстровані платниками відповідних податків;

- ризик звітності – випадок, коли платники податків подають податкову звітність із запізненням або не подають її взагалі;

- ризик сплати – випадок, коли платники податків сплачують податки, збори, платежі із запізненням або сплачують у неповному обсязі, або не сплачують зовсім, що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу;

- ризик декларування – випадок, коли податкові надходження зменшено або може бути зменшено внаслідок неправильного відображення даних у звітності (помилково або умисно).

Запровадження системи управління податковими ризиками забезпечує системність і єдиний підхід у роботі органів ДПС, зосередження зусиль на найбільш проблемних питаннях в адмініструванні податків і зборів.

Для побудови клієнтоорієнтованої та цифрової податкової служби ключовим напрямком залишається створення ефективного та прозорого партнерства з платниками податків.

Чи застосовуються пільги при сплаті податку на нерухоме майно за садовий та дачний будинки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Відповідно до п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно з п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ об’єкти житлової нерухомості – будівлі, зареєстровані згідно із законодавством як об’єкти житлової нерухомості (їх складові частини, які є самостійними об’єктами нерухомого майна), дачні та садові будинки.

Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Підпунктами «б» та «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зокрема: для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів; для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Порядок надання пільг встановлено п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Враховуючи вище зазначене, пільги у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, при сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосовуються до садового та дачного будинків з урахуванням норм, визначених п. 266.4 ст. 266 ПКУ.

Земельна ділянка перебуває у спільній (спільній частковій) власності кількох юридичних осіб: як обчислюється земельний податок?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Згідно з п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 286.1 ст. 286 ПКУ встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є:

а) дані державного земельного кадастру;

б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);

ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);

д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);

е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Відповідно до п.п. 2 п. 286.6 ст. 286 ПКУ за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності, зокрема, кількох юридичних, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб пропорційно належній частці кожної особи – якщо будівля перебуває у спільній частковій власності.

Згідно із п. «а» ст. 80 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) суб’єктами права приватної власності на землю є, зокрема, юридичні особи.

Земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність) (частина перша ст. 86 ЗКУ).

Таким чином, юридичні особи – співвласники земельної ділянки, яка перебуває у їх спільній власності (спільній частковій власності) самостійно обчислюють земельний податок пропорційно частці належній кожній з них.

Що є виробами медичного призначення та лікарськими засобами з метою застосування РРО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до абзацу тридцять шостого ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями, вироби медичного призначення (медичні вироби) – будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та (або) забезпечення таких процесів.

Абзацом другим ст. 2 Закону України від 04 квітня 1996 року № 123/96-ВР «Про лікарські засоби» (із змінами та доповненнями) встановлено, що лікарський засіб – будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох активних фармацевтичних інгредієнтів (далі – АФІ) та допоміжних речовин)), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу.

Щодо ставок та коефіцієнтів до ставок з рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ставки рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України (далі – рентна плата) встановлені п. 3 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у гривнях за 1 МГц смуги радіочастот на місяць у розрізі видів радіозв’язку та діапазонів радіочастот.

При цьому примітками 1 – 8 до п. 3 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ передбачені понижувальний коефіцієнт 0,75 (застосовується до 01.09.2024) та підвищувальні коефіцієнти 1,2 та 1,4 до ставок рентної плати.

Поряд з цим, до ставок рентної плати, передбачених п. 3 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для виду радіозв’язку «стільниковий радіозв’язок», для ширини смуги радіочастот, отриманої відповідно до ліцензії на користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України, виданої з 01 січня 2022 року на конкурсних або тендерних засадах, не застосовуються вищезазначені коефіцієнти.

З метою отримання податкової інформації, необхідної у зв’язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв’язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб’єктів господарювання щодо платника податків.

Під час зустрічної звірки:

- здійснюється зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування повноти їх відображення в обліку платника податків;

- забезпечується отримання податкової інформації, необхідної для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» у випадках, передбачених п.п. 39.5.2.13 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ.

Під час проведення зустрічної звірки з’ясовуються лише питання, зазначені у письмовому запиті контролюючого органу на проведення зустрічної звірки.

Порядок проведення контролюючими органами зустрічних звірок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232 (із змінами).

За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка у двох примірниках, яка підписується суб’єктом господарювання або його законним представником і посадовими особами контролюючого органу, які її проводили, та реєструється у контролюючому органі. Один примірник довідки у 10-денний строк вручається особисто суб’єкту господарювання або його представнику під розписку або надсилається у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41919.

До уваги юридичних осіб – податкових агентів!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 та підпунктами 49.18.1 – 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку:

для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу;

для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Наказом Міністерства фінансів України від 07.05.2026 № 243 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4», який 17.06.2026 опубліковано в Офіційному віснику України № 49 (далі – Наказ № 243), затверджено, зокрема, нову форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску для податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Розрахунок ЮО) та внесено зміни до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

Пунктом 6 Наказу № 243 встановлено, що він набирає чинності через 30 днів з дня його офіційного опублікування, тобто з 17.07.2026.

Згідно з п.п. 1 п. 4 Наказу № 243 Розрахунок ЮО перший раз подається за місяць в якому цей наказ набрав чинності.

Враховуючи зазначене, вперше подати Розрахунок юридичній особі за новою формою , затвердженою Наказом № 243 необхідно за липень 2026 року (граничний термін подання – до 20 серпня 2026 року).

https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44589

Про оформлення платником перерахування до бюджету податків, пені та штрафних санкцій

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Відповідно до п. 3 розд. ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 148) сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом перерахування та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.

Сплата податку, збору, платежу та єдиного внеску здійснюється платником безпосередньо, а у випадках, передбачених законодавством, – податковим агентом або представником платника (п. 9 розд. ІІ Порядку № 148).

При заповнені обов’язкового реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції відповідно до абзацу четвертого п. 2 розд. II Порядку № 148 у полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку № 148.

У разі коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що адмініструються ДПС, на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до Порядку № 148, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання/єдиний внесок за кодом виду сплати 101 (п. 4 розд. ІІ Порядку № 148).

Туристичний збір: від юридичних осіб надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини зросли на 39,3 %

Упродовж шести місяців поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб – платників туристичного збору надійшло понад 4,0 млн гривень. Це на понад 1,1 млн грн, або 39,3 відс., більше ніж у січні – червні 2025 року.

Нагадуємо, що відповідно до п.п. 268.7.3 п. 268.7 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу.

Форма податкової декларації з туристичного збору затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору» (із змінами).

Підпунктом 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду держбюджету за видобування залізних руд майже 2,2 млрд грн рентної плати

У січні – червні 2026 року платники Дніпропетровщини за видобування залізних руд сплатили до загального фонду державного бюджету майже 2,2 млрд грн рентної плати.

Звертаємо увагу, що відповідно до угоди про розподіл продукції одна сторона – Україна доручає іншій стороні – інвестору на визначений строк проведення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин на визначеній ділянці (ділянках) надр та ведення пов’язаних з угодою робіт, а інвестор зобов’язується виконати доручені роботи за свій рахунок і на свій ризик з наступною компенсацією витрат і отриманням плати (винагороди) у вигляді частини прибуткової продукції (частина перша ст. 4 Закону України «Про угоди про розподіл продукції»).

Під час виконання угоди про розподіл продукції інвестор (оператор) сплачує, зокрема, рентну плату за користування надрами для видобування корисних копалин.

Особливості справляння рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання угоди про розподіл продукції передбачено ст. 338 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Термін «інвестор» для цілей оподаткування відповідно до розд. XVIII «Особливості оподаткування платників податків в умовах дії угоди про розподіл продукції» ПКУ вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про угоди про розподіл продукції».

Порядок обчислення, ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, умови та порядок її сплати та подання звітності під час виконання угод про розподіл продукції визначаються такими угодами.

Ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин не повинні бути меншими, ніж установлені розд. IX «Рентна плата» ПКУ на момент укладення угоди про розподіл продукції, з урахуванням ст. 340 ПКУ.

Податковий календар на 30 липня 2026 року

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) звертає увагу, що

30 липня 2026 року, четвер, останній день сплати:

▼ за червень 2026 року:

- акцизного податку;

- ПДВ;

- плати за землю:

▪ земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян);

▪ орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, передані в оренду відповідно до статті 1201 глави 19 розділу ІV Земельного кодексу України;

- рентної плати:

▪ за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

▪ за користування радіочастотним ресурсом України;

▪ за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;

▪ за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;

▼ військового збору:

▪ з нарахованого за червень 2026 року доходу у вигляді процентів на поточний або депозитний банківський рахунок; процентів на вклади члена кредитної спілки;

▪ з нарахованого, але не виплаченого доходу за червень 2026 року;

▼ ПДФО:

▪ із загальної суми доходів у вигляді процентів, нарахованих за червень 2026 року на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці;

▪ податковим агентом з нарахованого, але не виплаченого доходу за червень 2026 року;

▼ дивідендів на державну частку за 2025 рік господарськими товариствами, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, які зобов’язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність відповідно до закону;

▼ єдиного податку за ІІ квартал 2026 року платниками єдиного податку четвертої групи.

З початку року державні цільові фонди отримали від платників Дніпропетровщини майже 26,6 млрд грн єдиного внеску

У першому півріччі поточного року платники Дніпропетровщини сплатили до державних цільових фондів майже 26,6 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок). Як зазначив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, це на понад 5,0 млрд грн, або на 23,4 відс., більше ніж торік у відповідному періоді.

«Сумлінна сплата єдиного внеску – це важлива підтримка соціальної сфери. Адже за рахунок таких надходжень здійснюються виплати пенсій, страхові виплати та надається фінансова допомога у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності», – підкреслив Юрій Павлютін.

Звертаємо увагу, що базою нарахування єдиного внеску для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами та інших осіб, які отримують, зокрема, дохід за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, є сума, що визначається шляхом ділення, зокрема, доходу, виплаченого за результатами роботи, на кількість місяців, за які він нарахований.

Довідково: частина друга ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями). 

У Кривому Розі відкрито Офіс податкових консультантів: сучасний сервіс стає ще доступнішим

У Кривому Розі розпочав роботу Офіс податкових консультантів. Його створення стало продовженням успішної роботи онлайн-пункту Офісу податкових консультантів, який функціонує з 8 травня 2026 року. За цей час його фахівці надали понад 1,5 тисячі консультацій юридичним особам, фізичним особам – підприємцям та громадянам. Значний попит на новий сервіс підтвердив його затребуваність серед платників і необхідність розширення формату роботи.

Відтепер платники можуть отримувати основні консультації безпосередньо в Офісі податкових консультантів у Кривому Розі. Водночас онлайн-консультування також продовжує працювати: з окремих напрямів фахівці Криворізького Офісу забезпечують зв’язок із Офісом податкових консультантів у Дніпрі, що дозволяє оперативно надавати роз’яснення навіть із найбільш складних питань податкового законодавства.

У заході взяли участь керівник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, керівництво Криворізької районної військової адміністрації, Криворізької міської ради та Криворізької філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості.

«Відкриття Офісу податкових консультантів у Кривому Розі — це ще один крок до побудови сучасної сервісної податкової служби. Ми прагнемо, щоб кожен платник мав можливість швидко, зрозуміло та без зайвих перешкод отримати кваліфіковану допомогу. Для нас безбар'єрність — це не лише доступність приміщення, а й доступність інформації, якісний сервіс, зрозуміла комунікація та рівні можливості для кожного. Саме такі принципи ми закладаємо в роботу нових сервісних просторів», — наголосив очільник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.

Офіс податкових консультантів працює на базі Центру обслуговування платників Криворізької ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Гірничих інженерів, 4а.

Відкриття нового Офісу стало ще одним підтвердженням того, що податкова служба послідовно розвиває сучасні сервіси, орієнтовані на потреби платників, забезпечуючи відкритість, професійну підтримку та безбар'єрний доступ до податкових послуг.

Відкритий діалог і партнерство: очільник податкової служби Дніпропетровщини здійснив робочий візит до Кривого Рогу

Партнерство, відкритий діалог і сучасні сервіси — саме на цих принципах сьогодні будується взаємодія податкової служби з громадами та бізнесом.

Під час робочого візиту до Кривого Рогу очільник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін зустрівся із секретарем Криворізької міської ради, виконувачем обов'язків міського голови Юрієм Вілкулом. Основні теми розмови — наповнення місцевих бюджетів, підтримка підприємництва та подальше зміцнення співпраці між податковою службою й громадою.

Кривий Ріг — один із ключових промислових центрів країни, де працюють понад 16 тисяч юридичних осіб та більше 37 тисяч ФОП і самозайнятих осіб. Саме вони є рушієм розвитку громади, створюють робочі місця та забезпечують стабільні надходження до бюджетів усіх рівнів.

За січень–червень 2026 року до бюджету Криворізької міської територіальної громади надійшло понад 5 млрд гривень, а платники міста забезпечили більше 20% усіх надходжень до місцевих бюджетів Дніпропетровської області.

Окрему увагу під час візиту приділили спілкуванню з підприємцями. В Центрі підтримки підприємців «Дія.Бізнес» у Кривому Розі відбулася зустріч із представниками бізнес-спільноти та Асоціації «Союз бізнесу Кривого Рогу». Учасники обговорили актуальні питання взаємодії, розвиток податкових сервісів та напрями подальшої співпраці.

Партнерство, довіра та відкритість залишаються основою ефективної роботи податкової служби. Разом із громадами та бізнесом продовжуємо створювати комфортні умови для платників податків і працювати задля розвитку економіки регіону.

За пів року до місцевих бюджетів надійшло 112,4 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів

У січні – червні 2026 року до місцевих бюджетів надійшло 112,4 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів. Це на 11,1 % (11,2 млн грн) більше, ніж за аналогічний період минулого року, коли надходження становили 101,2 млн гривень.

Найбільші суми сплатили платники Одеської області – 39,2 млн грн, Львівської – 30,2 млн грн, Дніпропетровської – 27,1 млн грн та Івано-Франківської – 4,7 млн гривень.

Збір за місця для паркування належить до місцевих зборів, а отже його надходження залишаються у громадах. Ці кошти допомагають розвивати транспортну інфраструктуру, облаштовувати паркувальні майданчики, підвищувати безпеку дорожнього руху та створювати комфортний міський простір для всіх.

Водночас законодавство гарантує доступність паркування для людей з інвалідністю. Збір не справляється із площ земельних ділянок, які відведені для безоплатного паркування транспортних засобів водіїв з інвалідністю або водіїв, які перевозять осіб з інвалідністю.

Такі місця є обов'язковими на спеціально обладнаних або відведених майданчиках для паркування. Їх кількість має становити не менше 10 % від загальної кількості паркомісць, але не менше одного місця. Крім того, вони повинні бути позначені відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою. Це забезпечує безперешкодний доступ до паркувальної інфраструктури для людей з інвалідністю, ветеранів, осіб старшого віку та інших маломобільних груп населення.

Нагадаємо, що платниками збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва) та фізичні особи – підприємці, які за рішенням органу місцевого самоврядування організовують та здійснюють діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.

Своєчасна сплата місцевих податків і зборів – це внесок у розвиток громад, створення сучасної інфраструктури та безбар'єрного середовища, комфортного для кожного.

Чи є базою нарахування єдиного внеску доходи, отримані фізичною особою від продажу власного рухомого та нерухомого майна?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) є, зокрема, роботодавці, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем (ФОП), якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань).

Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізичною особою за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, чи у ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, не віднесені Законом № 2464 до платників єдиного внеску.

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).

Слід зазначити, що дохід фізичної особи від продажу власного рухомого та нерухомого майна не віднесено до переліку видів виплат, визначених Інструкцією № 5.

Враховуючи зазначене вище, доходи, отримані фізичною особою від продажу власного рухомого та нерухомого майна, не є базою нарахування єдиного внеску.

За мобілізованим працівником зберігається місце роботи: ставка військового збору, за якою оподатковується дохід у вигляді середнього заробітку, що виплачується роботодавцем

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Згідно з п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ. Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ, зокрема, інші доходи, крім зазначених ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Відповідно до частини третьої ст. 119 Кодексу законів про працю України за працівниками, направленими для проходження базової військової служби, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, в яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (із змінами та доповненнями).

Підпунктом 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставками, визначеними п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Згідно з п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ ставка військового збору становить:

для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, – 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ;

для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань – 1,5 відс. з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Враховуючи зазначене, якщо юридичною особою (роботодавцем) здійснюється нарахування доходу у вигляді середнього заробітку на користь мобілізованої фізичної особи (працівника), то такий дохід включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника та оподатковується військовим збором за ставкою 5 відсотків.

Термін, в який необхідно сплатити податкове зобов’язання, у разі несвоєчасного подання звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов’язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Податковий агент зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку – фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені ПКУ.

Суму податкового зобов’язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов’язаний сплатити до/або на день подання митної декларації.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Отже, платник податків у разі подання звітності до граничного терміну сплати, зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, до граничного терміну сплати відповідної декларації.

У разі подання звітності платником податків після граничного терміну сплати, він зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, до подання такої декларації, оскільки граничний термін сплати вже минув.

Від сплати яких податків і зборів звільняються юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до підпунктів 1, 3, 4 та 5 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

- податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених, зокрема, абзацами другим, третім і четвертим п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПКУ;

- податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується, зокрема, платниками єдиного податку четвертої групи;

- податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються, зокрема, платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;

- рентної плати за спеціальне використання води платниками єдиного податку четвертої групи.

Поряд з цим, абзацом другим, третім і четвертим п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПКУ визначено, що суб’єкти господарювання – юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ. При цьому платники єдиного податку четвертої групи не є платниками податку при виплаті доходів, визначених абзацами четвертим – шостим п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Суб’єкти господарювання – юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 39 прим. 2 та розд. ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ.

Юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи є платниками податку з доходів (прибутків), отриманих при здійсненні операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, та доходів, отриманих від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, та розрахованих за правилами бухгалтерського обліку.

Згідно з п. 297.2 ст. 297 ПКУ нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у п. 297.1 ст. 297 ПКУ, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені ПКУ.

У разі ввезення товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку на загальних підставах відповідно до закону.

Платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах (п. 297.3 ст. 297 ПКУ).

Представництво нерезидента уповноважене на сплату податку на прибуток підприємств за нерезидента: заповнення платіжної інструкції

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПКУ. Податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ.

Такий обов’язок виникає у платника за кожним податком та збором. Забороняється будь-яка уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам (крім випадків, коли гарантами повного та своєчасного погашення грошових зобов’язань платника податків є інші особи, якщо таке право передбачено ПКУ).

Відповідно до п. 38.2 ст. 38 ПКУ сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом або представником платника податку.

Згідно з Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 (далі – Інструкція № 163) визначено обов’язкові реквізити платіжної інструкції, на підставі якої ініціюється платіжна операція з рахунку користувача, та вимоги щодо їх заповнення.

Платіжна інструкція – розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції (п.п. 15 п. 6 розд. І Інструкції № 163).

Пунктом 37 розд. ІІ Інструкції № 163 визначено, що платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов’язкові реквізити:

1) дату складання і номер;

2) унікальний ідентифікатор платника або найменування / прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), код платника та номер його рахунку;

3) найменування надавача платіжних послуг платника;

4) суму цифрами та словами;

5) призначення платежу;

6) підпис(и) платника;

7) унікальний ідентифікатор отримувача або найменування / прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку;

8) найменування надавача платіжних послуг отримувача.

Відповідно до п.п. 1 п. 40 розд. ІІ Інструкції № 163 надавач платіжних послуг платника за потреби ініціювання платником платіжної операції за фактичного платника та/або на користь фактичного отримувача (особливо для сплати податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів, платежів на рахунки органів державної влади, органів місцевого самоврядування) додатково до обов’язкових реквізитів, визначених у п. 37 розд. II Інструкції № 163, забезпечує можливість платнику заповнити такий реквізит: найменування / прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) фактичного платника, код фактичного платника.

Рішення щодо необхідності заповнення реквізиту, зокрема, зазначеного у п.п. 1 п. 40 розд. II Інструкції № 163, приймає платник.

Реквізити, зазначені в п.п. 1 п. 40 розд. II Інструкції № 163, не заповнюються, якщо платник та фактичний платник є однією особою.

Таким чином, під час сплати податку на прибуток підприємств за нерезидента уповноваженим на це представництвом в платіжній інструкції, зокрема, в реквізитах:

«Платник» та «Код платника» – зазначається інформація про представництво (повне або скорочене (за наявності) найменування та код за ЄДРПОУ);

«Фактичний платник» та «Код фактичного платника» – зазначається інформація про нерезидента (повне або скорочене (за наявності) найменування та обліковий номер).

Чи можна підтвердити інформацію про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) роздрукованим з мобільного застосунку Портал Дія витягом про зареєстроване місце проживання з QR-кодом?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі визначений Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (із змінами) (далі – Положення № 822).

Згідно з підпунктами 4 та 5 п. 1 розд. ІІІ Положення № 822 для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів:

витяг з реєстру територіальної громади;

паспорт громадянина України, виготовлений у формі книжечки;

тимчасове посвідчення громадянина України.

Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 (із змінами).

Відносини у сфері надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні регулює Закон України від 05 листопада 2021 року № 1871-IX «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1871), який також встановлює порядок надання таких послуг та порядок внесення, обробки, обміну відповідними відомостями в електронних реєстрах, базах даних для надання таких послуг.

Відповідно до п. 2 ст. 2 Закону № 1871 витяг з реєстру територіальної громади – документ у паперовій або електронній формі, що підтверджує відомості про місце проживання (перебування) особи або інформацію про відсутність таких відомостей на дату та час формування витягу.

Пунктом 9 ст. 26 Закону № 1871 визначено, що витяги з реєстру територіальної громади, отримані в електронній або паперовій формі, мають однакову юридичну силу.

Враховуючи вищевикладене, для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) фізична особа може пред’являти роздрукований з мобільного застосунку Портал Дія витяг про зареєстроване місце проживання з QR-кодом.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до частини першої ст. 1 Закону України від 09 січня 2025 року № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» (далі – Закон) підприємство – це юридична особа, яка на день введення в дію Закону зареєстрована в організаційно-правовій формі державного підприємства (державного комерційного підприємства, державного некомерційного підприємства, казенного підприємства), комунального підприємства (комунального комерційного підприємства, комунального некомерційного підприємства), спільного комунального підприємства, приватного підприємства, дочірнього підприємства, іноземного підприємства, підприємства об’єднання громадян (релігійної організації, профспілки), підприємства споживчої кооперації.

Згідно з частиною четвертою ст. 5 Закону державне або комунальне господарське об’єднання – це об’єднання юридичних осіб, створене юридичними особами, єдиним учасником (засновником) яких є держава або територіальна громада, та/або юридичними особам, у статутному капіталі яких частка держави або територіальної громади перевищує 50 відс., за рішенням Кабінету Міністрів України, а у визначених законом випадках – за рішенням міністерства (іншого органу, до сфери управління якого належать юридичні особи, що створюють об’єднання), або за рішенням уповноваженого органу місцевого самоврядування.

Реєстр (перелік) суб’єктів господарювання державного сектору економіки (державних підприємств, їх об’єднання, дочірніх підприємств та господарських товариств, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50 відс. (далі – Реєстр суб’єктів господарювання державного сектору економіки) щокварталу розміщується на вебсайті Фонду державного майна України.

Класифікацію доходів бюджету затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 (із змінами) (далі – Наказ № 11).

З урахуванням Наказу № 11, Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 (із змінам), підприємства, у яких в статутному капіталі є частка державної власності, сплачують частину чистого прибутку та дивіденди з податку на прибуток за кодами класифікації доходів бюджету:

21010100 «Частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об’єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону»;

21010500 «Дивіденди (доход), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність».

Відповідно до Наказу № 11 для сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств визначено код бюджетної класифікації 11020000.

Для сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відс., визначено код класифікації доходів бюджету 11020100 «Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності».

Для сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств, у статутному капіталі яких частка держави не перевищує 50 відс., визначено коди класифікації доходів бюджету:

11020300 «Податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів»;

1020400 «Податок на прибуток від здійснення букмекерської діяльності та азартних ігор (у тому числі казино)»;

11020700 «Податок на прибуток страхових організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України»;

11021000 «Податок на прибуток підприємств, який сплачують інші платники»;

11021600 «Податок на прибуток фінансових установ, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, за винятком страхових організацій»;

11024700 «Податок на дохід, який сплачують суб’єкти, що здійснюють діяльність з випуску та проведення лотерей»;

11024800 «Податок на дохід, отриманий від букмекерської діяльності та азартних ігор (у тому числі казино)».

Поряд з тим зазначаємо, що ст. 26 Закону України від 03.12.2025 № 4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (із змінам та доповненнями) встановлено, що у 2026 році, як виняток з положень п. 17 частини першої ст. 64 і п. 11 частини першої ст. 66 Бюджетного кодексу України (далі – БКУ), 50 відс. надходжень, визначених п. 17 частини першої ст. 64 і п. 11 частини першої ст. 66 БКУ, щодо податку на прибуток підприємств, що сплачується банками за податковий (звітний) період 2026 року, зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету України і спрямовуються на реалізацію публічного інвестиційного проєкту з придбання пасажирських вагонів.

Враховуючи вказані зміни до порядку зарахування сум податку на прибуток підприємств, що сплачується банками за податковий (звітний) період 2026 року, звертаємо увагу, що сплата авансових внесків з податку на прибуток державними банківськими установами здійснюється за кодом класифікації державного бюджету 11020602 «Податок на прибуток банківських організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, що сплачується за податковий (звітний) період 2026 року».

Отримати інформацію стосовно реквізитів рахунків для сплати податку на прибуток можливо в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua.

Також, отримати інформацію про реквізити рахунків, відкритих в Державній казначейській службі України для сплати податків, зборів та платежів, можливо на вебпорталі відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна / Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/) та в центрах обслуговування платників податків.

На кошти платника накладено арешт органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем: як сплатити податкові зобов’язання?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ (п. 15.1 ст. 15 ПКУ).

Згідно п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ грошове зобов’язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов’язання та/або інше зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Підпунктом 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що податкове зобов’язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим ПКУ та/або Митним кодексом України.

Податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 ПКУ).

Підстави припинення виконання податкового обов’язку визначені п. 37.3 ст. 37 ПКУ.

Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ (абзац перший п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі (у тому числі з використанням електронних грошей), крім випадків, передбачених ПКУ або законами з питань митної справи. Для цілей ПКУ обов’язок платника податку щодо сплати податків та зборів на єдиний рахунок, визначений ст. 35 прим. 1 ПКУ, вважається виконаним з моменту, коли ініціювання переказу є завершеним для такого платника податків згідно із Законом України «Про платіжні послуги» (п. 35.2 ст. 35 ПКУ).

Джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема, корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених ст. 87 ПКУ, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів (абзац перший п. 87.1 ст. 87 ПКУ).

Джерелом самостійної сплати грошових зобов’язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому п. 87.1 ст. 87 ПКУ та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов’язань, що виникли до 01 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов’язаннями, що виникли до 01 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з рахунків платника податків, відкритих у банках, небанківських надавачах платіжних послуг (абзац другий п. 87.1 ст. 87 ПКУ).

Відповідно до абзацу першого п.п. 1 та п.п. 2 п. 10 прим. 2 розд. XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (з змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1404), впровадженими з 06.05.2023 Законом України від 11 квітня 2023 року № 3048-IХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану», тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні:

1) фізичні особи – боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 01 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому п.п. 1 п. 10 прим. 2 розд. XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється;

2) юридичні особи – боржники, самозайняті особи (які використовують найману працю фізичних осіб), на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи, а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Контроль за дотриманням встановлених законом вимог під час здійснення виплат покладається на службових осіб юридичної особи – боржника, самозайняту особу відповідно.

Враховуючи вищенаведене, платник податків на кошти якого накладено арешт органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем, зобов’язаний самостійно сплатити податкові зобов’язання власними коштами.

https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41121

Податкова служба Дніпропетровщини: створюємо комфортні умови для платників

Безбар’єрне середовище – це комфортні умови для всіх громадян. Вільний доступ до послуг, простота в пересуванні та відсутність фізичних і соціальних перешкод дозволяють людям реалізувати свій потенціал, зберігати активність і впевненість у собі.

За період з 01.01.2026 по 30.06.2026 Кам’янською ДПІ (у т. ч. Жовтоводським та Верхньодніпровським секторами Кам’янською ДПІ) надано 15 937 адміністративних послуг, у т. ч. 3964 – в електронній формі.

Сьогодні кожен відвідувач може спланувати свій візит до податкової у зручний для нього час.

Для обслуговування осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення працює мобільний ЦОП.

За І півріччя 2026 року мобільним ЦОПом за участі фахівців Кам’янської ДПІ здійснено 25 виїздів до територіальних громад Кам’янського району для надання адміністративних послуг їх мешканцям.

Також, організовано співпрацю з територіальними громадами щодо виїздів мобільного ЦОПу та проведення чергування в ЦНАПах територіальних громад. За встановленим графіком кожен мешканець громади має можливість без додаткових витрат часу та коштів отримати консультацію та вирішити питання без відвідування податкової.

За І півріччя 2026 року працівниками Кам’янської ДПІ здійснено 92 чергування в ЦНАПах Кам’янського району, під час яких надано 5 406 адміністративних та інших послуг та 2 230 роз’яснень податкового законодавства.

Ми всі можемо зробити внесок у створення безбар'єрного суспільства.

Протягом червня 2026 року фахівцями Кам’янської ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області було проведено 2 зустрічі з представниками бізнесу у форматі «круглого столу», на яких питання безбар'єрності – у фокусі уваги.

Розвиваючи безбар’єрність, ми прагнемо стати суспільством рівних можливостей, де кожен відчуває підтримку, незалежно від обставин.

Податкова – це сервіс: на Нікопольщині у ЦОПах кожному забезпечено рівний доступ до послуг

Податкова, як сервісна служба надає безкоштовно адміністративні та інші послуги фізичним особам, підприємцям та підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності.

Для зручності платників податків Нікопольського району функціонує два Центри обслуговування платників (далі – ЦОП) – ЦОП Нікопольської ДПІ та ЦОП сектору обслуговування платників м. Покрова Нікопольської ДПІ.

При візиті до ЦОПів кожен відвідувач отримує турботливий супровід працівників ДПІ та кваліфіковану допомогу у вирішенні його питань. Приймання відвідувачів здійснюється, як за принципом «живої» черги, так і за попереднім записом до «електронної» черги, а тому кожен відвідувач може спланувати свій візит до ЦОП податкової у зручний для нього час.

За період з 01.01.2026 до 30.06.2026 ЦОП ДПІ надано 7 787 адміністративних послуг, у тому числі 1 833 – в електронній формі.

Безбар’єрність передбачає створення умов, за яких всі люди, незалежно від їх фізичних чи інших особливостей, мають рівний доступ до різних аспектів суспільного життя. В ЦОПах здійснюється поза чергою обслуговування осіб з інвалідністю, військових, осіб з маленькими дітьми. В приміщенні ЦОПів облаштовані дитячі куточки.

Немає «особливих» – є просто люди з різними потребами.

У приміщенні ЦОПів Нікопольської ДПІ є можливість отримати в режимі онлайн послуги з сурдоперекладу для осіб з вадами слуху. На вході до кожного ЦОПу розміщені інформаційні таблички (режим роботи) шрифтом Брайля.

Для обслуговування осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення функціонує мобільний ЦОП. Приймання облікових карток, заяв, повідомлень та видача необхідних платникам документів здійснюється шляхом виїзду працівників ДПІ на адресу за місцем проживання (перебування) особи.

За звітний період працівниками ДПІ здійснено 9 виїздів та надано 11 адміністративних послуг.

Також , проведено 4 зустрічі з представниками служб територіальних громад та платниками податків.

Крім того, організовано співпрацю з територіальними громадами щодо чергувань працівників ДПІ у ЦНАПах шляхом виїзду мобільного ЦОПу. Кожен мешканець громади має можливість без додаткових витрат часу та коштів отримати консультацію та вирішити питання без відвідування ЦОПів ДПІ. За звітний період працівниками ДПІ здійснено 35 виїздів, де прийнято 1060 відвідувачів та надано 720 адміністративних послуг та 218 інших послуг, 726 консультацій.

Сучасна податкова для всіх, без винятків. Продовжуємо роботу.

Платники рентної плати за видобування природного газу поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 22,4 млн гривень

Протягом січня – червня 2026 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників рентної плати за видобування природного газу надійшло понад 22,4 млн гривень. Це на 14,5 млн грн, або в 2,8 рази, більше минулорічного показника відповідного періоду.

Нагадуємо, що абзацом першим п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Згідно з п. 49.20 ст. 49 ПКУ якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

Крім того, абзацом тринадцятим п. 57.1 ст. 57 ПКУ встановлено, що якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

Таким чином, граничний строк сплати податків і зборів, у разі якщо останній день строку їх сплати припадає на вихідний або святковий день, переноситься на операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

Рентна плата: майже 1,1 млрд грн надійшло від платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

З початку 2026 року платники рентної плати спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини майже 1 094,6 млн гривень. У порівнянні з січнем – червнем 2025 року це на понад 14,5 млн грн більше, темп росту складає 101,3 відсотка.

Нагадуємо номери телефонів «гарячої лінії» для надання консультацій платникам податків Дніпропетровської області з питань адміністрування рентної плати, екологічного податку з юридичних осіб: 066-424-35-14 та 056-374-31-07.

Використовуєте РРО - дотримуйтесь вимог щодо формування та зберігання документів!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує.

Суб’єкти господарювання (далі – СГ), які використовують РРО під час розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, повинні дотримуватися вимог щодо формування та зберігання документів.

Які документи формуються щодня?

Кожного робочого дня або зміни, у випадку проведення розрахунків, СГ зобов’язаний:

- створювати фіскальні чеки – у паперовій та/або електронній формі;

- створювати контрольні стрічки в електронній формі;

- формувати Z-звіти за підсумками робочої зміни касира (продавця).

Скільки необхідно зберігати документи?

Контрольні стрічки мають зберігатися у фіскальній пам’яті РРО протягом всього строку його експлуатації, встановленої виробником, але не менше 7 років. Виняток передбачений лише для автоматів з продажу товарів або послуг.

Також законодавство вимагає зберігати безпосередньо на місці проведення розрахунків:

- реєстраційне посвідчення РРО або його копію;

- останню довідку про опломбування РРО;

Фактично СГ зобов’язані забезпечити у місці проведення розрахунків належне зберігання лише документів, що підтверджують облік товарних запасів (у передбачених законом випадках) та оригіналу довідки про опломбування РРО.

При цьому, всі документи що стосуються реєстрації та обліку РРО наявні у контролюючого органу (тому достатньо їх копії), а сформовані ними фіскальні звітні документи зберігаються за замовчуванням в блоці фіскальної пам’яті та/або сервері контролюючого органу.

Довідково: Порядок проведення розрахунків встановлений Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». 

Платники Дніпропетровщини зміцнюють фінансову спроможність громад: понад 25,2 млрд грн – надходження до місцевих бюджетів

Протягом січня – червня 2026 року від платників до бюджетів громад Дніпропетровщини надійшло понад 25,2 млрд грн податкових платежів. У порівнянні з першим півріччям минулого року, надходження зросли майже на 2,9 млрд грн, або на 12,9 відсотка. Про це поінформував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.

«Комунікації з бізнесом на постійній основі, якісний податковий сервіс і оперативна консультативна допомога суб’єктам господарювання створюють умови для результативної роботи і своєчасного виконання платниками своїх зобов’язань. Вдячні кожному, хто сьогодні працює, зміцнює фінансовий ресурс громад і тримає економічний фронт!» – наголосив керівник податкової служби регіону.

Звертаємо увагу, якщо суми надміру сплачених платником грошових зобов’язань або суми невідшкодованих податків з відповідного бюджету перевищують суми грошових зобов’язань або податкового боргу перед таким бюджетом, суми перевищення використовуються для погашення грошових зобов’язань або податкового боргу перед іншими бюджетами, а за відсутності таких зобов’язань (боргу) перераховуються у розпорядження такого платника податків.

При цьому, повернення органами ДПС сум надміру сплачених грошових зобов’язань платнику податків, що ліквідується можливе у період, що передує зняттю з обліку у контролюючих органах та виключно на підставі заяви платника податків.

Довідково: п. 97.6 ст. 97 Податкового кодексу України.

Повернути помилково або надміру сплачені кошти можна онлайн через Електронний кабінет

Платники податків можуть подати заяву на повернення помилково або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені в електронній формі – без відвідування податкової.

Для цього необхідно скористатися Електронним кабінетом, доступ до якого здійснюється за адресою https://cabinet.tax.gov.ua або через вебпортал ДПС.

Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія.Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

Щоб сформувати заяву на повернення коштів у приватній частині Електронного кабінету необхідно перейти до розділу «Введення звітності», обрати відповідний період та тип форми «F (J)13 Запити». Далі потрібно вибрати електронну форму заяви:

- F13020ХХ – для фізичних осіб;

- J13020ХХ – для юридичних осіб.

У заяві слід зазначити необхідні дані щодо помилково або надміру сплачених сум, підписати її електронним підписом та надіслати до територіального органу ДПС за місцем адміністрування відповідного платежу.

Важливо: кількість зазначених у заяві дат сплати до бюджету має відповідати кількості платіжних документів, за якими виникли надміру сплачені кошти або помилкова сплата. За потреби у формі заяви можна додавати або видаляти необхідну кількість рядків.

До заяви необхідно додати копії платіжних документів в електронному вигляді. Для цього у розділі «Додатки» потрібно обрати відповідну опцію та завантажити документи встановленого формату.

Перед поданням заяви платник має можливість перевірити стан своїх розрахунків із бюджетом та отримати відповідний витяг. Для цього через Електронний кабінет необхідно направити запит на отримання витягу про стан розрахунків за податками, зборами, платежами та єдиним внеском за формою J/F13002ХХ.

Як це зробити дивіться за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1033144.html

Використання електронних сервісів ДПС дозволяє перевірити інформацію, подати необхідні документи та здійснити повернення коштів дистанційно.

Дайджест "Події тижня"

20 липня 2026

Пресконференція на тему «Податкова безбар’єрність – сучасні сервіси для платників» з журналістами обласної газети «Зоря»

Заступник начальника управління – начальник відділу податкових сервісів управління податкових сервісів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Любов КОСЕНКО взяла участь у пресконференції для журналістів обласної газети «Зоря». Під час зустрічі говорили про те, як податкова служба впроваджує принципи безбар'єрності, розвиває сучасні електронні сервіси та створює комфортні умови для отримання адміністративних послуг усіма категоріями платників.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1033697.html

21 липня 2026
Практичні знання, професійний досвід і сучасні сервіси: у податковій службі Дніпропетровщини відбулася зустріч зі студентами-практикантами

Практична підготовка студентів є важливою складовою професійного становлення майбутніх фахівців. Саме вона дозволяє побачити роботу державного органу, зрозуміти особливості його діяльності та отримати досвід, який неможливо здобути лише під час навчання в аудиторії. Вітаючи учасників, очільник податкової служби Дніпропетровщини Юрій Павлютін наголосив, що надзвичайно важливо підтримувати тісну взаємодію із закладами вищої освіти та створювати умови, за яких молодь може не лише здобути практичні навички, а й сформувати цілісне розуміння роботи податкової служби.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1032589.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/1D4NkPX9DD/

22 липня 2026
Від партнерства до результату: на Дніпропетровщині визначили пріоритети наповнення місцевих бюджетів

фективне наповнення місцевих бюджетів, розвиток партнерства між податковою службою та органами місцевого самоврядування та сучасні сервіси податкової для платників стали ключовими темами чергового засідання інформаційної платформи, яке відбулося у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області за участю представників Дніпропетровської обласної державної адміністрації та територіальних громад регіону. До відкритого професійного діалогу долучилися представники 86 територіальних громад області. Учасники обговорили практичні механізми забезпечення стабільних надходжень до місцевих бюджетів, визначили додаткові резерви для збільшення доходів громад та окреслили подальші напрями співпраці між органами місцевого самоврядування і податковою службою. На початку зустрічі керівник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін наголосив, що інформаційна платформа вже зарекомендувала себе як дієвий майданчик для конструктивної взаємодії. «Наші зустрічі вже традиційно проходять у форматі відкритого діалогу. Це можливість не лише підбити підсумки спільної роботи, а й обговорити актуальні питання, обмінятися пропозиціями та спільно напрацювати ефективні рішення», – зазначив Юрій Павлютін.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1033069.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/1DTSpuBbL4/

22 липня 2026
 Дніпропетровщина: податківці зустрілися з платниками акцизного податку регіону

Фахівці податкової служби Дніпропетровщини продовжують відкритий діалог з представниками бізнесу задля надання всебічної підтримки та роз’яснень з питань застосування чинного податкового законодавства. У рамках цієї роботи податківці області провели онлайн-зустріч з платниками акцизного податку регіону. У центрі уваги – питання дотримання мінімальних розмірів заробітної плати при здійсненні роздрібної торгівлі підакцизними товарами. Під час заходу податківці нагадали, що з 1 січня 2026 року мінімальна заробітна плата в Україні становить 8 647 грн.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1033286.html

22 липня 2026
 Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість – на зустрічі податківців Дніпропетровщини з бізнесом

Під час робочої зустрічі фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) з представниками бізнесу розглянуто актуальні питання щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (ПДВ). Податківці повідомили, що реєстрація особи як платника ПДВ може бути анульована у двох випадках: за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу. Фахівці податкової служби області наголосили: платник, який прийняв рішення про анулювання реєстрації, зобов’язаний подати до контролюючого органу за місцем обліку заяву за формою № 3-ПДВ. Документ також можна подати і в електронному вигляді за допомогою цифрового сервісу «Електронний кабінет» на вебпорталі Державної податкової служби України.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1033289.html

23 липня 2026

Дніпропетровщина: про новації податкового законодавства та особливості справляння податку на нерухоме майно під час засідання Громадської ради

Відбулося чергове засідання Громадської ради при податковій службі області (Громадська рада) за участі керівника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Юрія Павлютіна та представників структурних підрозділів ГУ ДПС. Відкриваючи захід очільник ГУ ДПС привітав членів Громадської ради та подякував за активну громадянську позицію, професіоналізм і небайдуже ставлення до розвитку Дніпропетровського регіону та держави. «Сьогодні Громадська рада є важливим майданчиком для відкритого діалогу між податковою службою, бізнесом і громадськістю. Саме завдяки такій взаємодії ми можемо краще розуміти потреби платників податків, удосконалювати нашу роботу та спільно знаходити ефективні рішення», - зазначив Юрій Павлютін.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1033562.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/1DYXqcpTNx/

23 липня 2026

Податківці Дніпропетровщини взяли участь у навчанні з кібербезпеки

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області працівники взяли участь у навчальному заході, організованому ДПС України, на тему: «Безпечне використання соціальних мереж та месенджерів». Під час навчання учасники ознайомилися з актуальними питаннями кібергігієни та основними правилами безпечної роботи в цифровому середовищі. Особливу увагу приділили захисту службової інформації, розпізнаванню кіберзагроз і запобіганню витоку конфіденційних даних. Також розглянули рекомендації щодо безпечного користування популярними месенджерами та соціальними мережами, налаштування приватності й протидії фішинговим атакам.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1033602.html

24 липня 2026
Сплата платежів з використанням єдиного рахунку: підсумки зустрічі податківців Дніпропетровщини з платниками

Податківці Дніпропетровської області провели зустріч з платниками щодо механізмів сплати платежів з використанням єдиного рахунку. Такий рахунок створено задля оптимізації та спрощення процесу виконання податкових зобов’язань суб’єктами господарювання. Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомили, що єдиний рахунок може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених Податковим кодексом України, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справляння яких покладено на контролюючі органи.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1033961.html

24 липня 2026
Податковий супровід, ветеранська підтримка та цифровізація: діалог податківців Дніпропетровщини з платниками

Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області продовжують системну комунікацію з платниками податків регіону. Під час чергової робочої зустрічі податківці обговорили актуальні напрями роботи податкової служби, що спрямовані на покращення сервісного обслуговування та ветеранську підтримку. Зокрема, податківці нагадали, що у вересні минулого року запрацював Офіс податкових консультантів (Офіс). Такий формат взаємодії орієнтований насамперед на комфорт та доступність: кожен відвідувач може розраховувати на фахову допомогу спеціалістів, які нададуть роз’яснення щодо застосування норм податкового законодавства.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1033963.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/1BKS1wq7JU/

24 липня 2026
 Податківці Дніпропетровщини роз’яснили особливості оподаткування екологічного податку в Україні для суб’єктів господарювання

Відбулася чергова онлайн-зустріч із суб’єктами господарювання Дніпропетровської області, присвячена актуальним аспектам оподаткування екологічного податку. Учасникам зустрічі розповіли хто є платниками екологічного податку, об’єкти та бази оподаткування, а також ставки податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та розміщення відходів.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1033974.html

24 липня 2026
 Сумлінна сплата податків - запорука фінансової стійкості держави: на Дніпропетровщині обговорили питання протидії схемам штучного «дроблення бізнесу»

Питання протидії схемам штучного «дроблення бізнесу» та їх впливу на наповнення бюджетів стали ключовою темою зустрічі заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Миколи Бородюка з представниками бізнес-спільноти Дніпропетровщини. «Дроблення бізнесу» – це свідоме ухилення від сплати податків шляхом штучного поділу єдиної господарської діяльності на кілька формально самостійних суб’єктів господарювання, переважно фізичних осіб – підприємців, які фактично перебувають під спільним контролем. Такий механізм застосовується з метою мінімізації податкового навантаження, що призводить до суттєвих втрат бюджетних надходжень. «Сумлінна сплата податків – це не лише виконання законодавчих вимог, а й внесок кожного платника у фінансову стійкість країни, розвиток громад та забезпечення обороноздатності держави. Водночас використання схем штучного «дроблення бізнесу» суперечить принципам чесної конкуренції та позбавляє бюджети необхідних ресурсів. Саме тому податкова служба системно працює над виявленням та припиненням таких практик», – зазначив Микола Бородюк.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1033979.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/1F7aJipnzf/

До уваги платників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

На субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпрталу ДПС у розділі «Інформаційні матеріали» розміщено Пам’ятку з детальним описом заповнення заяви про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи та Зразок заповненої заяви про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

З інформацією можна ознайомитись за посиланням https://dp.tax.gov.ua/listivki-ta-broshuri/1033985.html.

До уваги платників рентної плати за спеціальне використання води!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Порядок справляння, особливості визначення платників податків та об’єкта оподаткування рентною платою за спеціальне використання води (далі – Рентна плата) регулюються нормами ст. 255 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Форма податкової декларації з Рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (із змінами) (далі – Декларація).

Невід’ємною частиною Декларації є додатки. Зокрема, розрахунок Рентної плати здійснюється у додатку 5 до Декларації.

Платники Рентної плати обчислюють суму Рентної плати наростаючим підсумком з початку року, виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування та/або в інтегрованому довкіллєвому дозволі, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 Кодексу).

У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води Рентна плата обчислюється і сплачується у п'ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води (п.п. 255.11.13 п. 255.11 ст. 255 Кодексу).

Відповідно до ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування (далі – Дозвіл), у якому територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства встановлюються річні ліміти забору та використання води.

У випадках коли, установлений Дозволом річний ліміт розподілений за типом водокористування та/або за напрямом використання води (наприклад, окремо на питні та санітарно-гігієнічні, виробничі, технологічні тощо) обчислення податкових зобов’язань з Рентної плати здійснюється шляхом складання окремого додатку 5 до звітної Декларації.

Так, у рядку 7 «Установлений річний ліміт використання води» кожного окремого додатку 5 до Декларації зазначається не загальний річний ліміт, а виключно той розмір ліміту, який виділений у Дозволі конкретно під цей напрям використання води.

При цьому сукупне значення річних лімітів використання води, зазначених платником у всіх додатках 5 до Декларації, повинно відповідати загальному установленому річному ліміту використання води, встановленого Дозволом.

Крім того, звертаємо увагу на обов’язковість правильного заповнення рядка 6 «Код водного об’єкта» додатку 5 до Декларації. Зазначений код обирається платником відповідно до довідника кодів водних об’єктів (додаток 16 до Декларації) та повинен чітко відповідати кожному типу водокористування, що визначені у Дозволі.

Який тип форми необхідно обрати при подачі вперше Розрахунку за неуповноважений сплачувати ПДФО відокремлений підрозділ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 та підпунктами 49.18.1 – 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Головне підприємство подає Розрахунок за неуповноважені відокремлені підрозділи до контролюючого органу за своїм основним місцем обліку. При цьому, за кожен такий підрозділ формується окремий самостійний Розрахунок (пакет).

Наприклад, якщо головне підприємство має 2 неуповноважені підрозділи, то необхідно подати 3 окремі Розрахунки (пакети).

Пакет головного підприємства повинен містити: у рядку 2 заголовної частини Розрахунку тип форми – «Звітний»; номер Розрахунку в періоді – «1»; рядок 032 (код за КАТОТТГ) – код територіальної громади головного підприємства; рядок 033 (повне найменування відокремленого підрозділу) – не заповнюється; додатки до Розрахунку:

додаток 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» по єдиному внеску (далі – Додаток Д1) по всьому підприємству, включаючи працівників підрозділів,

додаток 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – Додаток 4ДФ) тільки по головному офісу,

додаток Д5 «Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби» (у разі необхідності),

додаток Д6 «Відомості про наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до закону» » (у разі необхідності) тощо.

Пакет першого відокремленого підрозділу повинен містити: у рядку 2 заголовної частини Розрахунку тип форми – «Звітний», номер Розрахунку в періоді – «2», рядок 032 (код за КАТОТТГ) – код територіальної громади цього підрозділу, рядок 033 – назву цього підрозділу, додатки до Розрахунку – тільки Додаток 4ДФ за цей підрозділ (номер Розрахунку в графі 02 Додатка 4ДФ обов’язково повинен мати номер «2»).

Пакет другого відокремленого підрозділу повинен містити: у рядку 2 заголовної частини Розрахунку тип форми – «Звітний», номер Розрахунку в періоді – «3», рядок 032 (КАТОТТГ) – код громади цього підрозділу, рядок 033 – назву цього підрозділу, додатки до Розрахунку – тільки Додаток 4ДФ за цей підрозділ (номер Розрахунку в рядку 02 Додатка 4ДФ обов’язково повинен мати номер «3»).

Отже, при первинній подачі Розрахунку за неуповноважений відокремлений підрозділ необхідно обирати тип форми «Звітний».

Тип форми «Звітний новий» зазначається виключно у, якщо «Звітний» розрахунок за цей підрозділ уже був поданий і прийнятий ДПС, але до закінчення граничного строку звітування в ньому було виявлено помилку, яку необхідно виправити.

Плата за суборенду земельної ділянки є вищою за орендну плату такої земельної ділянки: чи застосовується органом ДПС штрафна санкція до орендаря?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).

Орендна плата для цілей розд. XII «Податок на майно» ПКУ – обов’язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).

Частиною другою ст. 8 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (із змінами та доповненням) (далі – Закон № 161) визначено, що умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.

Плата за суборенду земельних ділянок державної та комунальної власності не може перевищувати орендної плати, крім випадків передачі в суборенду земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, яка перебуває в оренді акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, 100 відс. акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення такого державного підприємства, на конкурентних засадах (частина третя ст. 8 Закону № 161).

Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (із змінами), та форма податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, передані в оренду відповідно до статті 120 прим. 1 глави 19 розділу IV Земельного кодексу України, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2025 № 154 (із змінами), не передбачають наявність інформації щодо плати за суборенду земельних ділянок.

При цьому положеннями ПКУ не передбачено застосування штрафної санкції до орендаря земельної ділянки державної та комунальної власності за передачу земельної ділянки в суборенду, якщо плата за суборенду є вищою за орендну плату.

Податковий агент нарахував дохід, але не виплатив платнику: в який термін необхідно сплатити (перерахувати) до бюджету ПДФО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Строки сплати податкового зобов’язання визначено ст. 57 розд. ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), п. 57.1 якої, зокрема, встановлено, що податковий агент зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку – фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені ПКУ.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 розд. IV ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ.

Згідно з п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений ст. 35 прим. 1 ПКУ.

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох операційних днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (п.п. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Разом з тим, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПКУ встановлено, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

Враховуючи викладене, податковий агент повинен сплатити (перерахувати) до бюджету податок на доходи фізичних осіб, у разі нарахування оподатковуваного доходу, але не виплаченого (не наданого) платнику податку, в термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

При цьому, у разі якщо останній день строку сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб припадає на вихідний або святковий день, то граничний строк його сплати (перерахування) переноситься на операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

Дніпропетровщина: платники рентної плати за видобування корисних копалин місцевого значення сплатили до бюджетів громад майже 5,3 млн гривень

Протягом січня – червня 2026 року місцеві бюджети Дніпропетровщини за видобування корисних копалин місцевого значення отримали від платників майже 5,3 млн грн рентної плати. У порівнянні з минулим роком це на понад 1,7 млн грн, або на 48,1 відс., більше.

Повідомляємо, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (за винятком рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану (далі – рентна плата за користування надрами для видобування вуглеводної сировини)) дорівнює календарному кварталу.

Платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, подає до контролюючого органу декларацію з рентної плати та додаток з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин:

за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;

за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Сума податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини), визначена у податковій декларації за податковий (звітний) квартал, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.

Слід зазначити, що у разі якщо місце обліку платника рентної плати не збігається з місцезнаходженням ділянки надр, платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подає за місцем податкової реєстрації платника або уповноваженої особи копію податкової декларації та копію платіжного документа про сплату податкових зобов’язань з рентної плати.

Податок на нерухомість: майже 604,8 млн грн – внесок платників Дніпропетровщини до місцевих бюджетів

Упродовж двох кварталів поточного року місцеві бюджети Дніпропетровщини від платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, отримали майже 604,8 млн гривень. У порівнянні з січнем – червнем 2025 року надходження зросли на понад 46,3 млн грн, або на 8,3 відсотка.

Нагадуємо, що пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ визначено: платники податків з метою проведення податкового контролю підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (п. 45.2 ст. 45 ПКУ).

Фізична особа – засновник юридичної особи не може застосувати пільгу зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до об’єкта житлової нерухомості, за адресою якого зареєстрована дана юридична особа.

Понад 29,3 млрд грн податків, зборів та платежів спрямували платники Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету

Упродовж перших двох кварталів 2026 року платники Дніпропетровщини сплатили до загального фонду державного бюджету понад 29,3 млрд грн податків, зборів та платежів. Як підкреслив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, це більше ніж за підсумками січня – червня минулого року на понад 3,5 млрд грн, або на 13,7 відсотка.

«Відкритий конструктивний діалог з бізнесом і консультаційно-роз’яснювальна робота податківців забезпечують інформаційну підтримку і обізнаність платників в податкових питаннях. В свою чергу маємо позитивну динаміку надходжень до бюджетів. Висловлюємо вдячність платникам за роботу і фінансову відповідальність», – зазначив Юрій Павлютін.

Звертаємо увагу, що для отримання в електронній формі Витягу з інформаційно-комунікаційної системи ДПС (далі – ІКС ДПС) про стан розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, контроль за справлянням яких покладено на ДПС (далі – Витяг), з показниками у розрізі платежів, які обліковуються в ІКС ДПС, платнику або його відокремленому підрозділу необхідно подати через приватну частину Електронного кабінету до територіального органу ДПС (далі – ТО ДПС) за їх основним місцем обліку Запит щодо отримання Витягу.

При формуванні Витягу до нього включаються показники, які обліковуються в ІКС ДПС, як за основним, так і неосновним (неосновними) місцями обліку платника або його відокремленого підрозділу в ТО ДПС.

Витяг отримується через Електронний кабінет не пізніше другого робочого дня після дати прийняття Запиту ТО ДПС.

Сумлінна сплата податків - запорука фінансової стійкості держави: на Дніпропетровщині обговорили питання протидії схемам штучного «дроблення бізнесу»

Питання протидії схемам штучного «дроблення бізнесу» та їх впливу на наповнення бюджетів стали ключовою темою зустрічі заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Миколи Бородюка з представниками бізнес-спільноти Дніпропетровщини.

«Дроблення бізнесу» – це свідоме ухилення від сплати податків шляхом штучного поділу єдиної господарської діяльності на кілька формально самостійних суб’єктів господарювання, переважно фізичних осіб – підприємців, які фактично перебувають під спільним контролем. Такий механізм застосовується з метою мінімізації податкового навантаження, що призводить до суттєвих втрат бюджетних надходжень.

«Сумлінна сплата податків – це не лише виконання законодавчих вимог, а й внесок кожного платника у фінансову стійкість країни, розвиток громад та забезпечення обороноздатності держави. Водночас використання схем штучного «дроблення бізнесу» суперечить принципам чесної конкуренції та позбавляє бюджети необхідних ресурсів. Саме тому податкова служба системно працює над виявленням та припиненням таких практик», – зазначив Микола Бородюк.

Так, у червні поточного року фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) організовано та проведено 8 фактичних перевірок магазинів, які здійснювали діяльність під однією торговельною маркою та реалізовували однаковий асортимент товарів широкого вжитку, зокрема одяг, взуття, дитячі іграшки та інші товари.

Виявлено, що всі торговельні об'єкти використовували єдиний інтернет-сайт, за допомогою якого покупці могли оформити замовлення товарів або здійснити їх переадресацію між магазинами. Господарську діяльність здійснювали декілька фізичних осіб – підприємців, які перебували на спрощеній системі оподаткування. Листування з контролюючим органом здійснювалося від імені різних фізичних осіб – підприємців на офіційну електронну адресу ГУ ДПС з однієї електронної адреси та фактично однією особою.

За даними інформаційно-комунікаційних систем ДПС зазначені фізичні особи – підприємці на постійній основі отримували доходи від одного суб'єкта господарювання. На розрахункові рахунки фізичних осіб – підприємців щомісячно надходили кошти від цього ж суб'єкта господарювання за реалізований товар відповідно до укладених договорів комісії.

Сукупність встановлених обставин свідчить про наявність ознак штучного розподілу єдиної господарської діяльності («дроблення бізнесу») та застосування схем мінімізації податкових зобов'язань.

Також, за результатами фактичних перевірок зафіксовано порушення вимог пунктів 1 та 2 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами).

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області закликають бізнес здійснювати господарську діяльність відкрито, відповідально та дотримуватися вимог податкового законодавства.

Податківці Дніпропетровщини роз’яснили особливості оподаткування екологічного податку в Україні для суб’єктів господарювання

Відбулася чергова онлайн-зустріч із суб’єктами господарювання Дніпропетровської області, присвячена актуальним аспектам оподаткування екологічного податку.

Учасникам зустрічі розповіли хто є платниками екологічного податку, об’єкти та бази оподаткування, а також ставки податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та розміщення відходів.

Податківці наголосили, що суми екологічного податку платники визначають самостійно щокварталу, виходячи з фактичних обсягів викидів та ставок податку, встановлених Податковим кодексом України.

Окрему увагу приділено правилам заповнення податкової декларації з екологічного податку та дотриманню граничних строків її подання. Податкова декларація з екологічного податку подається платниками протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем календарного кварталу. Сплатити екологічний податок потрібно протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання декларації.

Податкова служба регіону залишається надійним партнером для платників, надаючи всебічну консультативну допомогу та сприяючи успішному веденню підприємницької діяльності.

24,1 млрд грн плати за землю сплатили платники з початку 2026 року

Понад 1 млн платників перерахували до місцевих бюджетів 24,1 млрд грн плати за землю за січень – червень 2026 року. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 13,2 %. За шість місяців 2025 року було сплачено 21,3 млрд грн.

Найбільші суми плати за землю надійшли від платників:

- Дніпропетровської області – 4,5 млрд грн;

- міста Києва – 3,4 млрд грн;

- Одеської області – 2,1 млрд грн;

- Львівської області – 1,8 млрд грн.

Земельний податок нараховується з моменту набуття права власності на земельну ділянку або права користування нею та сплачується до припинення такого права. Тому важливо, щоб інформація про земельні ділянки, їх площу, цільове призначення, пільги та інші дані, які впливають на розрахунок податку, була актуальною.

Перевірити суму нарахованого земельного податку та реквізити для його сплати громадяни можуть самостійно через Електронний кабінет платника або мобільний застосунок «Моя податкова».

У разі незгоди з нарахованими сумами податку платники можуть звернутися до контролюючого органу для проведення звірки даних. Під час звірки уточнюються відомості щодо кількості та площі земельних ділянок, правильності застосування податкових пільг, ставок податку та визначеного розміру податкового зобов’язання.

Звернення на проведення звірки можна подати особисто, надіслати поштою або через Електронний кабінет платника податків із використанням кваліфікованого електронного підпису.

Якщо під час звірки будуть виявлені розбіжності, контролюючий орган проводить перерахунок нарахованих сум у встановлений строк. За результатами перерахунку платнику надсилається нове податкове повідомлення-рішення, а попереднє втрачає чинність.

Податковий супровід, ветеранська підтримка та цифровізація: діалог податківців Дніпропетровщини з платниками

Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області продовжують системну комунікацію з платниками податків регіону. Під час чергової робочої зустрічі податківці обговорили актуальні напрями роботи податкової служби, що спрямовані на покращення сервісного обслуговування та ветеранську підтримку.

Зокрема, податківці нагадали, що у вересні минулого року запрацював Офіс податкових консультантів (Офіс). Такий формат взаємодії орієнтований насамперед на комфорт та доступність: кожен відвідувач може розраховувати на фахову допомогу спеціалістів, які нададуть роз’яснення щодо застосування норм податкового законодавства.

Під час діалогу окрему увагу приділили податковому супроводу ветеранського підприємництва. Ця ініціатива спрямована на підтримку ветеранів, які започатковують або розвивають власну справу, допомагаючи уникати поширених помилок та успішно вести бізнес. Крім того, важливим напрямом роботи залишається інтеграція ветеранів війни до професійного середовища шляхом працевлаштування в органах податкової служби, зокрема в Офісах та Центрах обслуговування платників.

Серед важливих тем – цифровізація у Державній податковій службі України. Зокрема, функціонал Електронного кабінету дозволяє платникам дистанційно подавати звітність, перевіряти стан розрахунків із бюджетом, отримувати довідки та здійснювати листування без необхідності відвідувати податкову.

Фахівці податкової служби регіону й надалі відкриті до діалогу з платниками задля надання всебічної підтримки та оперативного вирішення актуальних питань.

Сплата платежів з використанням єдиного рахунку: підсумки зустрічі податківців Дніпропетровщини з платниками

Податківці Дніпропетровської області провели зустріч з платниками щодо механізмів сплати платежів з використанням єдиного рахунку. Такий рахунок створено задля оптимізації та спрощення процесу виконання податкових зобов’язань суб’єктами господарювання.

Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомили, що єдиний рахунок може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених Податковим кодексом України, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справляння яких покладено на контролюючі органи.

Однак єдиний рахунок не може використовуватися платником для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями.

Податківці роз’яснили необхідні кроки для того, щоб перейти на єдиний рахунок:

- Через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 307001;

- Отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок;

- Зарахувати кошти на єдиний рахунок шляхом надання до обслуговуючого банку платіжної інструкції із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення або з визначенням одержувачів коштів.

Використання електронних сервісів забезпечує швидкість та зручність у щоденній діяльності кожного підприємця. Фахівці податкової служби області й надалі продовжують відкритий діалог із бізнесом задля надання всебічної підтримки та роз’яснень.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Згідно з п.п. 14.1.9 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що залишкова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для цілей розд. III «Податок на прибуток підприємств» – це сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень розд. III ПКУ.

Амортизація – це систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації) (п.п. 14.1.3 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з п. 138.1 ст. 138 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема:

на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;

на суму залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПКУ визначено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.

Згідно з п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел, зокрема, витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Тобто, для цілей оподаткування амортизація основних засобів нараховується у разі їх використання в господарській діяльності платника податку.

Отже, ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму залишкової вартості основного засобу у разі його переведення до складу невиробничих основних засобів, якщо таке переведення не пов’язано з його ліквідацією або продажем. При цьому, у зв’язку з таким переведенням, актив перестає використовуватись у господарській діяльності платника податку, що зумовлює припинення нарахування його податкової амортизації.

Чи передбачена відповідальність юридичної особи у разі здійснення видів діяльності, не зазначених в його облікових даних?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформування.

Відповідно до ст. 3 Закону України від 09 січня 2025 року № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно – правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» суб’єктами господарювання є, зокрема, господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), підприємства, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані у встановленому законом порядку.

Частиною третьою ст. 91 ЦКУ визначено, що юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії).

Пунктом 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема, інформація органів державної реєстрації.

Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 66.2 ст. 66 ПКУ).

Згідно з частиною другою ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 755) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) містяться дані, зокрема, про види діяльності юридичних осіб.

Інформаційна взаємодія між ЄДР та інформаційними системами державних органів у випадках, визначених ст. 13 Закону № 755, здійснюється за допомогою електронних комунікацій в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з відповідними державними органами (частина перша ст. 13 Закону № 755).

Зокрема, реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 ПКУ).

До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема, види господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) (п. 299.7 ст. 299 ПКУ).

Обмеження щодо перебування на спрощеній системі оподаткування визначено п.п. 291.5.1 п. 291. 5 ст. 291 ПКУ.

Поряд з цим, п.п. 7 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ визначено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів), – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Згідно з п. 111.1 ст. 111 ПКУ за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються, зокрема, такі види юридичної відповідальності: фінансова та адміністративна.

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з ПКУ, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (абзац перший п. 111.2 ст. 111 ПКУ).

Притягнення, зокрема, юридичної особи до фінансової відповідальності за податкове правопорушення не звільняє посадових (службових) осіб / юридичної особи у передбачених законом випадках від юридичної відповідальності інших видів (абзац перший п. 111.3 ст. 111 ПКУ).

Питання щодо адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

Разом з тим, нормами ПКУ та КУпАП не передбачено відповідальності платника податків – юридичної особи у разі здійснення видів діяльності, не зазначених в його облікових даних, крім тих видів діяльності, які потребують спеціальних дозволів (ліцензій).

Електронний кабінет: чи направляється платнику друга квитанція за результатами розгляду заяви про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 (далі – Порядок № 733).

Для отримання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка), платник подає заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява) (додаток 2 до Порядку № 733) (абзац перший п. 3 Порядку № 733).

В Електронному кабінеті платник створює Заяву встановленої форми (код форми F1300306 або F1300307), із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації) до якого (якої) Довідку буде подано платником, підписує з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису та/або печатки, керуючись Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (із змінами) (далі – Порядок № 557).

Заява подається платником, з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2155).

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня (п. 6 розд. ІІ Порядку № 557).

Відповідно до п. 8 розд. ІІ Порядку № 557 перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

У разі, якщо окремі реквізити поданої Заяви заповнені некоректно, Заява не приймається до розгляду, а в Електронний кабінет платнику надсилається друга квитанція з інформацією про помилки.

Відповідно до абзаців першого та третього п. 7 Порядку № 733 Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.

Довідку або відмову у наданні Довідки в електронній формі платник отримує у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні / вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155. У такому випадку друга квитанція не надсилається.

Довідку або відмову у наданні Довідки у паперовій формі платник може отримати у територіальному органі ДПС за основним місцем його обліку. У такому випадку платнику в Електронний кабінет надсилається друга квитанція про готовність документа.

Друга квитанція за результатами розгляду Заяви направляється платнику:

у разі неприйняття контролюючим органом Заяви (із зазначенням причини) – не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції;

за наявності документа Довідки або відмови за результатами розгляду Заяви – протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем її отримання.

ФОП на загальній системі оподаткування отримала доходи виключно від провадження підприємницької діяльності та скористалася правом на звільнення від сплати податків: чи подавати декларацію?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, якщо період військової служби демобілізованої фізичної особи – підприємця (ФОП) повністю охоплює звітний (податковий) період (наприклад, військова служба демобілізованої ФОПа проходила протягом усього звітного (податкового) періоду – 2025 рік), то (незалежно від отримання доходу від підприємницької діяльності) у такого платника обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) не виникає.

Водночас, якщо період військової служби демобілізованої ФОП охоплює звітний (податковий) період частково (наприклад, звітний (податковий) період – 2025 рік, а період військової служби охоплює лише листопад – грудень 2025 року), то така ФОП протягом 180 календарних днів з дня її демобілізації (звільнення з військової служби) подає Декларацію з відповідними додатками.

До уваги платників плати за землю!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України. При цьому при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

З питань визначення нормативної грошової оцінки та цільового призначення земельних ділянок (в тому числі наданих в оренду) суб’єкту господарювання необхідно звернутися до відповідного територіального органу Держгеокадастру.

Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=38121

Датою реєстрації ПРРО є дата формування його фіскального номера

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 317), який розроблений відповідно до ст. 7 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 2 розд. II Порядку № 317 під час реєстрації кожному ПРРО фіскальним сервером ДПС (далі – фіскальний сервер) автоматично формується та присвоюється фіскальний номер.

Фіскальний номер ПРРО становить унікальний числовий порядковий номер реєстраційного запису в Реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр ПРРО), відповідно до алгоритму його формування.

Фіскальний номер ПРРО не змінюється у разі перереєстрації ПРРО, внесенні змін у дані про ПРРО і зберігається за ПРРО до дати скасування його реєстрації.

Пунктом 3 розд. II Порядку № 317 встановлено, що для реєстрації ПРРО складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, за ідентифікатором форми J/F 1316605) (додаток 1 до Порядку № 317). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)), або засобами телекомунікацій.

У реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.

Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО.

Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО. Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:

у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);

не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).

Така інформація направляється у вигляді квитанції, що є електронним повідомленням, яке формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами ідентифікації, обробки електронного документа (далі – квитанція) (п. 4 розд. II Порядку № 317).

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.

Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.

Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО (п. 5 розд. II Порядку № 317).

За наявності підстав для відмови в реєстрації ПРРО фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови (п. 6 розд. II Порядку № 317).

До уваги платників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: які дії суб’єкта господарювання (СГ) у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення податкової, фінансової звітності та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів (крім платників податків, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, повідомляє.

У таких випадках СГ зобов’язані у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому Податковим кодексом України (далі – ПКУ) для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі надання платником податків у порядку та строки, визначені абзацом першим п. 44.5 ст. 44 ПКУ, повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв’язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених п. 44.5 ст. 44 ПКУ строків, але на строк не більше ніж 120 днів.

Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44576.

Своєчасне подання до ДПС повідомлення про прийняття працівника на роботу – один з важливих обов’язків роботодавця

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує.

Під час оформлення трудових відносин з найманим працівником одним із важливих обов’язків роботодавця є своєчасне подання до органів ДПС повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником (далі – Повідомлення).

Такі вимоги встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 (із змінами) (далі – Постанова № 413).

Повідомлення подається до фактичного початку виконання працівником своїх трудових обов’язків після видання наказу (розпорядження) про прийняття на роботу, за затвердженою Постановою № 413 формою.

Спосіб подання – засобами електронного зв’язку з використанням КЕП. За відсутності технічної можливості подання Повідомлення засобами електронного зв’язку в електронній формі таке Повідомлення подається у формі документа на папері за встановленою Постановою № 413 формою разом із копією в електронній формі.

Наголошуємо, що несвоєчасне подання Повідомлення або його неподання є порушенням трудового законодавства. У таких випадках до роботодавця застосовується відповідальність у вигляді штрафу відповідно до ст. 265 Кодексу законів про працю України.

За користування радіочастотами платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду держбюджету майже 656,0 тис. грн рентної плати

Протягом січня – червня 2026 року загальний фонд державного бюджету за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України отримав від платників Дніпропетровщини майже 656,0 тис. грн рентної плати. У порівнянні з минулим роком це на 21,5 тис. грн, або на 3,4 відс., більше.

Нагадуємо, що відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (із змінами), електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на вебпорталі ДПС.

На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми податкової декларація з рентної плати (місячна), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (із змінами) за ідентифікаторами форм F0800207 (для фізичних осіб) та J0800207 (для юридичних осіб) разом, зокрема, з додатком 4 прим. 1 «Розрахунок з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України» – за ідентифікатором форми F/J0820407 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб).

Дніпропетровщина: понад 4,0 млн грн сплатили до місцевих бюджетів ФОПи – платники збору за місця для паркування транспортних засобів

Упродовж двох кварталів поточного року ФОПи – платники збору за місця для паркування транспортних засобів поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на 4 017,9 тис. гривень. У порівнянні з січнем – червнем минулого року надходження збільшились на 627,8 тис. грн, або на 18,5 відсотка.

Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 268 прим. 1.5.1 п. 268 прим. 1.5 ст. 268 прим. 1 розд. ХІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.

Податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Згідно з абзацом першим п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем (абзац тринадцятий п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

В паспорт у формі картки внесено відмітку про право здійснювати будь-які платежі за номером паспорта: як отримати РНОКПП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Всі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) у порядку, визначеному ПKУ.

Якщо особа перебуває на обліку в ДРФО за номером паспорта громадянина України у формі картки (до паспорта внесено відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта) та змінила свої релігійні переконання і хоче отримати реєстраційний номер облікової картки платника податків (PHOKПП), така реєстрація у ДРФО за PHOKПП можлива після анулювання відмітки в паспорті громадянина України у формі картки.

Анулювати відмітку можливо шляхом обміну паспорта із записом «відмова» на новий паспорт, в якому залишене не заповненим поле PHOKПП/RNTRC.

Реєстрація в ДРФО за PHOKПП здійснюється за новим паспортом громадянина України у формі картки, у якому не проставлено слово «відмова», обліковою карткою фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР, заявою в довільній формі з викладеним проханням анулювати попередньо внесену відмітку.

Довідково:

п. 63.5 та п. 63.6 ст. 63, . 70.1 ст. 70 Податкового кодексу України (ПКУ);

п. 12 розд. VIII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (із змінами та доповненнями);

п.п. 13 п. 126 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 (із змінами та доповненнями).

У першому півріччі за спецвикористання води бюджет отримав від платників Дніпропетровщини майже 49,8 млн грн рентної плати

Протягом першого півріччя поточного року від платників Дніпропетровщини за спеціальне використання води до загального фонду державного бюджету надійшло майже 49,8 млн грн рентної плати. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження збільшились на понад 5,0 млн грн, або на 11,2 відсотка.

Нагадуємо, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування (далі – Дозвіл), у якому територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, встановлюються річні ліміти забору та використання води (ст. 49 Водного кодексу України).

Порядок справляння, особливості визначення платників податків та об’єкта оподаткування рентною платою за спеціальне використання води (далі – Рентна плата) регулюються нормами ст. 255 ПКУ.

Платники Рентної плати обчислюють суму Рентної плати наростаючим підсумком з початку року, виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об'єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування та/або в інтегрованому довкіллєвому дозволі, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Форма податкової декларації з Рентної плати, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (із змінами) (далі – Декларація).

Невід’ємною частиною Декларації є додатки. Зокрема, розрахунок Рентної плати здійснюється у додатку 5 до Декларації.

У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата за спеціальне використання води обчислюється і сплачується у п'ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води (п.п. 255.11.13 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

У випадках, коли установлений Дозволом річний ліміт розподілений за типом водокористування та/або за напрямом використання води (наприклад, окремо на питні та санітарно-гігієнічні, виробничі, технологічні тощо) обчислення податкових зобов’язань з Рентної плати здійснюється шляхом складання окремого додатку 5 до звітної Декларації.

Так, у рядку 7 «Установлений річний ліміт використання води» кожного окремого додатку 5 до Декларації зазначається не загальний річний ліміт, а виключно той розмір ліміту, який виділений у Дозволі конкретно під цей напрям використання води.

При цьому сукупне значення річних лімітів використання води, зазначених платником у всіх додатках 5 до Декларації, повинно відповідати загальному установленому річному ліміту використання води, встановленого Дозволом.

Крім того, звертаємо увагу на обов’язковість правильного заповнення рядка 6 «Код водного об’єкта» додатку 5 до Декларації. Зазначений код обирається платником відповідно до довідника кодів водних об’єктів (додаток 16 до Декларації) та повинен чітко відповідати кожному типу водокористування, що визначені у Дозволі.

Повідомляємо, що для надання консультацій платникам податків щодо адміністрування рентної плати, екологічного податку з юридичних осіб на Дніпропетровщині працюють номерами телефонів «гарячої лінії»: 066-424-35-14 та 056-374-31-07.

Довідково: ПКУ – Податковий кодекс України.

167 млн грн транспортного податку: надходження до бюджетів зросли на понад 60%

Власники дороговартісних автомобілів поповнили місцеві бюджети на 166,8 млн грн транспортного податку в І півріччі 2026 року. Це на 61,2 % більше, ніж за аналогічний період минулого року. Тоді надходження становили 103,4 млн гривень.

Найбільші суми транспортного податку традиційно сплатили у столиці – 46,7 млн грн. До четвірки лідерів також увійшли Дніпропетровська область – 15,7 млн грн, Львівська область – 12,6 млн грн та Одеська область – 12,4 млн гривень.

Оподатковуються автомобілі не старше п'яти років, середньоринкова вартість яких перевищує 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Ставка податку є фіксованою і становить 25 тис. грн на рік за кожен автомобіль, що є об'єктом оподаткування.

Перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2026 році, оприлюднено на офіційному сайті Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.

Фізичним особам контролюючі органи надсилають податкові повідомлення-рішення із зазначенням суми податку та реквізитів для його сплати. Сплатити визначене податкове зобов'язання необхідно протягом 60 днів з дня отримання такого повідомлення-рішення.

Юридичні особи самостійно обчислюють суму транспортного податку станом на 1 січня звітного року, подають податкову декларацію та сплачують податок авансовими внесками щокварталу.

Транспортний податок є складовою податку на майно та зараховується до місцевих бюджетів. Він є важливим джерелом фінансування потреб територіальних громад. Зростання надходжень свідчить про належний рівень податкової дисципліни та забезпечує громади додатковими ресурсами для реалізації соціально важливих програм і розвитку місцевої інфраструктури.

Податківці Дніпропетровщини взяли участь у навчанні з кербезпеки

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області працівники взяли участь у навчальному заході, організованому ДПС України, на тему: «Безпечне використання соціальних мереж та месенджерів».

Під час навчання учасники ознайомилися з актуальними питаннями кібергігієни та основними правилами безпечної роботи в цифровому середовищі.

Особливу увагу приділили захисту службової інформації, розпізнаванню кіберзагроз і запобіганню витоку конфіденційних даних.

Також розглянули рекомендації щодо безпечного користування популярними месенджерами та соціальними мережами, налаштування приватності й протидії фішинговим атакам.

Отримані знання сприятимуть підвищенню рівня інформаційної безпеки та відповідальному використанню цифрових сервісів у професійній діяльності.

Системне підвищення обізнаності працівників – є важливою складовою ефективної роботи служби.

Дніпропетровщина: про новації податкового законодавства та особливості справляння податку на нерухоме майно під час засідання Громадської ради

Відбулося чергове засідання Громадської ради при податковій службі області (Громадська рада) за участі керівника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Юрія Павлютіна та представників структурних підрозділів ГУ ДПС.

Відкриваючи захід очільник ГУ ДПС привітав членів Громадської ради та подякував за активну громадянську позицію, професіоналізм і небайдуже ставлення до розвитку Дніпропетровського регіону та держави.

«Сьогодні Громадська рада є важливим майданчиком для відкритого діалогу між податковою службою, бізнесом і громадськістю. Саме завдяки такій взаємодії ми можемо краще розуміти потреби платників податків, удосконалювати нашу роботу та спільно знаходити ефективні рішення», - зазначив Юрій Павлютін.

Під час засідання учасників ознайомили з актуальними змінами податкового законодавства. Фахівці ГУ ДПС поінформували про ключові законодавчі новації, звернули увагу на практичні аспекти їх застосування, а також надали роз’яснення щодо окремих норм, які набрали чинності та мають важливе значення для платників податків.

Окрему увагу приділено податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з фізичних осіб та особливостям його адміністрування у 2026 році. Учасникам засідання роз’яснили порядок обчислення податку, терміни його сплати, особливості визначення об’єктів оподаткування,застосування пільг, а також акцентували увагу на праві платників щодо проведення звірки даних у разі виявлення розбіжностей.

Засідання пройшло у форматі відкритого конструктивного діалогу, що підтвердило ефективність взаємодії між податковою службою області та громадськістю.

За результатами заходу учасники висловили готовність і надалі розвивати співпрацю, спрямовану на підвищення рівня податкової культури, правової обізнаності платників податків та забезпечення прозорості податкової служби.

Тестування сплати акцизного податку в «еАкциз»: ДПС та Мінцифри провели вебінар для бізнесу

Питанням тестування сплати акцизного податку за унікальні ідентифікатори в Електронній системі обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (еАкциз) був присвячений вебінар, організований ДПС та Мінцифри для понад 100 представників бізнесу.

Податківці представили сервіси, які вже доступні для тестування із використанням функціональних можливостей інформаційно-комунікаційної системи ДПС та еАкциз. Представники бізнесу отримали відповіді на актуальні запитання щодо проходження тестування. А також роз’яснення щодо підготовчих дій – реєстрації в системі та направлення повідомлення про участь у тестуванні.

Також було акцентовано, що тестування сплати акцизного податку проводиться з використанням нових рахунків, відкритих у Казначействі для обліку сплати за унікальні ідентифікатори.

Окрему увагу під час вебінару приділили алгоритмам роботи сервісів зі сплати акцизного податку, порядку нарахування податкових зобов’язань за унікальні ідентифікатори, а також механізмам сплати та повернення коштів під час тестування і після його завершення. Детальний сценарій проходження тестування доступний на вебпорталі ДПС.

Учасникам заходу розробники системи еАкциз також презентували останні зміни до її функціоналу. Зокрема, йшлося про оновлення процесів оформлення, коригування, обробки та перевірки електронних документів, порядку розмитнення, нові версії API, градацію економічних операторів та запровадження обмежень для окремих груп операторів тощо.

Нагадуємо, що тестування сервісів зі сплати акцизного податку проводиться тільки для виробників та імпортерів. Водночас тестувати інший функціонал системи еАкциз можуть усі суб’єкти господарювання, які здійснюють виробництво, імпорт, оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

Державна податкова служба України продовжує активну співпрацю з бізнесом у межах тестування еАкциз для допомоги учасникам ринку завчасно підготуватися до впровадження системи.

Яким чином контролюючий орган повідомляє платника про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.

На підставі даних, виключно зазначених у податкових деклараціях про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), посадовими особами у приміщенні контролюючого органу проводиться камеральна перевірка.

Разом з тим, на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку (п. 176.1 ст. 176 ПКУ).

Порядок проведення камеральної перевірки визначений ст. 76 ПКУ.

Пунктом 76.1 ст. 76 ПКУ передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.

Відповідно до п. 76.2 ст. 76 ПКУ порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п. 86.2 ст. 86 ПКУ).

Водночас на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податків зобов’язані пред’являти документи, пов’язані з виникненням права на отримання податкової знижки, та підтверджувати необхідними документами відомості зазначені у податковій декларації.

У разі ненадходження протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту пояснень та документів, пов’язаних з виникненням права на отримання податкової знижки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення про проведення документальної позапланової перевірки відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПКУ, яке оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 ПКУ).

При виявленні перевіркою факту заниження (завищення) суми податкового зобов’язання контролюючими органами направляється податкове повідомлення – рішення (ППР) платникам податків, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» (із змінами та доповненнями).

Отже, контролюючий орган повідомляє про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки, визначеної платником у податковій декларації, шляхом вручення платнику податків акта перевірки у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ та ППР.

Порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання телекомунікаційних послуг за договором доручення залежить від їх місця постачання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: який порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання довірителем – резидентом телекомунікаційних послуг через повіреного – резидента для замовника – нерезидента за договором доручення, повідомляє таке.

Згідно із п.п. «б» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Підпунктом «д» п.186.3 ст.186 ПКУ визначено, що місцем постачання телекомунікаційних послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

Відповідно до п.п. «є» п.186.3 ст.186 ПКУ місцем надання посередницьких послуг від імені та за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю, зокрема, телекомунікаційних послуг, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання, або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.

Згідно із п.189.4 ст.189 ПКУ базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів/послуг, визначена у порядку, встановленому ст.188 ПКУ.

Дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими ст.187 і ст.198 ПКУ.

Таким чином, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання телекомунікаційних послуг за договором доручення залежить від їх місця постачання.

При цьому, слід зазначити, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин в тому числі і операцій з постачання довірителем – резидентом телекомунікаційних послуг через повіреного – резидента для замовника – нерезидента за договором доручення потребує аналізу договорів та первинних документів, тому для отримання більш конкретної відповіді платнику податку необхідно звернутися до контролюючих органів за місцем реєстрації.

Юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи змінено місце провадження господарської діяльності та не подано заяву: чи є відповідальність?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. 3 п.п. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – заява) включаються відомості про зміну місця провадження господарської діяльності.

У разі зміни, зокрема, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (абзац перший п. 298.6 ст. 298 ПКУ).

Форма заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.

Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до ПКУ за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій (п. 300.1 ст. 300 ПКУ).

ПКУ не передбачена відповідальність за неподання юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи заяви у разі зміни місця провадження господарської діяльності.

Водночас, згідно з абзацом першим п. 299.11 ст. 299 ПКУ у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку, зокрема, третьої групи вимог, встановлених главою 1 розд. XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Довідка про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску: яким чином платник може отримати?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за № 1102/32554 затверджено Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи. (далі – Порядок № 733).

Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка), що надається відповідно до Порядку № 733 формується за відсутності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Для отримання Довідки платникові необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява) за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 733.

Заява подається платником (на його вибір):

у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі – уповноважений орган).

в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login, з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.

Створити та надіслати Заяву можливо у меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету дозволяє шляхом вибору відповідної електронної форми документа.

Заява повинна містити, серед іншого:

- обов’язкове посилання на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та

- найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 733 Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано.

Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.

Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині електронного кабінету з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».

Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.

Чи сплачують авансовий платіж з військового збору ФОПи на загальній системі оподаткування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Відповідно до п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем (ФОП) від провадження господарської діяльності згідно зі ст. 177 ПКУ, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно зі ст. 178 ПКУ.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, визначено ст. 177 ПКУ.

Відповідно до положень п. 177.5 ст. 177 ПКУ ФОП подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, обліку доходів і витрат, що ведеться згідно з п. 177.10 ст. 177 ПКУ, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.

Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.

Враховуючи те, що сплата військового збору здійснюється у порядку, визначеному розд. IV ПКУ, який включає порядок оподаткування доходів ФОП від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, встановлений ст. 177 ПКУ, то фізична особа – підприємець також сплачує авансовий платіж з військового збору у порядку та у строки, визначені для сплати авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб.

Як користуватися послугою «Підпис даних» на вебсайті КНЕДП ДПС?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

За допомогою сервісу «Підпис даних» на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач) за посиланням: Головна / «Підпис даних» / (https://ca.tax.gov.ua/sign) користувач має можливість з використанням носія ключової інформації: файлового, токена чи хмарного підпису, накласти електронний підпис на електронні документи.

Для цього користувачу на вебсайті Надавача у розділі «Підпис даних» необхідно:

обрати тип носія ключової інформації (файловий, токен, хмарний);

у разі використання носія ключової інформації файлового чи токена – у полі «Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг» обрати відповідного надавача, яким було сформовано сертифікати та у визначеному полі завантажити файл особистого ключа з файлового носія або токен, ввести пароль захисту ключа та натиснути на кнопку «Зчитати».

У разі використання хмарного підпису – у полі «Тип сервісу підпису» обрати Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг у «Хмарному сховищі» якого зберігається кваліфікований електронний підпис та у наступному полі «Ідентифікатор користувача» зазначити такий ідентифікатор, після чого натиснути на кнопку «Зчитати»;

перевірити дані та обрати формат електронного підпису;

у відповідному полі завантажити електронний документ, який необхідно підписати та натиснути кнопку «Підписати».

Після чого, для завантаження буде доступний оригінал файлу електронного документу (без підпису), файл з підписом, та Протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису для засвідчення цілісності даних.

За проведення розрахунків через РРО/ПРРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару застосовується відповідальність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що суб’єктам господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (РРО) або програмних РРО (ПРРО) під час торгівлі підакцизними товарами необхідно дотримуватися вимог п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265).

Так, відповідно до вимог п. 11 ст. 3 Закону № 265, яким встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані проводити розрахункові операції через РРО та/або ПРРО для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Відповідальність за порушення вимог Закону № 265, у тому числі, але не виключно, передбачена: п. 7 ст. 17 Закону № 265 – триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС

у Дніпропетровській області (Кам'янський район)